| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.3. Судові витрати |
||
|
Відповідно до статті 101 АПК судові витрати складаються з державного мита та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи арбітражним судом. Державне мито сплачується по всіх справах, що розглядаються арбітражними судами всіх рівнів в Російській Федерації. Вона оплачується до подачі позовних заяв, апеляційних, касаційних і наглядових скарг, шляхом перерахування грошових коштів, що становлять суму державного мита, на рахунок Управління Федерального казначейства, обслуговуючого відповідний арбітражний суд. Державне мито сплачується в процентної відношенні до ціни позову або в твердій грошовій сумі, встановленої законом на день сплати державного мита. Факт сплати державного мита платником у безготівковій формі підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку про його виконання. Ціна позову визначається: 1) за позовами про стягнення грошових коштів, виходячи з стягуваної суми; 2) за позовами про визнання не підлягає виконанню виконавчого або іншого документа, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, виходячи з оспорюваної грошової суми; 3) за позовами про витребування майна, виходячи з вартості истребуемого майна; 4) за позовами про витребування земельної ділянки, виходячи з вартості земельної ділянки. У ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штраф, пені) і відсотки. Ціна позову, що складається з кількох самостійних вимог, визначається сумою всіх вимог. 1. За позовними заявами про визнання права, в тому числі права власності, права користування, права володіння, права розпорядження, державне мито сплачується у розмірах, встановлених для позовних заяв немайнового характеру. 2. Ціна позову вказується заявником. У разі неправильного зазначення заявником ціни позову вона визначається арбітражним судом. По справах, що розглядаються в арбітражних судах, державне мито сплачується у таких розмірах: 1) при подачі позовної заяви майнового характеру , що підлягає оцінці, при ціні позову: - до 50 000 рублів - 4 відсотка ціни позову, але не менше 500 рублів, - від 50 001 рубля до 100 000 рублів - 2000 рублів плюс 3 відсотки суми, перевищує 50 000 рублів, - від 100 001 рубля до 500 000 рублів - 3500 рублів плюс 2 відсотки суми, перевищує 100 000 рублів, - від 500 001 рубля до 1 000 000 рублів - 11 500 рублів плюс 1 відсоток суми , перевищує 500 000 рублів, - понад 1 000 000 рублів - 16 500 рублів плюс 0,5 відсотка суми, що перевищує 1 000 000 рублів, але не більше 100 000 рублів; 2) при подачі позовної заяви по спорах, що виникають при укладенні, зміну або розірвання договорів, а також у спорах про визнання угод недійсними - 2000 рублів; 3) при подачі заяв про визнання нормативного правового акта нечинним, про визнання ненормативного правового акта недійсним та про визнання рішень і дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, посадових осіб незаконними: - для фізичних осіб - 100 рублів, - для організацій - 2000 рублів; 4) при подачі інших позовних заяв немайнового характеру, в тому числі заяви про визнання права, заяви про присудження до виконання обов'язку в натурі, - 2000 рублів; 5) при подачі заяви про визнання боржника неспроможним (банкрутом) - 2000 рублів; 6) при подачі заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - 1000 рублів; 7) при подачі заяви про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: - по спорах майнового характеру, якщо позов не підлягає оцінці, а також по спорах немайнового характеру - у розмірі державного мита, уплачиваемой при подачі позовної заяви немайнового характеру, - по спорах майнового характеру - у розмірі державного мита, уплачиваемой виходячи з оспорюваної третьою особою суми; 8) при подачі заяви про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення третейського суду - 1000 рублів; 9) при подачі заяви про забезпечення позову - 1000 рублів; 10) при подачі заяви про скасування рішення третейського суду - 1000 рублів; 11) при подачі заяви про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду, іноземного арбітражного рішення - 1000 рублів; 12) при подачі апеляційної скарги і (або) касаційної скарги на рішення і (або) постанови арбітражного суду , а також на ухвали суду про припинення провадження у справі, про залишення позовної заяви без розгляду, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейського суду, про відмову у видачі виконавчих листів - 50 відсотків розміру державної мита, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру; 13) при подачі заяви про повторну видачу копій рішень, визначень, постанов суду, копій інших документів зі справи, які видаються арбітражним судом, а також при подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа (у тому числі копій протоколів судового засідання) - 2 рубля за одну сторінку документа, але не менше 20 рублів . По справах, що розглядаються в арбітражних судах, державне мито сплачується з урахуванням таких особливостей: 1) при подачі позовних заяв, містять одночасно вимоги як майнового, так і немайнового характеру, одночасно сплачуються державне мито, встановлена для позовних заяв майнового характеру, і державне мито, встановлена для позовних заяв немайнового характеру; 2) ціна позову визначається позивачем, а в разі неправильного зазначення ціни позову - арбітражним судом. У ціну позову включаються вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафів, пені) і відсотки; 3) при збільшенні позивачем розміру позовних вимог відсутня сума державного мита доплачується відповідно до збільшеної ціни позову в термін, установлений підпунктом 2 пункту 1 статті 333.18 Податкового кодексу. При зменшенні позивачем розміру позовних вимог сума надміру сплаченого державного мита повертається в порядку, передбаченому статтею 333.40 Податкового кодексу. В аналогічному порядку визначається розмір державної мита, якщо суд залежно від обставин справи вийде за межі заявлених позивачем вимог. Ціна позову, що складається з кількох самостійних вимог, визначається виходячи із суми всіх вимог; 4) у разі, якщо позивач звільнений від сплати державного мита в згідно з цією главою, державне мито сплачується відповідачем (якщо він не звільнений від сплати державного мита) пропорційно розміру задоволених арбітражним судом позовних вимог ; 5) при подачі заяв про повернення (відшкодування) з бюджету коштів державне мито сплачується виходячи з оспорюваної грошової суми в розмірах, встановлених законодавством про податки і збори; 6) при подачі заяв про перегляд у порядку нагляду судових актів при умови, що судові акти не були оскаржені в касаційної інстанції. Арбітражні суди, з майнового стану платника, має право зменшити розмір державного мита, що підлягає сплаті у справах, розглядаються зазначеними судами , або відстрочити (розстрочити) її сплату в порядку, передбаченому Податковим кодексом. Від сплати державного мита у справах, що розглядаються в арбітражних судах, звільняються: 1) прокурори, державні органи, органи місцевого самоврядування й інші органи, які звертаються до арбітражних судів у випадках, передбачених законом, в захист державних та (або) громадських інтересів; 2) позивачі за позовами, пов'язаними з порушенням прав і законних інтересів дитини. Крім того, від сплати державного мита по справах, що розглядаються в арбітражних судах, звільняються: 1) громадські організації інвалідів, що виступають як позивачів і відповідачів; 2) позивачі - інваліди I і II групи. Однак при подачі в арбітражні суди позовних заяв майнового характеру і (або) позовних заяв, що містять одночасно вимоги майнового і немайнового характеру, громадські організації інвалідів, виступаючі як позивачів і відповідачів, позивачі - інваліди I і II групи звільняються від сплати державного мита у разі, якщо ціна позову перевищує 1 000 000 рублів. У разі, якщо ціна позову перевищує 1 000 000 рублів, зазначені платники сплачують державне мито в сумі, обчисленої в Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 333.21 Податкового кодексу і зменшеною на суму державного мита, що підлягає сплаті при ціні позову 1 000 000 рублів. Втім, можна зменшити розмір держмита або відстрочити її сплату. Для цього потрібно подати до суду відповідну заяву. Ось приклади заяв: У Арбітражний суд ___ від ___ (посада, Ф . І.О.) ___ (найменування організації, адреса) Заява про відстрочку сплати державного мита У зв'язку з виниклим суперечкою нашим підприємством оформлено для подачі в арбітражний суд позовну заяву про ___. (Вказати відповідача і предмет позову) Ціна позову становить ___. (Вказати суму прописом) Державне мито нашому підприємству належить сплатити у розмірі ___ руб. коп. Відповідно до п. 4 ст. 102 Арбітражного процесуального кодексу РФ ПРОШУ: Надати відстрочку у сплаті належної з нас державної мита до моменту винесення рішення суду. Дане клопотання викликано такими обставинами ___ (навести мотиви ___. І підтверджують їх докази) Додаток: 1. Довідка податкового органу, що містить інформацію про розрахункових та інших рахунках підприємства. 2. Довідки з обслуговуючих банків (кредитних організацій) про відсутності на рахунках коштів, необхідних для сплати державного мита. Директор ___ / ___ / М.П. У Арбітражний суд ___ від ___ (посада, П.І.Б.) ___ (найменування організації, адреса) Заява про зменшення розміру державного мита У зв'язку з виниклим суперечкою нашим підприємством оформлено для подачі в арбітражний суд позовну заяву про ___. (Вказати відповідача і предмет позову) Ціна позову становить ___. (Вказати суму прописом) Державне мито нашому підприємству належить сплатити у розмірі 14 ___ Руб. коп. Відповідно до п. 4 ст. 102 Арбітражного процесуального кодексу РФ ПРОШУ: Зменшити сплати державного мита на суму ___ на підставі ___. (Навести мотиви і підтверджують їх докази) Додаток: 1. ___. 2. ___. Директор ___ / ___ / На практиці може вийти так, що державне мито сплачено в зайвому розмірі або заява вирішено було забрати з суду до того, як суддя прийняв його до розгляду. Щоб повернути держмито, потрібно написати про це заяву на ім'я голови суду. Виглядати воно може так: У Арбітражний суд ___ від ___ (Посада, П.І.Б.) ___ (Найменування організації, адреса) Заява про повернення державного мита У зв'язку з відмовою ___ від задоволення нашої (Найменування відповідача) претензії на суму ___ руб. ___ Коп. нами було підготовлено позовну заяву до ___ про стягнення з (Найменування арбітражного суду) боржника зазначеної суми. Платіжним дорученням N ___ від "___" ___ 200__ р. наше підприємство в як оплату держмита по справжньому справі перерахувало до федерального бюджет ___ руб. ___ Коп. Разом з тим оскільки після перерахування державного мита відповідач в повному обсязі виконав своє зобов'язання перед нашим підприємством, то необхідність звернення до арбітражного суду з позовною заявою в даний час відсутня. У зв'язку з вищевикладеним, на підставі п. 1 ст. 104 Арбітражного процесуального кодексу РФ і подп. 4 п. 4 ст. 6 Закону РФ "Про державне мито " ПРОШУ: Повернути сплачену нами державне мито в розмірі ___ руб. ___ Коп. Додаток: 1. Платіжне доручення N ___ від "___" ___ 200_ р. Директор ___ / ___ / М.П. Якщо заявник підпадає під категорію осіб, звільнених від сплати держмита при подачі заяв до суду, йому потрібно написати заяву, щоб реалізувати своє право не платити мито. Інакше позов суд може повернути. Нижче наведено приблизний зразок заяви про звільнення від сплати державного мита: У Арбітражний суд ___ від ___ (П.І.Б. громадянина-підприємця ___ та його адреса) Заява про звільнення від сплати державного мита У зв'язку з виниклим суперечкою мною оформлено для подачі до арбітражного суду позовну заяву про ___. (Вказати відповідача і предмет позову) Ціна позову становить ___. (Вказати суму прописом) Державне мито мені належить сплатити у розмірі ___ крб. ___ Коп. У зв'язку з тим, що я маю право на пільги, передбачені Законом РФ "Про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС ", я повинен бути звільнений від сплати державного мита відповідно до п. 1 ст. 5 Закону РФ "Про державне мито ". На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Закону РФ "Про державне мито ", ПРОШУ: Звільнити мене від сплати державного мита в розмірі ___ ___. Додаток: 1. ___. 2. ___. Підприємець ___ / ___ / До судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в арбітражному суді, належать грошові суми, що підлягають виплаті експертам, свідкам, перекладачам, витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці, витрати на оплату послуг адвокатів та інших осіб, що надають юридичну допомогу (представників), і інші витрати, понесені особами, що у справі, у зв'язку з розглядом справи в арбітражному суді. Грошові суми, що підлягають виплаті експертам і свідкам, вносяться на депозитний рахунок арбітражного суду особою, який заявив відповідне клопотання, в строк, встановлений арбітражним судом. Якщо вказане клопотання заявлено обома сторонами, необхідні грошові суми вносяться сторонами на депозитний рахунок арбітражного суду в рівних частинах. У разі, якщо у встановлений арбітражним судом термін на депозитний рахунок арбітражного суду не були внесені грошові суми, що підлягають виплаті експертам і свідкам, арбітражний суд має право відхилити клопотання про призначення експертизи та виклик свідків, якщо справу може бути розглянуто і рішення прийнято на підставі інших поданих сторонами доказів. Виплата грошових сум, належних експертам, свідкам і перекладачам, здійснюється з виконання ними своїх обов'язків з депозитного рахунку арбітражного суду. Оплата послуг перекладача, залученого арбітражним судом до участі в арбітражному процесі, виплата цього перекладачеві добових та відшкодування понесених ним витрат у зв'язку з явкою до арбітражного суду, а також виплата грошових сум експертам, свідкам у разі, якщо призначення експертизи, виклик свідка здійснені з ініціативи арбітражного суду, провадяться за рахунок коштів федерального бюджету. Правило про оплату послуг перекладача за рахунок коштів федерального бюджету не поширюється на відшкодування витрат на оплату послуг перекладача, понесених іноземними особами та особами без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації. Питання розподілу судових витрат, віднесення судових витрат на обличчя, зловживає своїми процесуальними правами, та інші питання про судові витратах вирішуються арбітражним судом, що розглядає справу, в судовому акті, яким закінчується розгляд справи по суті, або у визначенні. Судові витрати розподіляються між особами, що у справі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого в установленому порядку позивач був звільнений, стягується з відповідача в дохід федерального бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо відповідач звільнений від сплати державного мита. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "1.3. Судові витрати" |
||
|
||