| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб |
||
|
Інвестиційний збиток, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб на 1 січня року набрання чинності цим Кодексом, враховується при обчисленні інвестиційного прибутку, отриманого за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, починаючи з результатів за такий рік у частині збитків, понесених внаслідок продажу інвестиційних активів через професійних торговців цінними паперами. Обов'язок документального підтвердження розміру зазначених збитків покладається на платника податку. Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, зокрема (але не виключно) у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових таким особам (крім резидентів України незалежно від їх участі у проведенні зазначеного чемпіонату): представникам або посадовим особам асоціацій - членів УЄФА; членам делегацій, що беруть участь у чемпіонаті, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у чемпіонаті; фізичним особам, акредитованим УЄФА. Дохід інших нерезидентів, отриманий у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування доходів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 4. До 1 січня 2012 року не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, та договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються такими фізичними особами з порушенням умов відповідно пенсійного вкладу або фонду банківського управління). Встановити, що на період, визначений Законом України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" не підлягають оподаткуванню цим податком (не відображаються в його річній податковій декларації) та не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку в межах норм, передбачених законом, такі доходи: доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та згодом перераховані на його пенсійний вклад або на його рахунок учасника фонду банківського управління, відкритий відповідно до закону, як під час їх нарахування, так і під час їх перерахування на такий вклад або такий рахунок; кошти, що нараховуються та вносяться особою, яка не є платником податку, або її працедавцем (третьою особою) на користь платника податку на пенсійний вклад або рахунок учасника фонду банківського управління такого платника податку; кошти, перераховані фізичною особою до власного пенсійного вкладу чи на власний рахунок у фонді банківського управління або до пенсійного вкладу чи на рахунок у фонді банківського управління членів сім'ї такої фізичної особи першого ступеня споріднення; доходи, нараховані платнику податку за договором пенсійного вкладу або за договором довірчого управління, укладеного з уповноваженим банком відповідно до закону. У період, визначений Законом України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд", до складу витрат платника податку включаються суми коштів, внесені платниками податку на рахунки учасників фондів банківського управління або за договорами пенсійних вкладів у розмірі, що не перевищує 10 відсотків доходу такого платника податку за звітний період. 5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІУ цього Кодексу для відповідного року. 1. Дане положення врегульовує питання, щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, що був нарахований, проте не сплачений у період до набрання чинності Податкового кодексу України, тобто до 1 січня 2011 року (п. 1 розділу ХІХ цього Кодексу). Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб у період до набрання чинності зазначеним Кодексом відбувався відповідно до ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб». У вказаному Законі зазначено, що податковий агент (див. коментар до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18 цього Кодексу) сплачує податок до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого зараховуваного доходу, необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. У випадку порушення податковим агентом встановленого вище порядку сплати податку на доходи фізичних осіб податкові зобов'язання щодо даного податку, при набранні чинності даного Кодексу, набувають статусу податкового боргу (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу) за узгодженим податковим зобов'язанням (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу). Наявність фактів порушення податкового законодавства щодо сплати податку на доходи фізичних осіб зумовлює застосування до податкового агента ряду заходів відповідальності, які передбачені у главі 8 даного Кодексу. 2. У даному положенні врегульовується питання обчислення інвестиційного прибутку (див. коментар до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу) отриманого за операціями з цінними паперами (див. ст. 3 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок») та деривативами (див. коментар до пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу) з моменту набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 1 січня 2011 року (п. 1 розділу ХІХ цього Кодексу). Законодавець зазначає, що інвестиційний збиток, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (див. коментар до пп. 170.2.3 п. 170.2 ст.170 цього Кодексу) на 1 січня 2011 року, враховується при визначенні інвестиційного прибутку, отриманого від здійснення операцій з цінними паперами чи деривативами, що перебувають на організованому ринку цінних паперів (див. ст. 2 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок») починаючи з результатів за такий рік, у частині збитків, понесених внаслідок продажу інвестиційних активів (див. коментар до пп. 170.2.7 п. 170.2 ст.170 цього Кодексу) через професійних торговців цінних паперів: господарських товариств, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банків (ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»). Під результатами розуміється фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів. Також у даному положенні законодавець покладає на платника податку обов'язок документального підтвердження розміру отриманих платником податків збитків. 3. Коментований пункт регулює особливості оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб, окремих фізичних осіб у період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу. Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» від 19.04.2007 № 962-V періодом проведення чемпіонату вважається проміжок часу, який починається за два тижні до початку проведення чемпіонату і закінчується через два тижні після його проведення. Згідно з цим пунктом на період проведення чемпіонату не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових таким особам тощо. Положення пункту, що коментується, застосовуються виключно до нерезидентів (осіб, що не є громадянами України), що безпосередньо беруть участь у чемпіонаті чи забезпечують його організацію або здійснюють контроль за його проведенням. До цієї категорії осіб належать: представники або посадові особи футбольних асоціацій, які є членами УЄФА (Союзу Європейських футбольних асоціацій), зокрема голови футбольних асоціацій відповідних країн, їх заступники та інші уповноважені відповідними футбольними асоціаціями особи, які мають усі необхідні підтверджувальні документи, що визначають їх статус; члени делегацій, які беруть участь у чемпіонаті, у тому числі члени команд, які здобули право на участь у чемпіонаті, зокрема футболісти відвідних команд, які є учасниками фінальної частини чемпіонату, тренерський та інший обслуговуючий персонал відповідних збірних та інші особи, які входять до делегацій відповідних збірних і мають відповідні підтверджувальні документи, що визначають їх статус; фізичні особи, акредитовані УЄФА, зокрема судді, залучені до обслуговування чемпіонату, представники засобів масової інформації та інші особи, які мають відповідні підтверджувальні документи, що визначають їх статус осіб, акредитованих УЄФА та ін. Доходи осіб, залучених до організації та проведення чемпіонату, що підпадають під зазначені вище перелічені категорії, але є громадянами України, оподатковуються за ставками, що визначені ст. 167 Кодексу і не підпадають під дію цього пункту. Згідно з положеннями коментованого пункту доходи інших нерезидентів, отримані у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, що, відповідно, визначені у пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування доходів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Право на використання положень міжнародного договору надається нерезиденту відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу та за умови надання ними довідки (або її нотаріально засвідченої копії) про підтвердження його резидентства відповідно до Постанови КМУ від 06.05.2001 р. № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування». За відсутності довідки (або її нотаріально засвідченої копії) про підтвердження резидентства відповідні доходи, отримані нерезидентом у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України без урахування положень міжнародного договору. 4. Предметом регулювання коментованого пункту є особливості оподаткування доходів, що нараховуються платнику податку згідно з умовами договору пенсійних вкладів або договору довірчого управління, що укладені з учасниками фондів банківського управління відповідно до Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». З метою посилення соціального захисту неповнолітніх, забезпечення їм більш сприятливих стартових умов самостійного життя у суспільстві, розширення можливостей пенсійного забезпечення населення України та відпрацювання нових організаційних форм та економічних механізмів стимулювання житлового будівництва до 1 січня 2012 року, згідно з Законом України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 року № 1674-ІІІ, не підлягають оподаткуванню податком із доходів фізичних осіб кошти, які виплачуються відповідно до укладених у період проведення такого експерименту цивільно-правових угод: договорів пенсійних вкладів або договорів довірчого управління, що укладені з учасниками фондів банківського управління. Згідно з абзацом 3 ст. 1 Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» «договір довірчого управління» визначено як цивільно-правову угоду, за якою учасник фонду банківського управління передає уповноваженому банку кошти у довірче управління на умовах, передбачених Правилами фонду банківського управління, а уповноважений банк об'єднує кошти учасників фонду банківського управління та здійснює управління цими коштами в інтересах учасника фонду банківського управління та за його рахунок. Абзацом 4 ст. 1 цього Закону визначено, що «договір про додаткові пенсійні виплати» є цивільно-правовою угодою між учасником пенсійного фонду банківського управління та уповноваженим банком, яка засвідчує право учасника пенсійного фонду банківського управління на визначених договором умовах отримати з рахунка цього учасника фонду банківського управління додаткові пенсійні виплати. У випадку дострокового розірвання договору або дострокового зняття коштів вкладником із пенсійного рахунку, або порушення умов, що визначені договором пенсійного вкладу або договором довірчого управління, укладеним із учасником фонду банківського управління, доходи оподатковуються за ставками, що визначені ст. 167 Кодексу. Згідно з положеннями цього пункту не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (не відображаються в річній податковій декларації) та не входять до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку такі доходи: - доходи, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та згодом перераховані на його пенсійний вклад або на його рахунок учасника фонду банківського управління. Відповідно до пп. 14.1.161 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пенсійним вкладом вважаються кошти, внесені на пенсійний депозитний рахунок, відкритий у банківській установі згідно з договором пенсійного вкладу відповідно до закону. Згідно з абзацом 23 ст. 1 Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії " Київміськбуд" фондом банківського управління є грошові кошти учасників такого фонду, що передані у довірче управління уповноваженому банку та об'єднані ним; кошти, нараховані та внесені на користь платника податку юридичною або фізичною особою, яка не є платником податку, або її працедавцем на пенсійний вклад, або на рахунок учасника фонду банківського управління такого платника податку; кошти, перераховані фізичною особою до власного пенсійного вкладу або на власний рахунок у фонді банківського управління або до пенсійного вкладу чи на рахунок у фонді банківського управління членів сім' ї такої фізичної особи першого ступеня споріднення. Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; - доходи, нараховані платнику податку за договором пенсійного вкладу або за договором довірчого управління, укладеного з уповноваженим банком, яким згідно зі ст. 1 абзацу 21 Закону «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» виступає комерційний банк, з яким холдингова компанія «Київміськбуд» уклала угоду про надання відповідних повноважень. Зокрема, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об' єкта оподаткування, не включаються суми коштів, що внесені платниками податку у період, визначений Законом України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд», на рахунки учасників фондів банківського управління або за договорами пенсійних вкладів у розмірі, що не перевищує 10 відсотків доходу такого платника податку за звітний період. 5. Пункт 5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначає розмір неоподатковуваного мінімуму, що застосовується у різних чинних законах України. Неоподатковуваний мінімум застосовується як нормативна одиниця при розрахунку штрафних санкцій за порушення норм адміністративного законодавства (передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення) та кримінального законодавства (передбачено Кримінальним кодексом України), а також при кваліфікації адміністративних правопорушень (проступків) чи злочинів. Посилання на неоподатковуваний мінімум, крім норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, містять положення близько трьохсот законів України. Для застосування у нормах цього кола законів, у тому числі Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині призначення штрафних санкцій за вчинені правопорушення, неоподатковуваний мінімум визначається у розмірі 17 гривень. При кваліфікації адміністративних правопорушень (проступків) чи злочинів, з метою встановлення суми завданої матеріальної шкоди (в основі розрахунку якої передбачено неоподатковуваний мінімум) як обов'язкової ознаки об' єктивної сторони складу адміністративного правопорушення чи злочину, неоподатковуваний мінімум визначається у розмірі податкової соціальної пільги для відповідного року. У такому разі сума податкової соціальної пільги для відповідного року встановлюється виключно у розмірі, визначеному підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІУ Кодексу (цією статтею передбачено й інші види податкової соціальної пільги). Податкова соціальна пільга для відповідного року дорівнює 100 відсоткам (до 2015 року - 50 відсоткам) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (див. коментар статті 169). Порядок визначення прожиткового мінімуму передбачається Законом України від 15 липня 1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (із змінами й доповненнями), який закладає правову основу для встановлення і затвердження прожиткового мінімуму та врахування його при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законом із питань затвердження прожиткового мінімуму на відповідний рік або законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Розмір неоподатковуваного мінімуму, посилання на який містяться у положеннях підзаконних та інших правових актах, не потребує окремого (іншого) визначення, оскільки посилання на неоподатковуваний мінімум у цих актах здійснюється, як правило, з урахуванням відповідної норми того чи іншого закону. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб" |
||
|
||