Ліцензійні договори на використання об'єктів промислової власності відзначаються ще й тим, що їх дія, ефективність, взаємовигідність та інші позитивні якості досить часто зумовлюються не тільки добросовісністю сторін, а й рядом інших, часто незалежних від їхньої волі факторів.
З огляду на ці обставини у ліцензійних договорах варто передбачити не тільки їх наслідки, а й певним чином забезпечити неможливість їх настання. З цією метою зарубіжна практика виробила ряд правових запобіжних засобів, які мають певною мірою унеможливлювати вплив сторонніх факторів на процес
виконання ліцензійного договору. Тому нині у ліцензійних договорах прийнято передбачати обов'язок ліцензіара гарантувати можливість виконання їх.
Передусім ліцензіат має домогтися включення у договір умови, за якою ліцензіар зобов'язаний гарантувати реалізацію тих чи інших наданих ліцензіатові прав. Зарубіжна практика поділяє всі можливі гарантії на дві групи. Такий поділ зумовлений характером можливих недоліків при використанні предмета ліцензії. В одному випадку використанню предмета ліцензії перешкоджають треті особи, в іншому - предмет ліцензії не має тих якостей, які передбачалися договором.
До першої групи входять гарантії існування патентних прав, що передаються. Ліцензіар гарантує наявність у нього прав на патент (чи патенти) на дане науково-технічне досягнення у момент укладання ліцензійного договору, гарантує юридичну дійсність патенту, підтримання його чинності протягом дії ліцензійного договору, його технічну здійсненність та інше.
Другу групу становлять гарантії безперешкодного використання передбачених ліцензійним договором патентних прав. До цієї групи належать гарантії ліцензіара в тому, що він особисто ніякими власними діями та діями третіх осіб не перешкоджатиме нормальному використанню ліцензіатом своїх прав, а також він гарантує не переуступати ці права третім особам. До цієї групи відносять гарантії патентної чистоти предмета ліцензії, а також захист від посягань третіх осіб на права, що передаються за ліцензією.
Обґрунтовується теза, що вірогідність патентних прав більша у тих патентів, які видають за перевірочною системою. У країнах із заявочною системою видачі патентів ця вірогідність менша. У такому разі ліцензіар має взяти на себе відповідальність за достовірність патенту.
У правових системах Європи передбачається, що ліцензіар гарантує наявність та вірогідність патенту і несе ризик повного чи часткового анулювання. Крім того, ліцензіар має гарантувати належність патенту саме йому.
В умовах гострої конкурентної боротьби оспорювання патенту стало звичайним способом боротьби з конкурентом. Тому ліцензіари часто намагаються включити до ліцензійного договору умову про ненадання такої гарантії.
Бажано також, аби ліцензіар гарантував, що його патент не зачіпає прав та інтересів третіх осіб.
Нарешті, ліцензіар зобов'язаний гарантувати підтримання чинності патенту.
Ліцензіар зобов'язаний гарантувати технічну здійсненність предмета ліцензії.
Друга група гарантій стосується порушень патентних прав як самим ліцензіаром, так і третіми особами. Ліцензіар зобов'язаний передусім гарантувати не відчужувати патент протягом дії ліцензійного договору та інші передбачені договором права.
У сучасних умовах істотно зріс ризик патентних порушень з боку третіх осіб, тому в договорі слід передбачити гарантії непорушності патентних прав.
За таким самим принципом розподіляються між договорами патентні ризики. Під цим терміном розуміють можливість настання негативного фактора, що-заподіює одній або обом сторонам у договорі певну майнову шкоду.
|
- Які особливості договору купівлі-продажу?
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Це сплатний, двосторонній і консенсуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця, і,
- Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
177.1. Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього розділу. 177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими
- § 2. Система цивільно-правових договорів
Цивільно-правовими договорами опосередковуються відносини у різних сферах діяльності громадян і юридичних осіб. Юридичне оформляючи і закріплюючи суспільні, передусім економічні, зв'язки суб'єктів, надаючи цим зв'язкам рис стабільності і визначеності, цивільно-правові договори, взяті в цілому, являють собою єдину систему, окремі частини якої тісно пов'язані між собою і взаємодіють. У літературі
- § 2. Право на знаки для товарів і послуг
Значення знаків для товарів і послуг. В умовах ринкової економіки істотно зростає значення знаків для розрізнення одних і тих самих товарів, що виробляються різними виробниками, чи послуг, що надаються різними особами. При перевищенні виробництва товарів і наданні послуг над попитом споживачів гостро постає питання певної індивідуалізації їх. Товари і послуги, що виробляються (надаються)
- Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
1. Надання громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності -
- § 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду
Поняття та предмет договору. Договір будівельного підряду - це угода між замовником і підрядником, відповідно до якої підрядник зобов'язаний збудувати передбачений договором об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією в обумовлені договором строки, а замовник зобов'язаний забезпечити належні умови для будівництва (передати проектно-кошторисну документацію, своєчасно забезпечити
- 3.2. ЦК УРСР 1963 р
ЦК УРСР був прийнятий 18 липня 1963 р. і введений в дію з 1 січня 1964 р. ЦК складався з преамбули і 8 розділів, що містять 572 статті. Назви розділів: І - "Загальні положення"; II - "Право власності"; ЦІ - "Зобов'язальне право"; IV - "Авторське право"; V - "Право на відкриття"; VI - "Винахідницьке право"; VII - "Спадкове право"; VIII - "Правоздатність іноземців і осіб без громадянства.
- §11. Фізична особа як підприємець
Як згадувалося вище, важливим елементом дієздатності фізичної особи є бізнесдієздатність - можливість займатися підприємницькою (комерційною) діяльністю. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
- § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
Поняття цінного паперу уперше сформульоване в Німеччині. Усередині XIX в. цінним папером називали кожний документ майново-правового змісту. У радянському цивільному праві поняття цінних паперів уперше було визначено в Основах цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік 1991 p., де ст. 31 встановлювала, що цінними паперами визнаються документи, що посвідчують майнове право, яке може
- § 3. Вторинні (похідні) способи набуття права власності
За похідних способів придбання права власності право набувача грунтується на праві відчужувача. Такими способами є придбання майна за договором і в порядку спадкування. і. Договір, як узгоджене волевиявлення двох осіб, є підставою виникнення права власності в тих випадках, коли в ньому є намір передачі такого права від відчужувача до набувача. Це може бути купішія-продаж, дарування, міна тощо.
|