|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Права та обов'язки ліцензіата
|
|
. Права та обов'язки ліцензіата, їх обсяг і зміст визначаються принаймні двома основними факторами - обсягом і змістом прав та обов'язків ліцензіара, передбачених договором і видом ліцензії.
Права та обов'язки ліцензіата, їх обсяг та зміст зумовлюють обсяг і зміст прав та обов'язків ліцензіара, адже не може ліцензіар передати більше прав, ніж має сам. Варто підкреслити, що права та обов'язки розподіляються між сторонами нерівномірно.
До основних прав ліцензіата слід віднести його право на використання об'єкта промислової власності у своїх інтересах і в межах, обумовлених ліцензійним договором. Ліцензіат має право вимагати від ліцензіара забезпечити використання цього права як з технічного, так і практичного боку. Якщо ліцензійним договором буде передбачено, то ліцензіат може мати право на негайну і безоплатну передачу йому ліцензіаром усіх наступних удосконалень предмета ліцензії. Може бути обумовлено і право ліцензіата на першочергове одержання зазначених удосконалень.
Коло обов'язків ліцензіата досить широке. Основний обов'язок - виплата ліцензійної винагороди. Складною є проблема економічного аспекту визначення розміру винагороди.
Розмір винагороди за використання винаходів, як правило, зумовлюється двома факторами - обсягом виробництва і обороту продажу ліцензованої продукції, а також обсягом прав, переданих за ліцензією .
Однією з умов ліцензійного договору може бути обмеження у використанні патентних прав. До таких обмежень ліцензіар вдається з метою уникнути конкуренції ліцензіата. Обмеження може стосуватися обсягу випуску предмета ліцензії або ліцензія обмежується тільки виробництвом продукції, яка використовуватиметься для певних цілей (наприклад, для виробництва ліків лише для людини, але не для тварин). Обмеження може стосуватися також використання предмета ліцензії на певному виробництві або продажу продукції на певній території. Територіальні обмеження мають місце тоді, коли ліцензіар за межами території дії договору сам бажає реалізувати предмет ліцензії. Проте, якщо у договорі територію не визначено, то слід виходити з того, що чинність патенту і ліцензії за територією збігаються.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Права та обов'язки ліцензіата" |
- § 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (п. 5 ч. 1). Відповідно, замовник зобов'язаний прийняти роботи за правилами ст. 853 ЦК та оплатити їх. Відповідно до ст. 889 ЦК сплата підрядникові встановленої ціни може відбуватися після завершення усіх робіт чи частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому
- § 2. Право на знаки для товарів і послуг
права на які належать в Україні іншим особам; - назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; - прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди. Отже, знаки для товарів і послуг - це
- § 3. Право на селекційні досягнення
права на які охороняються; виключна ліцензія - передача власником патенту або його правонаступником (ліцензіаром) права на використання сорту будь-якій особі (ліцензіату), включаючи продаж ліцензій на сорти третім особам; невиключна ліцензія - передача власником патенту або його правонаступником права на використання сорту будь-якій особі, за винятком продажу ліцензії на цей сорт третім особам.
- Права та обов'язки сторін ліцензійного договору
обов'язками ліцензіара є: 1) передати ліцензіату об'єкт інтелектуальної власності (разом зі всією інформацією та необхідною технічною документацією); 2) забезпечити ліцензіату безперешкодне використання даного об'єкта в обумовлених межах; 3) не розголошувати змісту предмета ліцензії; 4) не передавати об'єкт інтелектуальної власності третім особам, якщо інше не передбачено договором.
- Права та обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак (марку).
права видавати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності іншій особі без згоди інших співвласників свідоцтва. Власник свідоцтва має право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу. Право власності на знак на підставі договору може бути передано будь-якій іншій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва1. Проте
- Обов'язки та права ліцензіара
обов'язки ліцензіара. Стороною у ліцензійному договорі може бути будь-яка особа незалежно від громадянства та інших обставин. Основний обов'язок ліцензіара полягає у передачі ліцензіатові реально існуючого об'єкта промислової власності і по можливості гарантуванні його безперешкодного використання в обумовлених межах. Тому в договорі має бути також визначений предмет - що передається і на яких
- § 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
права та обов'язки сторін. При цьому існує три можливості: 1) ліцензія надається незалежно від того, буде наданий винаходу патентний захист чи ні. Це відбувається тоді, коли для сторін, що укладають договір, основна цінність полягає у ноу-хау, яке лежить в основі ліцензії. Велике практичне значення такі ліцензії мають у тому разі, коли предметом ліцензійного договору є майбутні вдосконалення та
- § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
права виглядає так: 1) природне право як основа усього іншого права; 2) приватне та публічне право як галузі (сфери) правового регулювання відповідних груп відносин. Вони виникають на основі природного права з метою втілення його норм в життя. При цьому приватне право є сукупністю природних прав приватної (окремої) особи, а публічне право - правовою формою і своєрідним продовженням публічної
- § 3. Співвідношення приватного і цивільного права
права - Ульпіан поділяв приватне право на 3 частини: jus naturale ("природне право"), jus gentium ("право народів"), jus civile ("право цивільне", а точніше - "право громади") (Д.1.1.2). Jus naturale (природне право) - це право, якому природа навчила все живе, оскільки це право належить не лише людям, але й усім тваринам, шо народжуються на землі і в морі та птахам; сюди ж відноситься й спілка
- § 4.Трансформація концепції цивільного права наприкінці XX ст.
права України та його концепції на перших етапах становлення останнього. Поступальний розвиток правових ідей був перерваний Жовтневим переворотом 1917 р. та наступними змінами в політичному житті країн, які знаходилися в сфері впливу РРФСР, а з часом утворили СРСР. Для цивільного права це означало відмову від можливості оцінки його як права приватного, посилення публічних ("адміністративно-
|