|
Система науки цивільного права в цілому збігається з системою цивільного права. Разом з тим є певні відмінності, що випливають із змісту зазначених систем. Вона складається з таких елементів:
Вчення про предмет, метод, функції і систему цивільного права.
Вчення про цивільні закони, підзаконні нормативні акти.
Загальне вчення про цивільні правовідносини.
Вчення про цивільну правосуб'єктність (правосуб'єктність громадян, організацій, суверенних держав).
Вчення про угоди.
Вчення про здійснення і захист цивільних прав.
Загальне вчення про право власності. Вчення про суб'єктів права власності (право приватної власності, право колективної власності, право державної власності, право комунальної власності).
Вчення про особисті немайнові права.
Теорія авторського права.
Теорія винахідницького права.
Вчення про право на промисловий зразок і товарні знаки.
Загальна теорія зобов'язань. Вчення про цивільний договір. Вчення про окремі види зобов'язань.
Вчення про спадкове право.
Система науки цивільного права є ширшою від системи самого цивільного права, бо вивченню цивільно-правових інститутів передує дослідження питань про те, що і як регулюють норми цивільного права, які його функціональні засади, порядок розташування цивільно-правових норм, форми їх вираження, зміст і особливості цивільно-правових відносин.
|
- § 1. Система курсу "Цивільне право" - науково-методична база його вивчення
Система курсу цивільного права в цілому відповідає системі цивільного права як галузі сучасного права. Але повного збігу між ними немає. У цивільному праві як навчальній дисципліні висвітлюється чимало теоретичних питань. Перш за все визначаються основоположні поняття предмета, методу, функцій, системи цивільного права, сучасного цивільного законодавства, колізійних норм тощо; на основі аналізу
- § 5. Цивільне право як наука
В юридичній літературі наука сучасного цивільного права визначається як система знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм, результати аналізу й узагальнення практики застосування цивільних норм, суть термінології норм. З наведеного визначення випливає, що сучасна циві-лістична наука - це наука про сучасне цивільне право. Її
- § 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
Система курсу цивільного права в цілому відповідає системі цивільного права як галузі сучасного права. Але повного збігу між ними немає. У цивільному праві як навчальній дисципліні висвітлюється чимало теоретичних питань. Перш за все визначаються основоположні поняття предмета, методу, функцій, системи цивільного права, сучасного цивільного законодавства, колізійних норм тощо; на основі аналізу
- § 4. Цивілістика
У вітчизняній правовій науці цивілістика розглядається з 2 позицій: 1) як узагальнююче поняття, що вживається для визначення суспільних відносин цивільно-правового характеру, пов'язаних з цивільним правом, проблемами нормативного регулювання майнових та особистих немайнових прав фізичних і юридичних осіб та практикою цивільних правовідносин (в тому числі сімейно-правових, цивільних
- § 3. Співвідношення приватного і цивільного права
Підґрунтя розуміння засад визначення такого співвідношення було закладене ще в Стародавньому Римі, де один з найбільш блискучих теоретиків у галузі приватного права - Ульпіан поділяв приватне право на 3 частини: jus naturale ("природне право"), jus gentium ("право народів"), jus civile ("право цивільне", а точніше - "право громади") (Д.1.1.2). Jus naturale (природне право) - це право, якому
- § 1. Значення порівняльної цивілістики
Завданням порівняльної цивілістики є вивчення різних систем приватного права як елементів відповідної культури, а також національних систем цивільного права і цивілістичних інститутів, взятих в їх розвитку. При цьому предметом вивчення є не тільки догма права, але і конкретно-історичні умови, в яких виникають, розвиваються і існують ці системи. Мета порівняльно-правового аналізу може бути
- § 4.Трансформація концепції цивільного права наприкінці XX ст.
У попередніх підрозділах зазначалися особливості формування цивільного права України та його концепції на перших етапах становлення останнього. Поступальний розвиток правових ідей був перерваний Жовтневим переворотом 1917 р. та наступними змінами в політичному житті країн, які знаходилися в сфері впливу РРФСР, а з часом утворили СРСР. Для цивільного права це означало відмову від можливості
- § 2. Сучасне розуміння предмету цивільного права України
Цивільне право - це поєднання концепції, ідей (принципів) та правових норм, що встановлюють на засадах диспозитивності, юридичної рівності та ініціативи сторін підстави набуття та порядок реалізації й захисту прав та обов'язків фізичними та юридичними особами, а також соціальними утвореннями, що виступають як суб'єкти немайнових та майнових (цивільних) відносин, з метою задоволення матеріальних і
- § 1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
Передусім, потрібно зупинитися на співвідношенні термінів "об'єкти цивільних прав" і "об'єкти цивільних правовідносин", що зустрічаються у літературі. їх розмежування грунтується на таких міркуваннях: об'єктами правовідносин є те, на що вони спрямовані і справляють певний вплив. Як суспільні зв'язки, що виникають в результаті їхньої inat модії, цивільні правовідносини можуть впливати тільки на
- § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизаційних правовідносин
Об'єкти приватизаційних відносин (приватизації) з точки зору права власності - це майно підприємств як цілісних майнових комплексів державної, республіканської (Автономної Республіки Крим) і комунальної власності, які підлягають приватизації. Класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою регіонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до Державної програми
|