| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Залучення неповнолітнього у вчинення антіоб-суспільних дій (ст. 151 КК). |
||
|
а) систематичне вживання спиртних напоїв; б) систематичне вживання одурманюючих речовин; в) заняття бродяжництвом або жебрацтвом . Суспільна небезпека даного злочину полягає в тому, що в результаті прилучення до алкоголю, організм неповнолітні піддається реальної небезпеки алкогольної дегра-дації; вживання одурманюючих речовин створює реальну загрозу фізичному і психічному здоров'ю підлітка; заня- нення бродяжництвом та жебрацтвом, яке представ-ляє найбільш гостру форму експлуатації, завдає шкоди мо-ральному, фізичному розвитку неповнолітнього. Об'єктом даного злочину також є гро-ні відносини, пов'язані із забезпеченням необхідних умов нормального фізичного і правильного морального форми-вання особистості дитини, підлітка. Об'єктивна сторона розглядуваного злочину харак- теризуется вчиненням наступних дій. 1. Залучення неповнолітнього в систематичне упот-ребленіе спиртних напоїв. Воно являє собою дії дорослого, спрямовані на таке залучення, незалежно від того, чи вчинив підліток під впливом алкоголю преступле-ня або інші антигромадські дії, настали для нього якісь наслідки чи ні. Злочин слід вважати закінченим з моменту, коли підліток піддався залучають діям, тобто пристрастився до спиртного; склад злочину є формальним. При оцінці одиничних випадків розпивання спиртних напоїв разом з неповнолітніми необхідно виходити з конкретних обставин, мети, мотиву, приводу спільного розпивання, кількості спиртного, віку учасни-ков випивки і пр. Спроби долучити неповнолітнього до систематичного вживання алкоголю можуть розглядатися як замах на злочин, передбачений ст. 151 КК. 2. Залученням неповнолітнього в немедичне систе-автоматично вживання одурманюючих речовин, під яким-ми маються на увазі лікарські препарати (димедрол, ефедрин, триоксазин тощо) і хімічні речовини господарсько-побутового призначення, зокрема фосфорорганічні сполуки, розчинник, пестициди і токсичні речовин. Їх вживання па-губно впливає на емоційно-нервову і психічну сферу людино як найгірший замінник (сурогат) наркотиків. 3. До третьої дії аналізованого злочину закон відносить втягнення неповнолітнього у заняття бродяжнічая-ством або жебрацтвом, яке являє собою дей-наслідком дорослого, спрямовані на прилучення недосконало-річного до бродяжництва, кочового, бездомному способу життя або до систематичного випрошування у сторонніх осіб де-шей, продуктів, одягу, спиртного, сигарет і т.д. Ці дії, як показує практика, відбуваються з метою паразитичного існування дорослого за рахунок коштів, що добуваються несовер- шеннолетних. З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 151 КК, у всіх його формах характеризується прямим умис-лом: винний усвідомлює, що згубно впливає на неповнолітні, залучаючи його в ту чи іншу антигромадську діяльність, і бажає це зробити. Якщо особа об'єктивно сприяло, але не мало намере-ний виявляючи неповнолітнього в антигромадську діяльність, форми якої перераховані в ст. 151 КК, в його діях немає складу злочину, передбаченого цією статтею. От-сутствует склад злочину і в тих випадках, коли особа не усвідомлювала, що залучаються не досяг повноліття. Моті-ви і цілі для кваліфікації значення не мають, однак установ-ня їх дозволяє правильно визначити ступінь суспільної небезпеки скоєного. Як правило, мотиви виражаються в кори-сти, помсти, заздрості та інших низинних спонукань. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 151 КК, може бути будь-осудна особа, яка досягла віку 18 років. Кваліфікованим видом даного злочину є втягнення неповнолітнього у антигромадську поведінку, вчинене батьком, педагогом або іншою особою, на яку законом покладено обов'язки з виховання недосконало-річного (ч. 2 ст. 151 КК). Особливо кваліфікований склад даного злочину ха-теризується залученням неповнолітнього в антіобщест-венное поведінку з застосуванням насильства чи погрозою його при-трансформаційних змін. Причому в поняття насильства і погрози його застосування вкладається той же зміст, що і в ч. 3 ст. 150 КК, про що вже говорилося вище. Згідно з приміткою до ст. 151 КК кримінальної відповідально-сті не підлягає батько, який в заняття бродяжництвом втягнув свою рідну дитину в силу безвихідного становища, яке виникло внаслідок важких життєвих обставин, викликаних втратою джерела засобів існування або відсутність про-наслідком місця проживання, і коли бродяжництво для обох ста-ло єдиним способом підтримки життя. У діях такого батька склад злочину відсутній. Таким чином, в ст. 151 КК, так само як і в попередній, об'єк-єдиної норми, що встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти особи неповнолітнього: а) здійснювати-мі батьком, тобто у сфері сімейних правовідносин і б) вдосконалення-Шаєм поза даної сфери і поза відносин спорідненості. У порядку вдосконалення структури розд. VII Особливої частини КК ці підгрупи норм можуть бути роз'єднані по окремих главам, про що вже йшла речь1. 1 У главу злочинів, скоєних поза сферою сімейно-правових відносин, тобто особами, не перебувають у родинних стосунках з потерпілим, крім аналізованих, слід включити норми, що передбачають кримінальну відповідальність за статеві зносини і інші дії сексуального характе-тера з особою, яка не досягла 16-річного віку (ст. 134 КК), розпусні дії щодо особи , що свідомо не досягла 16-річного віку (ст. 135 КК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Залучення неповнолітнього у вчинення антіоб-суспільних дій (ст. 151 КК). " |
||
|
||