Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Д.В. Боброва, О. В. Дзера, А.С. Довгерт. Цивільне право України: Підручник, 1999 - перейти к содержанию учебника

§ 4. Право власності господарських об'єднань


Закон України "Про підприємства в Україні" (ст. 3) надає підприємствам право об'єднувати на добровільних засадах виробничу, наукову, комерційну та інші види
діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.
Підприємства можуть об'єднуватися в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.
Об'єднання діють на підставі договору або статуту, що його затверджують їх засновники або власники. Членами об'єднання можуть бути лише підприємства, які при входженні до об'єднання зберігають права юридичної особи.
Відповідно до п. З ст. З Закону України "Про підприємства в Україні" об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.
Отже, господарське об'єднання являє собою складну організацію, яка створена на основі поєднання матеріальних інтересів підприємств-учасників, діє на підставі установчого договору або статуту і реєструється як юридична особа.
Будучи юридичною особою, господарське об'єднання є власником майна, яке юридичне відокремлене від майна його членів.
Особливості відносин власності господарських об'єднань виявляються в тому, що майно, яке стає власністю об'єднання, вже належить суб'єктам власності - окремим юридичним особам. Інакше кажучи, власність господарських об'єднань виникає на основі власності їх членів.
Друга особливість цих відносин - добровільний порядок їх виникнення. Об'єднання стає власником частини майна своїх членів, добровільно переданої у його власність.
Таким чином, право власності господарського об'єднання закріплює належність майна, добровільно переданого юридичній особі його засновниками - іншими юридичними особами.
Отже, суб'єктами права власності виступають господарські об'єднання як новостворені юридичні особи.
Об'єктом права власності об'єднання є майно, добровільно передане йому підприємствами і організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом (ст. 27 Закону України "Про власність"). Оскільки підприємства, які входять до складу об'єднань, зберігають права юридичної особи, їх майно не
входить до складу об'єктів права власності господарського об'єднання.
З урахуванням цього розмежовується відповідальність об'єднання і його членів, як суб'єктів права: об'єднання не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, а останні не відповідають за зобов'язаннями об'єднання і один одного.
Договором (статутом, положенням) можуть бути передбачені винятки з цього правила.
За рахунок майна засновників, отриманих доходів об'єднання може не тільки набувати майно, а й створювати нові організації з правами юридичної особи. Ці підприємства можуть входити або не входити в об'єднання залежно від установчих документів об'єднання і самого підприємства. Власником таких підприємств (їх майна) є об'єднання. На відміну від підприємств - членів об'єднання (за винятком підприємств зв'язку, вугільної промисловості, підприємств нафтової, газової, нафтопереробної промисловості, державних підприємств транспорту та ін.) таке підприємство позбавлено. права вільного виходу із об'єднання (п. З ст. 27 Закону України "Про власність").
Об'єднання здійснює право володіння, користування, розпорядження закріпленим за ним майном, яке складається із основних фондів, оборотних коштів, інших матеріальних цінностей, відповідно до мети своєї діяльності і призначення майна.
Після припинення діяльності об'єднання майно, яке залишилося, розподіляється між підприємствами та організаціями, що входили до нього (п. 5 ст. 27 України "Про власність").
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 4. Право власності господарських об'єднань"
  1. § 2. Акти цивільного законодавства України
    правосуддя"). Зокрема, Конституція містить норми цивільно-правового характеру, які визначають принципові положення регулювання відносин власності (ст.ст. 13, 14, 41), регулювання особистих немайнових відносин (ст.ст. 21, 23, 24, 27, 28) тощо. Відповідно до ст. 8 Конституції усі інші закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади мають
  2. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем У суді. Таким чином, маємо лише вказівки на такі ознаки юридичної особи: 1) це "організація", тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення; 2) вона має бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; 3) вона має цивільну правоздатність і дієздатність (правосуб'єк- тність),
  3. § 2. Суть юридичної особи
    правових зв'язків. Отже, державні юридичні особи є соціальною реальністю, існування якої зумовлене соціально-економічним ладом радянської держави. У цих та інших теоріях державної юридичної особи, запропонованих в радянському цивільному праві, можна вказати сильні та слабкі сторони1. Разом з тим, майже псі вони так чи інакше вплинули на зміст норм цивільного законодавства, більшість з яких до
  4. § 4. Класифікація юридичних осіб
    право власності на майно відповідної юридичної особи; і б) юридичні особи, засновники яких мають лише корпоративні права (права вимоги) щодо майна створеної ними юридичної особи. 6) Залежно від кількості засновників - на: а) унітарні юридичні особи. Це юридичні особи, що виникають внаслідок волевиявлення одного власника; б) юридичні особи, створені кількома засновниками - господарські
  5. § 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
    правового регулювання, про які йшлося у перших главах цієї книги, це положення ст. 83 ЦК, очевидно, слід тлумачити у тому сенсі, що йдеться не лише про форми юридичних осіб, прямо передбачені законом, але й узагалі - про будь-яку форму юридичної особи, котра прямо не заборонена законом. Товариство - це організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у ньому.
  6. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, у поєднанні з поняттям їх дієздатності, утворює єдину категорію - цивільну правосуб'єктність зазначених суб'єктів. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад - це соціально-правова можливість бути суб'єктом цивільних правовідносин. Основні засади участі держави та українського
  7. 4.2. Право власності на житло
    правовою природою житло є нерухомістю, яка має використовуватися за цільовим призначенням. До найважливіших різновидів житла належать: житловий будинок, садиба, квартира. Житловий будинок - це будівля капітального типу, споруджена з ні гриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно- . рановими актами, і призначена для постійного у ній проживання (сі. 380 ЦК). Житловий будинок має
  8. § 1. Поняття та види інтелектуальної власності
    правовий), а не абсолютний характер. Відповідно, у радянському законодавстві не вживався такий термін як "інтелектуальна власність". Вперше він був використаний в останні роки існування СРСР - у Законі СРСР від 6 березня 1990 р. "Про власність в СРСР". Початком становлення українського законодавства про інтелектуальну власність є прийняття Закону "Про власність", який містив спеціальний розділ
  9. § 1. Договір купівлі-продажу
    правочини із земельними ділянками - Земельним кодГкс"о~лГУк'раїни; правочини з цінними паперами - ^Законом України і і і д23і пото го200^ї р. "Про шгініпапери та ^їїдовйй^рин^г;"ТГравочини з державним майном - об'єктами приватизації - законами України від 4 березня 1992 р. "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.), від 6 березня 1992 р. "Про приватизацію
  10. § 10. Договір концесії
    правовому регулюванню відносин концесії: Іь липня - Закон України "Про концесії" та 14 грудня - Закон * країни "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомо- -ч іьних доріг", які істотно розширили сферу застосування цього інституту. На загальному рівні відносини концесії отримали закони іавче закріплення і у гл. 40 ГК. Також зараз відносини концесії регулюються численними постановами
© 2014-2022  yport.inf.ua