Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією професора В.В.Маклакова. ІНОЗЕМНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, 1996 - перейти до змісту підручника

Політична система

Існуюча в Великобританії двопартійна система склалася в кінці XVII століття, коли були утворені партії торі і вігів.
Починаючи з першої світової війни, фаворитами виборців є Консервативна і Лейбористська партії, поперемінно змінюють один одного біля керма державної влади. Всього ж в парламентських виборах зазвичай бере участь більше 10 партій. З середини 70-х років намітився процес перегрупування сил: розшарування традиційних партій, утворення нових партій, їх об'єднання один з одним і з частиною старих партій. Ці процеси спричинили деякі зміни традиційного вигляду класичної двопартійної системи. Так, в 1977-1978 рр.. парламентська фракція Ліберальної партії знаходилася в союзі з лейбористами, що не мали більшості в палаті громад. Після створення на початку 80-х років виборчого блоку Ліберальної і Соціал-демократичної партій, що виступали на парламентських виборах 1982 і 1987 рр.. під назвою "Альянсу" (зібрав відповідно 25,4% і 23% голосів) існувала можливість перетворення двопартійної системи в багатопартійну. В ході передвиборної кампанії 1992 ліберальні демократи, чиї шанси оцінювалися досить високо, висловлювали готовність вступити в урядову коаліцію з будь-якою партією, яка прийме їх умови (перехід до пропорційної виборчої системи та збільшення видатків на освіту). Зазначеного об'єднання, однак, не відбулося, консерватори перемогли з помітним відривом від своїх супротивників. Можна припустити, таким чином, що з часом двопартійна система Великобританії перетвориться в багатопартійну або (найімовірніше) у двох-з-половиною партійну німецького зразка. Найбільш впливовими у Великобританії є кілька політичних партій.
Консервативна партія - найбільша партія країни, налічує близько 2 млн. членів. Офіційно оформилася в 1867 р. на базі партії торі, що виражала інтереси поміщиків і вищого духовенства. Оскільки ланцюгом партії є уча-стіе в роботі парламенту і сформування уряду, то головну роль у виробленні політики та керівництві цієї органі-зації грає парламентська фракція на чолі з лідером. Лідер обирається самою фракцією. Два інших структурних елементу - місцеві асоціації виборців в округах і партійна конференція - не мають значного впливу. У післявоєнний період партія орієнтується на найбільш масовий "середній заспівай" суспільства.
Партія має 11 регіональних організацій, у кожній з яких створюється рада, виконком, апарат, що складається з призначаються центрів звільнених працівників. У виборчих округах діють асоціації та місцеві органи Спілки молодих консерваторів, жіночою, профспілкової організацій та консервативного політичного центру. У середньому кожна місцева асоціація налічує 2400 чол.
Партія не має статуту і чіткої довготривалої програми (замість неї перед черговими парламентськими виборами з-дається передвиборний маніфест, що містить програму діяльності уряду, якщо партія здобуде перемогу на вибо-рах).
Усередині партії існує кілька політичних течій. "Нові" торі тетчерівську періоди виражають інтереси більшості тієї частини населення, яка виступає за розвиток особистої ініціативи та приватного підприємництва, обмеженням державного регулювання, забезпечення правопорядку, законності, за захист "національної гідності" і скорочення неефективного виробництва. Реалізуючи ці інтереси, уряд, очолюване М.Тетчер, здійснило часткову денаціоналізацію і перетворення інститутів державного регулювання економіки в інтересах бізнесу, в два з гаком рази зменшило максимальний рівень податків (з 83% до 40%), справило розпродаж частини муніципальних будинків, обмежив ряд прав профспілок. Новий уряд, очолюване Дж. Мейджором, в цілому, продовжує цю політику. Зокрема, в Громадянській хартії, представленої урядом на розгляд парламенту, передбачена денаціоналізація британських залізниць, лондонській автобусній компанії, створення альтернативних поштових служб. Зазначені заходи були викликані декількома причинами. Не останнє місце серед них - неефективність роботи цих служб.
Лейбористська партія є другою за значенням партією в країні. Створена в 1900 р. з ініціативи профспілок та ря-да соціалістичних організацій для підтримки обрання представників робочих до парламенту. Головну роль у керівництві партією також грає парламентська фракція, яка обирає свого лідера - по суті, лідера всієї партії. Структура лейбористської партії більш децентралізована в порівнянні з партією торі, лідер партії має менший вплив. Сама фракція в палаті громад розділена на лівих (група "Трібюн"), правоцентристів (група "Маніфест") і "профспілкових". Роль партійної конференції у лейбористів вища, ніж у торі: вона обирає Національний виконком, який за статутом є "адміністративним органом партії". На місцевому рівні діють організації у виборчих округах, керовані виборними генеральними комітетами. Вони являють собою відділення партії, вирішують місцеві питання і відбирають кандидатів на щорічну конференцію.
Партія налічує близько 6,5 млн. членів, у тому числі 6,2 млн. - колективні члени (профспілки, кооперативні загально-ства). Індивідуальних членів близько 277 тис. чоловік (в кінці 70-х рр.. Їх було понад 620 тис.). Після поразки на парла-ментських виборах 1979 року процес розмежування в партії загострився. Лівому крилу удалося добитися позитивних вирішенні з питань внутрішньому і зовнішньої діяльності: встановлений новий порядок обрання лідера партії, закріплено обов'язок парламентаріїв-лейбористів звітувати перед місцевими партійними організаціями, закріплене обов'язкове затвердження всіх кандидатів до парламенту партійними організаціями виборчих округів.
Британські лейбористи виступають за збереження державного регулювання економіки при збільшенні капіталовкладень в розвиток промисловості, підвищення ролі державного сектора і планування, розширення програми соціальних послуг, націоналізацію ряду найбільших монополістичних об'єднань, залучення профспілок до управ-нію предприятиями.
Партія соціал-ліберальних демократів утворилася в березні 1988 р. в результаті об'єднання ліберальної партії та частини членів соціал-демократичної партії, які з 1981 р. примикали до лібералів. Політична платформа - центристська. Чисельність партії близько 60 тис. членів. У галузі економіки партія в багатьох питаннях примикає до консерваторів. ПСЛД виступає за проведення низки реформ: посилення ролі парламенту, введення пропорційної виборчої системи, встановлення гарантій індивідуальних свобод громадян.
Соціал-демократична партія утворилася навесні 1981 р. в результаті розкопу лейбористської партії. У нинішньому вигляді існує з 1988 р., після власного розколу. Включає тих членів партії, які є противниками об'єднання з ліберальною партією. Займає правоцентристські позиції. Політична платформа мало чим відрізняється від програми консерваторів.
Останнім часом у зв'язку із зростанням національної самосвідомості активізувалася діяльність націоналістичних партії. У Шотландії - Шотландська національна партія, яка виступає за незалежність Шотландії, налічує близько 80 тис. чоловік. В Уельсі - Плайд Кимру ("Вільний Уельс") - бореться за надання самоврядування Уельсу, налічує близько 30 тис. чоловік. З середини 70-х рр.. у Великобританії з'явилася партія "зелених", виступаюча за охорону навколишнього середовища. Кількість її членів і прихильників постійно зростає. Зростаючі труднощі "зелених" пов'язані з тим, що провідні партії вносять у свої програми поправки, що враховують інтерес виборців до цих проблем.
Комуністична партія Великобританії - створена в 1920 р. як партія робітничого класу, що стоїть на позиціях мар-ксізма-ленінізму. Переживає організаційний та ідеологічний криза, яка відбивається на зменшенні чисельності її членів; колись налічувала понад 40 тис. членів, в даний час об'єднує у своїх рядах трохи більше 6 тис. прихильників. На 42-му (1990 р.) з'їзді прийнята резолюція, націлює на переосмислення концепції соціалізму, створення більш відкритою організації, заснованої на синтезі марксизму-ленінізму з іншими напрямками політичної думки. Прийнято рішення про перетворення партії, розробці нового статуту, відмову від принципу демократичного централізму і зміну назви партії.
Комуністична партія Британії утворена в квітні 1988 р. з числа членів КПВ, не згодних з лінією нинішнього керівництва. Налічує близько 1,6 тис. членів.
Профспілки Великобританії об'єднують близько 40% трудящих, відрізняються високим ступенем згуртованості. Близько 90% (8,7 млн.чол.) Всіх членів профспілок входять в Британський конгрес тред-юніонів, діючий з 1868 р. і об'єд-няющій 78 профспілок. БКТ має традиційні зв'язки з лейбористської партією, перебуваючи на ній на правах колективного чле-на. Реформа спеціальних комітетів палати громад парламенту, проведена в середині 80-х років, дала можливість пред-ставники профспілок брати участь в їх роботі нарівні з делегатами підприємців і уряду.
У 80-х роках відбулося скорочення чисельності профспілок, викликане відносним зменшенням чисельності про-промислово пролетаріату і збільшенням числа працівників розумової праці та сфери обслуговування, меншою мірою організованих у профспілки; безробіттям, посилюванням законодавства відносно профспілок, яке заборонило, зокрема, так звані страйки-підтримки.
Підприємці створюють свої економічні організації - союзи підприємців. Головне їх завдання - вироблення єдиної економічної політики і доведення її до державних органів, ведення переговорів з профспілками про шляхи і засоби її вирішення. Остання реформа спеціальних комітетів парламенту значно полегшила це завдання. Головним об'єднанням є Конфедерація британської промисловості - охоплює 10 центральних союзів підприємців і близько 2000 місцевих союзів. До БКП відносяться 300 тис. компаній, на яких трудиться майже 50% активного населення. Вона офіційно представлена ??в парламенті, уряді і опозиції, має свої представництва майже в ста країнах.
Засоби масової інформації Великобританії представляють досить широку палітру поглядів та інтересів. Помі-мо численних щотижневих та щоквартальних газет і журналів виходить 111 щоденних газет. Є як общена-нальні та регіональні (шотландські, ірландські) видання, так і місцеві, що висвітлюють події та факти свого міста або округу. Одночасно видаються партійні та профспілкові газети і журнали. В силу об'єктивних обставин від-ходить концентрація ЗМІ. Так, на частку 9 щоденних газет приходить близько 60% сумарного тиражу. Близько 50% загального чис-ла газет у Великобританії належить 5 газетним концернам. Значна частина капіталу в них належить акціонерам і окремим дрібним видавничим групам. Найвищі наклади мають загальнонаціональні газети "Сан", "Ньюс оф уорлд", що належать тресту Мердока.
У Великобританії діють три інформаційних агентства. Найбільше з них - агентство Рейтер - спе-ціалізіруется на поширенні іноземної інформації, входить до п'ятірки світових інформаційних агентств. Воно контролюється Асоціацією газетних видавців і агентством Прес Ассошіейшн, яке спеціалізується на поширенні внутрішньої інформації, є кооперативним об'єднанням видавців). Близько 20% акцій належить співробітникам Рейтер. Постачає інформацією більше 15 тис. газет, інформаційні агентства, теле-і радіостанції 158 країн світу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Політична система "
  1. Контрольні запитання до розділу 6
    політичної партії. 2. Функції політичних партій. 3. Класифікація політичних партій. 4. Поняття "групи тиску". 5. Організаційна структура політичних партій. 6. Основні види партійних систем. 7. Сутність однопартійної системи. 8. Методи інституціоналізації політичних
  2. Глава 6. ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
    політичних системах зарубіжних країн політичні партії займають одне з найважливіших місць. Сам термін "партія" походить від латинського pars - частина, що стосовно до політичної системи означає групу однодумців, що мають одну спільну мету. З посиленням ролі партій у політичному процесі, із зростанням їх організованості партії стали розглядатися як свого роду соціальний механізм, де
  3. § 3. Злочини, що посягають на основи політичної системи Російської Федерації
    політичної системи розуміються як легітимність державної влади, тобто конституційна основа її функціонування, а також безперешкодне здійснення своїх політич-ських функцій державними і громадськими діячами. До цієї групи злочинів відносяться діяння, передбачені ст. 277-279
  4. Глава 5. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
    Глава 5. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
  5. Контрольні запитання до розділу 5
    політичний режим ". 2. Співвідношення понять" політичний режим "і" форма держави ". 3. Вплив змін в політичному режимі на форму держави. 4. Ознаки демократичного режиму. "Закриті" демократії. 5. Як має поводитися меншість в умовах демократичного політичного режиму? Як виявити і об'єктивувати волю більшості при демократичному режимі? 6. Поняття
  6. § 4. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
      політичні рухи, громадські об'єднання тощо Всі вони, надаючи активний вплив на політичне життя суспільства і здійснюючи політичну владу, об'єднуються в політичну систему. Політична система суспільства - це упорядкована на основі права і інших соціальних норм сукупність інститутів (державних органів, політичних партій, рухів, громадських організацій тощо),
  7.  Стаття 1193. Застереження про публічний порядок
      політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи Російської
  8.  Принцип суверенної рівності держав
      політичного або іншого характеру. Зокрема, поняття суверенної рівності включає такі елементи: a) держави юридично рівні; b) кожна держава користується правами, властивими повному суверенітету; c) кожна держава зобов'язана поважати правосуб'єктність інших держав; d) територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторканні; e) кожна
  9.  35. Який статус політичних інститутів Європейського Союзу?
      політичним інститутам Союзу прийнято відносити ті з них, які розробляють і здійснюють політику Союзу: Європейський парламент, Раду та Комісію. У цій якості їх протиставляють "неполітичним" інститутах (Суд, Рахункова палата), які в ході прийняття рішень повинні керуватися нормами права, стояти "поза політикою". Саме від злагодженої, скоординованої роботи трьох
  10.  § 5. Місце і роль держави і права в політичній системі суспільства
      політична система суспільства "співвідносяться, як частина і ціле. Держава концентрує в собі все різноманіття політичних інтересів, регулюючи явища політичного життя через призму" общеобязательности ". Саме в цій якості держава відіграє особливу роль у політичній системі, надаючи їй свого роду цілісність і стійкість. Воно виконує основний обсяг діяльності з управління,
  11.  Політичний контроль
      політичного контролю є також і процедури відкликання окремих виборних осіб з ініціативи
  12.  Застереження про публічний порядок
      політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи Російської Федерації. Якщо в результаті застосування застереження про публічний порядок іноземне право не підлягає застосуванню, то прогалина в регулюванні заповнює російське
  13.  1. Поняття змішаних правових систем
      політичної історії (анексія, колонізація, поступка території), так і навмисним зближенням з іншими правовими системами (законодавче запозичення, рецепція права). Існують правові системи, які грунтуються на юридичних традиціях різних правових сімей. Їх особливість полягає в тому, що складовою частиною в змішаних правових системах, виступає, на думку І.Ю.