| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Постанови |
||
|
/ Законодавчий орган суб'єкта Російської Федерації / вправі в межах належних йому повноважень допомогою закону наділяти органи місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями (Постанова Конституційного Суду від 1 лютого 1996 року N 3-П у справі про перевірку конституційності ряду положень Статуту - Основного Закону Читинської області; пункт 11 мотивувальної частини). 2. / Дія оспорюваних положень Федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" про терміни виборів органів місцевого самоврядування / розраховане тільки на перехідний період становлення системи місцевого самоврядування. Вони покликані впорядкувати процес її формування і не допустити затягування створення виборних органів місцевого самоврядування ... Федеральний законодавець, приймаючи розглянутий Закон, мав підстави сам визначити період, протягом якого на основі положень Конституції Російської Федерації повинні бути проведені відповідні вибори. Проте після завершення формування органів місцевого самоврядування шляхом проведення перших виборів федеральні органи вже не вправі своїм рішенням встановлювати тимчасові рамки проведення подальших виборів, оскільки це порушило б конституційне положення про самостійність і незалежність місцевого самоврядування (Постанова Конституційного Суду від 30 травня 1996 року N 13-П по справі про перевірку конституційності пункту 1 статті 58 та пункту 2 статті 59 Федерального закону від 28 серпня 1995 року "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" (зі змінами від 22 квітня 1996 року); абзаци другий і третій пункту 2, другий пункту 3 мотивувальної частини). 3. ... Не можуть бути створені органи представницької та виконавчої державної влади / територіальних одиниць, які мають згідно конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації статусу адміністративно-територіальних одиниць, які безпосередньо входять до його складу, - район в місті, місто районного підпорядкування та ін /. На цьому рівні публічна влада здійснюється за допомогою місцевого самоврядування та його органів, що не входять до системи органів державної влади ... Визначення рівня, на якому створюються муніципальні освіти, - з тим щоб це сприяло, наскільки можливо, наближенню органів місцевого самоврядування до населення і дозволяло вирішувати весь комплекс питань місцевого значення, які підлягають передачі у відання місцевого самоврядування, і разом з тим не перешкоджало вирішенню питань, які виходять за ці рамки і як такі по своїй суті належать до повноважень органів державної влади, - може бути різним і залежить від особливостей тих чи інших суб'єктів Російської Федерації ... Враховуючи співвідношення питань місцевого значення та питань державного значення, їх рівень і обсяг у рамках того чи іншого міста, / суб'єкт Російської Федерації / право створити органи державної влади і в певних містах, наділивши їх статусом міст республіканського / крайового, обласного / значення, прирівнявши їх до районів, що має бути закріплено в адміністративно-територіальному устрої, визначеному / конституцією (статутом) суб'єкта Російської Федерації /. У такому випадку муніципальними утвореннями можуть стати частині міста, його райони і т.д. ... ... У разі створення органів державної влади районів, міст республіканського / крайового, обласного / підпорядкування та відповідного перетворення видів муніципальних утворень повноваження органів самоврядування районів і міст, що мають / згідно конституції (статуту) / статус адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу / суб'єкта Російської Федерації /, не можуть бути припинені достроково без врахування думки населення на підставі та у формах, передбачених законами / суб'єкта Російської Федерації /, прийнятими відповідно до Конституції Російської Федерації. Найбільш адекватною формою врахування думки населення при таких обставинах є референдум. Такий референдум в усякому випадку повинен бути проведений на вимогу населення відповідно до чинного законодавства та статуту муніципального освіти. Якщо вимога не заявляється, то для дострокового припинення повноважень достатньо рішення відповідних виборних органів місцевого самоврядування (Постанова Конституційного Суду від 24 січня 1997 року N 1-П у справі про перевірку конституційності Закону Удмуртської Республіки від 17 квітня 1996 року "Про систему органів державної влади в Удмуртської Республіці "; абзаци шостий пункту 4, третій і п'ятий пункту 5 мотивувальної частини, пункт 5 резолютивної частини). 4. В силу положень статей 130, 132 і 133 Конституції Російської Федерації органи місцевого самоврядування мають право самостійно вирішувати питання місцевого значення, пов'язані з особливостями поширення зовнішньої реклами, оскільки вони зачіпають правомочності користування, володіння і розпорядження муніципальної власністю (Постанова Конституційного Суду від 4 березня 1997 року N 4-П у справі про перевірку конституційності статті 3 Федерального закону від 18 липня 1995 року "Про рекламу"; абзац другий пункту 6 мотивувальної частини). 5. Для того щоб забезпечити реалізацію зазначених конституційних положень / статті 1 (частина 1), 3 (частина 2), 5 (частина 2), 12, 15 (частина 1), 66 (частини 1 і 2), 76, 130-133 / , а також захистити права громадян (у тому числі право на здійснення місцевого самоврядування) від можливих зловживань своїми повноваженнями з боку органів місцевого самоврядування і виборних посадових осіб місцевого самоврядування і разом з тим гарантувати муніципальним утворенням захист від необгрунтованого втручання в їх діяльність, Російська Федерація, як суверенна держава, має право передбачити адекватні заходи відповідальності органів місцевого самоврядування і виборних посадових осіб місцевого самоврядування, в тому числі дострокове припинення повноважень відповідного органу місцевого самоврядування, виборного посадової особи місцевого самоврядування. Дострокове припинення повноважень - за умови, що воно супроводжується одночасним призначенням нових виборів і як різновид відповідальності пропорційно ступеня вчиненого порушення та значущості захищаються інтересів, - саме по собі не може розглядатися як неправомірне втручання органів державної влади в діяльність місцевого самоврядування ... ... Муніципальні освіти незалежно від розмірів території та чисельності населення, а також своєї структури і місця в системі територіального устрою користуються одними і тими ж конституційними правами і гарантіями. Між ними немає відносин підлеглості, і, отже, органи одних муніципальних утворень не має права застосовувати санкції щодо органів і посадових осіб інших муніципальних утворень (Постанова Конституційного Суду від 16 жовтня 1997 року N 14-П у справі про перевірку конституційності пункту 3 статті 49 Федерального закону від 28 серпня 1995 року "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації"; абзаци третій пункту 2, перший пункту 4 мотивувальної частини). 6. Наявність встановленого законодавцем порядку утворення, об'єднання, перетворення або знищення муніципальних утворень - суттєвий елемент їх правового статусу та статусу їх органів, що має також принципове значення для реалізації конституційного права громадян на здійснення місцевого самоврядування, в тому числі права обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування . Тому з сенсу статей 72 (пункт "н" частини 1) і 76 (частина 2) Конституції Російської Федерації у взаємозв'язку з її статтями 3 (частини 2 і 3), 32 (частина 2), 71 (пункт "в"), 72 (пункт "б" частини 1), 130 і 131 слід, що на випадок, коли законом суб'єкта Російської Федерації не встановлено порядок освіти, об'єднання, перетворення і скасування муніципальних утворень, федеральний законодавець вправі передбачити норму , відповідно до якої визначення території місцевого самоврядування здійснювалося б так, як це запропоновано в пункті 1 статті 2 Федерального закону "Про забезпечення конституційних прав громадян України обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування". Тим самим забезпечується реалізація конституційних принципів та інших положень про місцеве самоврядування, гарантуються конституційне право громадян на здійснення місцевого самоврядування та конституційне право громадян обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування. Як випливає зі змісту розглянутого Федерального закону, пункт 1 його статті 2 носить тимчасовий характер, тобто діє в тому чи іншому суб'єкті Російської Федерації остільки, оскільки їм не прийняті відповідні закони. Отже, оспорювана норма не перешкоджає суб'єкту Російської Федерації самостійно встановлювати і змінювати порядок утворення, об'єднання, перетворення і скасування муніципальних утворень відповідно до Конституції Російської Федерації і Федеральним законом "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації "... ... Територіальний устрій місцевого самоврядування жорстко не пов'язано з адміністративно-територіальним поділом, перелік територій муніципальних утворень є відкритим і ці території встановлюються відповідно до законів суб'єктів Російської Федерації з урахуванням історичних та місцевих традицій (Постанова Конституційного Суду від 3 листопада 1997 року N 15-П у справі про перевірку конституційності пункту 1 статті 2 Федерального закону від 26 листопада 1996 року "Про забезпечення конституційних прав громадян України обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування" у зв'язку із запитом Тульського обласного суду; пункт 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). 7. Вказівка / в конституції, статуті суб'єкта Російської Федерації / на те, що / місцеві представницькі органи / є органами влади, саме по собі не свідчить про їх державну природі. Публічна влада може бути і муніципальної ... ... Виключається будь-яка підзвітність одного муніципального освіти іншому, так як інше суперечить конституційному принципу самостійності населення у вирішенні питань місцевого значення та прямій забороні, встановленому частиною другою пункту 3 статті 6 Федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації "... Згідно з правовою позицією, висловленою Конституційним Судом Російської Федерації в постанові від 24 січня 1997 року, суб'єктами Російської Федерації не можуть створюватися державні органи представницької та виконавчої влади на територіях, які не мають статусу адміністративно-територіальних одиниць республіканського підпорядкування, які безпосередньо входять до складу території суб'єкта Російської Федерації відповідно його адміністративно-територіальним поділом, передбаченому в конституції (статуті) ... Самостійне визначення населенням структури органів місцевого самоврядування не повинно призводити до затягування у їх створенні. Дії (бездіяльність) населення (органів місцевого самоврядування) з визначення структури органів місцевого самоврядування, що перешкоджають реальному здійсненню місцевого самоврядування, повинні бути скоректовані федеральними органами державної влади з метою забезпечення прав і свобод громадян, у тому числі права на здійснення місцевого самоврядування. Це не порушує прав ні органів державної влади суб'єктів Російської Федерації, ні муніципальних органів, але ставить реалізацію їх обов'язки забезпечити створення місцевого самоврядування в певні рамки за часом. Така правова позиція висловлена у постанові Конституційного Суду Російської Федерації від 30 травня 1996 ... (Постанова Конституційного Суду від 15 січня 1998 року N 3-П у справі про перевірку конституційності статей 80, 92, 93 і 94 Конституції Республіки Комі та статті 31 Закону Республіки Комі від 31 жовтня 1994 року "Про органи виконавчої влади в Республіці Комі"; абзаци четвертий пункту 2, п'ятий пункту 3, п'ятий пункту 5, третій пункту 7 мотивувальної частини). 8. ... / З положення статті 55 (частина 3) Конституції Російської / Федерації у взаємозв'язку зі статтями 8, 34, 35, 130, 132 і 133 Конституції Російської Федерації про рівний захист усіх форм власності випливає, що не тільки право приватної власності, але і право власності суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень може бути обмежене лише федеральним законом і лише якщо це необхідно для захисту зазначених конституційних цінностей і якщо таке обмеження є відповідним, тобто його характер відповідає тим конституційно захищається цілям, заради яких воно вводиться (Постанова Конституційного Суду від 22 листопада 2000 року N 14-П у справі про перевірку конституційності частини третьої статті 5 Федерального закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та книговидання Російської Федерації"; абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини). 9. / Якщо / відповідні / державні / повноваження передаються органам місцевого самоврядування не законом, тобто не в порядку здійснення суб'єктом Російської Федерації законодавчих повноважень, а рішенням органів державної влади району, / то це / не відповідає Конституції Російської Федерації, її статті 132 (частина 2) ... ... З прямого припису статті 130 (частина 1) Конституції Російської Федерації ... випливає, що питання місцевого значення можуть і повинні вирішувати саме органи місцевого самоврядування або населення безпосередньо, а не органи державної влади. Така правова позиція була виражена Конституційним Судом Російської Федерації у постановах від 24 січня 1997 ... і від 15 січня 1998 року ... Конституційний принцип самостійності місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень забезпечує вирішення населенням питань місцевого значення (статті 12 і 130, частина 1, Конституції Російської Федерації), не може бути обмежений законодавцем суб'єкта Російської Федерації (стаття 76, частина 5, Конституції Російської Федерації). .. ... Право на здійснення місцевого самоврядування ... означає, зокрема, що громадяни мають право на участь / безпосередньо або через своїх представників / у здійсненні публічної влади в рамках муніципального освіти, причому як само муніципальне утворення, так і право проживають на його території громадян на здійснення місцевого самоврядування виникають на підставі Конституції Російської Федерації і закону, а не на підставі волевиявлення населення муніципального освіти. Будь-яка зміна територіальних основ місцевого самоврядування не може призводити до відмови від нього. Можливість же повного скасування місцевого самоврядування на певній території ... суперечить приписам Конституції Російської Федерації і федеральних законів про здійснення місцевого самоврядування на всій території Російської Федерації як необхідного елемента конституційного механізму народовладдя і порушує волю багатонаціонального народу Російської Федерації, закріплену в Конституції Російської Федерації (стаття 3, частини 1 і 2; статті 12 і 131, частина 1). / Якщо встановлені суб'єктом Російської Федерації основні принципи, що впливають на вибір території муніципального освіти /, в силу невизначеності змісту допускають їх інтерпретацію в якості умов, що обмежують на розсуд органів державної влади ... і всупереч волевиявленню населення вибір території, на якій здійснюється місцеве самоврядування, ... / То / реалізація приписи Конституції Російської Федерації, що гарантує здійснення місцевого самоврядування на всій території Російської Федерації, може бути поставлена в залежність від довільного розсуду органів державної влади суб'єкта Російської Федерації, / що не відповідає Конституції Російської Федерації /. Встановлення органами державної влади суб'єктів Російської Федерації термінів повноважень представницьких органів місцевого самоврядування неприпустимо ... ... Форми і способи контролю / держави за законністю діяльності органів місцевого самоврядування /, його механізм і порядок здійснення не можуть порушувати гарантії самостійності місцевого самоврядування, встановлені Конституцією Російської Федерації та прийнятими відповідно з нею федеральними законами, і суперечитиме принципу поділу влади .. . ... Положення статуту / суб'єкта Російської Федерації / не відповідають Конституції Російської Федерації, її статтям 12, 130 (частина 1), 132 і 133, в тій мірі, в якій вони створюють можливість довільного розширення меж державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування при вирішенні ними питань місцевого значення, а саме: допускають державний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з точки зору доцільності прийнятих ними рішень з питань місцевого значення, в тому числі за доцільністю використання муніципальної власності і матеріальних ресурсів; припускають можливість державного контролю з боку невизначеного кола органів державної влади / суб'єкта Російської Федерації / та їх посадових осіб; не виключають не опосередковане судовими процедурами вплив на органи місцевого самоврядування, спрямоване на скасування, зміну або зупинення дії прийнятих ними правових актів. З цього, однак, не випливає, що контроль за законністю в діяльності місцевого самоврядування не можуть здійснювати уповноважені на це Конституцією Російської Федерації і федеральним законом органи державної влади, які, зокрема, мають право звертатися до органу місцевого самоврядування, що прийняв, на їх думку, що не відповідає Конституції Російської Федерації, федеральним законам і законам суб'єкта Російської Федерації акт, з пропозицією про приведення його у відповідність із законодавством, оскільки таке звернення не означає припинення або призупинення дії відповідного акта, не виключає судовий контроль і не обмежує для місцевого самоврядування гарантії судового захисту (Постанова Конституційного Суду від 30 листопада 2000 року N 15-П у справі про перевірку конституційності окремих положень Статуту (Основного Закону) Курської області в редакції Закону Курської області від 22 березня 1999 року "Про внесення змін та доповнень до Статуту (Основний Закон) Курської області "; абзаци третій пункту 2, другий і четвертий пункту 3, четвертий і п'ятий пункту 4, п'ятий пункту 5, четвертий пункту 6, четвертий, дванадцятий і тринадцятий пункту 7 мотивувальної частини). 10. ... Виходячи з права населення муніципального освіти на самостійне визначення організації місцевого самоврядування (статті 130 і 131, частина 1, Конституції Російської Федерації) і при визнанні федеральним законом можливості введення відкликання виборного посадової особи місцевого самоврядування, закони суб'єктів Російської Федерації в усякому разі не можуть перешкоджати муніципальних утворень самостійно вирішувати, які підстави та порядок відкликання посадових осіб місцевого самоврядування повинні бути передбачені статутом муніципального освіти. Самостійність муніципальних утворень у правовому регулюванні інституту відкликання передбачає можливість або встановлення безпосередньо в статуті процедури відкликання, включаючи додаткові гарантії прав його учасників, або відсилання до регулюючого дану процедуру закону суб'єкта Російської Федерації, підлягає застосуванню при проведенні відкликання в муніципальній освіті. Причому такі закони повинні виключати втручання державних органів, а також виборчих комісій суб'єктів Російської Федерації в процес відкликання, оскільки інше було б порушенням конституційних принципів місцевого самоврядування. Разом з тим відсутність закону суб'єкта Російської Федерації про відкликання виборного посадової особи місцевого самоврядування не може бути перешкодою для введення даного інституту статутом самого муніципального освіти та визначення порядку здійснення відкликання відповідно до норм Конституції Російської Федерації (стаття 12; статті 130 і 131, частина 1) і Федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" (підпункт 9 пункту 1 статті 8, пункт 5 статті 18, стаття 48) ... ... Право муніципальних утворень вводити конкретний порядок і умови такого впливу, як відгук виборного посадової особи місцевого самоврядування, передбачає неприпустимість спотворення сенсу виборів і призначення кожної з форм безпосередньої демократії (Постанова Конституційного Суду Російської Федерації від 10 червня 1998 ...). Отже, закони суб'єктів Російської Федерації і статути муніципальних утворень, якщо ними вводиться інститут відкликання, повинні виходити з зазначених вимог, які стосовно до даного інституту збігаються на державному і на муніципальному рівні публічної влади. Це випливає з правових позицій, виражених Конституційним Судом Російської Федерації в Постанові від 15 січня 1998 року ... Згідно з правовою позицією, сформульованою Конституційним Судом Російської Федерації стосовно до відкликання виборних посадових осіб державної влади в Постановах від 7 червня 2000 року ... і від 24 грудня 1996 ..., полегшена процедура відкликання, яка може призводити до зловживання його використанням, неприпустима, у тому числі з точки зору необхідності забезпечення безперервності здійснення функцій виборної публічної влади. Ця правова позиція поширюється і на інститут відкликання виборного посадової особи місцевого самоврядування ... ... Право на судовий захист може бути використано відкликаються виборним посадовою особою, органами місцевого самоврядування, а також самими виборцями - як прихильниками, так і противниками відкликання і повинно служити попередження необгрунтованого відкликання, об'єктивно приводить до дестабілізації місцевого самоврядування у відповідному муніципальному освіту. Оскарженню в судовому порядку підлягають - в силу статті 46 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації та чинного законодавства - будь-які юридично значимі рішення і дії (або бездіяльність), пов'язані з підставами та процедурою відкликання виборного посадової особи місцевого самоврядування. У процедурі конституційного судочинства - відповідно до статті 125 (частина 4) Конституції Російської Федерації в системній єдності з частиною першою статті 96 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" - можуть бути оскаржені і самі закони (федеральні і закони суб'єктів Російської Федерації) , застосовані або підлягають застосуванню в конкретній справі, за скаргами на порушення конституційних прав і свобод громадян та об'єднань громадян. Як випливає з даної конституційної норми, при цьому не виключається захист засобами конституційного правосуддя прав муніципальних утворень як територіальних об'єднань громадян, колективно реалізують на підставі Конституції Російської Федерації право на здійснення місцевого самоврядування ... ... Особи, які ініціюють процедуру відкликання, а також посадові особи, відповідальні за організацію засідання (сесії) представницького органу місцевого самоврядування, враховуючи загальні принципи демократичних правових процедур, в тому числі принцип "audiatur et altera pars", що передбачає обов'язок вислухати обидві сторони, повинні забезпечити повідомлення про час і місце розгляду питання про відкликання. Інше тлумачення не узгоджується з необхідними гарантіями від зловживань, пов'язаних з протиставленням інституту відкликання результатами виборів ... Щоб уникнути необгрунтованого відкликання, і насамперед довільного винесення на голосування питання про відкликання, в статуті муніципального освіти або в законі суб'єкта Російської Федерації (в разі врегулювання ним інституту відкликання) повинна встановлюватися досить висока норма збору підписів на підтримку початку процедури відкликання - не менше числа підписів, необхідних при висуненні на виборах, з тим щоб відповідне регулювання не було невизначеним. ... Процентні показники, що визначають мінімальне число голосів виборців, необхідне для здійснення відкликання виборного посадової особи місцевого самоврядування, повинні гарантувати від необгрунтованого протиставлення голосування з відкликання волевиявленню виборців на проведених муніципальних виборах. Тому неприпустимо, щоб відгук міг бути здійснений в основному голосами громадян, що залишилися на відповідних виборах в меншості, тобто які голосували за кандидатів, які не отримали необхідної більшості. Отже, законодавець суб'єкта Російської Федерації, захищаючи такі конституційно-правові цінності, як стабільність і безперервність функціонування публічної влади, здійснюваної в тому числі виборними органами місцевого самоврядування, зобов'язаний виходити з того, що за відгук повинно проголосувати принаймні не менше число громадян, ніж то, яким відкликає особу було обрано, щоб голосуванням по відкликанню не умалялось значення виявленого в ході виборів волевиявлення виборців і забезпечувалася охорона його результатів ... Захист прав, порушених внаслідок незаконного відкликання, форми якої в кожному конкретному випадку визначаються судом, може бути здійснена не тільки шляхом відновлення відкликаного особи на посаді, а й шляхом відшкодування заподіяної шкоди - у разі якщо результати нових виборів, що відбулися до моменту звернення за судовим захистом, визнаються відображають реальне волевиявлення виборців, оскільки, за змістом статті 53 Конституції Російської Федерації, визнання і відшкодування шкоди є універсальним способом захисту порушених прав від будь-якого претерпевания, завданої особі публічною владою (Постанова Конституційного Суду Російської Федерації від 15 січня 2002 ...). Тому не повинен мати місце необгрунтована відмова від використання тих чи інших компенсаторних механізмів для усунення наслідків виявлених порушень, у тому числі від відшкодування на основі безпосереднього застосування зазначеної конституційної норми як матеріального, так і моральної шкоди, завданої особі внаслідок неправомірного звільнення від посади в результаті відкликання (Постанова Конституційного Суду від 2 квітня 2002 року N 7-П у справі про перевірку конституційності окремих положень Закону Красноярського краю "Про порядок відкликання депутата представницького органу місцевого самоврядування" та Закону Коряцького автономного округу "Про порядок відкликання депутата представницького органу місцевого самоврядування, виборного посадової особи місцевого самоврядування в Корякском автономному окрузі "у зв'язку з скаргами заявників А.Г. Злобіна і Ю.А. Хнаева; абзаци третій і четвертий пункту 2, четвертий і п'ятий пункту 3, перший і другий пункту 4, третій пункту 6, другий пункту 7, другий і третій пункту 8, другий пункту 9 мотивувальної частини). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Постанови" |
||
|
||