|
Цей принцип передбачає рівну для кожного виборця можливість впливати на результат виборів. Він являє собою наслідок і одне з найважливіших проявів конституційно гарантованого рівноправності громадян.
Рівність виборчого права забезпечується перш за все наявністю у кожного виборця такого ж числа голосів, що і у будь-якого іншого виборця. У західній літературі відповідний принцип іноді визначається як «одна людина - один голос», однак у залежності від виборчої системи голосів може бути і більше, ніж один; важливо, щоб у всіх виборців їх було порівну. Наприклад, на парламентських виборах у Німеччині кожен виборець має по два голоси, а на виборах представницьких органів місцевого самоврядування в німецькій землі Баварії - по три.
Вказаному вимогу суперечить так званий плюральний вотум (буквально - множинне голосування); згідно з цим принципом одні виборці можуть мати залежно від обставин більше голосів, ніж інші. Наприклад, у Великобританії на парламентських виборах додаткові голоси надавалися до 1948 року за місцем знаходження нерухомої власності виборця (якщо вона розташовувалася не за місцем його проживання), за місцем знаходження університету, який колись закінчив виборець, і в інших подібних випадках. У результаті за два голоси мали виборці з вищою освітою, керівники підприємств та деякі інші. Мотивувався плюральний вотум тим, що освічені виборці краще розбираються в політичному житті, власники нерухомості платять більше податків і т.д. Про сумнівності таких аргументів свідчить те, що сьогодні плюральний вотум - велика рідкість. Втім, коли в окремих країнах (наприклад, в деяких штатах Австралії, в Новій Зеландії) право голосу на муніципальних виборах надається не тільки за місцем проживання, а й за місцем перебування нерухомості, це навряд чи можна вважати плюральним вотумом, якщо йдеться про вибори в різні органи.
Для дотримання принципу рівного виборчого права необхідно далі, щоб всі голоси мали рівну вагу, тобто надавали рівний вплив на результат виборів. Це досягається забезпеченням єдиної норми представництва: на кожного депутата має припадати однакове число жителів (іноді виборців) *. З урахуванням цієї норми утворюються виборчі округи, про що піде мова також в наступному параграфі (п. 3).
* Як правило, норма представництва бере до уваги число жителів. Це природно: депутат - представник всіх жителів, а не тільки виборців. Число виборців приймається в розрахунок у випадках, коли законодавець прагне зменшити представництво регіонів з особливо високою народжуваністю.
З принципом рівного виборчого права несумісні куріальний вибори, які заздалегідь ділять виборців на групи - курії (наприклад, за національною, релігійною і т. п. ознакою) із заздалегідь встановленим числом мандатів, наданих кожної з цих груп. Така система донедавна застосовувалася в Південноафриканській Республіці, де окремо голосували і обирали депутатів білі, індійці і «кольорові», чиї батьки належать до різних рас - білої і чорної (в Америці їх називають мулатами). У своєрідній формі вона застосовувалася в Югославії в період дії Конституції СФРЮ 1974 при формуванні палат, які представляли трудові колективи та індивідуальних трудящих. У Китаї особливу курію являють собою по суті військовослужбовці Народно-визвольної армії, які мають особливе представництво у зборах народних представників. У Ботсвані, Гамбії, Сьєрра-Леоне створюються особливі виборчі курії для родоплемінних вождів *. Куріального система порушує не тільки принцип рівного виборчого права, а й взагалі рівноправність громадян.
* Див: Конституційне право країн. Основи організації держави. С. 51.
У деяких країнах, переважно розвиваються, допускаються відхилення від принципу рівного виборчого права, що мають на меті гарантувати представництво деяких мають невелику чисельність груп суспільства, які інакше можуть його не одержати. Таке спеціальне представництво зі згаданих 150 країн, які повідомили відповідні дані Міжпарламентського союзу, в 1992 році мали 25 країн. Наприклад, в Бангладеш з 330 місць в Парламенті 30 зарезервовано для представництва жінок; на ці місця проводиться кооптація самим Парламентом. У Бутані з 150 місць 10 віддано монастирям, представники яких обираються центральної та місцевими корпораціями монастирів. В Індії двох депутатів в Народну палату (нижню палату Парламенту, буквальне англійська назва якої - Палата народу) від англо-індійської громади (це особи, що відбуваються від змішаних шлюбів між англійцями і індійцями), призначає Президент, якщо вважає, що в результаті виборів її представництво виявилося недостатнім. В Індонезії з 500 місць у Раді народних представників 100 належать збройним силам, представники яких (на відміну від Китаю) не обираються військовослужбовцями, а призначаються Президентом. У французькому Сенаті 12 сенаторів, що представляють французьких громадян за кордоном, обираються Вищою радою французів, що проживають за кордоном. Від куріальних виборів таке представництво відрізняється тим, що воно створюється не шляхом виборів.
|
- Контрольні запитання до розділу 7
виборче право". 2. Основні виборчі цензи. 3. Особливості різних видів виборів. 4. Організація і порядок проведення виборів. 5. Висування кандидатів у депутати та на інші виборні посади. 6. Поняття "виборча система", види виборчих систем. 7. Відмінність мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості від мажоритарної виборчої системи
- Стаття 5.52. Невиконання посадовою особою вимог законодавства про вибори про забезпечення рівних умов передвиборчої діяльності зареєстрованих кандидатів, виборчих об'єднань, виборчих блоків
виборчому округу кандидатів про захід, який фінансується, організовується або проводиться для населення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними і муніципальними підприємствами і установами і на який допускається для виступу один із зареєстрованих кандидатів, або ненадання можливості виступу всім зареєстрованим по
- ЛІТЕРАТУРА
виборчих законів країн Центральної та Східної Європи. Київ: IFES, 1995. Як робиться президент? М.: Прогресс, 1985. Ковлер А.І. Франція: партії та виборці. М.: Наука, 1984. Ковлер А.І. Виборчі технології: російський і зарубіжний досвід. М.: ІДП РАН, 1995. Лейкман Е., Ламберт Дж. Д. Дослідження мажоритарної і пропорційної виборчих систем. М.: ІЛ, 1958. Лисенко В.І. Вибори до
- Стаття 5.21. Несвоєчасне перерахування коштів виборчим комісіям, комісіям референдуму, кандидатам, виборчим об'єднанням, виборчим блокам, ініціативним групам з проведення референдуму, іншим групам учасників референдуму
виборчим комісіям, комісіям референдуму, кандидатам, виборчим об'єднанням, виборчим блокам, ініціативним групам з проведення референдуму, іншим групам учасників референдуму - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від тридцяти до п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати
- Стаття 5.19. Використання незаконної матеріальної підтримки кандидатом, зареєстрованим кандидатом , виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму
виборчої кампанії, підготовки і проведення референдуму кандидатом, зареєстрованим кандидатом, виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму крім коштів виборчого фонду, фонду для участі у референдумі матеріальної підтримки, наданої громадянами, юридичними особами, їх філіями, представництвами та іншими підрозділами
- Стаття 5.18. Незаконне використання грошових коштів кандидатом, виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму, іншою групою учасників референдуму
виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму, іншою групою учасників референдуму при фінансуванні своєї виборчої кампанії або кампанії референдуму грошових засобів крім коштів власного виборчого фонду, фонду референдуму, якщо ці дії не містять кримінально караного діяння, або перевищення встановлених законом
- Стаття 5.20. Фінансування виборчої кампанії, кампанії референдуму крім виборчих фондів, фондів референдуму і надання іншої забороненої законом матеріальної підтримки
виборчої кампанії кандидата, зареєстрованого кандидата, виборчого об'єднання, виборчого блоку, діяльності ініціативної групи з проведення референдуму крім їх виборчих фондів, фондів референдуму, або пов'язані з проведенням виборів, референдуму безкоштовне або за необгрунтовано заниженими розцінками виконання юридичними особами робіт, надання послуг, реалізація
- Стаття 5.22. Незаконна видача громадянину виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі
виборчої комісії, комісії референдуму громадянину виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі з метою надання можливості громадянину проголосувати за інших осіб чи проголосувати більше одного разу в ході одного і того ж голосування або видача громадянину заповнених виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі - тягне за собою накладення
- Стаття 5.18. Незаконне використання грошових коштів при фінансуванні виборчої кампанії кандидата, виборчого об'єднання, діяльності ініціативної групи з проведення референдуму, іншої групи учасників референдуму (в ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 93-ФЗ)
виборчим об'єднанням, ініціативною групою з проведення референдуму , іншою групою учасників референдуму при фінансуванні своєї виборчої кампанії або кампанії референдуму грошових коштів, що не перераховані до виборчого фонду, фонд референдуму, або грошових коштів, що надійшли до виборчого фонду, фонд референдуму з порушенням законодавства про вибори і референдуми, а рівно
- Стаття 5.50. Порушення правил перерахування коштів, внесених до виборчого фонду, фонд референдуму
виборчий фонд, фонд референдуму з порушенням вимог законодавства про вибори і референдуми, неперерахування в зазначений термін в дохід відповідного бюджету пожертвувань, внесених анонімними жертводавцями, а одно неповернення невикористаних коштів, призначених для внесення виборчої застави, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на кандидата, на обличчя, що було
- 21. Виборчі права громадян РФ
виборчого права в об'єктивному і суб'єктивному сенсі. В об'єктивному сенсі під виборчим правом розуміється сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, що виникають з приводу виборів посадових осіб і представницьких органів, а також референдуму. Відповідно до ФЗ від 12 червня 2002 р. № 67-ФЗ «Про основні гарантії виборчих прав і права на участь в
- 5. ВИБОРЧЕ ПРАВО
виборче право - це система правових норм, що регулюють суспільні відносини , пов'язані з виборами органів держави і місцевого самоврядування. Це один з інститутів конституційного права, хоча включає і окремі норми інших галузей права - трудового, цивільного, адміністративного, кримінального, судово-процесуального. Такі норми можна назвати полівалентними, бо вони
- Стаття 5.15. Порушення встановленого законодавством про вибори і референдуми права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії, підготовки і проведення референдуму
виборчих об'єднань, виборчих блоків, ініціативних груп з проведення референдуму на користування на рівних умовах користування приміщеннями, що знаходяться в державній або муніципальній власності, для зустрічей з виборцями, учасниками референдуму - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до двадцяти мінімальних розмірів оплати
- Стаття 5.22. Незаконні видача та отримання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі (в ред. Федерального закону від 04.10.2010 N 263-ФЗ)
виборчої комісії, комісії референдуму громадянину виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі в метою надання йому можливості проголосувати замість виборця, учасника референдуму, в тому числі замість іншого виборця, учасника референдуму, або проголосувати більше одного разу в ході одного і того ж голосування або видача громадянину заповнених
|