| Головна |
| Наступна » | ||
ВСТУП |
||
|
Психологія безперервно збагачується новими даними, цікавими гіпотезами і концепціями, що відносяться до всіх основних областях її проблематики. Психологічна наука все більш активно включається у вирішення різних завдань, що виникають у різних сферах суспільної практики. В даний час психологія являє собою досить складну і розгалужену систему дисциплін. Крім обший психології, що вивчає загальні закономірності психічної діяльності людей, існують і швидко розвиваються приватні, прикладні галузі психології, такі, як психологія праці та її самостійні розділи - інженерна, авіаційна і космічна психологія; психологія пізнання; педагогічна, соціальна, військова та медична психологія; психологія спорту; психологія творчості і т. д. До галузей психології, які вивчають конкретні види людської діяльності, слід віднести і юридичну психологію, яка має внести значний внесок у вирішення складних, багатопрофільних завдань зміцнення правової основи Російської держави, посилення боротьби з правопорушеннями і злочинами. Юридична психологія включає в себе різні галузі наукових знань і рівною мірою належить як психології, так і юриспруденції. В області суспільних відносин, регульованих нормами права, психічна діяльність людей набуває своєрідні риси, які обумовлені специфікою людської діяльності в сфері правового регулювання. Юристи фактично ніколи не відмовлялися від використання даних психології. Що стосується конкретної практичної діяльності, то майже кожен співробітник міліції, слідчий, прокурор або суддя в ході роботи, іноді й сам того не помічаючи, неминуче спирається на дані психології. Як показує практика, це емпірична життєва психологія, заснована головним чином на особистому досвіді, знанні життя багатьох людей. Переважна частина таких знань правильно відображає психологічні закономірності. Однак поряд з емпіричними знаннями юристу необхідні і конкретні наукові знання; те, до чого зрештою, після пошуків і помилок приходить досвідчений слідчий або суддя, може бути виявлено або, навпаки, спростовано об'єктивним психологічним дослідженням в дуже короткий час і з достатньою повнотою і точністю. У даній роботі викладеним не обмежується значення психологічної науки щодо здійснення правоохоронної та правозастосовної діяльності. Знання психічних закономірностей, застосування в процесі юридичної діяльності певних психологічних методів полегшує працю людини, допомагає йому регулювати і будувати взаємини з іншими людьми, глибше розуміти мотиви вчинків людей, пізнавати об'єктивну дійсність, правильно оцінювати її і використовувати результати пізнання в практиці. Все більше усвідомлюється думка про те, що психологія не абстрактна наука, присвячена вирішенню складних і тонких теоретичних питань, а важлива ланка в освіті всякого культурного фахівця *, а тому числі і юриста. Практично немає сфери діяльності людини, де втручання психологічної науки не привело б до полегшення, упорядкування її. ___ * Мясищев В.Н. та ін Основи загальної та медичної психології. М., 1968, с. 3. На нашу думку, одним з чинників правової реформи, невід'ємна частина якої - правовий захист особистості, соціальних прав та свобод російських людей і одночасне підвищення відповідальності кожного громадянина перед своїм колективом, суспільством, державою в цілому, є психологічне забезпечення. У зв'язку з цим необхідно звернутися до теоретичного переосмислення суті, предмета і методу сфер докладання юридичної психології, осмислення теоретичних і методологічних проблем якої почалося в кінці шістдесятих років. Тоді з'явилися перші великі роботи з юридичної психології А.Р.Ратінова. А.В.Дулова, В.Л. Васильєва, А.Д.Глоточкіна і В.Ф.Пірожкова. За останні двадцять п'ять років опубліковано сотні робіт з питань юридичної психології. Ця робота продовжується і в даний час. На сьогоднішній день, однак, все ще відсутнє єдине, чітко обгрунтована думка про самостійність юридичної психології як науки, про її зміст, об'єкт і предмет і навіть про те, юридична це наука чи психологічна. З одного боку, лунають заклики до рішучого повороту юридичної психології особою до практики, з іншого - поки ні юридичної психології як науки, нема чому і «повертатися до практики». Практика показує, що в останні роки фахівці в галузі юридичної психології в основному орієнтувалися на проведення глибоких емпіричних досліджень окремих приватних напрямів і питань як на єдино вірний шлях на противагу непотрібному теоретизування. По цьому шляху йшла більшість фахівців-дослідників і вчених. У результаті виявилося, що в юридичній психології відсутні цільна теорія і методологія, використання її в практичній діяльності. За останній час, однак, було опубліковано кілька монографічних досліджень з питань теорії цієї науки. На сьогоднішній день практично відсутній вузівський курс юридичної психології, немає відповідних підручників і навчальних посібників, явно недостатньо навчальних матеріалів з цього предмету для студентів юридичних та психологічних факультетів. Пропонована робота є спробою систематизувати курс юридичної психології і вирішує наступні завдання: 1) розкрити теоретичні поняття і положення курсу юридичної психології; 2) ознайомити студентів з основами загальної, соціальної та педагогічної психології стосовно до курсу юридичної психології; 3) показати й обгрунтувати специфіку психічних закономірностей у правовому регулюванні; 4) надати допомогу студентам у самостійній роботі над психологічною і юридичною літературою з даної дисципліни. При підготовці цього посібника автором враховувався досвід викладання юридичної психології на юридичному факультеті Університету Російської академії освіти. |
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" ВСТУП " |
||
|
||