Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 1, 2002 - перейти к содержанию учебника

Адміністративний акт.

У зв'язку з розширенням ринкових засад в економіці зменшується питома вага адміністративних актів у загальному обсязі підстав виникнення зобов'язання. Це безпосередньо пов'язано з тим, що акти планово-розпорядчих органів, які були підставами виникнення більшості господарських зобов'язань за участю соціалістичних організацій, у сучасних умовах практично не застосовуються у цивільному обороті.
Однак, хоч можливість виникнення цивільних зобов'язальних правовідносин безпосередньо з адміністративних актів значно звузилася, але не виключається.
Значно частіше трапляються випадки, коли адміністративні акти не безпосередньо створюють зобов'язання, а у сукупності з іншими підставами.
В юридичній літературі М. М. Агарков обгрунтував теорію "юридичного складу". Вона зводилася до того, що зобов'язання виникали не просто з планово-розпорядчого акта, а з юридичного складу, до якого, поряд з адміністративним актом, входив і договір1.
У ряді випадків виникнення зобов'язань пов'язують із фактичним складом2.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Адміністративний акт."
  1. § 4. Підстави виникнення зобов'язань
    адміністративні) акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (акти управління, адміністративні акти). При цьому зміст зобов'язання, що виникає безпосередньо з такого акту, визначається цим актом. Частіше підставою виникнення зобов'язання є юридична сукупність, що містить в собі припис закону і договір або адміністративний акт і
  2. § 2. Підстави виникнення зобов'язань
    адміністративних актів; 3) внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також винаходів та інших результатів творчої діяльності; 4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; 5) внаслідок інших дій громадян та організацій; 6) внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових
  3. § 2. Класифікація юридичних фактів
    адміністративні акти (акти державних органів та органів місцевого самоврядування), рішення суду. Основним, видом цивільно-правових юридичних актів є угоди - вольові дії юридичної або фізичної особи, спрямовані на досягнення певного правового результату. Так, укладаючи угоди поставки, суб'єкт намагається набути права власності на гроші або партію товару. Підставою виникнення, зміни або
  4. § 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
    адміністративний акт. Відносини між лікувальними закладами та фізичними особами є цивільно-правовими договірними1. Зустрічаються різні назви цього договору: договір на надання медичної допомоги чи послуг; на лікарське (медичне) обслуговування, лікарський договір і т. ін. При зверненні особи до лікувального закладу наявна оферта пацієнта. Певною мірою можна говорити і про акцепт лікувального
  5. § 2. Класифікація юридичних фактів
    адміністративні акти (акти державних органів та органів місцевого самоврядування), рішення суду. Основним видом цивільно-правових юридичних актів є угоди - вольові дії юридичної або фізичної особи, спрямовані на досягнення певного правового результату. Так, укладаючи угоди поставки, суб'єкт намагається набути права власності на гроші або партію товару. Підставою виникнення, зміни або припинення
  6. § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
    адміністративним шляхом". Таким чином, Р. Єринг органічно сполучає два критерії - інтерес та ініціатива захисту. Проти цієї позиції висувались заперечення, які зводились до того, що загальні інтереси - це сукупність приватних інтересів, а тому публічне право, захищаючи загальні інтереси, захищає також і приватні інтереси, і навпаки, - приватне право у кінцевому підсумку захищає загальні
  7. § 3. Європейські традиції приватного права
    адміністративних, управлінських установ), - з іншого; 7) відсутність теоретично обґрунтованої і визнаної офіційно концепції наступництва права взагалі і приватного права зокрема в межах однієї держави або цивілізації. Внаслідок цього таке явище як рецепція права відбувається в латентних формах, має обмежений і непослідовний характер; 8) акцентування уваги, головним чином, не на правах, а на
  8. § 4.Трансформація концепції цивільного права наприкінці XX ст.
    адміністративно- управлінських") засад в регулюванні цивільних відносин, що знайшло відображення у прийнятих тоді цивільних кодексах та інших актах цивільного законодавства. Тому, не применшуючи досягнень радянської цивілістичної думки, у тому числі вітчизняної цивілістики, де працювали такі видатні науковці як М. Бару, С. Вільнянський, М. Гордон, С. Ланд- коф, В. Маслов, Г. Матвеев, О.
  9. § 2. Сучасне розуміння предмету цивільного права України
    адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, цивільне законодавство застосовується лише у випадках, коли це прямо передбачене законом. Такі відносини не є цивільними, оскільки регулюються за допомогою імперативного методу, котрий не властивий цивільному праву; 2) характером зв'язку між суб'єктами. Цивільні правовідносини - це правовий зв'язок, що виникає з приводу
  10. § 3. Метод цивільно-правового регулювання
    адміністративному (публічному праву взагалі). Втім, враховуючи ту обставину, що терміном "диспозиція" у теорії права позначається частина правової норми, котра визначає дозволену поведінку суб'єкта, обов'язкову (необхідну) або заборонену (неприпустиму), можливо, більш коректно було б вести мову не про "диспозитивний", а про "уповноважуючий" (правонаділяючий) або про "дозвільний" метод. Разом із
© 2014-2022  yport.inf.ua