Головна
Головна → Конституційне, муніципальне право → Конституційне право → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією професора В.В.Маклакова. ІНОЗЕМНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, 1996 - перейти до змісту підручника

Національно-державний устрій КНР
КНР - це унітарна держава з більш ніж мільярдним багатонаціональним населенням. Демографічні особливо-сті КНР такі, що основне населення (хань) складає 91,96 відсотка населення країни, а національні меншини "тільки" 8.04 відсотка, але в чисельному вираженні це більш 91,2 млн. осіб.
Райони проживання національних меншин охоплюють близько половини території країни. Китайські автори обра-щают увагу і на таку важливу деталь: національні меншини проживають здебільшого спільно з ін-шими національностями, приблизно 70 відсотків міст і повітів багатонаціональні.
Значна своєрідність демографічній картині КНР надає перехресна міграція різних національностей, особ-ливо що посилилася в процесі економічної реформи.
У КНР застосовується адміністративна форма автономії. Компактно проживають національні меншини (уйгури, тибетці, Чжуан, хуей, маньчжури, монголи тощо) можуть створювати три види автономних утворень; автономний район, автономний округ і автономний повіт.
У КНР п'ять автономних районів (Автономний район Внутрішня Монголія, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Нінся-Хуейський автономний район. Тибетський автономний район, Гуансі-Чжуанський автономний район), 30 автономних округів і 124 автономних повіту .
Автономні освіти - невід'ємна частина унітарної держави. Органи автономій здійснюють звичайні функ-ції місцевих органів влади відповідного рівня і разом з тим є органами самоврядування даного автономного утворення.
Статусу автономій присвячений розділ VI глави III "Органи самоврядування в районах національної автономії" констатує-ції КНР. Положення цього розділу деталізовані в Законі КНР про національну районну автономію і Положеннях про каж-будинок вигляді автономії, що приймається самими автономними утвореннями.
Відповідно з цими актами "національна районна автономія є основною політичною формою марксистсько-ленінського розв'язання національного питання в КНР, одним з важливих інститутів політичної системи країни".
На органи самоврядування автономних утворень покладається обов'язок зберігати єдність країни.
Рішення про створення автономних утворень, їх межах і найменуванні приймається вищим органом влади спільно з відповідними місцевими органами і після "всебічних консультацій" передається на затвердження Державної Ради. Найменування автономного утворення, за винятком особливих випадків, встановлюється за місцевим назвою, назвою національності, адміністративному положенню (напр., Тибетський автономний район, Автономний район Внутрішня Монголія, Гуанси-Чжуанський автономний район і т.д.).
Законодавство надає певні пільги і при розподілі посад для осіб, які здійснюють автономію. Голови автономних районів, начальники автономних округів, начальники автономних повітів повинні належати до національності, що здійснює автономію. Інші особи, які входять до складу урядів автономних утворень, повинні "по можливості" володіти національністю, що здійснює автономію, і входити до складу інших національних меншин. Це правило поширюється і на кадрових працівників структурних підрозділів органів самоврядування автономій. Неважко собі уявити, які тут виникають проблеми, тим більше, що в деяких районах компактного проживання національних меншин чисельність ханьців і інших національностей навіть більше, ніж чисельність національних меншин, які здійснюють автономію.
За китайськими даними (статистика 1989 р.), на рівні провінцій, міст центрального підпорядкування і автономних районів особи, що відносяться до національних меншин і займають посади голови та заступника голови постійного комітету зборів народних представників, становили 17 , 27%, а посади голови та заступника голови провінцій - 12,66%. У містах провінційного підпорядкування і автономних округах представники національних меншин серед голів та заступників голів постійних комітетів зборів народних представників було 14,2%, серед мерів та заступників мерів міст, начальників та заступників начальників округів - 11,9%. У повітах і містах повітового значення голови та їхні заступники постійних комітетів зборів народних представників представники національних меншин досягали 17,3%, а серед начальників повітів, їх заступників, мерів міст і їх заступників - 15,16%.
Автономії наділені правом приймати нормативні акти, що регулюють їх правовий статус. Збори народних представ-ників кожного виду автономії приймає Положення про даної автономії. Положення про автономному районі стверджуючи-ється Постійним комітетом ВЗНП, а Положення про автономному окрузі та автономному повіті - постійними комітетами соб-раний народних представників провінцій і автономних районів, до складу яких входять дані автономії, і доводяться до відома Постійного комітету ВЗНП.
Якщо рішення, постанови чи накази та інструкції вищестоящих державних органів не відповідають реаль-ним умовам в автономії, органи самоврядування можуть з дозволу вищестоящих органів припиняти виконання даних актів або змінювати їх. Певною мірою уявлення про цю діяльність може дати приклад Тибетського автономного району (далі ТАР). Збори народних представників ТАР з 1965 по 1992 рр.. прийняло з ланцюгом урахування місцевої специфіки близько 60 законів, постанов і резолюцій, у тому числі такі як: "Процедура розробки законоположень місцевого значення в ТАР", "Заходи з управління колективними та приватними гірничодобувними підприємствами ТАР", "Постанова про викладання, використанні та розвитку тибетської мови "," Положення про охорону культурних пам'яток тибетської мови "," Положення про дію закону ПНР про шлюб стосовно до ТАР ".
Органи самоврядування автономій на основі державних планів самостійно організовують і ведуть економічне будівництво, "з урахуванням місцевих особливостей і потреб розробляють курс, політичні установки і плани економічного будівництва", впорядковують систему суспільних відносин, забезпечують раціональне використання та охорону природи, користуються перевагами в розробці та використанні місцевих природних ресурсів.
Органи самоврядування автономій самотужки розпоряджаються місцевими фінансовими засобами, причому статті фінансових надходжень і витрат для автономій визначаються Державною радою за принципом встановлення для них переваг.
Органи самоврядування автономій можуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю.
У духовній сфері органи самоврядування автономій наділені такими повноваженнями: вони відають справами освіти, науки і культури, збирають і охороняють національні пам'ятки культури, сприяють розвитку національної культури.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Національно-державний устрій КНР "
  1. III. Національно-державне та адміністративно-територіальний устрій РРФСР
    державне та адміністративно-територіальний устрій
  2. Глава 4. ФОРМИ ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
    національної державності. Так, стійкість монархічних форм правління в таких країнах, як Великобританія, Швеція, Японія, пояснюється поряд з іншим тим, що монархія в цих державах існувала протягом багатьох століть. 2. Історичні особливості становлення національної державності. Наприклад, прийняття федеративної форми державного устрою такими країнами,
  3. 5. Форми державного устрою
    національні - поділ країни відбулося за національною ознакою (на основі проживають на конкретних територіях народностей). Дане державно-територіальний устрій є неміцним. Прикладом служить Югославія; 3) змішані (національно-територіальні) - поділ країни сталося і за національною, і за територіальним принципом. Наприклад, Російська Федерація (32 суб'єкта
  4. § 2. Форма держави: поняття та елементи
    національно-історичні та релігійні особливості, культурний рівень розвитку суспільства і т.п. Наприклад, в Англії в результаті своєрідного компромісу між буржуазією і феодалами виникла обмежена (конституційна) монархія, в Росії в силу багатонаціонального складу населення і величезних територій більше передумов для федеративного устрою держави. Елементами форми держави
  5. 4. Державний устрій
    національного питання пояснюється тільки одним - побоюванням, що в перспективі вони можуть розколоти країну. На жаль, слід визнати, що такі побоювання мають під собою підстави, про що свідчить досвід деяких багатонаціональних
  6. 4. Форми державного устрою
    національно-державні, в) змішані, 2) за юридичною основі: а) договірні; б) конституційні; 3) з рівності статусів: а) симетричні; б) асиметричні. Також виділяють конфедерацію - тимчасовий союз держав, утворений для досягнення політичних, військових, економічних та інших цілей. Конфедерація не володіє суверенітетом, оскільки відсутні загальний центральний
  7. Стаття 13.4. Порушення правил проектування, будівництва, установки, реєстрації або експлуатації радіоелектронних засобів та (або) високочастотних пристроїв
    державних стандартів, норм або дозволених у встановленому порядку параметрів радіовипромінювання - тягне за собою попередження або накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від трьох до п'яти мінімальних розмірів оплати праці з конфіскацією радіоелектронних засобів і (або) високочастотних пристроїв або без такої; на посадових осіб - від п'яти до десяти мінімальних розмірів оплати праці
  8. Договір про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами влади суверенних республік у складі Російської Федерації
    національній гідності народів Російської Федерації, визнаючи свою відповідальність за збереження історично сформованого державного єдності народів Російської Федерації, цілісності складових її республік і території , ставлячи метою досягнення і зміцнення міжнаціональної злагоди, довіри і взаєморозуміння, реалізуючи пріоритет прав і свобод людини і громадянина незалежно від
  9. Вибуховий пристрій
    пристрій (з позицій криміналістики) - це вид зброї одноразової дії, конструктивно призначений для виробництва хімічного вибуху в певних умовах і володіє достатнім вражаючим
  10. Частина друга Договір Про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами влади суверенних республік у складі Російської Федерації
    національній гідності народів Російської Федерації, визнаючи свою відповідальність за збереження історично сформованого державного єдності народів Російської Федерації, цілісності складових її республік і території, ставлячи метою досягнення і зміцнення міжнаціональної злагоди, довіри і взаєморозуміння, реалізуючи пріоритет прав і свобод людини і громадянина незалежно від
  11. Договір про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами влади автономної області, автономних округів у складі Російської Федерації
    національній гідності народів Російської Федерації, визнаючи свою відповідальність за збереження історично сформованого державного єдності народів Російської Федерації, цілісності території, ставлячи метою досягнення і зміцнення міжнаціональної злагоди, довіри і взаєморозуміння, реалізуючи пріоритет прав і свобод людини і громадянина незалежно від національної приналежності ,
  12. Договір Про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами влади автономної області, автономних округів у складі Російської Федерації
    національній гідності народів Російської Федерації , визнаючи свою відповідальність за збереження історично сформованого державного єдності народів Російської Федерації і цілісності її території, ставлячи метою досягнення і зміцнення міжнаціональної злагоди, довіри і взаєморозуміння, реалізуючи пріоритет прав і свобод людини і громадянина незалежно від національної приналежності,
  13. Договір про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами влади автономної області, автономних округів у складі Російської Федерації
    національній гідності народів Російської Федерації, визнаючи свою відповідальність за збереження історично сформованого державної єдності народів Російської Федерації, цілісності території, ставлячи метою досягнення і зміцнення міжнаціональної злагоди, довіри і взаєморозуміння, реалізуючи пріоритет прав і свобод людини і громадянина незалежно від національної приналежності,
© 2014-2022  yport.inf.ua