Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б.А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Частина загальна. Тома 1-2, 2000 - перейти до змісту підручника

4. Двопалатна система

Розрізняються два основні різновиди двопалатної парламентської системи - система слабкою верхньої палати і система сильної верхньої палати.
Слабка верхня палата може лише відстрочити ухвалення парламентського рішення, з яким не згодна, але не може перешкодити йому. Найчастіше це відноситься до законодавчого процесу. Так, Палата лордів британського Парламенту може затримати прийнятий Палатою громад білль (законопроект) не більше ніж на рік, а якщо білль фінансовий, то не більше ніж на місяць (ч. 1 ст. 1 Акта про Парламенті 1911 р., ст. 1 Акта 1949 про зміну Акта про Парламенті 1911 р.). Польський Сейм може абсолютною більшістю голосів у присутності не менше половини законного числа депутатів відхилити постанову Сенату, що відхиляє закон або що пропонує поправку до нього (ч. 3 ст. 121 Конституції).
Сильна верхня палата характеризується тим, що без її згоди рішення парламенту прийнято бути не може. Так, з частини другої розд. 7 ст. I Конституції США недвозначно випливає, що жоден білль не стане законом, якщо не буде прийнятий кожної з палат Конгресу. Те ж випливає з положення ст. 70 італійської Конституції: «Законодавча функція здійснюється спільно обома Палатами».
Зустрічаються і змішані випадки. Так, згідно зі ст. 45 і 46 французької Конституції законопроект може без кінця ходити між Національними зборами і Сенатом («човник», який свідчить, що Сенат - сильна верхня палата), якщо не втрутиться Уряд, на вимогу якого остаточне рішення приймається Національним зборами (це не відноситься до проектів органічних законів, що стосуються Сенату, за якими згоду Сенату необхідно в будь-якому випадку). Німецький Бундесрат - типова слабка верхня палата, однак ст. 81 Основного закону передбачає випадок, коли потрібний Федеральному уряду закон, з яким не згоден Бундестаг, приймається по суті Бундесратом; конкретно ми це розглянемо нижче - у п. 4 § 5 цієї глави.
В цілому можна констатувати тенденцію, що формулюються таким чином: чим менш демократичний порядок формування верхньої палати, тим вона слабша. Досвід США, Великобританії, Італії, Франції це підтверджує. Однак це все ж не більше, ніж тенденція. Є приклади слабких верхніх палат, формованих цілком демократично, як, скажімо, польська Сенат, члени якого обираються безпосередньо громадянами, як і сенатори США чи Італії. Зворотних прикладів - сильних верхніх палат, формованих недостатньо демократично, в розвинених країнах нам виявити не вдалося.
Ще одна тенденція, яка випливає із зазначеного характеру різних верхніх палат: коли верхня палата сильна, компетенція обох палат співпадає повністю або в переважній частині і при цьому спеціальні повноваження верхньої палати часом більш значні, ніж у нижній; навпаки, при слабкій верхній палаті повноваження палат бувають розведені і з предметів ведення, причому нижня палата зазвичай має переваги.
Правда, необхідно обмовитися, що ця тенденція проглядається значно слабкіше, ніж попередня: досить багато є прикладів, її спростовують. Наведемо, однак, що підтверджують.
Наприклад, в США - типової країні з сильною верхньою палатою, спеціальні повноваження палат невеликі і взаємно врівноважені. Якщо Сенат має права давати згоду на призначення Президентом посадових осіб та на ратифікацію їм міжнародних договорів, то Палата представників першої розглядає біллі, що відносяться до збору державних доходів. У процедурі імпічменту Палата представників користується виключним правом ініціативи, а Сенат - виключним правом виносити рішення. Можна, звичайно, сказати, що повноваження Сенату врівноважені повноваженнями Палати представників недостатньо, і з цим важко сперечатися, але певний баланс усе ж є. З усіх інших питань повноваження верхньої та нижньої палат однакові.
Інший подібний приклад дає Конституція Колумбії. Для того щоб закон вважався прийнятим Конгресом, необхідна згода обох палат (ст. 165, пропозиція перше), а якщо палати не приходять до згоди, законопроект вважається відхиленим (ст. 161, пропозиція друге). Предмети звичайної законодавчої компетенції Конгресу (а є ще й спеціальна) налічують 25 позицій, викладених у ст. 150. Що стосується спеціальних повноважень, то їх 7 у Сенату (ст. 173) і 5 у Палати представників (ст. 178). Деякий переважання Сенату, притому не тільки кількісне, тут також відчувається.
Інший цікавий приклад дає югославська Конституція. Згідно з її ст. 90 питання з компетенції Союзної скупщини, яка складається з двох палат - Віча громадян та Віча республік, обидва віча вирішують рівноправно, хоча необхідну для вирішення більшість часом буває в них різним. Якщо ж обидва віча не дійдуть згоди з приводу проекту союзного закону, то врешті-решт у Союзної скупщини припиняється мандат (ст. 93).
У Великобританії Палата лордів Парламенту має, як зазначалося, деякі судові повноваження, однак контроль за урядом - майже виняткова сфера ведення Палати громад. Щодо останнього подібна ситуація в Німеччині, Франції. Причому розпущена в цих трьох країнах може бути теж тільки нижня палата. Такий ось виходить баланс.
У надзвичайній обстановці німецький законодавчий корпус стає однопалатним. Якщо палати не можуть зібратися, то діє заздалегідь сформований ними Спільний комітет, про який ми вже говорили.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. двопалатна система "
  1. 20. Система органів державної влади Росії
    двопалатний парламент - Федеральні збори, що складається з Ради Федерації і Державної думи, - що є представницьким і законодавчим органом РФ, 2) Уряд РФ, яке здійснює виконавчу владу в РФ; 3) суди РФ, що здійснюють судову владу за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства. Також до державних органів
  2. Тема 20. Змішані правові системи
    систем. Особливості історичної взаємодії і поєднання елементів романо-германської правової сім'ї та англійського загального права в правових системах різних країн. Правові системи канадської провінції Квебек і американського штату Луїзіани. Правова система Ізраїлю. Правова система ПАР. Інші змішані правові системи. Розділ шостий Порівняльне правознавство та національні
  3. 15. ПАРЛАМЕНТСЬКЕ ПРАВО
    двопалатного парламенту, як правило, входить у виняткову компетенцію палат. Так, відповідно до частини першої ст. 64 Конституції Італії, «кожна Палата приймає власний регламент абсолютною більшістю свого складу». Втім, бувають випадки, коли регламенти приймаються у формі законів. Найчастіше це має місце в країнах з однопалатними парламентами (наприклад, у Швеції, Китаї), але часом
  4. 1. ПАЛАТИ
    двопалатна структура британського Парламенту. У середині XVII століття Англійська революція привела до встановлення республіки і ліквідації Палати лордів, потім в період диктатури Олівера Кромвеля Парламент взагалі відсутній, після чого в ході Реставрації був відновлений в колишньої двопалатної структури. У континентальній Західній Європі станово-представницькі установи в деяких країнах,
  5. Тема 9. Правові системи Скандинавських країн
    систем Скандинавських країн в самостійну правову сім'ю. Історичний розвиток правових систем Скандинавських країн. Уніфікація та гармонізація законодавства Скандинавських країн. Особливості правових систем Скандинавських країн. Система джерел
  6. Контрольні питання
    систем сучасності. 2. Дайте загальну характеристику англо-американської системи права. 3. Яке місце займає судовий прецедент в англо-американській правовій системі? 4. Романо-германська правова система та її особливості. 5. Місце і роль закону в системі континентального права. 6. Роль і значення судового контролю в континентальному праві. 7. Мусульманське право і його основні
  7. Контрольні запитання до розділу 7
    система ", види виборчих систем. 7. Відмінність мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості від мажоритарної виборчої системи відносної більшості. 8. Особливості пропорційної виборчої системи. 9. Референдум, його
  8. Тема 12. Соціалістичне право як особливий історичний тип права
    систем в різних країнах. Джерела і основні галузі соціалістичного права. Соціалістичне право у федеративній і унітарній державі. Класифікація соціалістичних правових систем. Радянська правова система. Особливості правових систем європейських соціалістичних країн. Особливості правових систем соціалістичних держав Азії. Правова система Куби. Перспективи
  9. Тема 5. Класифікація основних правових систем со-тимчасовості
    систем сучасності. Юридичні критерії правової типології та класифікації. Поняття правової системи в порівняльному правознавстві: «національна правова система» і «сім'я правових систем». Класифікація правових систем. Критерії формування джерел, структури, основних понять та інститутів права правових сімей. Основні родини сучасних правових систем. Вчення про правові
  10. Тема 10. Правові системи країн Латинської Америки
    систем країн Латинської Амери-ки. Роль рецепції права у розвитку правових систем на прикладі країн Латинської Америки. Історично склалося домінування романо-германської моделі. Поєднання в правових системах латиноамериканських країн рецепції і модернізації права. Особливості правових систем країн Латинської Америки. Зростаючий вплив права США в другій половині XX в. Тенденції до
  11. Стаття 1188. Застосування права країни з множинністю правових систем
    систем, застосовується правова система, що визначається відповідно до правом цієї країни. Якщо неможливо визначити відповідно з правом цієї країни, яка з правових систем підлягає застосуванню, застосовується правова система, з якою відношення найбільш тісно
  12. 2. Фінансова система Російської Федерації: поняття і склад.
    система РФ: сукупність фін.інстітутов, кожен з яких сприяє утворенню та використанню відповідних ден.фондов, а також система гос.органов і установ, що здійснюють в межах своєї компетенції фін.деятельность. (фін. інститут - це група однорідних ек . відносин, взаємопов'язаних за формами і методами акумуляції або розподілу грошових коштів). Склад фін.сістеми РФ:
  13. Контрольні питання
    системи права на галузі? 6. Назвіть методи правового регулювання суспільних відносин. 7. За яким принципом будується система законодавства? 8. Система права і систематизація
  14. Тема 15. Правові системи країн Британської Співдружності
    систем Британської Співдружності. Класифікація національних правових систем країн Британської Співдружності. Прецедентне право і загальне правовий спадок країн Британської Співдружності. Особливості правових систем Канади, Австралії та Нової Зеландії: Співвідношення англійського права та місцевого звичайного права. Джерела права. Судова система. Розділ четвертий Релігійні та традиційні
  15. Тема 13. Правова система Англії
    системи його джерел. Географія розповсюдження англійського загального права. Джерела і система права в країнах англо-американської правової сім'ї. Значення і місце загального права в правовій системі. Судовий прецедент. Співвідношення законодавства і судової правотворчості. Судові доктрини і концепція норм права. Своєрідність основних правових інститутів і галузей права.
  16. Стаття 29. Принцип єдності бюджетної системи Російської Федерації
    системи Російської Федерації означає єдність бюджетного законодавства Російської Феде-рації, принципів організації та функціонування бюджетної системи Російської Федерації, форм бюджетної документації і бюд-житній звітності, бюджетної класифікації бюджетної системи Російської Федерації, санкцій за порушення бюджетного законодав-ства Російської Федерації, єдиний порядок встановлення та
  17. Глава 13. СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 13. СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА
  18. 1. Поняття змішаних правових систем
    систем. Своє право мають і недержавні спільності. Йдеться про канонічному праві, мусульманському праві, індуському праві, іудейському праві. Все це є об'єктивною передумовою виникнення і розвитку змішаних правових систем. Змішані правові системи зустрічаються не тільки у федеративних, але і в унітарних державах. Причини юридичної плюралізму змішаних правових систем можуть
  19. діахронії і синхронне порівняння
    системи та їх компоненти, тобто порівняння може носити історичний (діахронний) характер. Тоді воно називається диахронией порівнянням. Проте найчастіше предме-юм порівняння є чинні правові системи (синхронне порівняння) і виявляються тенденції до їх зближення, які і стануть переважно об'єктом порівняльно-правового аналізу. Порівняння правових систем однієї і тієї ж правової
  20. Список літератури
    система / / Правознавство. 1980. N 1. 4. Баранов В.М., Поленіна С.В. Система права , система законодавства і правова система. Н. Новгород, 1999. 5. Бобильов А.І. Сучасне тлумачення системи права і системи законодавства / / Держава і право. 1998. N 2. 6. Братусь С.Н. Галузь радянського права: поняття , предмет, метод / / Правознавство. 1979. N 11. 7. Іоффе О.С., Шаргородський М.Д.
© 2014-2022  yport.inf.ua