Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

Порядок приймання покупцем поставленого товару.

При оформленні договорів поставки особливо важливо докладно викласти в тексті договору процедуру прийняття покупцем поставленого товару з урахуванням його кількісних і якісних характеристик. При цьому треба враховувати характерні ознаки товару, окремі побажання як постачальника, так і покупця, особливості його поставки і подальшого використання.
У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, умовами договору поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції за кількістю, якістю й комплектністю, застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 та Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7.
Відповідно до зазначених Інструкцій при прийманні вантажу від органів транспорту покупець зобов'язаний перевірити чи забезпечена схоронність вантажу під час перевезення.
У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування вантажу,
невідповідність найменування, ваги вантажу та кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, покупець зобов'язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним транспортом - позначки на товарно-транспортній накладній або складання акту.
Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю й комплектністю, за вагою нетто й кількістю товарних одиниць у кожному місці, як правило, на складі покупця у встановлені строки.
Так, приймання продукції за кількістю провадиться в такі строки:
1) продукції, що надійшла без тари, у відкритій та ушкодженій тарі, а також продукції, що надійшла в справній тарі по вазі брутто й кількості місць - у момент одержання її від поста-чальника або зі складу органу транспорту чи в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше строків, встановлених для їх розвантаження;
2) продукції, що надійшла в справній тарі по вазі, нетто й кількості товарних одиниць у кожному місці - одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а по продукції, яка швидко псується, не пізніше 24 год з моменту одержання продукції - при доставці продукції постачальником або при вивезенні її покупцем зі складу постачальника з моменту видачі вантажу органом транспорту - у всіх інших випадках.
Приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться:
1) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 год після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад покупця при до-ставці продукції постачальником або при вивезенні продукції покупцем;
2) при одноміській поставці - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 год після надходження продукції на склад покупця.
Приймання продукції за кількістю та якістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунок-фактура,
специфікація, опис, пакувальний ярлик тощо) постачальника. Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції із зазначенням, які документи відсутні.
При виявленні недостачі, невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів для запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Крім цього, він складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції, характер виявлених при прийманні дефектів та виявлену недостачу продукції.
Одночасно із призупиненням приймання покупець зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції й складання двостороннього акта представника одноміського постачальника. Представника іногороднього постачальника покупець зобо-в'язаний викликати, якщо це передбачено в нормативно-правових актах або договорі.
Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад покупця, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Порядок приймання покупцем поставленого товару."
  1. § 3. Договір поставки
    Поняття та загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК, § І гл. 30 ГК. Проте вже ч. 2 ст. 264 останнього акцентує на можливості встановлення спеціальними актами особливостей поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливого порядку здійснення поставки продукції для державних
  2. Який зміст договору поставки?
    Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки. Договір поставки - це основний документ, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. За договором поставки продавець (постачальник), що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлені строки (строк), товари у власність покупця для використання його
  3. § 1. Договір купівлі-продажу
    Відносини купівлі-продажу в широкому розумінні регулюються гл. 54 ЦК. (інституту традиційної купівлі-продажу присвячені §§ 1-2 'зазначеної глави), Законом України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), а також іншими нормативними актами різної юридичної сили залеж.- но від особливостей предмета договору (правочини із земельними ділянками -
  4. Що таке договір складського зберігання?
    За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Вважається, що письмова форма договору додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами. Договір складського зберігання,
  5. У чому полягає правове регулювання розрахункових відносин?
    Цивільний кодекс України передбачає обов'язкове зберігання всіма юридичними особами будь-якої форми власності коштів на рахунках у кредитних установах. Це зумовлює необхідність здійснення платежів за зобов'язаннями суб'єктів підприємницької діяльності, громадськими організаціями і бюджетними установами саме через установи банків. Розрахунки з участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними
  6. Стаття 136. Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування
    136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: 136.1.1. сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; 136.1.2. суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство
  7. Стаття 137. Порядок визнання доходів
    137.1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. 137.2. Доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів
  8. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  9. Стаття 159. Безнадійна та сумнівна заборгованість
    159.1. Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості. 159.1.1. Платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником
  10. Стаття 172. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна
    172.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує