§ 1. Пізнавальна діяльність
Об'єктом пізнання є злочин, передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння. У ході пізнавальної діяльності встановлюється факт наявності або відсутності злочину (правопорушення), винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Пізнання спрямоване на встановлення об'єктивної істини, у процесі якого здійснюється збирання, дослідження, оцінка і використання доказів.
Пізнавальна діяльність відбувається в процесі взаємодії між такими особами й об'єктами: 1) слідчим (суддею) і особою, яка вчинила злочинне діяння (чи іншою особою); 2) слідчим (суддею) і речами (носіями матеріальних відображень про злочин і його учасників). Отже, може бути виділено два види взаємодії: 1) безпосередня взаємодія, у результаті якої здійснюється вплив на особу, яка вчинила злочин, або інших осіб (свідків, потерпілих та ін.) (рис. 8); 2) опосередкована взаємодія, при якій слідчий (суддя) через матеріальні об'єкти одержує інформацію про дії, вчинені злочинцем (рис. 9).
Злочин для слідчого, прокурора, судді є завжди подією минулого (пізнання звернене до минулого). Ці особи не можуть безпосередньо сприймати процес вчинення конкретного злочину, який необхідно досліджувати, встановити його ознаки. Тут знаряддям пізнання є мислення. У психології мислення визначається як процес пізнавальної діяльності людини, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. Таке мислення здійснюється за загальними закономірностями незалежно від предметної сфери і виду діяльності. Предмет пізнання впливає на особливості виконання діяльності слідчим (суддею). У процесі пізнання використовуються такі види розумових операцій: аналіз і синтез, порівняння, абстрагування і конкретизація. Важливе значення в розумовій діяльності слідчого (судді) мають умовиводи: дедуктивні й індуктивні, умовиводи за аналогією.
Є різні розумові завдання, що вирішує слідчий. Вони можуть бути згруповані у такий спосіб:
1) найбільш прості завдання, що вирішуються шляхом одержання додаткової інформації (дефіцит інформації усувається за допомогою її добирання; засоби, способи і джерела одержання інформації відомі);
2) завдання, що вирішуються за допомогою відновлення ходу події (використовується метод ретросказання, створення моделей);
3) завдання, що вирішуються за допомогою рефлексії (імітації мислення учасника взаємодії, контрагента, супротивника);
4) завдання, що вирішуються за допомогою подолання психологічних «бар'єрів» (усунення перешкод смислових, інтелектуальних, емоційних);
5) завдання, що вирішуються шляхом вичленовування підзавдань (завдання з планування й організації розслідування).
Информация, релевантная "§ 1. Пізнавальна діяльність"
- § 3. Психологічні основи доказування
пізнавальним процесом. Пізнання, здійснюване слідчим або суддею, втілюється у форму доказування. Процес накопичення певних фактів, що доказують або спростовують подію злочину або обставини, пов'язані з цивільно-правовими спорами, є процесом оперування доказами, процесом доказування. Розумова діяльність слідчого або судді підкоряється загальним закономірностям психічних процесів і в цьому - § 1. Психологія судді
діяльність судді спирається на вже зібрані матеріали (докази з кримінальної справи) на досудовому слідстві. Суд повинен перевірити пред'явлені докази, їх «зважити» і винести відповідне рішення. Йдеться про професійні якості судді, наявність відповідного досвіду, вміння розібратися у життєвій ситуації. Саме з цим пов'язаний віковий ценз судді - не молодше двадцяти п'яти років. Необхідний також і - § 3. Психологічні основи судового огляду
пізнавальна - § 1. Предмет юридичної психології
пізнавальних дій. Це дасть індивіду змогу робити правильні висновки, давати точну оцінку соціальним і антисоціальним проявам, здійснювати виховну діяльність. Юридична психологія вивчає зміни психічних властивостей осіб, щодо яких здійснюється правосуддя. У результаті цього виникає можливість розробляти рекомендації з проведення окремих слідчих дій і встановлення психологічного контакту, а також - § 2. Система юридичної психології
пізнавальних процесів, пов'язаних із доказуванням, психологічних основ проведення окремих процесуальних дій, а також аналізу психологічної сторони формування внутрішнього переконання. До предмета судової психології належить і вирішення комплексу питань, що характеризують психологічний аспект профілактичної діяльності в сфері судочинства. Пенітенціарна психологія вивчає психологічні особливості - § 4. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному
судочинстві
пізнавальним призначенням (спонукальний, стимулюючий, примушуючий, коригуючий вплив). Поділ впливу за інформаційно-пізнавальним призначенням передбачає необхідність більш докладного розгляду окремих його видів. Так, спонукальний вплив використовується в разі, коли необхідно активізувати асоціативні зв'язки з метою пригадування забутого чи змінити позицію обвинуваченого або свідка у разі його - § 3. Емоції і почуття
пізнавальною сферою діяльності людини): почуття здогадки, упевненості, сумніву, подиву тощо; 3) естетичні (викликані красою чи потворністю явищ чи об'єктів, що сприймаються) (рис. 5). Виникнення і розвиток емоцій обумовлений впливом таких чинників: спосіб життя індивідуума; особливості його діяльності; рівень інтелектуального розвитку; характер виховання; здатність переживати різні емоції. - § 1. Особливі умови процесуальної діяльності
як професії
пізнавальними цілями. Процесуальна діяльність має особливості, що вирізняють її з-поміж видів діяльності, де пізнавальної мети немає або представлена в згорнутому вигляді, підпорядкованому іншим цілям. Так, виконання однотипних функцій бухгалтером, рахівником, продавцем, робітниками деяких професій не містить у собі мети пізнання. У діяльності цих осіб пізнання не може бути першочерговим і не - § 4. Психологія планування й організації
процесуальної діяльності
пізнавальну функцію як ізольовано, так і у взаємозв'язку. Якщо розумові завдання, пов'язані з побудовою різноманітних версій, у літературі досліджені досить детально, то завдання, що стосуються організації діяльності слідчого або судді, розглядаються фрагментарно, у зв'язку з загальними проблемами наукової організації праці або організацією окремих процесуальних дій. Так, розгляд реальних - § 4. Посвідчувальна діяльність
пізнавальною, конструктивною, комунікативною. Причому її роль дуже велика, оскільки виконання тих чи інших видів утрачає своє доказове значення поза посвідченням. Посвідчувальний процес доказування передбачає, що його результати мають бути документовані й відображати об'єктивність отриманих даних і правильність прийнятих рішень. Результати доказування, що містяться в процесуальних документах,