Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 1, 2002 - перейти к содержанию учебника

§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права


У юридичній літературі наука сучасного цивільного права визначається як система знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм, результати аналізу й узагальнення практики застосування цивільних норм, суть термінології норм. З наведеного визначення випливає, що сучасна цивілістична наука - це наука про сучасне цивільне право, її предметом є: а) норми цивільного права;
б) суспільні відносини, які становлять предмет цивільно-правового регулювання;
в) цивільні правовідносини; г) юридичні факти; д) судова, арбітражна та адміністративна практика застосування цивільно-правових норм. Тепер розглянемо кожен з елементів предмета науки цивільного права.
Норми сучасного цивільного права. У цивілістичних творах головна увага приділяється застосуванню суті цивільно-правових норм. Особливо це стосується коментарів. Так, після проведення другої кодифікації радянського цивільного законодавства було опубліковано науково-практичні коментарі цивільного законодавства. Цивільно-правові норми аналізуються і в навчальній літературі (підручниках, навчальних посібниках).
Суспільні відносини, які становлять предмет цивільно-правового регулювання, розглянуто у багатотомному курсі "Советское гражданское право", інших підручниках, посібниках та монографіях1.
Вивчення їх має важливе значення, оскільки економічний зміст і ознаки таких відносин зумовлюють особливості їх цивільно-правового регулювання.
Братусь С. Н. Предмет й система гражданского права. - М., 1963; Малеин М. С. Граждан-ский закон й права личности в СССР. - М., 1981; Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирова-ние общественньїх отношений. - М., 1988; Азімов Ч. Про предмет і метод цивільного права // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 1999. - №1 (16); Красавчиков О. А. Диспози-тивность в гражданско-правовом регулировании // Сов. гос. й право. - 1970. - № 1. - С. 41; Яковлев В. Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественньїх отношений. - Сверд ловск, 1972.
3. Цивільні правовідносини - юридична форма суспільних відносин, що регулюються цивільним правом, їх також досліджують у підручниках та моногра фічних творах1.
Багато уваги у цивілістичній літературі приділяється окремим елементам цивільно-правових відносин: суб'єктам, об'єктам, суб'єктивним правам та обов'язкам.
4. Юридичні факти є підставами виникнення, зміни і припинення цивіль них прав та обов'язків, їх особливості у цивільному праві характеризують метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Специфіці юридичних фактів у цивільному праві присвячено праці О. О. Красавчикова та інших уче- них-правознавців.
Найпоширенішими юридичними фактами у цивільному праві є угоди, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення наукових праць, творів літератури і мистецтва, заподіяння шкоди, події. У цивільно-правовій літературі досліджуються зазначені юридичні факти, а також відповідні права та обов'язки, що породжуються ними2.
5. Судова практика, а також практика розгляду справ у господар ських судах давно привертає увагу вчених-цивілістів. її визначення дає можли вість виявити недоліки, недосконалості цивільно-правових норм, їх невідповід ність об'єктивним потребам розвитку суспільства. У багатьох цивілістичних працях аналізується й узагальнюється відповідна практика застосування цивіль ного законодавства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права"
  1. § 3. Співвідношення приватного і цивільного права
    Підґрунтя розуміння засад визначення такого співвідношення було закладене ще в Стародавньому Римі, де один з найбільш блискучих теоретиків у галузі приватного права - Ульпіан поділяв приватне право на 3 частини: jus naturale ("природне право"), jus gentium ("право народів"), jus civile ("право цивільне", а точніше - "право громади") (Д.1.1.2). Jus naturale (природне право) - це право, якому
  2. § 4. Цивілістика
    У вітчизняній правовій науці цивілістика розглядається з 2 позицій: 1) як узагальнююче поняття, що вживається для визначення суспільних відносин цивільно-правового характеру, пов'язаних з цивільним правом, проблемами нормативного регулювання майнових та особистих немайнових прав фізичних і юридичних осіб та практикою цивільних правовідносин (в тому числі сімейно-правових, цивільних
  3. § 1. Значення порівняльної цивілістики
    Завданням порівняльної цивілістики є вивчення різних систем приватного права як елементів відповідної культури, а також національних систем цивільного права і цивілістичних інститутів, взятих в їх розвитку. При цьому предметом вивчення є не тільки догма права, але і конкретно-історичні умови, в яких виникають, розвиваються і існують ці системи. Мета порівняльно-правового аналізу може бути
  4. § 2. Сучасне розуміння предмету цивільного права України
    Цивільне право - це поєднання концепції, ідей (принципів) та правових норм, що встановлюють на засадах диспозитивності, юридичної рівності та ініціативи сторін підстави набуття та порядок реалізації й захисту прав та обов'язків фізичними та юридичними особами, а також соціальними утвореннями, що виступають як суб'єкти немайнових та майнових (цивільних) відносин, з метою задоволення матеріальних і
  5. § 1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
    Передусім, потрібно зупинитися на співвідношенні термінів "об'єкти цивільних прав" і "об'єкти цивільних правовідносин", що зустрічаються у літературі. їх розмежування грунтується на таких міркуваннях: об'єктами правовідносин є те, на що вони спрямовані і справляють певний вплив. Як суспільні зв'язки, що виникають в результаті їхньої inat модії, цивільні правовідносини можуть впливати тільки на
  6. § 6. Інформація як об'єкт цивільних прав
    Інформація - це задокументовані або публічно оголошені ві- іомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, ісржаві та навколишньому середовищі. Головні положення щодо правового регулювання інформаційних відносин містяться у Законі України від 2 жовтня 1992 р. "Про інформацію". Оскільки норми, присвячені регулюванню інформаційних відносин, утворюють комплексний інститут,
  7. § 3. Спільна діяльність
    Загальні положення щодо права фізичних та юридичних осіб (у тому числі суб'єктів господарювання) на ведення спільної господарської діяльності на умовах, визначених договором про спільну діяльність, містяться у гл. 77 ЦК та ст. 176 ГК. Порядок оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи та суміжні з цим процедури визначаються Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" та
  8. § 4. Об'єкти спадкування
    Об'єктами спадкування є цивільні права й обов'язки спадкодавця, що можуть (мають здатність) переходити в спадщину. Разом із тим, варто підкреслити, що йдеться не про будь-які права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а лише про ті, існування яких не припиняється смертю певної фізичної особи (ст. 1218 ЦК). До об'єктів, які мають майновий характер, зокрема,
  9. Що розуміють під терміном "цивільне право"?
    Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних, юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземних держав та інших суб'єктів публічного права. Протягом свого життя ми не часто вступаємо у відносини з кримінальним, кримінально-процесуальним, адміністративним, виправно-трудовим правом, однак з цивільним
  10. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
    Кожна особа мас право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. 3. Відмова від права на звернення до суду за
© 2014-2022  yport.inf.ua