| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Роль та значення договорів про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт |
||
|
В умовах переходу України до ринкової економіки зростає роль і значення договорів взагалі як правового засобу регулювання майнових відносин у суспільстві. Проте і в минулі часи договір досить широко застосовувався у цивільному обороті, хоч його значення за планово-розподільчої системи було істотно принижено. Але якщо говорити про правове регулювання відносин у галузі науково-дослідної та конструкторсько-технологічної діяльності, то у цій сфері відносин договір майже не застосовувався як правовий регулятор. Усі відносини в цій галузі визначалися плановим завданням. Відсутність договірно-правового регулювання суспільних відносин у науково-технічній діяльності зумовила настання досить серйозних негативних наслідків. Планове завдання не завжди своєчасно забезпечувалося фінансовими та матеріальними ресурсами, процвітала взаємоамністія, майже не застосовувалися цивільно-правові санкції тощо. Зазначені фактори зумовили потребу радикального поліпшення правового регулювання у цій галузі діяльності. Тому керівництво колишнього СРСР змушене було вжити ряд необхідних заходів для підвищення ефективності науково-технічної діяльності. Одним із заходів було визнання договору як основної форми врегулювання відносин у зазначеній галузі. Науково-технічна діяльність - це науково-дослідна творчість і перетворення її результатів на безпосередньо продуктивну силу. Це, безумовно, творча діяльність, спрямована на пізнання навколишнього середовища і використання накопичених знань для потреб людини. Результати цієї діяльності і становлять предмет договорів на їх створення і використання. Коло цих результатів необмежене, і з розвитком науки і техніки воно безперечно розширюватиметься. Сьогодні - це будь-які результати технічної творчості - винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, селекційні досягнення, науково-технічна інформація та інші об'єктивні результати безмежної науково-технічної творчості людини. В умовах ринкової економіки суспільні відносини зі створення і використання науково-технічних досягнень регулюються цивільно-правовими договорами. Це визначається політикою держави в галузі науки і техніки в період переходу до ринкової економіки, до регульованого ринку. Науково-дослідні, дослідно-кон- структорські, конструкторсько-технологічні організації у нових умовах господарювання переведено на повний господарський розрахунок і самоокупність. Ринкова економіка надає широкі можливості для реалізації своїх знань і здібностей. Нова Конституція України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, забезпечує надійний захист інтелектуальної власності, їхніх авторських, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Держава всіляко сприяє розвиткові науки і техніки (ст. 54 Конституції України). З метою підвищити відповідальність науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій у своєчасному задоволенні вимог замовника та посилити роль споживача у визначенні тематики, науково-технічного рівня, якості і строків виконання досліджень і розробок необхідно радикально підняти роль договірних відносин. Договір має стати основним документом, що регламентує відносини науково-технічних організацій із замовниками науково-технічної продукції. Слід зазначити, що ЦК УРСР не містить норм, які б регулювали відносини між зазначеними сторонами. Ці відносини регулювалися тільки союзним законодавством. Нині заповнити правовий вакуум у врегулюванні цих відносин покликаний новий ЦК України, в якому міститься кілька статей, присвячених регламентації науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (статті 911-919). Договори про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт1 дуже близькі до підрядних договорів. Тому їх іноді відносять до останніх. Між ними справді багато спільного. Передусім, як і у підрядних, у зазначених договорах йдеться про виконання певної роботи. Тому сторони так і називаються - виконавець (підрядник) і замовник. Проте характер робіт, що виконуються за цими договорами, і особливо їх результати, настільки відрізняються, що звести підрядні договори і договори про виконання науково-технічних робіт до одного типу договорів немає підстав. Так, наприклад, предметом договору підряду, як правило, є звичайні господарські, виробничі і тому подібні роботи. Іншими словами, виконання обумовлених договором підряду робіт належить за своїм характером до основного виду виробничої діяльності підрядчика. Він виконує лише ті роботи, для виконання яких створено дану підрядну організацію. Це має значення для чіткого визначення умов договору підряду, оскільки протягом тривалого часу вироблено певні стандарти щодо того чи іншого виду робіт, які постійно повторюються. У підрядних договорах про виконання звичайної роботи завжди мають бути чітко Переклад російського вислову "научноисследовательские й опытно-конструкторские работы" українською мовою - "науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи". Проте такий переклад не точно відображає зміст зазначеного вислову. Іноді цей вислів перекладають як "науково-дослідні і пошуково-конструкторські роботи". У Законі України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" вживається вислів "науково-технічна діяльність", що включає фундаментальні і прикладні наукові дослідження, а також доведення результатів до стадії їх практичного використання (п. З ст. 1). Оскільки науково-технічна діяльність за своїм змістом відповідає вислову "науково-технічні роботи" (діяльність - це і є робота), то вважаємо, що замість вислову "науково-дослідні, дослідно-конструкторські і технологічні роботи" для зручності можна вживати термін "науково-технічні роботи". передбачені конкретні результати цих робіт, чого немає у договорах про виконання науково-технічних робіт. Предметом договору про виконання науково-технічних робіт є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, результати яких не завжди можна передбачити. Якщо у договорах про виконання конструкторських чи технологічних робіт цей результат ще можна певним чином передбачити, то у договорах на виконання науково-дослідних робіт напевне визначити, який результат можна очікувати внаслідок здійснення їх, сказати важко. Цей результат може бути абсолютно протилежний очікуваному. Але негативний результат також вважається виконанням договору, за що треба платити. Якщо за договором підряду буде збудовано будинок, проживання в якому, наприклад, небезпечне для життя, то договір не можна вважати виконаним, бо не виконано умови договору. Отже, у договорі про виконання науково-дослідних чи інших науково-технічних робіт предметом договору є творчий пошук, результат якого заздалегідь передбачити неможливо. Безумовно, сторони у зазначених договорах можуть і зобов'язані чітко формулювати основні вимоги, яким має відповідати наукова розробка, зразки чи технологія, що створюються відповідно до укладених договорів. Проте виконавці зазначених робіт напевне не можуть гарантувати досягнення очікуваних результатів. Як уже зазначалося, одержання у процесі здійснення обумовлених договором робіт не того результату, який був запрограмований, не є порушенням договору. Цей негативний результат має розглядатися як один із можливих варіантів виконання договору. Наведені фактори зумовлюють різний зміст прав та обов'язків цих двох типів договорів, а також різну відповідальність сторін. У договорах про виконання науково-дослідних робіт ризик неможливості одержати очікуваний результат лежить на замовникові. У підрядних договорах ризик випадкової неможливості передати замовникові готовий результат роботи лежить на підрядчикові - немає результату, немає оплати. Ще одна досить важлива особливість договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, що у процесі виконання цих робіт можуть бути одержані результати, які мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об'єкти авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети виробництва (об'єкти права промислової власності), умови використання яких визначаються законодавством, а не договорами. Такі результати не можна одержати внаслідок виконання підрядних договорів. Усі наведені особливості договорів про виконання науково-технічних робіт дають підставу визнати їх самостійним типом договорів. Договори про виконання науково-технічних робіт дещо подібні до ліцензійних договорів. Обидва типи договорів опосередковують відносини з використання результатів науково-технічної діяльності. Проте між ними є істотна відмінність, яка полягає у різних предметах договору. Предмет ліцензійного договору - готові результати науково-технічної діяльності, які мають бути передані третім особам для використання. Предмет договору на виконання науково-технічних робіт - лише розробка, створення цих самих результатів. Різні предмети зазначених типів договорів зумовлюють різний зміст прав та обов'язків сторін, їх відповідальності тощо. За своїм змістом до договорів про виконання науково-технічних робіт наближаються авторські договори на створення наукових творів. Проте вони різняться між собою передусім метою. Авторській договір спрямований на придбання прав на використання наукового твору, який буде створено у майбутньому, на його використання і розповсюдження, переклад тощо. Мета договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, щоб силами виконавця розв'язати певні наукові проблеми, які виникли у практичній діяльності замовника. Істотні умови договору про виконання науково-технічних робіт. Такими умовами є предмет, сторони, ціна та строки. Безумовно, сторони можуть передбачити й інші умови аби лише вони не суперечили чинному законодавству. Такі умови можуть бути найрізноманітніші, але вони головним чином обумовлюються характером науково-технічних робіт. Так, у договорах про виконання дослідно-конструкторських робіт мають бути передбачені технічні параметри, яким має відповідати та чи інша розробка. Великі за обсягом роботи можуть виконуватися поетапно, що також має бути передбачено у договорі. Предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є не сам процес роботи, а її результат. Мета зазначених договорів - досягнути саме бажаного результату і передати його замовникові. Варто мати на увазі, що серед дослідників з цього приводу немає одностайної думки: одні вважають, що предметом договору є не результат, а роботи як такі, тобто сам процес, інші - саме результат, а не роботи як такі. Так, автори коментаря до другої частини ЦК Російської Федерації вважають предметом договору "роботи як такі", а не результат1. Інші російські автори предметом договору визнають саме результат зазначених робіт, а не їх процес2. Підставу для такого висновку дають відповідні статті Цивільного кодексу РФ3. У новому ЦК України хоч прямо не йдеться про предмет договору, але аналіз глави 62 дає підставу зробити висновок, що предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є саме результат зазначених робіт4. Українські автори також вважають, що предметом зазначених договорів є саме результат, а не роботи як такі5. Вважаємо, що для такого висновку є досить серйозні підстави. Замовника інтересує передусім саме результат виконаних робіт, який би він не був - позитивний чи негативний. Замовникові важливо знати, які наслідки можуть настати, скажімо, при тривалому використанні певного матеріалу чи будь-якої операції, при високій чи низькій температурі тощо. Отже, Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации (Брогин-ський МИ й др.). - М., 1996. - С. 180; Гражданский кодекс Российской Федерации. Текст, комментарий, алфавитно-предметньш указатель / Под ред. О.М. Козьірь, А.Л. Маковского, С.А. Хохлова. - М., 1996. - Ч. 2. - С. 387. Цивільне право: Учебник / Под ред А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М., 1997. - Ч. 2. - С. 365. Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации. - Статті 772- 775 і 778. Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 р. // Українське право - К., 1996. - Ч. 2. - С. 296-298. Советское гражданское право / Под общей ред. В Ф. Маслова й А.А. Пушкина. - К, 1978. - Ч. 2. - С. 232. предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є саме їх результат, а не процес одержання цього результату, хоч і не виключається останнє. Замовника може інтересувати саме процес одержання того чи іншого результату тобто його технологія, але ж предметом договору буде відповідь на поставлене завдання замовника - як досягти того чи іншого наслідку, тобто результат. Результатом виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних і тому подібних робіт буде розв'язання поставленої замовником проблеми. Якщо йдеться про наукову проблему, то наслідком виконання науково-дослідних робіт буде одержаний результат. Результатом конструкторських, проектно-конструкторських, технологічних і тому подібних робіт буде зразок нового виробу, нової техніки, способу, матеріалу тощо. Це може бути нова технологія, нові матеріали, нова конструкція. Варто врахувати, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи це два самостійні етапи, які і є предметом окремих видів договорів - договору про виконання науково-дослідних робіт і договору про виконання конструкторських і технологічних робіт. Але ці два етапи становлять ланки єдиного науково-технічного процесу. Науково-дослідні роботи поділяють на два види - фундаментальні і прикладні. Перші виконують, як правило, академічні науково-дослідні установи, другі - науково-дослідні установи відомств та вузів. Але їх сутність полягає в тому, що результат науково-дослідних робіт повинен вказати шлях, як досягти тієї чи іншої виробничої мети (чи будь-якої іншої). Другий етап - конструкторські і технологічні роботи - має дати відповідь, яким чином науковий результат використати у практичній і доцільній діяльності людей, запропонувати технічі засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес. Результатами цього етапу можуть бути також винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти промислової власності. Проте не слід думати, що останні можна одержати тільки в результаті проведення конструкторських і технологічних робіт. Вони можуть бути результатами науково-дослідних робіт. Як правило, ці два етапи послідовно настають один за одним. Конструкторським і технологічним роботам завжди передують науково-дослідні роботи, мета яких - знайти принципову можливість розв'язання тієї чи іншої проблеми. Конкретними результатами зазначених досліджень можуть бути гіпотези, теорії, висновки, рекомендації, наукові положення. Найвищим результатом науково-дослідних робіт є відкриття, які існували і існують незалежно від того, чи надає законодавець їм правову охорону, чи ні. Результатами виконання науково-технічних робіт є також звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення. Іноді виконання науково-дослідних і конструкторсько-технологічних робіт можна спрямувати на розв'язання однієї і тієї самої проблеми. У таких випадках один договір може охоплювати виконання всього комплексу науково-технічних робіт. Специфічною рисою науково-технічних робіт є те, що вони характеризуються не тільки творчим характером одержаного результату, якого має досягнути виконавець, а й неможливістю заздалегідь визначити конкретний зміст цих результатів, що має враховуватися при укладені договору. У договорі можуть бути визначені лише загальні науково-технічні, економічні, екологічні та інші вимоги, яким має відповідати очікуваний результат. Замовник повинен чітко визначити зазначені вимоги в технічному завданні, яке він дає виконавцеві. Сторони у договорах про виконання науково-технічних робіт. У зазначених договорах сторонами виступають замовник і виконавець. Замовником може бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні особи незалежно від їх постійного місцезнаходження. Якщо замовником є фізична особа, то до неї пред'являють такі самі вимоги, як і до сторони в будь-якому іншому договорі - вона має бути дієздатною. Виконавцем науково-технічних робіт також може бути будь-яка фізична і юридична особа. За загальним правилом, виконавцями виступають науково-дослідні, проектно-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями можуть бути підприємства будь-якої форми власності, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи. Громадяни виступають виконавцями науково-технічних робіт, як правило, якщо їх може виконати одна особа або група осіб, тобто робіт, невеликих за обсягом. Громадяни можуть бути і замовниками науково-технічних робіт. В умовах ринкової економіки будь-який громадянин може виступати як індивідуальний підприємець. Для успішної підприємницької діяльності йому може треба буде здійснити науково-технічні роботи. Замовниками можуть бути органи державної влади і управління, а також приватні юридичні особи. Але в усіх випадках незалежно від того, хто є стороною у зазначеному договорі, відносини між ними регулюються загальними нормами про виконання науково-технічних робіт. Однією з істотних умов договору про виконання науково-технічної роботи є ціна, яка визначається угодою сторін. Проте це не означає, що вона визначається довільно. Найчастіше ціна встановлюється шляхом складання кошторису, який, за загальним правилом, розробляє виконавець. Кошторис має передбачати всі витрати виконавця на здійснення робіт (придбання матеріалів, устаткування, інструментів та інших засобів, необхідних для цього), належну виконавцеві винагороду, передбачені чинним законодавством обов'язкові платежі та інші необхідні витрати. Крім того, в ціну мають бути включені певні суми у вигляді прибутку (доходу). Розмір цих сум може передбачатися у договорі залежно від розміру економічного (чи будь-якого іншого) ефекту, який може одержати замовник при використанні результату виконаної роботи. Ціна в договорі визначається точно або лише приблизно, враховуючи невизначеність витрат при виконанні договору. Звідси й різні наслідки необхідності підвищення ціни у процесі виконання. Якщо виникла потреба істотно підвищити ціну у процесі виконання договору за умови її приблизного визначення, то виконавець зобов'язаний негайно сповістити про це замовника. Останній має право погодитися з новою ціною або відмовитися від договору. У такому випадку замовник зобов'язаний оплатити виконану частину роботи. Договір може передбачати підвищення ціни, якщо одержано кращий ефект від використання результату роботи, та винагороду за якісне чи дострокове (вчасне) виконання роботи або зменшення ціни в разі неякісного чи несвоєчасного виконання робіт. Договір про виконання науково-технічної роботи може включати умову її поетапного виконання. У таких випадках передбачається і оплата окремих етапів виконання. У п. 2 ст. 913 ЦК України зазначено, що плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін. Важливим є положення, яке передбачає обов'язок замовника оплатити вартість робіт у разі неможливості досягти передбачуваного результату. Якщо в процесі науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягти результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, виконаних до виявлення неможливості отримати очікувані результати. Однак оплата не може перевищувати відповідну частину ціни, передбаченої договором. Проте дещо інша норма щодо дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Якщо в процесі виконання зазначених робіт виявиться неможливість досягти передбаченого договором результату, що настала не з вини виконавця, замовник зобов'язаний оплатити лише витрати виконавця. Сторони можуть у договорі передбачити певне авансування робіт. Розрахунки за виконані науково-технічні роботи замовник проводить за кошторисною вартістю окремих етапів чи роботи в цілому на підставі актів здачі-приймання робіт. Одержання негативного результату виконавцем, за умови виконання роботи відповідно до погодженого сторонами технічного завдання, не звільняє замовника від оплати вартості виконаної роботи. Строки виконання робіт. Строки у договорах про виконання науково-технічних робіт мають бути чітко визначені. Вони визначаються угодою сторін залежно від обсягу, складності, матеріального та фінансового забезпечення та інших факторів. У договорі, як правило, встановлюються початкові і кінцеві строки виконання робіт. Проте, якщо договором передбачені окремі етапи виконання, то в такому разі мають бути визначені конкретні строки виконання окремих етапів. Взагалі на виконання договору складається календарний план виконання окремих етапів та елементів роботи, який є невід'ємним додатком до договору. За загальним правилом, виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи. Форма договору про виконання науково-технічних робіт. Проста письмова форма для зазначених договорів є обов'язковою. Договір має відповідати загальним вимогам. У ньому мають бути необхідні реквізити - адреси сторін, банківські рахунки тощо. Грамотно скласти договір про виконання науково-технічних робіт справа далеко не проста. Ускладнюється вона тим, що часто предмет договору не можна конкретно визначити, часто невідомі очікувані результати, не завжди можуть бути чітко визначені витрати, є можливість появи непередбачених витрат тощо. Тому в договорі мають бути визначені лише наслідки настання можливих факторів у процесі його виконання. Принаймні у таких договорах чітко визначаються сторони, ціна, строки виконання. Щодо предмета договору, то він може бути визначений у міру можливого. До договору про виконання науково-технічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо. В умовах ринкової економіки зазначені договори укладаються на добровільних засадах. Проста письмова форма укладення договорів про виконання науково-технічних робіт не виключає можливості посвідчити її нотаріально за бажанням сторін. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 1. Роль та значення договорів про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт" |
||
|
||