Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Л.М. Горбунова, С.В. Богачов. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, 2006 - перейти к содержанию учебника

1. Особливості зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду


Зобов'язання із заподіяння шкоди незаконними діями правоохоронних, судових органів виникають внаслідок порушення абсолютних прав як майнових (наприклад, право власності), так і особистих благ (життя, здоров'я, ділової репутації тощо). У правовідносинах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, визначені як той, у кого виникає обов'язок, так і той, у кого виникає право на відшкодування.
Незалежно від особи заподіювача шкоди або потерпілого, а також від змісту шкоди завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, є шкода, незаконні дії, причинний зв'язок між незаконними діями та шкодою. При цьому наявність вини не є обов'язковою, бо відповідно до законодавства шкода відшкодовується незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду.
Адже незаконність дій виражається у тому, що заподіювач шкоди діяв поза межами, встановленими для його правомірної поведінки правом (законом), і таким чином діяв проти законних прав інших осіб, порушуючи їх.
Обов'язковою підставою для відшкодування заподіяної шкоди є наявність взаємозв'язку між протиправною поведінкою того, хто заподіяв шкоду, і шкодою, що настала. Для його встановлення слід довести, що:
1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків,
2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "1. Особливості зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду"
  1. Система зобов'язань з відшкодування шкоди.
    особливості кожної із зазначених підстав стосовно зобов'язань з відшкодування
  2. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    особливості відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов'язань (ст.229 ГК), передбачаючи, що: учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до встановлених законом вимог;
  3. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    особливості реалізації правомоч-ностей співвласниками та правові засоби вирішення можливих спорів між ними. Так, у співвласників може виникнути потреба у припиненні права спільної власності. Вони можуть це зробити, зокрема, шляхом виділення своєї частки у спільному майні (його поділу). Згідно зі ст. 115 ЦК України кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділення
  4. Стаття 127. Катування
    особливості потерпілого. Наприклад, у справі «Хохліч проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що в одиночній камері, де кілька місяців перебував заявник, яскрава лампа була увімкнена 24 години на добу, але, оскільки постійне світло не турбувало заявника, це не було розцінене як катування чи інше жорстоке поводження. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях не визнав
  5. Л.М. Горбунова, С.В. Богачов. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, 2006
    зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, наводяться випадки, при настанні яких у громадянина виникає право на відшкодування заподіяної шкоди. Крім того в посібнику розглядаються випадки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням життя, надаються поради щодо визначення втраченого заробітку (доходу),
  6. Поділ майна подружжя
    особливості у розгляді позовних вимог про поділ квартир у житлово-будівельних кооперативах. Нині досвід судової практики радянського періоду багато в чому є вже неприйнятним, адже тогочасне законодавство не визнавало квартир у ЖБК об'єктами права власності громадян, а поділу підлягали лише паєнагромадження подружжя, внесені ними до ЖБК у період шлюбу. Згідно з Типовим статутом
  7. § 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
    зобов'язань, прийнятих відповідно до настанов Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Стаття 27 Конституції України проголошує: "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Обов'язок держави - захищати життя людини." ЦК України у ст. 282 "Право на життя" закріплює невід'ємне право на життя кожної фізичної особи. Відповідно до ч. 2 цієї статті особа не може бути
  8. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    зобов'язальних відносин. Наприклад, вона може бути учасником договору поставки для державних потреб, продавцем у договорі продажу з публічних торгів конфіскованого майна, продавцем у договорі приватизації державного майна, емітентом та продавцем цінних паперів, зокрема, облігацій державної позики, акцій, приватизаційних сертифікатів, житлових чеків тощо. Особливе місце в зобов'язальних
  9. § 6. Припинення зобов'язань
    зобов'язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб'єктивних прав і обов'язків, які складають його зміст. Внаслідок цього учасників зобов'язання більше не пов'язують ті права і обов'язки, які раніше з нього випливали. Припинення зобов'язань настає внаслідок дії так званих право- припиняючих юридичних фактів, які можуть бути як подіями (смерть
  10. § 1. Договір купівлі-продажу
    особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" тощо), умов договору (купівля-продаж на умовах поставки - положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення та про поставки товарів народного споживання, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р. № 888), способу укладення договору (договори, що укладаються на біржі - Законом України від 10 грудня 1991