ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Л.В. Лазарєв. Правові позиції Конституційного Суду Росії, 2003 - перейти до змісту підручника

Постанови

1. / Зміна правил підрахунку голосів при повторному голосуванні в процесі вже розпочатих виборів порушує принцип рівного виборчого права, дотримання якого є необхідною умовою вільних виборів / ...
Порушення принципу рівності виборчих прав при формуванні законодавчого органу є відступом від загальних принципів організації представницьких органів влади суб'єктів Російської Федерації (стаття 77, частина 1, Конституції Російської Федерації) і, отже, може поставити під сумнів легітимність прийнятих ними рішень (Постанова Конституційного Суду від 10 липня 1995 року N 9-П у справі про перевірку конституційності частини другої статті 42 Закону Чуваської Республіки "Про вибори депутатів Державної Ради Чуваської Республіки" у редакції від 26 серпня 1994; абзаци перший і п'ятий пункту 5 мотивувальної частини).
2. Питання про визнання за громадянином права бути включеним до списку виборців за своїм значенням належить до числа конституційних, оскільки він безпосередньо пов'язаний з правом громадян на участь у вільних виборах, які є вищим вираженням влади народу ..., а також з випливають з цього положення принципом загальності виборчого права. Крім того, у виборчих правах громадян повинні знаходити відображення вимоги статті 19 (частина 2) Конституції Російської Федерації про рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно від різних обставин і умов, в тому числі місця проживання ...
Сам по собі факт відсутності громадянина на момент складання списків виборців за місцем постійного або переважного проживання не може служити підставою для відмови йому у включенні до списку виборців на відповідній виборчій дільниці (Постанова Конституційного Суду від 24 листопада 1995 року N 14-П у справі про перевірку конституційності частини другої статті 10 Закону Республіки Північна Осетія від 22 грудня 1994 року "Про вибори до Парламенту Республіки Північна Осетія - Аланія"; абзаци перший пункту 3, третій пункту 4 мотивувальної частини).
3. Інститутом відкликання депутата ці права / обирати і бути обраним до органів державної влади / не обмежуються, оскільки їх змістом охоплюється тільки процес обрання, а не подальші відносини між депутатами і виборцями (Постанова Конституційного Суду від 24 грудня 1996 року N 21-П у справі про перевірку конституційності Закону Московської області від 28 квітня 1995 року "Про порядок відкликання депутата Московської обласної Думи" у зв'язку із запитом Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації; абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
4. Створення відповідної Конституції Російської Федерації і федеральним законам нормативної бази є обов'язковою умовою для проведення / виборів до органів влади суб'єктів Російської Федерації /. Тільки при її наявності, слідуючи своєму законодавству, суб'єкт Російської Федерації має право самостійно призначити дату виборів ...
Саме по собі наявність правової бази як передумови проведення виборів має значення загального принципу організації державної влади, виведеного з ряду конституційних норм (статті 5, частина 2; 11, частина 2; 66, частина 2; 77 , частина 1) ...
Визначення граничних ориентирующих термінів / проведення виборів / не порушує права органів державної влади суб'єктів Російської Федерації ... призначати конкретну дату виборів, а лише ставить реалізацію цього права в певні рамки за часом, що служить однією з гарантій виборчих прав громадян ...
Закон Російської Федерації від 5 березня 1992 року "Про крайовому, обласному Раді народних депутатів і крайової, обласної адміністрації" визначав, що представницькі органи обираються на п'ятирічний термін (стаття 23). Дана норма може бути витлумачена конституційним чином як встановлює максимально можливу тривалість терміну повноважень представницьких органів в суб'єктах Російської Федерації ...
У відсутність нового федерального регулювання максимальних термінів повноважень представницьких органів суб'єктів Російської Федерації при розгляді судами загальної юрисдикції скарг на незаконність регіональних виборів повинно прийматися до уваги і дію доконституційного норм, що визначали такі терміни. Воно може бути виключено з прийняттям інших федеральних актів, зокрема закону про загальні принципи організації представницьких і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації ...
Порушенням періодичності виборів є як відмова законодавця суб'єкта Російської Федерації від дотримання максимального терміну повноважень, встановленого федеральними актами, так і недотримання законодавцем суб'єкта Російської Федерації при призначенні виборів конкретного терміну, який визначений ним же як органом, уповноваженим здійснювати таке регулювання (Постанова Конституційного Суду від 30 квітня 1997 року N 7-П у справі про перевірку конституційності Указу Президента Російської Федерації від 2 березня 1996 року N 315 "Про порядок перенесення терміну виборів в законодавчі (представницькі) органи державної влади суб'єктів Російської Федерації" , Закону Пермської області від 21 лютого 1996 року "Про проведення виборів депутатів Законодавчих Зборів Пермської області" та частини 2 статті 5 Закону Вологодської області від 17 жовтня 1995 року "Про порядок ротації складу депутатів Законодавчих Зборів Вологодської області" (в редакції від 9 листопада 1995 року); абзаци другий і четвертий пункту 4, восьмий пункту 5, другий і третій пункту 6, п'ятий пункту 7 мотивувальної частини).
6. Інформація, що міститься в статті 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації гарантія прав і свобод людини і громадянина зобов'язує федерального законодавця, передбачаючи можливість участі суб'єктів Російської Федерації в конкретизації умов пасивного виборчого права, встановлювати межі повноважень їх законодавчих органів. Якщо законодавець суб'єкта Російської Федерації виходить за рамки делегованих йому повноважень, чітко визначених федеральним законом, то тим самим він порушує статтю 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації.
Встановлення додатково до Конституції Російської Федерації в якості умов придбання громадянином пасивного виборчого права вимог, пов'язаних з досягненням певного віку і тривалістю проживання на території суб'єкта Російської Федерації, обмежує права і свободи людини і громадянина. Такого роду обмеження відповідно до статті 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації не можуть випливати з правомочності суб'єктів Російської Федерації, закріпленого в її статтях 77 (частина 1) і 11 (частина 2): самостійно встановлюючи систему своїх органів державної влади і утворюючи їх , суб'єкти Російської Федерації зобов'язані діяти відповідно до основами конституційного ладу Російської Федерації, в тому числі з принципом вільних виборів (стаття 3, частина 3), гарантуючи свободу волевиявлення громадян і не порушуючи демократичні принципи і норми виборчого права ... (Постанова Конституційного Суду від 27 квітня 1998 року N 12-П у справі про перевірку конституційності окремих положень частини першої статті 92 Конституції Республіки Башкортостан, частини першої статті 3 Закону Республіки Башкортостан "Про Президента Республіки Башкортостан" (в редакції від 28 серпня 1997) і статей 1 та 7 Закону Республіки Башкортостан "Про вибори Президента Республіки Башкортостан"; абзац третій і четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
7. Згідно зі статтею 3 (частина 3) Конституції Російської Федерації вибори в Російській Федерації є вільними. Звідси, зокрема, випливає право виборців виражати свою волю в будь-який з юридично можливих форм голосування відповідно до встановлених федеральним законодавцем і органом законодавчої (представницької) влади суб'єкта Російської Федерації процедурами, з тим щоб при цьому виключалася можливість спотворення істоти волевиявлення виборців.
За змістом пункту 6 статті 51 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації", воля виборців може бути виражена голосуванням не тільки за чи проти окремих кандидатів, а й у формі голосування проти всіх внесених до виборчого бюлетеня кандидатів.
/ В умовах вільних виборів голосування "проти всіх кандидатів" / означає негативне ставлення до всіх зареєстрованих і внесеним до виборчого бюлетеня по даному виборчому округу кандидатам. Його конституційно-правовий зміст полягає в тому, що таким кандидатам відмовляється в праві представляти народ у виборних органах публічної влади ...
Факт негативного ставлення більшості виборців до всіх кандидатів, підтверджений голосуванням "проти всіх кандидатів" більшою кількістю виборців, ніж проголосувало за який набрав більшість голосів кандидата, означає, що і даний кандидат не отримав підтримки виборців, необхідною і достатньою для забезпечення справжнього представництва народу, яке відповідно до статті 3 (частини 2 і 3) Конституції Російської Федерації має бути результатом вільних виборів. Тому визнання виборів в таких обставинах, що не відбулися найбільшою мірою відповідає принципу народовладдя.
Оспорюване положення не суперечить і принципу прямого виборчого права, сенс якого полягає не в тому, що виборець голосує за чи проти кожного конкретного кандидата (списку кандидатів), а в тому, що він, як це випливає з сенсу Конституції Російської Федерації (стаття 3, частина 2, стаття 32, частина 1, стаття 81, частина 1, стаття 130, частина 2), здійснює своє волевиявлення безпосередньо (Постанова Конституційного Суду від 10 червня 1998 року N 17-П у справі про перевірку конституційності положень пункту 6 статті 4, підпункту "а" пункту 3 та пункту 4 статті 13, пункту 3 статті 19 та пункту 2 статті 58 Федерального закону від 19 вересня 1997 року "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації "; пункт 3 мотивувальної частини).
8. Демократичний принцип рівних виборів і обов'язок держави гарантувати рівність виборчих прав громадян, з одного боку, і принципи федералізму і рівноправності суб'єктів Федерації, з іншого, можуть певною мірою входити в юридичне протиріччя. Як свідчить досвід сучасних федеративних держав, законодавець, з урахуванням особливостей територіального устрою та розміщення населення, а також з метою збереження державної єдності і стабільності конституційного ладу, без яких неможлива нормальна реалізація прав і свобод людини і громадянина, допускає як вимушеної заходи певні відступи від загальної норми представництва, тобто вдається до обмеження рівного виборчого права на користь принципів федералізму. Подібного роду диспропорції у виборчій системі не можуть вважатися результатом свавілля і зловживань.
Зі статей 1, 3, 5, 19 і 32 Конституції Російської Федерації в їх взаємозв'язку випливає, що положення про гарантії рівності виборчих прав громадян законодавець зобов'язаний узгоджувати з принципами федералізму і рівноправності суб'єктів Російської Федерації, що відносяться до основам конституційного ладу Російської Федерації.
... З метою збереження цілісності федеративної держави рівне виборче право може бути обмежене законом таким чином, щоб гарантувати представництво суб'єктів Федерації з нечисленним населенням і тим самим забезпечити належний представницький характер і легітимність федерального парламенту ...
З принципу рівності не випливає обов'язковість єдиної процедури висування кандидатів у депутати по одномандатному і по федеральному округах. Важливо, щоб відповідні процедури застосовувалися на рівних підставах до всіх громадян ...
... Оскільки можливість балотуватися по федеральному округу та одночасно - по одномандатному округу (тобто одночасно за мажоритарною і за пропорційною системою) за умови дотримання відповідних процедур висування і реєстрації забезпечується для всіх громадян на рівних підставах і оскільки при цьому виключається поєднання депутатських мандатів, остільки в змішаній виборчій системі законодавець вправі допустити таку можливість.
... Встановлюючи порядок висування і реєстрації кандидатів у депутати, законодавець має право в інтересах виборців передбачити спеціальні попередні умови, що дозволяють виключити з виборчого процесу тих його учасників, які не мають достатньої підтримки виборців. До таких умов відносяться вимоги зібрати / певне число / підписів виборців ...
... Рівність виборчих прав громадян, а також рівність виборчих об'єднань, виборчих блоків означає рівність перед законом і право на рівний і ефективний захист закону без всякої дискримінації за будь-якою ознакою або обставині. Однак рівність стосовно до виборчого права не може означати рівність результатів виборів ...
... Конституція Російської Федерації не виключає можливість для законодавця встановити певний відсоток голосів виборців, який необхідно зібрати на виборах на підтримку федерального списку кандидатів, висунутого виборчим об'єднанням, виборчим блоком, з тим щоб виборче об'єднання, виборчий блок мали право брати участь у розподілі депутатських мандатів.
... Принаймні застосування п'ятивідсоткового бар'єру неприпустимо, якщо виборчі об'єднання, які подолали цей бар'єр, проте всі разом не отримають хоча б абсолютної більшості голосів виборців (тобто 50 відсотків плюс один голос), які взяли участь у голосуванні.
 ... Якщо п'ятивідсотковий бар'єр буде подолано лише одним виборчим об'єднанням, виборчим блоком, навіть за умови, що за нього подано більшість голосів, йому не можуть бути передані всі депутатські мандати по федеральному округу, тому що це суперечило б принципу пропорційності виборів в умовах демократії , і, отже, робить застосування п'ятивідсоткової застереження неприпустимим (Постанова Конституційного Суду від 17 листопада 1998 року N 26-П у справі про перевірку конституційності окремих положень Федерального закону від 21 червня 1995 року "Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації"; абзаци другий, третій і десятий пункту 3, четвертий і п'ятий пункту 6, другий пункту 7, четвертий, шостий, одинадцятий і дванадцятий пункту 8 мотивувальної частини).
 9. ... Саме по собі положення про проведення виборів за мажоритарною виборчою системою одночасно в одно-і багатомандатних виборчих округах може не суперечити Конституції Російської Федерації та закріпленому нею рівності прав громадян обирати і бути обраними до органів публічної влади, але лише у випадку, якщо забезпечені рівні умови для реалізації громадянами виборчих прав (наділення кожного виборця одним голосом або однаковим числом голосів) і, отже, справедливе народне представництво ...
 Положення про проведення виборів одночасно по одно-і багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія / суб'єкта Російської Федерації /, має супроводжуватися нормативним визначенням об'єктивних критеріїв віднесення тієї чи іншої території до одномандатному або багатомандатному округу, що допускають перевірку обгрунтованості таких рішень, а також умов, при яких виключалися б нерівне чи викривлене - з точки зору конституційного змісту - представництво виборців у законодавчому (представницькому) органі суб'єкта Російської Федерації або які-небудь інші форми нерівності при голосуванні. Інше веде до порушення насамперед рівного активного виборчого права громадян (Постанова Конституційного Суду від 23 березня 2000 року N 4-П у справі про перевірку конституційності частини другої статті 3 Закону Оренбурзької області від 18 вересня 1997 року "Про вибори депутатів Законодавчих Зборів Оренбурзької області" у зв'язку зі скаргою громадян Г.С. Борисова, А.П. Бучнева, В.І. Лошманова і Л.Г. Маховою; абзаци другий і п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
 10. ... Встановлювані законодавцем правила реєстрації федерального списку кандидатів, хоча він і висувається виборчим об'єднанням, виборчим блоком, не повинні спотворювати істота цього права / індивідуального за своєю природою /, створювати необгрунтовані перешкоди для його реалізації, порушувати принцип рівного виборчого права ...
 ... Оспорюване положення пункту 11 статті 51 Федерального закону "Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації", передбачаючи відмову в реєстрації федерального списку кандидатів або її скасування в разі вибуття одного або більше кандидатів, які займали перші три місця в загальфедеральної частині цього списку , необгрунтовано обмежує активне виборче право громадян і пасивне виборче право інших кандидатів, що складаються у федеральному списку, висунутому виборчим об'єднанням, виборчим блоком, порушує принципи вільних виборів і рівного виборчого права і тому суперечить статтям 3 (частина 3), 19 (частини 1 і 2 ), 32 (частини 1 і 2) і 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 25 квітня 2000 року N 7-П у справі про перевірку конституційності положення пункту 11 статті 51 Федерального закону від 24 червня 1999 року "Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації "; абзаци другий пункту 3, восьмий пункту 4 мотивувальної частини).
 11. ... Виключивши / положеннями статті 208 ЦПК РРФСР / можливість оскарження в касаційному порядку судових рішень по всіх справах / про порушення виборчих прав громадян /, не пов'язаним з оскарженням результатів виборів або референдумів, / законодавець / порушив баланс конституційно захищаються цінностей, оскільки таким регулюванням повна і ефективна судова захист виборчих прав громадян навіть у разі їх істотного обмеження, що тягне спотворення вільного волевиявлення виборців, які не гарантується, / що суперечить статтям 32 (частина 2), 46 (частини 1 і 2) і 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації / (Постанова Конституційного Суду від 25 грудня 2001 року N 17-П у справі про перевірку конституційності частини другої статті 208 Цивільного процесуального кодексу РРФСР у зв'язку з скаргами громадян Г.В. Істоміна, А.М. Соколова, І.Т. Султанова, М.М. Хафизова і А.В. Штанина; абзаци четвертий і шостий пункту 4 мотивувальної частини).
 12. Встановлюючи правові наслідки незаконного відмови в реєстрації як кандидата або виключення зі списку зареєстрованих кандидатів і у зв'язку з цим визначаючи способи і форми судового захисту порушеного права, закон має гарантувати охорону як активного, так і пасивного виборчого права, а також відповідальність виборчих комісій за неправомірні дії, що перешкоджають належному здійсненню названих прав. Рішення суду про відновлення порушеного пасивного виборчого права, в тому числі про реєстрацію як кандидата, не може у всіх випадках інтерпретуватися як порушує активне виборче право громадян, які взяли участь у голосуванні, а навпаки, служить його захисті. Такий захист має бути ефективною не тільки коли порушення права бути обраним виявляються до початку голосування, а й згодом, і, отже, не виключає також - в якості способу відновлення права - скасування підсумків голосування, результатів виборів, з тим щоб забезпечувалися справді вільні вибори. ..
 / Зі статей 17 та 55 Конституції Російської Федерації випливають вимоги /, які в їх взаємозв'язку припускають, що метою забезпечення прав інших може обумовлюватися тільки встановлюване федеральним законом розмірне обмеження права. Разом з тим ні законодавець, ні правопріменітель не вправі виходити з того, що цією метою може бути виправдане будь-яке істотне порушення права, а також відмова у його захисті, оскільки тим самим фактично допускалося б применшення права як такого ...
 ... В силу статті 6 Федерального конституційного закону "Про судову систему Російської Федерації" та пункту 3 статті 63 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" судове рішення є обов'язковим, в тому числі для виборчих комісій, і служить достатньою підставою для реєстрації (відновлення реєстрації), не вимагаючи якого б то не було підтвердження з їхнього боку ...
 ... / Оцінка адекватності відображення в результатах виборів дійсної волі виборців не зводиться до формальної перевірки характеристик автентичності бюлетенів, правильності голосування і його кількісних підсумків, тобто до перевірки результатів що відбувся голосування /, і скасування результатів виборів можлива також в інших випадках - якщо не були забезпечені необхідні умови, які суттєво впливають на вільне волевиявлення виборців ...
 / Виходячи з принципу пропорційності (пропорційності) / суди повинні знаходити адекватні форми і способи захисту пасивного та активного виборчого права і не можуть, визнаючи незаконною відмову в реєстрації особи кандидатом, обмежуватися однією тільки констатацією порушення виборчих прав ...
 При цьому принцип пропорційності вимагає використання в кожному конкретному випадку порушень виборчих прав відповідного способу відновлення або компенсації, що враховує їх специфіку, пов'язану з тим, що, будучи індивідуальними, ці права реалізуються в процесі виборів, що припускають виявлення загальної волі виборців, які взяли участь у голосуванні. Це, однак, не повинно призводити до відмови від використання компенсаторних механізмів для усунення наслідків виявлених порушень, а також виключати відповідальність допустили ці порушення суб'єктів виборчого процесу, включаючи виборчі комісії ...
 При наявності передбачених законом підстав суд вправі визнати неможливим проведення повторних виборів в цілях відновлення пасивного виборчого права громадянина. Однак у всякому разі негативні наслідки, які з'явилися результатом незаконних дій (чи бездіяльності) виборчих комісій, які володіють, по суті, публічно - владними функціями, повинні бути компенсовані, а добре ім'я громадянина - відновлено на основі випливає зі статті 53 Конституції Російської Федерації визнання та відшкодування державою заподіяної шкоди, що як універсальний спосіб захисту порушених прав передбачає державні гарантії від будь-якого претерпевания, завданої особі публічною владою ...
 Визнати що не відповідають Конституції Російської Федерації, її статтям 3 (частини 1, 2 і 3), 32 (частини 1 і 2) і 46 (частини 1 і 2) / законоположення /, які при незаконному відмову в реєстрації кандидата обмежують повноваження суду щодо скасування підсумків голосування, результатів виборів і виявленню адекватності відображення в них реальної волі виборців, підміняючи таке виявлення формальним "визначенням достовірності результатів волевиявлення виборців", взяли участь у голосуванні, ніж умаляются і обмежуються виборчі права і право громадян на судовий захист (Постанова Конституційного Суду від 15 січня 2002 року N 1-П у справі про перевірку конституційності окремих положень статті 64 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" та статті 92 Федерального закону "Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації" у зв'язку зі скаргою громадянина А.М. Траспова "; абзаци четвертий і шостий пункту 3, другий пункту 4, перший пункту 5, пункт 6 мотивувальної частини, пункт 1 резолютивної частини).
 13. ... Регулювання та захист прав і свобод людини і громадянина складають ведення Російської Федерації (стаття 71, пункт "в"); суб'єкти Російської Федерації, реалізуючи свої повноваження у сфері захисту прав і свобод, що знаходиться у спільному віданні Російської Федерації і її суб'єктів ( стаття 72, пункт "б" частини 1), не можуть знижувати рівень конституційних гарантій виборчих прав, що забезпечується в Російській Федерації відповідно до загальновизнаних принципів і нормам міжнародного права і відповідним положенням Конституції Російської Федерації ...
 За змістом статей 3, 11, 17, 32, 71 (пункт "г"), 72 (пункт "н" частини 1) і 77 (частина 1) Конституції Російської Федерації у взаємозв'язку з / міжнародно-правовими актами / не виключається проведення виборів в законодавчі (представницькі) органи державної влади (в тому числі суб'єктів Російської Федерації) одночасно по різних з точки зору їх утворення виборчих округах, якщо при цьому забезпечуються рівні умови для реалізації громадянами виборчих прав і, отже, справедливе народне представництво.
 ... Це означає, що поєднання різних способів забезпечення представництва, у тому числі індивідуального і колективного, в законодавчому (представницькому) органі суб'єкта Російської Федерації може використовуватися лише при дотриманні вимог Конституції Російської Федерації, яка гарантує обрання законодавчого (представницького) органу державної влади на основі вільних загальних рівних і прямих виборів при таємному голосуванні, з тим щоб не було втрачено ні реальний зміст конституційного права громадянина обирати і бути обраним до органів законодавчої (представницької) влади, ні істота справді народного представництва, забезпечуваного в тому числі організаційною структурою і процедурами діяльності парламенту ...
 ... Умови реалізації пасивного виборчого права громадянами Російської Федерації повинні бути єдиними на всій її території; суб'єкт же Російській Федерації, встановлюючи своїми нормативними актами розходяться з федеральним регулюванням додаткові умови здійснення пасивного виборчого права, порушує рівність виборчих прав громадян Російської Федерації.
 Надання можливості реалізувати пасивне виборче право на виборах в законодавчі (представницькі) органи суб'єктів Російської Федерації лише тим громадянам Російської Федерації, які є громадянами республіки і постійно проживають або працюють на території виборчого округу (або на території суб'єкта Російської Федерації), обмежує загальне рівне виборче право , перешкоджаючи вільним виборам як для самого кандидата, що реалізує право висувати свою кандидатуру на виборах і бути обраним, так і для виборців, що реалізують право висувати того чи іншого кандидата і голосувати за нього (Постанова Конституційного Суду від 22 січня 2002 року N 2-П по справі про перевірку конституційності частини другої статті 69, частини другої статті 70 та статті 90 Конституції Республіки Татарстан, а також пункту 2 статті 4 та пункту 8 статті 21 Закону Республіки Татарстан "Про вибори народних депутатів Республіки Татарстан" у зв'язку зі скаргою громадянина М.М . Салямова; абзаци п'ятий пункту 3, другий і третій пункту 5, другий і третій пункту 7 мотивувальної частини).
 14. Встановлюючи підстави і порядок скасування реєстрації кандидата, законодавець, з тим щоб забезпечити справді вільні і рівні вибори, зобов'язаний гарантувати громадянам ефективний захист від порушень пасивного та активного виборчого права як у випадках, якщо такі порушення виявляються до початку голосування, так і згодом. За змістом статей 3 (частини 2 і 3), 32 (частина 2) і 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації, не виключається скасування реєстрації кандидата перед повторним голосуванням не тільки за його заявою, а й всупереч його волі, в тому числі в як санкції за вчинення правопорушень ...
 ... У випадках, коли скасування реєстрації здійснюється не у зв'язку з реалізацією кандидатом права зняти свою кандидатуру або з втратою ним пасивного виборчого права, а є мірою відповідальності (санкцією) за порушення виборчого законодавства, відповідне рішення може бути, за змістом статей 3, 32 і 46 Конституції Російської Федерації, прийнятого лише судом.
 За змістом статей 1 (частина 1), 3 (частини 1, 2 і 3), 32 (частини 1 і 2) і 46 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації і сформульованої Конституційним Судом Російської Федерації на їх основі правової позиції (Постанова від 17 листопада 1998 року по справі про перевірку конституційності окремих положень Федерального закону "Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації"), воля народу, висловлена ??ним на вільних виборах, визначається на основі демократичної більшості, наявність якого необхідна для визнання легітимності виборів. З цього випливає, що якщо скасовано реєстрацію кандидата, який на загальних виборах отримав вельми значний у порівнянні з іншими кандидатами відсоток голосів виборців, то проведення повторного голосування ставить під сумнів легітимність виборів. Тому федеральному законодавцеві надолужити стосовно до таких випадків врегулювати питання про призначення нових виборів, виходячи із зазначеного конституційно - правового критерію ...
 Відповідно до статті 32 (частина 2) Конституції Російської Федерації бути обраним до органів державної влади та органи місцевого самоврядування - право, а не обов'язок, громадянина. Отже, кандидату на виборах повинна бути гарантована можливість зняти свою кандидатуру. Разом з тим, оскільки при реалізації громадянином пасивного виборчого права зачіпаються права та інтереси інших осіб і в певній ситуації відмова кандидата від участі у виборах може привести до перенесення дати голосування або призначенню нових виборів, федеральний законодавець, виходячи з вимог статей 17 (частина 3) і 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації, має право передбачити - в цілях запобігання негативним для виборчого процесу наслідків та зловживання свободою участі у виборах - певний термін для зняття зареєстрованим кандидатом своєї кандидатури за умови забезпечення балансу між свободою участі у виборах та вимогами їх результативності, недопущення зловживання правами, зриву виборів, а також при дотриманні критеріїв можливих обмежень виборчих прав.
 Встановлений пунктом 11 статті 32 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" триденний термін, з настанням якого кандидату заборонено знімати свою кандидатуру, не виходить за межі розумного ...
 Разом з тим така заборона не може бути безумовним. Навіть в межах зазначеного терміну кандидат повинен мати можливість зняти свою кандидатуру, якщо виникли обставини, що змушують його до цього, такі, як важка хвороба, стійкий розлад здоров'я та інші аналогічні обставини, що перешкоджають подальшій реалізації кандидатом пасивного виборчого права. У цих випадках відмова кандидату в задоволенні заяви про зняття своєї кандидатури несумісний з цілями виборів і являє собою невідповідну обмеження свободи здійснення громадянином даного права.
 ... В силу Конституції Російської Федерації громадяни здійснюють пасивне виборче право на основі принципу вільних виборів (стаття 3, частина 3, стаття 32, частина 2), тобто на добровільній, а не на примусовій основі. Тому не можна знову наділити кандидата, / за підсумками голосування не пройшов у другий тур / і втратив статус зареєстрованого кандидата, правами і обов'язками, пов'язаними з цим статусом, без його згоди. Інша було б порушенням конституційних критеріїв вільних виборів, що визначають у тому числі допустимі межі обмеження пасивного виборчого права ...
 ... / Заборона / на проведення повторного голосування у разі, коли на день його проведення у виборчому бюлетені залишилася тільки одна кандидатура, являє собою обмеження виборчих прав громадян, яке не можна ввести без дотримання критеріїв, встановлених статтею 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації . У всякому разі така заборона безпосередньо законом суб'єкта Російської Федерації передбачатися не може (Постанова Конституційного Суду від 11 червня 2002 року N 10-П у справі про перевірку конституційності положень пункту 1 статті 64, пункту 11 статті 32, пунктів 8 і 9 статті 35, пунктів 2 і 3 статті 59 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" у зв'язку із запитами Верховного Суду Російської Федерації і Тульського обласного суду; абзаци другий і третій пункту 4.1, другий і третій пункту 4.2, третій пункту 4.3., перший-третій пункту 5.1., другий пункту 5.2., сьомий пункту 6 мотивувальної частини).
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Постанови"
  1.  Стаття 169. Виклад рішення
      Коментар до статті Непідписання рішення, ухвали суддею або одним із суддів, що розглядали справу, або підписання рішення, постанови не тими суддями, що зазначені в рішенні, постанові, є підставою для скасування рішення, поста-новлення в будь-якому випадку. Див, наприклад: Постанова Президії ВАС РФ від 19.04.2011 N
  2.  Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
      1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  3.  Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
      1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  4.  Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
      Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього
  5.  Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
      1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  6.  Стаття 307. Набрання законної сили постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його опублікування
      Коментар до статті Постанова Президії ВАС РФ підлягає опублікуванню у журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації" і розміщується на сайті ВАС РФ. При цьому арбітражним судам слід мати на увазі, що з дня розміщення Постанови Президії ВАС РФ в повному обсязі на сайті ВАС РФ практика застосування законодавства, на положеннях якого заснована дане
  7.  Стаття 306. Зміст постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
      Коментар до статті Дотримання вимог до оформлення постанов Президії ВАС РФ забезпечує його законність, обгрунтованість і вмотивованість, які є умовами обов'язковості судових актів (ст. ст. 15, 16 АПК РФ). При цьому особливе значення мають мотиви прийнятого постанови (п. 9 ст. 306 АПК РФ) і висновки і рішення за результатами роз-гляду заяви (п. 10 ст. 306 АПК РФ),
  8.  Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
      1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  9.  Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
      Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього Кодексу. Відповідно до Федерального закону від 27.06.2011 N 162-ФЗ з 1 січня 2013 року статтю 32.2 буде доповнена частиною
  10.  Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
      Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
  11.  Коментар до статті 30.8
      Див п. 1 коментаря до ст. 30.7. Рішення за скаргою на постанову (рішення) про призначення адміністративного покарання, рішення за скаргою на постанову про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення оголошуються які винесли їх суддею, посадовою особою негайно після їх винесення. Про осіб, які вправі подавати скаргу (заяву) на постанову (рішення) по справі,
  12.  Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших органів
      Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших
  13.  Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
      Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
  14.  Глава 13 Як оформляється адміністративне правопорушення
      Правопорушення оформляються чотирма різними способами, і навіть співробітники ГИБДД не завжди знають, в яких випадках, наприклад, виписується протокол і постанову, а в яких одне лише постанову. Хочеться нагадати, що протокол і постанова - це два принципово різних документи. Якщо інспектор склав протокол, то порушником ви ще не визнані і покарання Вам не призначено, але як
  15.  Варіант 4. Постанова без протоколу
      Якщо за порушення можливе покарання у вигляді штрафу, водій згоден з порушенням і сумою штрафу, то в цьому випадку процедура спрощується: протокол не складається, а відразу виноситься постанова. Раніше, до недавніх змін в Адміністративному Кодексі, такий документ називався «постанова-квитанція», т. к. спочатку передбачалося, що він повинен був складатися на місці порушення при
  16.  Стаття 401. Оскарження постанови суду
      (В ред. Федерального закону від 29.12.2010 N 433-ФЗ (ред. 06.11.2011)) 1. На постанову суду, винесене при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку, можуть бути подані апелля-ційних скарга або подання в порядку, встановленому главою 45.1 цього Кодексу. 2. При внесенні подання на постанову суду, відповідно до якого засуджений підлягає звільненню від
  17.  Стаття 30.9. Перегляд рішення, винесеного за скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення
      1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення, винесене посадовою особою, та (або) рішення вищого посадової особи за скаргою на цю постанову можуть бути оскаржені до суду за місцем розгляду скарги, а потім до вищестоящого суду. 2. Постанова по справі про адміністративне правопорушення, винесене колегіальним органом, органом, створеним відповідно до закону
  18.  Стаття 313. Питання, які вирішуються судом одночасно з постановою вироку
      1. При наявності у засудженого до позбавлення волі неповнолітніх дітей, інших утриманців, а також старих батьків, які потребують стороннього догляду, суд одночасно з постановою обвинувального вироку виносить ухвалу чи постанову про передачу зазначених осіб на піклування близьких родичів, родичів чи інших осіб або поміщення їх у дитячі або соціальні установи.
  19.  Стаття 31.5. Відстрочка і розстрочка виконання постанови про призначення адміністративного покарання
      1. За наявності обставин, через які виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді адміністративного арешту, позбавлення спеціального права або у вигляді адміністративного штрафу неможливо у встановлені терміни, суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову, можуть відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця. (В ред. Федерального закону