|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Права і обов'язки громадян
|
|
З 139 статей конституції Італії 1947 54 присвячені правам, свободам і обов'язкам громадян. До конкретних прав і свобод додаються норми ідеологічного плану. Так, в статті першій говориться: "Італія - демократична республі-ка, яка грунтується на праці", а стаття 2 встановлює, що "Республіка визнає і гарантує невід'ємні права людини - як окремої особистості, так і в громадських організаціях, де розвивається особистість - і вимагає виконання ненарушимо обов'язків політичної, економічної та соціальної солідарності ".
Конституція містить традиційні права і свободи громадян - недоторканність особи, яка доповнюється НЕ-дотиками житла і таємного листування, свободою пересування по країні, свободою зібрань та асоціацій (за винятком таємних і військових організацій), свободою совісті, свободою слова, друку, маніфестацій і т.д. На судову владу покладено гарантування прав і свобод. Якщо ж з міркувань терміновості адміністративні органи повинні вжити заходів, що порушують права і свободи громадян, то про це має бути доведено до відома судових влади протягом 48 годин; якщо протягом 48 годин ця влада не затвердить прийняті тимчасові заходи, то вони вважаються скасованими і дія їх припиняється.
Політичні права і свободи представлені досить повно і широко в італійському законодавстві. Громадянам предос-тавлі виборче право, право утворення політичних партій, причому стаття 49 конституції вимагає дотримання політичними партіями демократичного режиму. Це положення було підкріплено законом 1952 про заборону створення фашистських партій. Однак ця норма досі залишається лише мертвою буквою і спроби заборонити існуючі неофашистські партії й організації закінчувалися невдачею.
Помітно виділяються соціально-економічні права і свободи - право на працю, яке Республіка визнає за всіма громадянами; вона заохочує умови, які роблять це право реальним (ст. 4); конституція зобов'язує державу предос-тавлять своїм громадянам безкоштовну початкову освіту тривалістю в 9 років. Стаття 36 говорить про право трудя-трудящих мати право на винагороду, що відповідає кількості і якості його праці і достатнє, в усякому разі, для забезпечення йому і його родині вільного і гідного існування. Визнається право: на утворення профспілок і на захист своїх інтересів з боку трудящих (ст. 39); на використання в цих цілях страйку (ст. 40). Безумовне право на страйк було підтверджено італійським конституційним судом ще в 1960 р. Що ж до локаутів, то вони заборонені статтею 502 кримінального кодексу. Суд визначив, що між правом на страйк і правом на локаут є безсумнівна зв'язок і що неможливо скасувати одну з них, підтримуючи іншу.
У конституції 1947 р. міститься значна опрацювання деталей щодо права власності. У ній йдеться про двох формах власності в країні - державної та приватної (ст. 42), про надання державі досить широких можливостей для експропріації приватної власності (ст. 43) і регулювання відносин у сфері земельної власності, встановлення її меж, перетворення великих маєтків, заохочення дрібної і середньої власності (ст. 44). Го-сударство може вторгатися у відносини власності "в суспільних інтересах" (ст. 42), в "цілях суспільної користі" (ст. 43). Названі норми, що зовні нагадують регулювання соціалістичного типу, з'явилися правової заснований роз-ку державного впливу на економіку . Стаття 41 основного закону передбачає допомогою видання закону визначення програм для координації громадської та приватної економічної діяльності. Одночасно конституція закріплює і свободу приватної господарської ініціативи, яка, однак, не може розвиватися, завдаючи шкоди безпеці, свободі чи людській гідності.
Проголошені права і свободи мають юридичне і політичне значення. Норми про них можуть бути змінені лише у разі перегляду конституції згідно спеціальної процедури, про яку вже йшлося. Всі звичайні закони і акти виконавчої влади, що не відповідають конституційним нормам про права і свободи , повинні бути анульовані Конституційним судом. Звичайні суди при розгляді справ мають право передавати до Конституційного суду питання, пов'язані із застосуванням конкретних норм, які зачіпають права і свободи громадян.
Хоча в італійській Конституції 1947 прямо не йдеться про матеріальні гарантії прав і свобод, але покладання на державу ряду обов'язків у цій галузі (безкоштовну початкову освіту, наприклад) не може бути реалізоване без матеріального забезпечення за рахунок бюджетних коштів.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна" Права та обов'язки громадян " |
- II. Держава і особистість
Примітка: при реформі 21.04.1992 р. глава 5 "Громадянство РРФСР. Рівноправність громадян та глава 6 "Основні права, свободи і обов'язки громадян РРФСР" були замінені текстом в новій редакції: глава 5 "Права і свободи людини і громадянина" і глава 6 "Обов'язки громадян Російської Федерації". Нижче наводяться спочатку первісна редакція глав 5 і 6 із змінами до 21.04.1992 р., а потім -
- 5.4. Адміністративна правосуб'єктність громадян: поняття та характеристика елементів
Адміністративна правосуб'єктність громадян здатність громадянина (фізичної особи) бути суб'єктом адміністративного права. Її елементами виступають адміністративна правоздатність громадян і адміністративна дієздатність громадян. Адміністративна правоздатність громадян здатність громадянина мати в силу норм адміністративного права суб'єктивні права і нести юридичні
- 21. Сільськогосподарські працівники як суб'єкти аграрних правовідносин.
До суб'єктів права юр наука відносить учасників заг відносин (громадян і юр осіб), кіт на основі чинного зак-ва явл носіями суб'єктивних прав і юр обов'язків. Суб'єктами агр права виступають громадяни, с / г підприємства всіх форм власності та форм господарювання. Правовий статус працівника с / г підприємства - це закріплена нормами чинного зак-ва совок реальних прав, юр обов'язків і
- Тема IV. Екологічні права і обов'язки громадян
Тема IV. Екологічні права та обов'язки
- § 5. Обов'язки громадян
Конституційно-правовий інститут обов'язків громадян почав оформлятися і набувати юридичне вираження лише після Другої світової війни. Традиційними обов'язками, які держава мовчазно або відкрито покладало на своїх громадян, були: підпорядкування законам і іншим нормативним актам, сплата податків і військова повинність. У новітніх конституціях з'являється не тільки сам термін
- 19. Поняття права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу.
Право членства в с / г підприємстві кооп типу становить совок правових норм законів і подзак внутрішніх локальних правових актів, кіт встановлені визна правила щодо порядку та умов вступу громадян в с / г підприємства кооп типу, юр оформлення цього факту, виникнення статутних прав та обов'язків у цих громадян-членів, а також правила припинення перебування громадян у числі членів
- 5.6. Адміністративна відповідальність громадян
Адміністративна відповідальність громадян це обов'язок громадян в силу норм права зазнати негативні правоограничения особистого, матеріального чи організаційного характеру за вчинення адміністративного правопорушення. Для притягнення до адміністративної відповідальності громадянин повинен мати адміністративної деліктоздатність. Адміністративна деліктоздатність громадянина -
- 16. Поняття права участі корпоративних прав в аграрних (сільськогосподарських) підприємствах (товариствах) корпоративного типу.
Право участі громадян в агр підприємствах являє собою совок прав норм законів та установчих документів щодо цих підприємств, кіт встановлюються певні правила реалізації цими громадянами-акціонерами (учасниками) придбаних корпор прав. Право участі охоплює юр оформлення участі в корпор правах (зокрема формування статутного капіталу товариства, одержання акцій
- Стаття 8. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом і іншими правовими актами, а також з дій громадян і юридичних осіб, які хоч і не передбачені законом або такими актами, але в силу загальних засад цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: 1) з
- 2. Юридична природа і зміст дієздатності громадян
Дієздатність, як і правоздатність, за юридичною природою суб'єктивне право громадянина. Це право відрізняється від інших суб'єктивних прав своїм змістом: воно означає можливість певної поведінки для самого громадянина, що володіє дієздатністю, і разом з тим цьому праву відповідає обов'язок всіх оточуючих громадянина осіб не допускати його порушень.
- 1. Поняття обмеження дієздатності громадян
Обмеження дієздатності громадян можливе лише у випадках і в порядку, встановлених законом (п. 1 ст. 22 ЦК). Воно полягає в тому, що громадянин позбавляється здатності своїми діями набувати такі цивільні права і створювати такі цивільні обов'язки, які він в силу закону вже міг набувати і створювати. Йдеться, отже, про зменшення обсягу що була у особи
- 5.1. Поняття, елементи, правова основа та види адміністративно-правового статусу громадянина
Людина, її права і свободи є найвищою цінністю. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави (ст. 2 Конституції). Адміністративно-правовий статус громадянина це юридичне закріплення положення громадянина в суспільстві, комплекс суб'єктивних прав, юридичних обов'язків, гарантій та відповідальності громадян, закріплених
- Стаття 31. Обов'язки громадян, які підлягають призову на військову службу
Стаття 31. Обов'язки громадян, які підлягають призову на військову
- Стаття 10. Основи правового становища засуджених
1. Російська Федерація поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує законність застосований-ня засобів їх виправлення, їх правовий захист і особисту безпеку при виконанні покарань. 2. При виконанні покарань засудженим гарантуються права і свободи громадян Російської Федерації з вилученнями і ограни-нями, встановленими кримінальним, кримінально-виконавчим і
- 5.5. Основні права і обов'язки громадян у сфері державного управління
Права громадян у сфері державного управління це міра можливої поведінки громадян у сфері діяльності органів виконавчої влади. Види прав громадян у сфері державного управління: 1) на участь в управлінні державою як безпосередньо, так і через своїх представників; 2) на вступ на державну службу; 3) на звернення до органів державної
- ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Веберс Я.Р. Правосуб'єктність громадян у радянському цивільному і сімейному праві. Рига, 1976. Красавчикова Л.О. Особисте життя громадян під охороною закону. М., 1983. Лазарєв Л.В., Маришева Н.І., Пантелєєва І.В. Іноземні громадяни: правове становище. М., 1992 (гл. VI). Малеин Н.С. Цивільний закон і права особистості в СРСР. М., 1981. Гол. 2. Попова Ю.А. Визнання громадян безвісно
- Суб'єкти цивільного права. Загальні положення
Суб'єкти цивільного права - це учасники регульованих цивільним правом відносин (особи - фізичні та юридичні), наділені цивільною правосуб'єктністю. Хоча громадянська правосуб'єктність фізичних осіб (громадян) та юридичних осіб врегульована в ГК РФ окремо, громадянська правосуб'єктність має ряд спільних рис. Громадянська правосуб'єктність, тобто якість, що дозволяє
- Коментар до п. 4
27. До громадян (іноземним громадянам), що надходять на військову службу за контрактом, законодавством про військовий обов'язок і військову службу пред'являються певного роду вимоги, обумовлені тим, що на військовослужбовців відповідно до п. 2 ст. 1 Федерального закону "Про статус військовослужбовців" від 27 травня 1998 р. N 76-ФЗ покладаються обов'язки з підготовки до збройного захисту та
|