|
Пропонована читачам книга є другою частиною підручника для студентів-юристів, що вийшов у світ у видавництві "Норма" в 1996 м. * Перша його частина присвячена історії держави і права стародавнього світу та середніх віків. Друга частина підручника включає в себе історію держави і права нового і новітнього (XX в.) Часу.
* Історія держави і права зарубіжних країн. Підручник для вузів. Ч. 1. М.: "Норма", 1996.
Структурно друга частина розпадається на три розділи. Перший розділ - історія держави нового часу, другий розділ - історія держави у XX ст., Третій - історія права нового і новітнього часу.
Перехід людства від середньовіччя до нового часу бере свій початок ще в XV-XVI ст., Тобто в епоху Відродження і Реформації. Саме в цей час починається переворот, насамперед у політичному і правовому свідомості людей і в економіці, яка все більше орієнтується на капіталістичне підприємництво. Але стосовно до предмету даного підручника, тобто до тієї суспільній сфері, яка безпосередньо пов'язана з політикою і державою, новий час обчислюється звичайно з англійською та французької революцій XVII-XVIII ст.
Саме з цього рубежу світовій історії йде процес затвердження сучасної держави, яке принципово відрізняється від розглянутої в першій частині державності попередніх епох. Ця держава, незважаючи на численні перепони на його шляху, в тому числі і на позадні руху, визначило магістральний шлях розвитку цивілізації - шлях до вільного підприємництва, демократії, законності, до правової держави, яке грунтується на громадянському суспільстві.
В цей час було покладено початок представницькому правлінню, яке в міру свого розвитку забезпечило участь все більш широких верств населення в державному житті. У передових державах людина і громадянин отримав небачені раніше в історії політичні права та громадянські свободи, що зробило можливим більш повну реалізацію політичного потенціалу суспільства.
Другий розділ даного підручника присвячений розвитку державності в XX в. Така структурна і хронологічно певний виділення XX в. має свій резон. Воно виправдано тим, що XX в. в результаті науково-технічної, інформаційної, демографічної та т.п. революцій був ознаменований великими змінами в економічній та соціального життя.
Цей століття залишив особливо помітний слід в політико-державній сфері, причому не тільки завдяки розвитку демократичних інститутів, а й завдяки двом кровопролитним світовим війнам, нацизму і військових диктатур. У багатьох країнах, особливо в нових молодих державах, можна бачити справжній калейдоскоп форм державного правління, військові і військово-цивільні диктатури, що перевершують за своєю жорстокістю все бачені раніше в історії. Все це свідчить про суперечливість історичного процесу, притому, що в XX ст. домінували ідеї демократії, соціальних компромісів, панування права.
Виділення історії держави XX в. викликається і небувалою раніше активністю держав, у тому числі і демократичних, у всіх сферах суспільного життя: в економіці, політиці, ідеології, в соціальній сфері.
У XX столітті, особливо в другій його половині, держава в розвинених країнах світу все більше бере на себе відповідальність за суспільний прогрес, за проведення сильної соціальної політики, за запобігання військової, термоядерної небезпеки, за заходи, спрямовані на усунення загрози людству екологічної катастрофи.
Щодо останнього розділу підручника, присвяченого історії права у новий і новітній час, то слід зауважити, що він не містить в собі будь-яких істотних і чітких внутрішніх хронологічних рубежів. Сучасне право, усталене у результаті згаданих вище революцій, засноване на нових принципах, розвивалося на відміну від держави більш плавно, еволюційно.
Право меншою мірою, ніж держава, відчуває на собі наслідки політичних катаклізмів. Воно більшою мірою зорієнтоване на задоволення глибинних і всебічних потреб людського спілкування. Властива праву спадкоємність робить недоцільним розгляд його роздільно за двома самостійним періодів.
Принципові методологічні підходи авторського колективу визначені ще у вступі до першої частини підручника. Суть їх зводиться до того, що держава і право розглядаються не в формационном плані, а як складовий елемент загальноцивілізаційного процесу.
Цими підходами керувалися автори і в другій частині підручника. Вони поставили своїм завданням показати читачам загальносвітовий процес розвитку держави і права як рух від менш складних до більш складних політико-правовими формами. У цьому процесі автори відзначають як позитивний, так і негативний історичний досвід.
Виходячи з того ж загальноцивілізаційного підходу, автори на конкретному історико-правовому матеріалі нового і новітнього часу показують, що, незважаючи на численні прояви регресу в політичному житті, демократична і правова держава набуває в наш час усе більшу загальнолюдську цінність, активно бере участь у вирішенні все нових і нових проблем, що постають перед суспільством.
У другій частині підручника більшою мірою, ніж у першій, використовується поряд з конкретно-історичним підходом також і метод порівняльного аналізу. Цей метод стає особливо необхідним, оскільки політико-правова географія (в порівнянні з древнім світом і середніми століттями) значно ускладнилася. На політичній карті світу з'явилася велика кількість нових держав, які мають свої самостійні політичні та правові системи.
Для того щоб дати студентам уявлення про що відбуваються глобальних процесах розвитку держави і права, автори, вдаючись до цього методу, розглядають історію не лише окремих держав, а й історію держав цілих регіонів чи навіть континентів. Що стосується окремих держав, то автори, насамперед виділяють так звані великі держави, а також ті держави, історія яких залишила помітний слід у розвитку цивілізації.
|
- Глава III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ фінансової стійкості страховика
Дана глава не коментується, оскільки не належить до загальної частини страхового законодавства (див. Передмова). Стаття 25. Умови забезпечення фінансової стійкості страховиків Стаття 26. Страхові резерви і фонди страховиків Стаття 27. Гарантії платоспроможності страховиків Стаття 28. Облік і звітність страховиків Стаття 29. Публікація страховиками річних
- Стаття 1266. Право на недоторканність твору й захист твору від спотворень
передмовою, післямовою, коментарями чи якими б то не було поясненнями (право на недоторканність твору). При використанні твору після смерті автора особа, що володіє винятковим правом на твір, вправі дозволити внесення у твір змін, скорочень чи доповнень за умови, що цим не спотворюється задум автора і не порушується цілісність сприйняття
- Передмова
В автошколі майбутній водій вивчає правила дорожнього руху, набуває мінімальні навички з надання першої медичної допомоги, але як спілкуватися з інспектором ГИБДД, якими правами і обов'язками володіє водій - ці питання викладачі, як правило, обходять стороною. Звідки ж водієві про це дізнатися? Найчастіше ці знання і навички початківець водій отримує від таких же, як він,
- 2.3. Право на недоторканність твору
передмовами, післямовами, коментарями і якими б то не було поясненнями. У російському законодавстві були об'єднані два правомочності: право на захист репутації автора і право на переробку. Стаття 15 ЗоАП закріплювала право на захист твору, включаючи його назву, від якого спотворення чи іншого зазіхання, здатного завдати шкоди честі та гідності автора (право на захист
- Література
Апарова Т.В. Прецедент в сучасному англійському праві і судова правотворчість / / Праці ВНИИСЗ. 1976. Вип. 6. 2. Богданівська І.Ю. Закон в англійському праві. М., 1987. 3. Богданівська І.Ю. Прецедентне право . М., 1993. 4. Давид Р., Жоффре-Спінози К. Основні правові системи современ ності. М., 1996. 5. Джекінс Е. Англійське право: Джерела права. Судочинство. М., 1947.
- ПЕРЕДМОВА
У 1997 р. побачила світ наша спільна книга, присвячена загальним положенням договірного права, яка, як нам здається, мала певний успіх і у відомому сенсі сприяла пробудженню інтересу до серйозних наукових дослідженням у цій галузі цивільного права. Вихід у світ зазначеної книги мав і інший наслідок: нам неодноразово доводилося відповідати на запитання колег юристів (у тому
- Коментар до статті 22.3
1. Федеральні органи виконавчої влади, їх установи і територіальні органи, наділені адміністративно-юрисдикційними повноваженнями згідно п. 3 ч. 1 ст. 22.1 КоАП, є юридичними особами. Статус юридичної особи поширюється також на державні органи, що здійснюють контрольні, наглядові функції, зазначені в гол. 23 КпАП. 2. Згідно п. 1 ст. 61 ГК ліквідація
- Передмова
Бюджетне право є одним з найскладніших інститутів фінансового права. Питання правового регулювання бюджетних відносин у сучасних умовах набувають все більшої актуальності. Вивчення норм бюджетного права, розуміння механізму їх дії, питань бюджетних повноважень, бюджетного контролю, відповідальності за порушення бюджетного законодавства та інших стало гострою необхідністю
- Передмова
Спадкові правовідносини - це один з найдавніших видів відношенні, який існував, існує і буде існувати незалежно від соціального розвитку суспільства, економічної та політичної ситуації в країні. Зміни державного устрою та економічних відносин, що відбулися в нашій країні в останні десятиліття , спричинили зміни в законодавстві про спадщину. Громадяни,
- Передмова
Право - вельми складний об'єкт для вивчення, і, щоб перейнятися ним, потрібні роки важкої праці. До права цілком можна віднести висловлювання Томаса Гоббса про те, що значення філософії та моралі потрібно оцінювати не за тим вигодам, які дає їх знання, а по тому збитку, який наносить їх незнання. Тільки при такому підході можна зробити обгрунтовані висновки про основні правових системах
- Передмова
Останнім часом саморегульовані організації (СРО) набувають все більш широке поширення. З легкої руки законодавця сьогодні їх можна зустріти навіть там, де ще кілька років тому уявити собі наявність таких організацій було б просто неможливо. Саморегулівні організації ростуть в російському правовому полі, як гриби після дощу, малозрозумілі сторонньому спостерігачеві,
- Соціальна допомога.
передмовою сенатора у справах молоді і сім'ї Т. Крюгера; польський «Sto-warzyszenie Monar: Informator»; російсько-фінський докладний довідник «Співпраця недержавних організацій Фінляндії та Санкт-Петербурга в сфері соціального забезпечення та охорони здоров'я»). Видаються газети і журнали для бездомних, а їх поширення здійснюють самі бездомні, маючи при цьому легальний заробіток
- Передмова
Служба судових приставів Міністерства юстиції Російської Федерації в сучасних умовах відіграє позитивну роль у зміцненні законодавства, ліквідації правового нігілізму і виробленню в суспільстві істинно ціннісного ставлення до права як до соціального інституту, без якого не можна вирішувати стратегічні завдання підвищення ефективності правового впливу на суспільні відносини.
- Стаття 146. Порушення авторських і суміжних прав Коментар до статті 146
передмовами, післямовами, коментарями, поясненнями, а також переведення твори на іншу мову. 4. Присвоєння авторства може полягати в виданні твори під чужим ім'ям, включенні частини твору в свій твір без посилання на автора (плагіат), приписка до числа авторів прізвищ тих, хто фактично співавтором не був, примус до співавторства, незазначення імені співавтора в
- ПЕРЕДМОВА
Для успішної підготовки кадрів сучасних юристів відчувається потреба в підручниках, які , з одного боку, відповідали б державним освітнім стандартам, а з іншого - базувалися б на апробованих курсах лекцій та навчально-методичних посібниках, відображали б накопичений вузівський педагогічний досвід, що відбуваються в країні зміни, поточне законодавство, соціальну практику.
- Передмова
Навчальний курс з кримінального права написаний авторським колективом кафедри кримінального права та кримінології Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Він заснований на затвердженої в 1998 р. кримінально-правової секцією Ради з правознавства Навчально-методичного об'єднання університетів Російської Федерації програмі з дисципліни "Кримінальне право". Автори курсу ставили перед собою
- Передмова до другого видання
З часу підготовки першого видання підручника «Основи права» пройшло близько двох років. Оголошений тираж книги розійшовся, а потреби читачів у цьому виданні задоволені далеко не повністю. Пропонувати ж читачам не перероблений матеріал у новому виданні було б свого роду неповагою до них. Головне завдання авторів при підготовці нового видання полягала в тому, щоб врахувати зміни в самій
- Зміст і строк дії авторських прав
передмовою, | | | післямовою, коментарями, поясненнями | + --- + --- --- + | Право на захист твору від | Право автора вимагати захисту його честі, | | спотворень | гідності або ділової репутації у разі | |
- Зміст авторського договору
передмовою, післямовою, коментарями і т.п. Проте при укладенні договору автор може дати згоду на зміну свого твору. Наприклад, автор може заздалегідь погодитися з тим, що його робота буде ілюструватися художником, забезпечена передмовою і т.п. У цьому випадку згода автора не може бути відкликана в односторонньому порядку. В якості особливої обов'язки набувача
- Передмова
Останні 10 років я намагаюся не дивитися щорічні святкові концерти, присвячені Дню міліції: мені неприємно чути патетичні промови, сповнені подяки нашим доблесним правоохоронним органам за «їх невтомну турботу про наш спокої і благополуччя». І в той же час не хотілося б стверджувати, що в міліції немає чесних і сумлінних співробітників. Вони, безумовно, є, хоча
|