Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

Відмінність договору підряду від інших договорів

. Від договору купівлі-продажу договір підряду відрізняється тим, що предмет договору купівлі-продажу вже існує на момент укладення договору, підряднику ж для досягнення певного результату потрібно ще виконати відповідну роботу (наприклад, виготовити, відремонтувати певну річ).
Договір підряду має спільні риси з договорами про надання послуг (зберігання, доручення тощо). Однак результат роботи за договорами про надання послуг не має речового відтворення, як у договорі підряду, і споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Досить часто виникає необхідність відмежування договору підряду від трудового договору, оскільки їх подібність обумовлена тим, що ці договори певною мірою регулюють правові відносини
трудового процесу. При цьому існуючі способи організації праці настільки зближують ці два договори, що відмінність між ними стає не досить чіткою. Однак за договором підряду задоволення інтересів замовника забезпечується результатом роботи підрядника, а за тру-довим договором інтерес роботодавця полягає у виконанні працівником певної трудової функції відповідно до спеціальності, кваліфікації та посади. Отже, у врегулюванні трудових відносин основний акцент робиться на регламентації процесу праці, в той час як у підряді - на досягнення й передачу результату праці замовникові. У врегулюванні трудових відносин працівник у межах виконання своїх трудових обов'язків повністю залежить від роботодавця. Підрядник же не залежить від замовника у виборі способу виконання замовлення та досягнення результату. Крім того, на відміну від підрядних правовідносин, незалежно від позитивності результату виконаної працівником роботи сам процес її виконання повинен бу-ти оплачений.
Права та обов'язки сторін договору підряду мають взаємний характер.
Підрядник зобов'язаний:
1) на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника (ч. 1 ст. 837 ЦК України);
2) надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника (ч. 1 ст. 840 ЦК України);
3) вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (ст. 841 ЦК України);
4) своєчасно попередити замовника про:
- необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим
істотного перевищення визначеного приблизного кошторису. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду.за ціною, встановленою договором;
- недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від
замовника;
- те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або
придатності результату роботи;
- наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ч. 4 ст. 844, 847 ЦК України);
5) відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог (ч. 2 ст. 848 ЦК України);
6) передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (ст. 861 ЦК України).
Підрядник має право:
1) на отримання плати після виконання визначеної договором підряду роботи, а також в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 837, ч. 4 ст. 844, ч. 4 ст. 849, ч. 2 ст. 850, ст. 854, ст. 855 ЦК України);
2) залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 838 ЦК України);
3) вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи, якщо замовник, який не погодився на перевищення визначеного приблизного кошторису, відмовився від договору підряду (ч. 4 ст. 844 ЦК України);
4) вимагати збільшення кошторису в разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами. Якщо замовник відмовляється від збільшення кошторису, підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. 5 ст. 844 ЦК України);
5) на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ч. 1 ст. 845 ЦК України);
6) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить
недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить nun зівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших оОгги вин, що загрожують якості або придатності результату роію ти (ч. 1 ст. 848 ЦК України);
7) вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищення ціни роботи, якщо замов-ник не сприяє йому у виконанні роботи (ч. 1 ст. 850 ЦК України);
8) не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання дого-вору (ст. 851 ЦК України);
9) після дворазового попередження замовника продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я за-мовника, якщо інше не встановлено договором, у випадку, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК України);
10) притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є в нього, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду (ст. 856 ЦК України);
11) замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання (ч. 2 ст. 858 ЦК України).
Замовник зобов'язаний:
1) оплатити виконану підрядником роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України);
2) сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, it обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ч. 1 ст. 850 ЦК України);
3) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно
заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 ЦК України);
4) негайно повідомити підрядника про виявлення після прийняття його роботи відступів від умов договору підряду або інших недоліків, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі тих, що були умисно приховані підрядником (ч. З ст. 853 ЦК України);
5) повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе, у випадку, коли підрядник замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконує роботу з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання (ч. 2 ст. 858 ЦК України).
Замовник має право:
1) у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України);
2) призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або до-ручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч. З ст. 849 ЦК Ук-раїни);
3) у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані ро-зірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України);
4) за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недо-
ліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо І п nit» не встановлено договором, у випадку, коли підрядник нідету пив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або до-пустив інші недоліки в роботі (ч. 1 ст. 852 ЦК України);
5) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі підрядника істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків (ч. 2 ст. 852 ЦК України);
6) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо:
- підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настіль-
ки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2 ст. 849 ЦК України);
- відступи в роботі від умов договору підряду або інші недоліки
в роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк (ч. З ст. 858 ЦК України);
7) у випадку, коли робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
- безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
- пропорційного зменшення ціни роботи;
- відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо його
право усувати їх встановлено договором (ч. 1 ст. 858 ЦК України).
Крім того, якщо сторона в договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони (ст. 862 ЦК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Відмінність договору підряду від інших договорів"
  1. § 1. Поняття та склад зобов'язання
    Інститут зобов'язального права поряд з інститутом власності посідає важливе місце в системі цивільного права України. Зобов'язальне право охоплює сукупність цивільно-правових норм, які регулюють майнові відносини, що складаються у зв'язку з передачею майна, наданням послуг, виконанням робіт, заподіянням шкоди або безпідставним придбанням майна. Зобов'язальне право поділяється на дві частини:
  2. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    Підготовка проекту ЦК УСРР 1922 р. відбувалася в умовах і на засадах, загальних для більшості тодішніх радянських республік. Тому, природно, що вказівки і зауваження В.І. Леніна відносно ЦК РРФСР слугували орієнтиром і для розробників проекту ЦК УСРР (Української Соціалістичної Радянської Республіки). Принципово важливим було положення про зосередження в руках радянської держави основних
  3. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    ЦК УРСР був прийнятий 18 липня 1963 р. і введений в дію з 1 січня 1964 р. ЦК складався з преамбули і 8 розділів, що містять 572 статті. Назви розділів: І - "Загальні положення"; II - "Право власності"; ЦІ - "Зобов'язальне право"; IV - "Авторське право"; V - "Право на відкриття"; VI - "Винахідницьке право"; VII - "Спадкове право"; VIII - "Правоздатність іноземців і осіб без громадянства.
  4. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, у поєднанні з поняттям їх дієздатності, утворює єдину категорію - цивільну правосуб'єктність зазначених суб'єктів. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад - це соціально-правова можливість бути суб'єктом цивільних правовідносин. Основні засади участі держави та
  5. § 6. Інформація як об'єкт цивільних прав
    Інформація - це задокументовані або публічно оголошені ві- іомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, ісржаві та навколишньому середовищі. Головні положення щодо правового регулювання інформаційних відносин містяться у Законі України від 2 жовтня 1992 р. "Про інформацію". Оскільки норми, присвячені регулюванню інформаційних відносин, утворюють комплексний інститут,
  6. § 2. Види договорів
    Класифікація договорів має не тільки теоретичне, але й важливе практичне значення. Так, виявлення спільних типових рис договорів і відмінностей між ними полегшує для суб'єктів правильний вибір виду договору, забезпечує його відповідність змісту регульованої діяльності. Крім того, класифікація сприяє подальшому вдосконаленню і систематизації законодавства, слугує меті кращого дослідження
  7. § 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
    Оскільки цивільно-правовий договір є однією з головних підстав виникнення зобов'язань, його характеристика не може бути повною без висвітлення порядку укладення договорів. Розглянемо спочатку загальний порядок укладення договорів. Оскільки договір є загальним юридичним актом двох або декількох осіб, узгодження умов договору між ними проходить, як мінімум, 2 стадії: шляхом пропозиції однієї
  8. § 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
    Сільське господарство як вид господарської діяльності займає чільне місце у правовій базі. Безпосередньо договору контрактації сільськогосподарської продукції присвячений § 4 гл. 54 ЦК та § 2 гл. ЗО ГК; крім того, у ч. 2 ст. 713 ЦК прямо зазначено, шо до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором
  9. § 10. Договір концесії
    Вперше інститут концесії на законодавчому рівні було закріп- по в ст. 22 Закону України від 19 березня 1996 р. "Про режим поземного інвестування", відповідно до якої за допомогою конце- ¦ пі, зокрема, передбачалося надавати іноземним інвесторам права па. розробку та освоєння відновлюваних та невідновлюваних природних ресурсів. У 1999 р. було прийнято спеціальну норма- ¦ пнну базу, присвячену
  10. § 3. Договір будівельного підряду
    Базові положеним щодо договорів будівельного підряду містяться в ЦК (сі сі. 873 891) іа ГК (гд. 33). Основні засади містобудівної діяльносн в Україні виіначакнься законами України від 16 листопада 1992 р. "Про основи містобудування", від 20 травня 1999 р. "Про архітектурну діяльність", від 6 квітня 2000 р. "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання
© 2014-2022  yport.inf.ua