| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
35.1. Криміналістична характеристика автотранспортних злочинів |
||
|
Обстановка автотранспортних пригод багатоелементний за змістом і складна за своєю структурою. В якості однієї з її частин можна виділити статичні умови зовнішнього матеріального середовища, в якій здійснювалося дорожній рух. Названі умови можуть бути розділені на постійні і тимчасові. До перших відносяться конструктивні особливості пристрою дороги на ділянці, де сталася пригода; наявність технічних засобів регулювання та організації руху, огорожа, розмітки дорожнього полотна, газонів, посадкових майданчиків для пасажирів; зовнішнє оточення дороги - будівлі і споруди; елементи навколишнього середовища - зелені насадження, ліс, обриви і т.д. Тимчасовими є умови, що не змінюють своїх властивостей у відносно короткий проміжок часу. До них відноситься стан поверхні дорожнього полотна в залежності від погоди, ремонтних робіт або інших факторів, наявність яких в даному місці тимчасово. В обстановці автотранспортних пригод є велика кількість динамічних елементів, які до події і під час його розвитку перебували в русі, взаємно переміщалися, виникали і зникали. Переміщуються інші предмети, що опинилися на дорожньому полотні; змінюється взаємне положення об'єктів під час руху; режими і маневри руху транспорту; варіюються сигнали регулювання руху тощо Важливе значення для розслідування автотранспортних пригод має дослідження умов, що впливають на сприйняття учасниками небезпечної ситуації. Об'єктивні можливості сприйняття визначаються умовами освітленості в залежності від часу доби, року, кліматичних і погодних явищ, побічних результатів технічних процесів (загазованості, задимленості), наявності та розташування штучних джерел світла, його сили, колірної гами, інтенсивності звуків і шуму на місці події і т.д. Суб'єктивні умови включають насамперед індивідуальні властивості особистості, що впливають на можливості сприйняття та оцінки події. У механізмі автодорожнього події різними авторами виділяється різна кількість стадій. На початковій стадії події в обстановці дорожнього руху з'являються чинники, що порушують функціональне рівновагу і вимагають від водія транспорту додаткових заходів для збереження умов безпеки. Такого роду факторами можуть бути зовнішні стосовно транспортному руху явища (поведінка пішоходів поблизу дороги, що почався дощ, стан режимів руху на певній ділянці) і внутрішні (несправність транспорту, відхилення від норми психофізіологічного стану водія і т.д.). У відповідь реагування на ці фактори ще не виходить за межі звичайних прийомів управління, хоча іноді вимагає підвищеної витрати енергії (увага, психічні реакції, фізичні зусилля і пр.) для утримання динамічних процесів дорожнього руху в безпечному рівновазі. Водій, виявивши потенційну небезпеку, може знизити швидкість, обмежитися простою подачею звукового сигналу, застережливого іншого учасника про виникає небезпеки. Наступний етап механізму автодорожнього події характеризується виникненням аварійної ситуації. На цій фазі відбувається фактичне неузгодженість, порушення функціональних зв'язків у системі дорожнього руху. У цих умовах керуючий вплив водія не викликає адекватного з ним зміни поведінки інших учасників руху. В результаті керуючий транспортним засобом повністю або частково втрачає здатність своїми діями впливати на небезпечний хід події. Внаслідок неправильної поведінки учасників дорожнього руху складається некерована аварійна обстановка, в умовах якої учасники події позбавляються можливості впливати на механізм його розвитку. У механізм аварії можуть включатися додаткові фактори, так чи інакше впливають на фінальний процес події. В одних ситуаціях вони показують позитивний вплив, і виникають менш тяжкі наслідки. В інших - мають негативний вплив на фінальну стадію події і викликають більш тяжкі наслідки. Аварійна ситуація може бути відкритою або прихованою для учасників дорожньої події. Виникнення відкритої аварійної ситуації не є несподіванкою для учасників події. Вони мають можливість своєчасно виявити ознаки виникнення небезпечної обстановки. Фактично виявлення катастрофічного розвитку залежить від суб'єктивного сприйняття характеру складної ситуації. Водій через неуважність, недбалість, недооцінки ознак несприятливої обстановки може не побачити, своєчасно не виявити, що насувається. У прихованій аварійної ситуації існують умови, які об'єктивно не дозволяють учасникам своєчасно виявити назріваючу аварійну обстановку. Приховане розвиток аварійної ситуації не виключає винності і відповідальності учасників події, хоча вимагає особливо ретельного дослідження динаміки подій, особливостей навколишнього середовища, що обмежують виявлення та оцінку насувається. За рівнем участі в аварійній обстановці учасників події виділяються загальна і одностороння ситуація. У момент виникнення спільної аварійної ситуації одночасно два або більше суб'єктів, що здійснюють рух, позбавляються можливості змінити своїми діями небезпечний хід розвитку події. У односторонній ситуації аварійна небезпека виникає в основному для одного з учасників, в той час як другий має практичну можливість розрядити обстановку, попередивши пригода. У криміналістиці дорожньо-транспортні пригоди традиційно класифікуються на зіткнення, наїзд та перекидання транспортних засобів. Зіткнення можуть відбуватися як при зустрічному, так і попутному напрямках руху. При зустрічному русі вони найчастіше відбуваються в результаті порушень правил обгону транспорту чи об'їзду нерухомих об'єктів з виїздом об'їжджали машини із займаного нею ряду. Аварійна ситуація в цих випадках виникає тоді, коли зближення зустрічних машин перешкоджає завершенню обгону, а відстань між ними недостатньо для ефективного гальмування і зупинки. Попутне зіткнення відбувається, як правило, через недотримання безпечної дистанції під час руху транспортних засобів в одному напрямку. На перетинах доріг і при здійсненні маневрів, пов'язаних з виїздом з одного боку дорожнього полотна на іншу, іноді відбуваються бічні зіткнення. При цьому небезпека аварії виникає, коли машини опиняються на відстані, що не дозволяє попередити зіткнення. Наїзди відбуваються на нерухомі об'єкти, пішоходів, велосипедистів та засоби гужового транспорту. Відомості про властивості особи учасників дорожньої пригоди мають важливе значення в поясненні їх поведінки під час руху. Узагальнення практики свідчить, що найчастіше винуватцями автотранспортних злочинів є малодосвідчені водії, що не володіють умінням швидко і правильно оцінювати ситуацію, що виникла, прогнозувати її ускладнення і не мають достатніх навичок керування транспортом. Певний вплив на виникнення аварійної ситуації надають якості особистості, притаманні людям певного віку. Практика свідчить, що молоді люди часто самовпевнені, схильні до невиправданого ризику. Деякі особи у віці 40-50 років і старше діють занадто обережно, втрачають здатність до маневру, порушують ритм руху і стають «возмущающим фактором». Слід зазначити, що до 80% дорожньо-транспортних злочинів скоюється водіями і лише 20-25% пішоходами. У ряді випадків дії винуватців автотранспортних пригод обумовлюються особливостями їх психологічного та фізичного стану. Зокрема, досить велике число транспортних пригод відбувається з вини осіб, які перебувають у нетверезому стані. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 35.1. Криміналістична характеристика автотранспортних злочинів " |
||
|
||