Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеория права и государства → 
« Попередня Наступна »
В.О.Коновалова, В.Ю.Шепітько. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.Академічний курс, 2009 - перейти к содержанию учебника

§ 4. Посвідчувальна діяльність

Слідча (судова) діяльність вимагає свого закріплення, посвідчення. У ході пізнання істини необхідно відобразити у процесуальних документах весь процес діяльності та її результати (наприклад, у протоколах слідчих дій).
Посвідчувальна діяльність не обмежується письмовою фіксацією (протоколюванням), а передбачає використання й інших, додаткових способів фіксації (застосування відеозйомки, фотозйомки, звукозапису тощо). Порушення в здійсненні посвідчувальної діяльності можуть призвести до втрати доказу. Сама посвідчувальна діяльність здійснюється в межах процедури, передбаченої кримінально-процесуальним законодавством.
Посвідчувальна діяльність пов'язана з іншими видами слідчої (судової) діяльності: пізнавальною, конструктивною, комунікативною. Причому її роль дуже велика, оскільки виконання тих чи інших видів утрачає своє доказове значення поза посвідченням.
Посвідчувальний процес доказування передбачає, що його результати мають бути документовані й відображати об'єктивність отриманих даних і правильність прийнятих рішень. Результати доказування, що містяться в процесуальних документах, адресуються широкому колу учасників, використовуються на різних стадіях кримінального процесу, оцінюються і перевіряються.
Засвідчені факти можуть бути використані й у тактичних цілях, з метою переконання тих чи інших осіб у їхньому існуванні. У процесі проведення слідчих дій засвідчені факти можуть використовуватися як психологічний вплив на учасників слідчої дії з метою одержання необхідної інформації (наприклад, оголошення показань свідків чи потерпілих, пред'явлення доказів та ін.). Необхідно зазначити, що діяльність у кримінальному судочинстві має відповідати принципу верифікування (можливості перевірити), що виникає лише при посвідчувальній діяльності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 4. Посвідчувальна діяльність"
  1. § 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
    посвідчувальна діяльність (акуратність, пунктуальність, чітка письмова мова); г) організаційна діяльність (самоорганізованість, воля, зібраність, цілеспрямованість, наполегливість, організаторські здібності в роботі з людьми); ґ) реконструктивна діяльність (пам'ять, уява, мислення, загальний і спеціальний інтелект, інтуїція); д) соціальна діяльність - загальні якості: патріотизм, гуманність,
  2. § 1. Психологія судді
    посвідчувальну (загальна і спеціальна культура письмової мови, навички в складанні письмових документів та
  3. Що розуміють під терміном "правочин"? Які загальні вимоги, додержання яких необхідне для його чинності?
    посвідчувального напису. Слід пам'ятати, що нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише того правочину, який відповідає загальним вимогам його чинності, передбаченим Цивільним кодексом України. Державній реєстрації підлягають правочини лише у випадках, передбачених законом. Такі правочини вважаються вчиненими з моменту державної реєстрації. Порядок реєстрації, перелік органів, які
  4. § 3. Європейські традиції приватного права
    діяльністю на професійній основі і для цього спеціально дістають юридичну освіту; Ч сума юридичних знань, отримана фахівцями, знаходиться в ііллектичній єдності з правовими інституціями; 4) закон сприймається як цілісна система, "організм", який розвішається у часі, через століття і покоління; 5) життєздатність системи права ґрунтується на впевненості суспільства в довговічному характері
  5. § 1. Особливості формування цивільного права в Україні
    діяльність товариств з "довірчого управління" майном значно зашкодила не тільки в матеріальному, але і й у моральному відношенні, похитнула віру в перспективу розвитку цих відносин в Україні взагалі. Тому при визначенні типології українського цивільного права необхідно враховувати особливості традиції приватного права в Україні, мова про яку йшла в перших главах підручника. Нагадаємо коротко:
  6. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    діяльність); 2) начебто договірні зобов'язання, тобто зобов'язання, що виникають з односторонніх дій (оголошення конкурсу); 3) зобов'язання із правопорушень (внаслідок заподіяння шкоди); 4) зобов'язання із начебто правопорушень (внаслідок придбання або зберігання майна без достатніх підстав. Розділ I V - "Авторське право", як і два наступних - "Право на відкриття" і "Винахідницьке право",
  7. § 4. Засади цивільного права
    діяльністю, а також встановлення юридичних гарантій реалізації цього права. Стаття З ЦК розмежовує підприємницьку діяльність, заборонену законом, таку, що не заборонена законом. Перша з них є правопорушенням і тому не належить до сфери цивільно-правового регулювання. Що стосується підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, то право займатися нею є однією з важливих засад цивільного
  8. § 2. Акти цивільного законодавства України
    діяльність", що стосуються зовнішньоекономічних операцій купівлі-продажу, зберігання, комісії, доручення тощо. Спеціальні матеріально-правові норми безпосередньо регулюють цивільні відносини з іноземним елементом. Це можуть бути норми міжнародних угод або норми внутрішнього законодавства, спеціально призначені для регулювання відносин з участю іноземного елемента. Слід зазначити, що у проекті
  9. § 6. Прогалини цивільного права (законодавства) та способи їхнього подолання
    діяльність на тлі активної нормо- творчості імперської адміністрації шляхом видання палацових декретів, однак варто пригадати, що Кодекс був прийнятий ще на початку XIX ст., і зараз підґрунтя для таких рішень має виглядати набагато привабливішим, ніж в імперії того часу. Характерною рисою Швейцарського Цивільного кодексу є наявність прогалин правового регулювання. У той час як автори німецького
  10. 2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин
    діяльністю; 5) тестаментоздатність - здатність особи складати заповіт і бути спадкоємцем; 6) сімейна дієздатність - здатність виступати самостійним учасником сімейних відносин та вчиняти у цій сфері дії з правовими наслідками. Що стосується юридичної особи, то оскільки її правосуб'єктність охоплює і правоздатність, і дієздатність, стосовно неї можна вести мову про різні види
© 2014-2022  yport.inf.ua