|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1. Конституційно-правове регулювання економічних, соціальних і духовно-культурних відносин
|
|
Перш ніж говорити про детальний регулюванні даних проблем, необхідно звернутися до основоположних положеннями ст. 25 Конституції, в якій поряд з проголошенням права всіх на підтримку мінімального рівня здорового та культурного життя встановлюється обов'язок держави докладати зусиль для подальшого розвитку суспільного добробуту, соціального забезпечення та народного здоров'я. З цього обов'язку держави випливають два найважливіші завдання: необхідність визначити та забезпечити державний стандарт здоровою і культурного життя і надавати громадську допомогу малозабезпеченим і так званим неблагополучним сім'ям. Більш детально ці питання врегульовані законами про профспілки, про врегулювання трудових відносин, про трудові стандарти. Так, Законом про заходи в галузі зайнятості передбачається здійснення загальнодержавних заходів з досягнення повної зайнятості.
Багато в чому завдяки тому, що на державу покладено цілий ряд обов'язків у соціально-економічній сфері, в Японії встановлена система довічного найму і соціального партнерства між об'єднаннями осіб найманої праці і підприємців і склався досить стабільний і один з найнижчих у світі рівень безробіття. У середині 1997 р. в Японії безробітні становили 4,3% працездатного населення, що нараховував близько 125 млн. чоловік. Причому більшість не мають роботу - чоловіки (1,35 млн.), що відрізняє Країну висхідного сонця від інших демократичних держав, де більшість безробітних - жінки.
Відповідно до Конституції (ст. 85) ніякі державні кошти не можуть бути витрачені, і ніякі державні грошові зобов'язання не можуть бути прийняті, інакше як за рішенням Парламенту.
Для підтримки соціального миру та уникнення конфліктів між різними соціальними верствами суспільства Конституція забороняє надання будь-яких привілеїв чи переваг в отриманні державних коштів. Зокрема, ніякі державні грошові кошти або інше майно не можуть асигнувати або призначатися для використання, вигоди або змісту якого-небудь релігійної установи або асоціації чи для будь-яких благодійних, просвітницьких або філантропічних установ, що не знаходяться під контролем публічних властей (ст. 89).
Взагалі розпорядження державними фінансами можливо тільки на основі рішення Парламенту. Введення нових або зміну існуючих податків проводиться тільки на підставі закону або при дотриманні запропонованих законом умов (ст. 83, 84).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 1. Конституційно-правове регулювання економічних, соціальних і духовно-культурних відносин " |
- 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
конституційним правом в найменшій мірі в порівнянні з іншими підсистемами суспільного ладу. Це й зрозуміло: адже йдеться по суті про внутрішній світ людини. Тільки тоталітарні режими претендують на повний контроль і над цією сферою життя суспільства, в демократичному ж суспільстві людина самоцінна і автономний і його внутрішній світ належить йому одному. Завдання держави і права,
- Глава 9. Рішення Конституційного Суду у сфері захисту економічних, соціальних і культурних прав
економічних, соціальних і культурних прав і свобод складають найбільшу категорію. Виносячи їх, Конституційний Суд керувався принципами і нормами соціальної держави, закріпленими в Конституції Республіки
- Розділ II. Діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь щодо захисту особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних прав і свобод
економічних, соціальних і культурних прав і
- 1. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
конституційно-правових інститутів, що належать до економічної
- КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
конституційно-правовий інститут економічної системи? 3. У чому відмінність між публічною і приватною власністю? У яких формах виступають обидва типи власності? Чи може орган публічної влади бути приватним власником? А посадова особа? 4. У чому полягає соціальна функція власності? 5. Порівняйте конституційне регулювання економічних відносин в Конституції КНР (з
- 1. Конституційно-правове регулювання економічних, соціальних і духовно-культурних відношенні
конституційному регулюванні відносин соціальних. Частина 3 ст . 78 Конституції зобов'язує республіку зміцнювати становище жінок в суспільстві, особливо матерів і професійно працюють. Відповідно до ст. 79 шлюб, материнство і сім'я знаходяться під заступництвом і охороною республіки. Багатодітні сім'ї держава оточує особливою турботою. Батьки зобов'язані виховувати своїх дітей чесними
- Конституційне регулювання
конституційного регулювання / / Журнал російського права. - 1997. N 2. Коментар до Конституції Російської Федерації. - М.: БЕК. 1994. Коментар до Конституції Російської Федерації. - М.: Фонд "Правова культура". 1996. Кузнєцов І.М. Про способи конституційного регулювання суспільних відносин в соціалістичних країнах / / Праці ВНДІ радянського законодавства: т. 6. - М.: 1976. Ломовский
- Література
конституційного права Індії. М.: Прогресс, 1986. Володін А. Г. Індія: становлення інститутів буржуазної демократії. М.: Наука, 1989. Державність і модернізація в країнах Південно-Східної Азії / Відп. ред. В. Ф. Васильєв, Ю. О. Льовтонова. М.: ИВ РАН, 1997. Домріна А. Н. Конституційний механізм надзвичайного стану: правове регулювання та практика застосування у Великобританії та Індії. М .:
- Глава Основні віхи конституційного розвитку Росії
конституційний розвиток Росії, треба враховувати все вищесказане. І конкретно важливий ще один момент: не можна зводити конституційний розвиток в нашій країні лише до появи актів, формально іменованих конституціями. Слід враховувати сукупності актів конституційного рівня і значення: виходячи зі сказаного вище, - вони разом представляли образ конституції для свого етапу. З урахуванням цього можна
- 1. Конституційне регулювання економічних , соціальних і духовно-культурних
конституційних прав, свобод і обов'язків, то регулювання зазначених груп відносин має місце лише в преамбулі Конституції 1946 р. і лише у вигляді обов'язків республіки чи нації. Тут також широко проявилися соціалістичні погляди багатьох членів Установчих зборів. Так, в абзаці дев'ятому міститься вже згадуване вище положення: «Усяке майно, будь-яке підприємство, експлуатація
- Обов'язок держав співробітничати один з одним відповідно до Статуту
економічних і соціальних систем, в різних областях міжнародних відносин з метою підтримання міжнародного миру та безпеки і сприяння міжнародній економічній стабільності і прогресу, загальному добробуту народів та міжнародного співробітництва, вільного від дискримінації, що має у своїй основі такі відмінності. З цією метою: a) держави співпрацюють з іншими
- 3. Конституційне регулювання духовно-культурних відносин
конституційні принципи. До відання Конфедерації віднесено відкриття та утримання університету та інших вищих навчальних закладів; вона може це робити, але не зобов'язана. Кантони ж зобов'язані піклуватися про достатній первинному навчанні, яке повинне знаходитися під виключним державним керівництвом. Первинне навчання обов'язково і в публічних школах безкоштовно. Відвідування публічних шкіл не 22. Права і свободи особистості в РФ
- економічні, особисті та культурні. Політичні права і свободи особистості - це можливості людини у державній та суспільно-політичного життя. До них відносяться: право на об'єднання; свобода мітингів, походів, демонстрацій; право обирати і бути обраним до органів державної влади та місцевого самоврядування; право на рівний доступ до будь-яких державних посад і ін
4. РЕЛІГІЯ
- конституційне право не може ігнорувати релігію. Релігія зазвичай тісно пов'язана з церквою, яка представляє собою здебільшого ієрархічну структуру, позбавлену демократичних ознак і призначену для задоволення релігійних потреб віруючих. На практиці церква нерідко виходить за ці рамки і очолює або направляє руху віруючих, що переслідують політичні цілі.
конституционное право не может игнорировать религию. Религия обычно тесно связана с церковью, которая представляет собой большей частью иерархическую структуру, лишенную демократических признаков и предназначенную для удовлетворения религиозных потребностей верующих. На практике церковь нередко выходит за эти рамки и возглавляет или направляет движения верующих, преследующие политические цели.
|