ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду


Поняття та предмет договору. Договір будівельного підряду - це угода між замовником і підрядником, відповідно до якої підрядник зобов'язаний збудувати передбачений договором об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією в обумовлені договором строки, а замовник зобов'язаний забезпечити належні
умови для будівництва (передати проектно-кошторисну документацію, своєчасно забезпечити фінансування, оформити потрібні дозволи тощо, а також прийняти збудований об'єкт і оплатити його вартість за кошторисом. Цей договір укладається як між юридичними особами, так і з участю громадян, і має консенсуальний, двосторонній і сплатний характер (як і договір на виконання проектних і розвідувальних робіт).
Предметом договору є збудований відповідно до затвердженої документації об'єкт або виконані будівельні роботи.
Визначення предмета договору підряду протягом тривалого періоду викликало в юридичній літературі жваві суперечки. Більшість авторів наполягала на тому, що предметом договору підряду на капітальне будівництво є результат будівельних та інших суміжних робіт, тобто об'єкт будівництва. Деякі, навпаки, вважали, що предмет договору - це власне процес виконання робіт або ще ширше - діяльність підрядника, спрямована на створення об'єкта та його здачу. Припускалася й можливість подвійного предмета, тобто такого, який складається з двох елементів: виконання робіт і їх результату. Ці основні напрями дискусії зазнавали різних модифікацій.
Очевидною підставою для таких дискусій було положення законодавства, яке у договорі підряду на капітальне будівництво (на відміну від інших підрядних договорів) ризик випадкової загибелі предмета договору поклало не на підрядника, а на замовника. Однак це положення, яке викликало справедливу критику, було скасоване з прийняттям Правил про договори підряду на капітальне будівництво від 26 грудня 1986 р. За таких умов немає будь-яких підстав для того, щоб предмет підрядного договору в будівництві визначати інакше, ніж у загальному договорі підряду, а саме - як результат будівництва. Така позиція підтверджується і п. 2.5 Положення про підрядні контракти в будівництві, згідно з яким замовник виступає покупцем виконаних підрядником робіт.
Підрядний контракт розглядається як основний документ, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва.
Він складається на весь період будівництва з уточненням у разі потреби окремих умов шляхом укладення додаткових угод.
Головними принципами укладення і виконання підрядних контрактів є: врахування і додержання чинного законодавства, економічна самостійність і незалежність учасників; чітке розмежування в контракті прав та обов'язків сторін, майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань.
Сторони у договорі. Порядок укладення договору. За чинним законодавством сторони в договорі на виконання будівельних робіт - замовник і підрядник - це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи).
Відповідно до п. 2.7 Положення про підрядні контракти в будівництві України підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, що одержали у встановленому порядку ліцензію на проведення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, що безпосередньо здійснюють добір виконавців, укладають з ними контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об'єктів в експлуатацію.
Договір може мати складну структуру договірних зв'язків, тобто укладатися за системою генерального підряду. Замовник укладає договір з генеральним підрядником,
який частково виконує роботи (як правило, загальнобудівельні) своїми силами і засобами, а певний обсяг робіт передає за договором субпідряду іншій спеціалізованій монтажній організації. Генеральний підрядник самостійно врегульовує відносини з субпідрядником і відповідає за його дії перед замовником.
Замовником виступає та юридична або фізична особа, для якої будується об'єкт. Якщо предметом договору є новобудова, то замовником буде дирекція підприємства, що будується. У тих випадках, коли договір укладається на реконструкцію, розширення або технічне переоснащення об'єкта, замовником виступає підприємство.
Замовником об'єктів житлового фонду в містах є відділ капітального будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому разі мають бути чітко розмежовані. Інвестор може залишити за собою право розв'язання основних питань будівництва об'єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника розмежовуються, як правило, шляхом укладення між ними договору або іншої угоди.
Укладенню договору підряду на капітальне будівництво передує велика підготовча робота, яка передбачає затвердження проектно-кошторисної документації, забезпечення фінансування будівництва об'єкта тощо.
Відповідно до ст. 896 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані ним будівельні роботи згідно з проектною документацією, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає їх ціну. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва невраховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає потреби.
Порядок внесення змін до проектно-кошторисної документації врегульований ст. 897 ЦК України. Відповідно до цієї норми замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують 10 відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.
Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.
Важливим питанням у договорі будівельного підряду є розподіл ризиків. Відповідно до ст. 898 ЦК України у разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного
підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плати за роботу або оплати витрат, якщо інше не встановлено договором.
Ризик випадкового зниження або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника (ст. 899 ЦК України).
В умовах ринкової економіки з метою забезпечення ефективного використання капітальних вкладень, створення конкурентного середовища для розміщення замовлень і укладення підрядних контрактів, підвищення якості будівництва, запобігання економічно не обгрунтованому завищенню цін на будівельну продукцію та скороченню строків будівництва об'єктів в Україні запроваджено систему проведення конкурсів (тендерів) у будівництві.
Порядок організації та проведення конкурсів (тендерів) на виконання робіт українськими підприємствами усіх форм власності під час будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, ремонту та реставрації діючих підприємств та об'єктів житлово-цивільного призначення регламентується Положенням про проведення конкурсів (тендерів) у будівництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 1996 р. № 25.
При залученні до участі у тендері суб'єктів іноземного походження порядок організації та проведення конкурсів у будівництві регулюється Положенням про порядок організації та проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 694.
Порядок укладення договору підряду на капітальне будівництво визначається загальними положеннями про укладення цивільно-правових договорів. У разі виникнення розбіжностей вони регулюються ст. 10 Господарського процесуального кодексу України.
Зміст договору. Права та обов'язки замовника. Зміст договору будівельного підряду становлять його умови про права та обов'язки сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони наділені і правами, і обов'язками.
Досить широке коло обов'язків покладено на замовника. Він повинен у строки, визначені нормативно або за договором, надати генеральному підрядникові проектно-кошторисну та іншу документацію, передати йому майданчик для будівництва підприємства, забезпечити своєчасне відкриття і безперервність фінансування будівництва та оплату виконання будівельно-монтажних робіт. Замовник повинен відповідно до графіка, узгодженого із строками виконання будівельно-монтажних робіт і введення в дію завершених об'єктів, комплексно передати генеральному підрядникові устаткування, матеріали, вироби, обов'язок поставки яких покладено на замовника. Якщо замовник укладає договори на монтаж устаткування безпосередньо з монтажними, спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами (об'єднаннями), а також із пусконалагоджувальними організаціями, то замовник має забезпечити виконання цих робіт у погоджені з генеральним підрядником строки.
Замовник повинен своєчасно укомплектувати об'єкти, які підлягають введенню в дію, кадрами, забезпечити ці об'єкти сировиною та енергоресурсами, провести комплексне випробування устаткування, прийняти від генерального під-
рядника за актом закінчені об'єкти, разом з іншими учасниками інвестиційного процесу ввести їх у дію у встановлені строки та провести за них розрахунки. Саме на замовника покладено обов'язок забезпечення "життєздатності" об'єкта - приєднання прокладених нових мереж водо-, газо- і паропроводів, каналізації, залізничних колій, кабельних ліній та інших комунікацій до діючих мереж і ліній.
На замовника покладено також контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і вартості виконаних робіт проектам, кошторисам та будівельним нормам і правилам, а матеріалів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам. Під час здійснення контрольних функцій замовник не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність підрядника. Якщо замовник виявить відхилення від умов договору, затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, він видає підрядникові розпорядження про усунення допущених відхилень, а в разі потреби припиняє будівельні роботи і затримує їх оплату до усунення відхилень. Що стосується прав замовника, то вони, як і в будь-якому двосторонньому договорі, узгоджуються з обов'язками контрагента, тобто генерального підрядника.
Права та обов'язки генерального підрядника. Генеральний підрядник зобов'язаний збудувати передбачений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил, провести індивідуальне випробування змонтованого ним устаткування, взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і надання послуг, а також забезпечити разом із замовником і субпідрядними організаціями введення їх у дію у встановлені строки.
Відповідно до ст. 898 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування.
У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування наданого замовником без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника оплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків,! не покритих цією сумою.
Генеральний підрядник має забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.
Генеральний підрядник повинен координувати дії усіх учасників будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і графіків виробництва будівельно-монтажних робіт є обов'язковими для всіх учасників будівництва незалежно від їх відомчої належності.
Згідно зі ст. 900 ЦК України на підрядника покладається також обов'язок страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Генеральний підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від виду будівельно-монтажних робіт, вони встановлені нормативне, але за домовленістю можуть збільшуватися. Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефек-
ти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом гарантійного строку. Для загальнобудівельних робіт гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення - один сезон. Підрядник, який веде будівництво житлових будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо їх виявлено протягом дворічного гарантійного строку з дня прийняття житлового будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).
Права генерального підрядника полягають у тому, що він може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та іншими нормативними актами, а також договором обов'язків і створення належних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовникові в гарантійну експлуатацію. У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.
У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного випробування, окремих приміщень і споруд тощо.
Порядок передачі і прийняття в експлуатацію об'єктів визначається ст. 904 ЦК України.
Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.
Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою.
З метою забезпечення у процесі здачі-приймання об'єкта в експлуатацію тіснішої координації діяльності сторін для проведення випробувань устаткування, а також при зацікавленості замовника в попередньому ознайомленні із змістом цих випробувань у контракті може передбачатися розробка підрядником програми випробувань та її узгодження із замовником.
Обов'язки сторін з організації здачі-приймання об'єкта в експлуатацію визначаються у контракті відповідно до їх функцій у процесі будівництва. У контракті також має бути встановлений порядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, зумовлені незадовільним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту, мають відшкодовуватися за рахунок винної сторони.
Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони - підрядник і замовник - несуть взаємну майнову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.
Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986 p.), але їх застосування ускладнено тим, що в умовах нестабільної економіки неможливо нормативне визначити розміри неустойки, які б ефективно впливали на порушників договору. Виходячи з цього, сторони при укладенні договору повинні самостійно визначати розміри неустойок за недовиконання або невиконання договірних зобов'язань.
Що стосується підстав стягнення неустойки, то в цій частині названі Правила не втратили свою актуальність.
Як свідчить судово-арбітражна (судово-господарська) практика, за порушення зобов'язань винна сторона сплачує неустойку, якщо її розмір визначений у договорі. За інших умов відповідальність настає у формі відшкодування заподіяних збитків. Таким чином значно підвищується роль договору підряду на капітальне будівництво.
Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядникові проектно-кошторисної та іншої документації.
У разі порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідальність замовника за:
а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, - у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);
б) передачу для монтажу некомплектного обладнання - у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;
в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, - у вигляді пені;
г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервованих робіт - у вигляді пені за кожний день прострочення;
д) незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізо-
ваними організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями, - у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.
Підрядник також може нести майнову відповідальність у разі порушення інших договірних обов'язків. Так, на підрядника може покладатись відповідальність за:
а) несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних об'єктів - у вигляді пені за кожний день прострочення;
б) порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, - у вигляді пені за кожний день прострочення.
Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядник не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.
Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будь-яких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.
Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила зобов'язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплено у ст. 356 ЦК УРСР. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому не раз піддавалося в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає інтересам потерпілої сторони (це особливо важливо в умовах формування ринкових відносин).
Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в договорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом встановлення неустойок за порушення умов договору, це обмеження доцільно в подальшому зняти.
Саме на такій позиції стоїть новий ЦК України, який передбачає і для договору будівельного підряду також загальні правила щодо умов та обсягу відповідальності підрядника, тобто без обмежень, встановлених ст. 902 ЦК України.
Істотні новели щодо правових засад відповідальності підрядника і замовника встановлені Законом України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" від 6 квітня 2000 p., положення якого поширюються лише на правовідносини, що виникають між замовниками, підрядниками та інвесторами у процесі будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій.
Наприклад, у разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду"
  1. § 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
    договірні типи: підряд, поставка, перевезення. Крім того, в межах договірних типів використовуються і окремі різновиди: договори в галузі проведення розвідок і проектування, здійснення шефмонтажу устаткування і пусконалагоджувальних робіт, будівництва. Усі ці договори опосередковують відносини, які технологічно пов'язані між собою і тому потребують єдиного комплексного врегулювання. Головне місце
  2. § 5. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
    договір найму припиняється. Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної
  3. § 3. Договір будівельного підряду
    договір підряду в капітальному будівництві. Крім того, діють різні будівельні норми і правила (Див., наприклад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1 -1-2000, затв. наказом Державного комі і е ту будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 р. № 174). Вищим арбітражним а,удом України 20 листопада 1992 р. було видано лист Л1> 01-8/1386 Про деякі питання
  4. Що таке договір підряду?
    договір. Предметом договору підряду є індивідуальний результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику. Договірними сторонами можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи
  5. Що таке будівельний підряд?
    договір має консенсуальний, двосторонній і оплатний характер. Укладенню договору будівельного підряду передує велика підготовча робота, яка передбачає затвердження титульних списків будови, проектно-кошторисної документації, забезпечення фінансування будівництва об'єкта тощо. .Зміст договору будівельного підряду становлять його умови про права і обов'язки сторін. Оскільки цей договір є
  6. Стаття 146. Визначення вартості об'єктів амортизації
    договір оперативної оренди/лізингу зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з абзацом другим пункту 146.11 та пункту 146.12 цієї статті, амортизується орендарем як окремий об'єкт. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єктів
  7. Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів
    договір, а також інших документів, якщо це не передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 до Порядку або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована,
  8. § 2. Виконання цивільних обов'язків
    договір доручення, незважаючи на його особистий характер, може бути виконаний особою, яка не є повіреним. Зокрема, повірений може передати виконання доручення іншій особі (заступникові) лише у разі коли він уповноважений на те договором або примушений до того силою обставин з метою захисту інтересів довірителя. У деяких випадках уповноважена особа може замість суб'єкта та зобов'язання виконати
  9. Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
    договір оренди) може розглядатись як злочин - самовільне зайняття земельної ділянки. Йдеться, зокрема, про ситуацію використання земельної ділянки у проміжку часу між одержанням земельної ділянки за рішенням уповноваженого органу або отриманої на іншій законній підставі та реєстрацією державного акта про право на землю. Використання земельної ділянки у цьому проміжку часу є не самовільним
  10. Поняття та загальна характеристика договору підряду
    договірних інститутів, які відомі в цивілістиці з часів римського права. Даний договір укладається для виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або для виконання іншої роботи з переданням її матеріального результату замовникові. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка