Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О.В. Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

§ 3. Основи методики розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми

Кримінально карані діяння, що здійснюються неповнолітніми, включають в себе самі різні злочини, починаючи від посягань на життя і здоров'я громадян і закінчуючи безпекою комп'ютерних систем. Однак, незважаючи на різноманітність об'єктів злочинних посягань, а також їх суб'єктивної сторони, можна виділити ряд спільних рис, специфічних для злочинів, скоєних неповнолітніми.
Об'єктами злочинних посягань неповнолітніх зазвичай виступають власність, особистість і її право на життя, здоров'я, статеву недоторканість, а також громадська безпека, моральність та здоров'я населення. Вони скоюють крадіжки, грабежі, розбійні напади, викрадення автотранспортних засобів, вбивства, згвалтування, заподіяння шкоди здоров'ю, хуліганство, вандалізм, придбання і зберігання наркотиків, зломи комп'ютерних систем, знищення або пошкодження пам'ятників і ін Неповнолітні нерідко винні в скоєнні групових злочинів.
Злочини неповнолітніх найчастіше характеризуються активними діями, спрямованими на досягнення злочинного результату. На спосіб вчинення конкретного посягання впливають такі фактори, як вік неповнолітнього, його розумовий і фізичний розвиток, недостатність життєвого досвіду, наявність і кількість співучасників, у тому числі дорослих, матеріальні можливості.
Для злочинів, скоєних неповнолітніми, попередня підготовка зазвичай невластива. Значна кількість посягань має ситуаційний характер, обумовлений готівкою обставинами - ненадійністю запорів в сховище, наявністю ключів у замку запалювання автомобіля, знаходженням потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, відсутністю охорони на конкретному об'єкті і т.п.
Відсутність попередньої підготовки суттєво впливає на вибір неповнолітніми знарядь вчинення злочину. Найчастіше ними виявляються носяться з собою предмети побуту або предмети, підібрані поблизу від місця події (складні ножі, ключі від дверей, пляшки, булижники, металева арматура, обрізки труб, цеглини і т.п.).
Механізм вчинення неповнолітніми злочинів у цілому не дуже специфічний. Проте у ряді випадків все ж є особливості, зумовлені віком суб'єкта посягання. Значне число злочинів неповнолітні скоюють групою. Це дозволяє компенсувати психологічну невпевненість у своїх силах, малий життєвий досвід, сприяє об'єднанню фізичних сил, необхідних для досягнення злочинного результату. Так, підлітки в групах здійснюють понад 50% крадіжок, більше 75% грабежів і близько 90% розбійних нападів. У той же час для неповнолітніх нехарактерно створення дуже стійких злочинних угруповань.
Притаманне неповнолітнім прагнення до самоствердження, бажання виділитися, зайняти лідируюче положення в групі в поєднанні з їх обмеженими можливостями можуть отримати своє специфічне вираження при вчиненні конкретного злочину. Так, при зазіханнях проти особистості нерідко мають місце необгрунтована жорстокість, заподіяння жертві безлічі тілесних ушкоджень. При скоєнні інших категорій злочинів можуть бути присутніми елементи вандалізму, бравади, демонстративності.
Неповнолітні, як правило, не приймають будь-яких спеціальних заходів для приховування скоєного злочину, залишаючи сліди рук, ніг, зубів, написи на стінах, що наносяться за допомогою аерозольних балончиків. Основна їх прагнення після скоєного - якомога швидше зникнути з місця події. У тих випадках, коли дії з приховування залишених слідів все ж робляться, вони зазвичай зводяться до знищення або маскування явних слідів (замивання плям крові на руках і верхньому одязі, чищення взуття тощо), а також до тимчасового приховування факту злочину, дозволяє безперешкодно покинути місце події (наприклад, маскування отвори під зламаної перешкоді підібраними поблизу листами шиферу, дошками, картонними ящиками тощо). Іноді підготовляється помилкове алібі. Для цього неповнолітній звертається до однолітків з проханням підтвердити факт його перебування в іншому місці в той час, коли відбувалося злочин.
Переважна кількість посягань неповнолітніх припадає на другу половину дня і темний час доби. Багато в чому це пояснюється удаваній анонімністю дій при слабкому освітленні, більшою можливістю безперешкодно зникнути з місця злочину. Накладають свій відбиток і особливості проведення дозвілля, оскільки багато неповнолітні у першу половину дня зайняті в навчальних закладах, на роботі або відсипаються після нічних походеньок.
Матеріали слідчої та судової практики свідчать, що основну масу злочинів неповнолітні скоюють у місцях проживання, навчання (роботи) або в прилеглих мікрорайонах. У громадських місцях вони нерідко учиняють масові хуліганські дії і побоїща (особливо фанати популярних футбольних команд).
Предметом посягання неповнолітніх нерідко виступають речі, що не мають значної матеріальної цінності, проте вважаються престижними в підлітковому середовищі. Це, наприклад лазерні диски, мобільні телефони, біжутерія, предмети одягу і взуття, спиртне і т.д. Викрадене майно неповнолітні нерідко приносять додому, а в подальшому використовують для задоволення особистих потреб, іноді дарують або передають на зберігання своїм одноліткам. При скоєнні групових злочинів в якості сховища викраденого часто обирається місце постійного проведення часу членів групи - підвали, горища та ін
Суб'єктами злочинних посягань часто стають неповнолітні, котрі виховуються у неповних або неблагополучних сім'ях, мають батьків - алкоголіків, наркоманів, раніше судимих. Багато хто з цих підлітків перебувають на обліку в інспекції у справах неповнолітніх за появу в громадських місцях у стані алкогольного сп'яніння, дрібне хуліганство, інші адміністративні правопорушення. Вони залишені без нагляду з боку батьків, не вчаться, бродяжать, жебракують, перебиваються випадковими заробітками, пріворовивают.
У главі 50 КПК РФ регламентовані особливості провадження у кримінальних справах щодо неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли до моменту вчинення злочину 18-річного віку.
Важлива особливість розслідування справ даної категорії встановлена ??ст. 421 КПК. У ході попереднього розслідування і судового розгляду по кримінальній справі про злочин, вчинений неповнолітнім, поряд з доведенням події злочину, винності неповнолітнього у його скоєнні, форми вини і мотивів, обставин, що характеризують особу обвинуваченого, характеру та розміру заподіяної шкоди, а також обставин, що виключають злочинність і караність діяння, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, або можуть спричинити за собою звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, так само як і обставин, що сприяли вчиненню злочину (ст. 73 КПК), слід встановити вік неповнолітнього, число, місяць і рік його народження, умови життя і виховання, рівень психічного розвитку, інші особливості його особистості, вплив на нього осіб, старших за віком. При наявності даних, що свідчать про відставання в психічному розвитку, не пов'язаному з розладом психіки, встановлюється також, чи міг неповнолітній повною мірою усвідомлювати характер і суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними.
Розслідуючи кримінальні справи про злочини неповнолітніх, слід враховувати вимоги ст. 426 КПК, згідно з якою до участі у справі допускаються законні представники неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого з моменту його першого допиту в такій якості, про що виноситься постанова.
Законний представник вправі знати, в чому підозрюється чи обвинувачується неповнолітній, присутнім при пред'явленні обвинувачення, брати участь у допиті, а з дозволу слідчого - і в інших слідчих діях, які з участю неповнолітнього та його захисника, знайомитися із протоколами проходили з його участю процесуальних дій, робити зауваження про правильності та повноті зроблених в них записів. Крім того, законний представник має право заявляти клопотання і відводи, приносити скарги на дії (бездіяльність) та рішення дізнавача, слідчого, подавати докази.
Законний представник може бути усунений від участі в кримінальній справі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор вважатимуть, що його дії завдають шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, про що виноситься постанова. Тоді до участі у справі має бути допущений інший законний представник неповнолітнього правопорушника.
Зазначені процесуальні гарантії дотримання прав неповнолітніх свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених накладають свій відбиток як на тактичні прийоми проведення з ними слідчих дій, так і на методику розслідування злочинів неповнолітніх в цілому.
Аналізуючи скоєне, слідчий поряд з типовими версіями, характерними для деліктів даного виду, і приватними версіями, заснованими на обставинах конкретної кримінальної справи, в ряді випадків має висунути версію про вчинення даного злочину неповнолітніми.
Підставою для цього можуть послужити показання свідків, що бачили неповнолітніх неподалік від місця події до або незабаром після того, що сталося і, можливо, що звернули увагу на будь-які особливості їхньої поведінки, стан алкогольного або наркотичного сп'яніння. Свідки нерідко помічають колишні при неповнолітніх предмети, що можуть служити зброєю, знаряддями злому, або громіздкі предмети, зокрема музичні центри, телевізори тощо
Крім показань свідків підставою для висунення подібних версій стають результати огляду місця події. У першу чергу це виявлені там сліди, що відображають механізм скоєння злочину і фізичні дані злочинців, а також характер предмета посягання. Так, на вчинення крадіжки неповнолітніми може вказувати саме місце події, де свідомо не може бути цінного майна, - газетні кіоски, ларьки, шкільні буфети, будівельні побутівки і т.п. На це ж вказують незначні за розмірами руйнування в перешкодах; вентиляційні прорізи або кватирки, через які дорослій людині на місце події не проникнути; розкрадання предметів малоцінних або що мають обмежений попит (аудіо-та відеокасети, лазерні диски, продукти харчування, солодощі; брелки, запальнички , мобільники і т.п.).
Про це свідчить виявлення на місці події слідів руки ніг, розмірні характеристики яких типові для підліткового віку, а також слідів, залишених з пустощів, зокрема написів цинічного характеру, гасел окремих неформальних підліткових об'єднань, заподіяння потерпілому безлічі тілесних ушкоджень, що говорить про невпевненість нападника у своїх силах; пошкодження майна та предметів, що не були перепоною для досягнення злочинних цілей, і т.п.
При підтвердженні версії про вчинення злочину неповнолітніми слідчий, виходячи з обставин розслідуваної кримінальної справи, може висунути версію про наявність дорослого підбурювача чи співучасника, залучивши підлітка в злочинну діяльність. У ряді випадків необхідно висунути й перевірити версії: про дію злочинної групи неповнолітніх, які вчинили кілька посягань; про те, що підлітки залучені в пияцтво, азартні ігри, споживання наркотиків, жебрацтво, проституцію; про самообмову неповнолітнього підозрюваного з метою взяти на себе провину за дії дорослого виконавця та ін
Плануючи розслідування, слідчий зобов'язаний враховувати особливості психології неповнолітніх, особистість кожного конкретного підлітка - співучасника скоєного. Це має знайти своє відображення в плані розслідування у справі, а також при провадженні окремих слідчих дій. При скоєнні підлітками групового злочину необхідно запланувати з'ясування обставин формування та функціонування злочинної групи, роль в ній кожного з співучасників, з'ясувати можливий зв'язок молодіжної злочинного угруповання зі структурами організованої злочинності.
При плануванні розслідування злочинів неповнолітніх крім слідчих дій, обумовлених характером скоєного, слідчим (дізнавачем) повинні бути заплановані заходи, зорієнтовані на отримання вичерпних даних про особи підозрюваних (обвинувачених), що характеризують їх відомостей. Для цього рекомендується запланувати допити їх батьків або осіб, які їх замінюють, класних керівників, вчителів, товаришів по роботі, інших громадян, які добре знають неповнолітнього (наприклад, дільничного уповноваженого), зажадати характеристики з місць роботи, навчання, проживання, отримати довідки з інспекцій по справах неповнолітніх тощо
При плануванні слідчих дій, що проводяться за участю неповнолітніх, необхідно враховувати обставини організаційно-тактичного характеру, які можуть істотно вплинути на отримані результати. Підставою для прийняття того чи іншого організаційно-тактичного рішення має бути знання слідчим особливостей психології і характеру конкретного неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого).
Усвідомивши необхідність виробництва слідчої дії за участю неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), слідчий повинен викликати його до правоохоронного органу, як правило, через батьків або інших законних представників. Інший порядок допустимо лише тоді, коли це диктується обставинами розслідуваної кримінальної справи (необхідність невідкладного виробництва процесуальної дії, перешкоджання явці неповнолітнього до слідчого з боку батьків тощо).
  З урахуванням особистісних особливостей неповнолітнього вирішується питання про місце виробництва з ним слідчих дій. За загальним правилом слідчий проводить допити та інші слідчі дії в місці попереднього розслідування. Але якщо він має дані про нестійкість психіки неповнолітнього, його сором'язливості, боязкості, то може прийняти рішення про виробництво допиту у звичній для підлітка обстановці, наприклад за місцем його навчання або проживання. Це полегшить встановлення з ним психологічного контакту, отримання повних, розгорнутих свідчень про обставини скоєного.
  Істотне значення для розслідування може мати і питання про час проведення слідчої дії. Так, при відсутності гострої необхідності не слід викликати неповнолітнього до слідчого в години занять, а при його перебуванні під вартою - у час, відведений для обіду або прогулянки.
  При провадженні слідчих дій з кількома неповнолітніми час їх виклику повинно бути вибрано так, щоб вони не нудилися тривалим очікуванням біля кабінету слідчого, бо це може негативно відбитися на повноті їх свідчень. Крім того, слідча дія за участю неповнолітнього краще спланувати так, щоб його тривалість була не більше 45 хвилин, оскільки потім підліток втомлюється, його увага розсіюється, а тому отримати від нього повні і розгорнуті свідчення буде важко.
  Огляд місця події у ряді випадків дозволяє виявити сліди і речові докази, що вказують на те, що злочин скоїли саме підлітки. Це: 1) розмірні характеристики слідів рук і ніг, а також сліди зубів на таких продуктах, як шоколад, цукерки, сир, масло; сліди губ на розкритих банках зі згущеним молоком; 2) обстановка місця події свідчить про алогічності дій злочинців; 3) характер викраденого майна; 4) особливості способу вчинення злочину (непослідовність дій, кинуті на місці пляшки, бляшанки з-під пива, хуліганські написи та ін.)
  Допит неповнолітнього. Відповідно до ч. 4 ст. 187 КПК РФ особа, яка не досягла 16 років, викликається на допит через його законних представників або через адміністрацію за місцем його роботи або навчання.
  Допит неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого не може продовжуватися без перерви більше 2 годин, а в цілому більше 4 годин на день. У допиті бере участь захисник, який має право ставити допитуваному питання, а по закінченні слідчої дії знайомитися з протоколом і робити зауваження про правильність та повноту зроблених у ньому записів.
  У допиті неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, який не досяг 16 років або досяг цього віку, але страждає на психічні розлади або відставанням у психічному розвитку, в обов'язковому порядку бере участь психолог або педагог. Слідчий, дізнавач забезпечують їх участь у допиті за клопотанням захисника або за власною ініціативою. Педагог або психолог має право з дозволу допрашивающего задавати питання неповнолітньому підозрюваному, обвинуваченому, а по закінченні допиту знайомитися з протоколом і робити письмові зауваження про правильність та повноту зроблених у ньому записів (ст. 425 КПК).
  Згідно ст. 191 КПК РФ "Особливості допиту неповнолітнього потерпілого або свідка", якщо цей суб'єкт не досяг 14-річного віку, а за розсудом слідчого, якщо він знаходиться у віці від 14 до 18 років, їх допит проводиться за участю педагога. При допиті неповнолітнього потерпілого або свідка має право брати участь її законний представник. При допиті неповнолітніх віком до 14 років участь педагога є обов'язковим і від розсуду слідчого не залежить.
  Зустрічається в практиці розслідування кримінальних справ про злочини неповнолітніх заміна педагога батьками або іншими законними представниками або працівниками інспекцій у справах неповнолітніх є неприпустимою, оскільки це суперечить чинному кримінально-процесуальному законодавству і не забезпечує реалізації цілей слідчої дії, в якому ці суб'єкти беруть участь.
  Педагог запрошується для участі у слідчій дії насамперед як фахівець у галузі дитячої та підліткової психології. Його основні завдання - допомогти слідчому у встановленні психологічного контакту з неповнолітнім, зняти з нього зайве емоційне напруження, створити сприятливу морально-психологічну атмосферу слідчої дії. Крім того, фахівець може допомогти слідчому у формулюванні питань у зрозумілій, доступній неповнолітньому формі.
  Запрошуючи педагога, слідчий не повинен обмежуватися формальними вимогами до відповідної посадової особи або установі про виділення такого фахівця для участі в слідчих діях. Зокрема, необхідно з'ясувати, які відносини склалися між неповнолітнім і запрошуваним педагогом. Присутність при виробництві слідчої дії педагога, знайомого неповнолітньому, котрий має його повагою і довірою, в ряді випадків сприятиме отриманню від нього повних і достовірних свідчень.
  Не виключена і зворотна ситуація, коли поява в кабінеті слідчого знайомого педагога може негативно відбитися на результатах слідчої дії. Причиною може стати побоювання підлітка, що повідомляються ним відомості стануть відомими учням і педагогічному колективу навчального закладу. Тому рекомендується заздалегідь з'ясувати у неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), участь якого педагога тому було б бажано при проведенні слідчих дій.
  При підготовці до виробництва допиту, очної ставки та інших вербальних слідчих дій за участю неповнолітніх слідчий повинен вирішити питання про необхідність і доцільність використання техніко-криміналістичних засобів фіксації. Нерідко при проведенні допитів та очних ставок за участю неповнолітніх отримані показання краще фіксувати за допомогою аудіо-чи відеозапису. Це забезпечує запечатання особливостей мови неповнолітніх, а при виробництві очних ставок знижує ймовірність надання на підлітка тиску з боку дорослого співучасника.
  Обшук. Оскільки неповнолітні при обшуку зазвичай гірше володіють собою, ніж дорослі, потрібно спостерігати за їх поведінкою і реакціями на дії слідчого. Підлітки рідше влаштовують складні, добре замасковані тайники, вони просто ховають предмети і цінності в місця, що здаються їм затишними. Слід також шукати і вилучати записні книжки, фотографії знайомих підлітка, мобільні телефони, зброя, наркотики та ін
  Призначення судових експертиз. Необхідність виробництва судових експертиз визначається слідчим, виходячи з обставин розслідуваної кримінальної справи, виявлених слідів і речових доказів. Разом з тим у справах про злочини неповнолітніх призначення низки експертних досліджень обумовлюється специфікою суб'єкта злочинного посягання. Так, при вчиненні злочину підлітком, які не мають документів про дату народження, для визначення його віку відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК РФ обов'язково призначається судово-медична експертиза. Для з'ясування, чи міг неповнолітній повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також для визначення відповідності психічного розвитку неповнолітнього його віку обов'язкові психолого-психіатричні експертні дослідження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 3. Основи методики розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми"
  1. Методика розслідування окремих видів злочинів
      Методика розслідування окремих видів злочинів - розділ криміналістики, що вивчає загальні закономірності організації та розслідування злочинів, розробляє на їх основі з урахуванням вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства науково-методичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування злочинів певного виду, групи, а також окремих злочинів
  2.  Глава 31. Основи методики розслідування злочинів, скоєних окремими категоріями осіб
      Глава 31. Основи методики розслідування злочинів, скоєних окремими категоріями
  3.  Глава 32. Основи методики розслідування злочинів, скоєних організованими злочинними співтовариствами
      Глава 32. Основи методики розслідування злочинів, скоєних організованими злочинними
  4.  Глава 26. Основи методики розслідування злочинів проти власності
      Глава 26. Основи методики розслідування злочинів проти
  5.  Глава 25. Основи методики розслідування злочинів проти особи
      Глава 25. Основи методики розслідування злочинів проти
  6.  Розділ IV. Основи криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів
      Розділ IV. Основи криміналістичної методики розслідування окремих видів
  7.  Глава 30. Основи методики розслідування злочинів залежно від давності їх вчинення
      Глава 30. Основи методики розслідування злочинів залежно від давності їх
  8.  Глава 27. Основи методики розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків
      Глава 27. Основи методики розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом
  9. § 1. Методика розслідування злочинів як розділ науки криміналістики
      Методика розслідування окремих видів злочинів як самостійний розділ криміналістики почала формуватися в 20-х рр.. минулого сторіччя. В результаті проведених низкою авторів досліджень були сформульовані основні теоретичні положення методики розслідування, визначено її джерела, принципи формування методичних рекомендацій, структура методики та її місце в системі науки
  10.  Глава 24. Загальні положення криміналістичної методики розслідування злочинів
      Глава 24. Загальні положення криміналістичної методики розслідування
  11.  Глава 29. Основи методики розслідування хабарництва
      Глава 29. Основи методики розслідування
  12.  Глава 28. Основи методики розслідування порушень правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів
      Глава 28. Основи методики розслідування порушень правил дорожнього руху і експлуатації транспортних
  13. Організація розслідування злочинів
      Організація розслідування злочинів - це система загальних наукових положень, спрямованих на впорядкування правоохоронної діяльності уповноважених на її ведення відомств; категорія, що об'єднує комплекс науково-правових приписів, що регулюють діяльність з розслідування злочинів у рамках боротьби із злочинністю на загальнодержавному
  14. Почеркознавство
      Почеркознавство - галузь криміналістичної техніки - система знань про закономірності почерку як феномена функціонально-людської природи і методах (методиках) його дослідження з метою встановлення фактичних даних, що мають доказове значення при розслідуванні
  15. Система криміналістики
      Система криміналістики - комплекс частин (розділів), виділених за певними історично сформованим підстав, що характеризується наявністю внутрішніх закономірних зв'язків між структурними елементами, а також зовнішніх стійких зв'язків між частинами, що охоплює: 1) теоретичні (методологічні) основи криміналістики, 2) криміналістичну техніку; 3) криміналістичну тактику; 4)
  16. § 3. Система криміналістики
      Система криміналістики (як науки і навчальної дисципліни) являє собою комплекс частин (розділів), виділених за певними, історично сформованим підстав, що характеризується наявністю внутрішніх закономірних зв'язків між структурними елементами, а також зовнішніх стійких зв'язків між частинами. Сучасні уявлення про зміст криміналістики дозволяють виділити в її системі чотири
  17.  § 3. Злочини проти особистості неповнолітніх, скоєних поза сферою сімейно-правових відносин
      § 3. Злочини проти особистості неповнолітніх, скоєних поза сферою сімейно-правових
  18. О.В. Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011

  19. Розголошення даних попереднього розслідування (ст. 310 КК).
      Факультативний об'єкт злочину - закон-ні інтереси і права особистості. Об'єктивна сторона злочину полягає у розголошенні даних попереднього розслідування особою, попереджений-ним у встановленому законом порядку про неприпустимість їх раз-ошення, якщо воно вчинене без згоди слідчого або особи, яка провадить дізнання. Розголошення полягає в доведенні відомостей, що стосуються
© 2014-2020  yport.inf.ua