Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

Поняття та загальна характеристика договору підряду

. Договір підряду належить до класичних договірних інститутів, які відомі в цивілістиці з часів римського права.
Даний договір укладається для виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або для виконання іншої роботи з переданням її матеріального результату замовникові.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Спеціальними видами договору підряду є: 1) договір побутового підряду (ст. 865-874 ЦК України); 2) договір будівельного підряду (ст.ст. 875-886 ЦК України); 3) договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт (ст. 887-891 ЦК України); 4) договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (гл. 62 ЦК України).
Виділення різновидів договору підряду обумовлено особливостями їх предмета, мети, суб'єктного складу, порядку укладання та припинення тощо. Загальні положення про підряд застосовуються до даних договорів лише у випадках, якщо присвячені ним спеціальні норми не передбачають іншого. На вказані види договору підряду, крім цього, поширюються положення законодавства про захист прав споживачів, про поставки товарів і виконання робіт для державних потреб.
Договір підряду є консенсуальним, двостороннім та відплатним.
Для досягнення бажаного результату за договором підряду необхідно витратити час для виконання роботи, тому він не може бути виконаний безпосередньо на момент укладення договору. Консен-суальний характер договір підряду має й у випадку, якщо підрядник приступає до виконання роботи одразу ж після укладення договору або виконує роботу у присутності замовника. Виконанню роботи та здійсненню обов'язків підрядника завжди передує укладання договору, за яким визначається, що саме необхідно зробити.
Двосторонність даного договору підтверджується тим, що права та обов'язки покладаються як на підрядника, так і на замовника.
Відплатність договору підряду полягає в тому, що діям підрядника відповідає обов'язок вчинити зустрічну дію замовником, а саме оплатити результат роботи підрядника.
Сторонами в договорі підряду є підрядник та замовник, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.
Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконання замовленої роботи. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Замовником є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.
Підрядник при виконанні робіт, якщо інше не встановлено договором, може залучати інших осіб - субпідрядників, передоручаючи їм виконання частини робіт. Субпідрядниками можуть виступати спеціалізовані підрядні організації, зокрема в таких сферах діяльності, що вимагають спеціального ліцензування, наприклад, виконання проектних, будівельних, пошукових робіт тощо. Підрядник при цьому виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Перед замовником за виконання всієї роботи, в тому числі й виконаної субпідрядником, відповідає генеральний підрядник. Крім того, він відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду (ст. 838 ЦК України). За загальним правилом, прямі правові зв'язки між замовником і субпідрядником не встановлюються: замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з гене-ральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, у договорах, укладених генеральним підрядником як із замовником, так із субпідрядником, може бути передбачена можливість висунення замовником будь-яких вимог безпосередньо до субпідрядника та навпаки. Необхідність таких прямих зв'язків може виникнути, наприклад, при виконанні складних робіт під час будівництва великих об'єктів, коли в них беруть участь декілька будівельних та монтажних організацій.
Предметом договору підряду є результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота здається у вигляді, придатному для оцінки. Залежно від завдання замовника та виду робіт результат може бути виражений у створенні нової речі або в оновленні, зміні чи покращенні споживчих властивостей уже існуючих речей (наприклад, натирання паркету, обробка сільськогосподарських ділянок, миття вікон, прання білизни).
Робота, визначена договором підряду, виконується підрядником із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ст. 840 ЦК України).
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для вико-ристання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).
Якщо між замовником і підрядником виникає спір з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-якої зі сторін має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч. 4 ст. 853 ЦК України).
Ціною в договорі підряду є грошова сума, яку замовник зобов'язується сплатити підрядникові за виконання роботи. Ціна
встановлюється за домовленістю сторін шляхом фіксування в договорі конкретної суми або способів її визначення. Якщо в договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, вона встановлюється судом на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи в договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦК України). Ціна в договорі підряду й фактична ціна речі, що вироблена за ним, не завжди збігаються, оскільки до ціни речі, крім витрат підрядника і його винагороди, іноді включаються витрати замовника, що становлять, наприклад, вартість наданих ним матеріалів, плату за виконані третіми особами роботи та послуги.
Якщо для досягнення результату підрядник зобов'язаний виконати комплекс значних за обсягом та складних робіт, їх ціна за договором підряду визначається шляхом складання кошторису (ст. 844 ЦК України). Оскільки ціна є результатом домовленості сторін, то кошторис матиме значення лише тоді, коли у його складанні братимуть участь обидві сторони. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.
Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення, якщо на момент укладення договору не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі перевищення твердого кошторису всі пов'язані з цим витрати несе підрядник.
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини
роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, визначеною в договорі.
У випадку істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів, устаткування, які повинен був надати підрядник, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Виплати авансу підрядник має право вимагати лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими за ті, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ст. 845 ЦК України).
Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору (ч. 2 ст. 850 ЦК України).
У випадку, коли предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи
неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи (ст. 855 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України). З моменту укладення договору зафіксовані у ньому строки стають обов'язковими для обох сторін, змінити їх можна лише у випадках і в порядку, передбачених договором.
Якщо в договорі не визначені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру й обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 846 ЦК України).
Замовник зацікавлений у виконанні свого замовлення до певного строку, тому варто вказувати в договорі підряду кінцевий строк виконання роботи. Однак суттєве значення для замовника може мати не лише кінцевий строк, а й початок виконання роботи та проміжні строки, особливо, коли робота виконується за місцем проживання замовника або за місцем знаходження його майна.
Форма договору підряду повинна відповідати загальним правилам про форму правочинів (ст. 205-210 ЦК України). Найбільш поширеною при підрядних правовідносинах є проста письмова форма, що пояснюється необхідністю надання ним більшої стабільності та їх тривалістю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Поняття та загальна характеристика договору підряду"
  1. § 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
    Оскільки цивільно-правовий договір є однією з головних підстав виникнення зобов'язань, його характеристика не може бути повною без висвітлення порядку укладення договорів. Розглянемо спочатку загальний порядок укладення договорів. Оскільки договір є загальним юридичним актом двох або декількох осіб, узгодження умов договору між ними проходить, як мінімум, 2 стадії: шляхом пропозиції однієї
  2. § 1. Договір найму (оренди)
    На загальному рівні можливість передачі майна в найм (оренду) передбачена, зокрема, ст. 4 Закону "Про власність", згідно із ч. 2 якої власник має право передавати своє майно безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Ці положення конкретизовані в ЦК (глави 58 60) та інших актах законодавства, що регулюють різновиди найму (див. закони України від 10 квітня 1992 р. "Про оренду
  3. § 10. Договір концесії
    Вперше інститут концесії на законодавчому рівні було закріп- по в ст. 22 Закону України від 19 березня 1996 р. "Про режим поземного інвестування", відповідно до якої за допомогою конце- ¦ пі, зокрема, передбачалося надавати іноземним інвесторам права па. розробку та освоєння відновлюваних та невідновлюваних природних ресурсів. У 1999 р. було прийнято спеціальну норма- ¦ пнну базу, присвячену
  4. § 2. Договір побутового підряду
    Різновиду договору підряду до! опору побутового підряду присвячені § 2 ід. 61 ЦК, а також Закон "Про захист прав споживачів". Також частково відносини побутового підряду врегульовано нормативно-правовими актами, присвяченими наданню побутових послуг- зокрема. Правилами побутового обслуговування населення; приклади побутових послуг наводяться у Переліку послуг, що належать до побутових і
  5. § 3. Договір будівельного підряду
    Базові положеним щодо договорів будівельного підряду містяться в ЦК (сі сі. 873 891) іа ГК (гд. 33). Основні засади містобудівної діяльносн в Україні виіначакнься законами України від 16 листопада 1992 р. "Про основи містобудування", від 20 травня 1999 р. "Про архітектурну діяльність", від 6 квітня 2000 р. "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання
  6. § 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
    Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт врегульований § 4 гл. 61 ЦК, ст. 324 ГК, а також спеціальними нормативними актами з урахуванням сфер виникнення конкретних правовідносин. Крім того, оскільки ст. 887 ЦК передбачено, шо до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якшо інше не встановлено законом, відповідні
  7. § 5. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
    Хоча за своєю назвою договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт належить до договорів про виконання робіт, а, відтак - підрядних, законодавець спеціально відокремив його в окрему главу ЦК - гл. 62. Це пояснюється тим, що результату роботи підрядника у матеріальній формі, який є предметом класичних договорів підряду, про що зазначалося вище, у
  8. § 1. Загальні положення про договір про надання послуг
    Поняття договору про надання послуг. Згідно зі ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати поаіугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної диьіьності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Характеристика договору
  9. § 6. Договір доручення
    Інститут договору доручення безпосередньо врегульований і.т. 68 ІДК, а також загальними положеннями гл. 17 Кодексу щодо представництва. Відносини комерційного представництва (ст. 243 ЦК), що оформлюються різновидом договору доручення - агентськими договорами, - регулюються гл. 31 ГК і розглядаються у цій книзі окремо. Правила посвідчення нотаріусами договорів доручення встановлені Законом "Про
  10. § 3. Спільна діяльність
    Загальні положення щодо права фізичних та юридичних осіб (у тому числі суб'єктів господарювання) на ведення спільної господарської діяльності на умовах, визначених договором про спільну діяльність, містяться у гл. 77 ЦК та ст. 176 ГК. Порядок оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи та суміжні з цим процедури визначаються Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" та