Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 100. Рада Національного банку України розробля основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус Ради Національного банку України визна-чається законом.
Коментована стаття присвячена питанню розробки Національним банком України засад грошової політики і механізмам здійснення контролю за її реалізацією.
Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом. Рада Національного банку відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня поточного року розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх до Верховної Ради України для інформування та здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики. Зміст цієї політики визначається Конституцією України та законодавчими актами.
Основні засади грошово-кредитної політики визначені ст. 24 Закону України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України»: вони ґрунтуються на основних критеріях та макроеко-номічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту Державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Грошово-кредитну політику реалізує Національний банк України. Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики, як установлено ст. 25 Закону України «Про Національний банк України» (в редакції Закону України від 13 липня 2000 р. № 1919-111), є регулювання обігу грошової маси через: визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків; процентну політику; рефінансування комерційних банків; управління золотовалютними резервами; операції з цінними паперами; регулювання імпорту та експорту капіталу; емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
рада Національного банку України здійснює контроль за реалізацією грошово-кредитної політики. Вона аналізує вплив грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України, розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї та приймає відповідні рекомендації Правління Національного банку стосовно основних питань, віднесених до компетенції Національного банку в межах Основних засад грошово-кредитної політики.
Статтею 8 Закону України «Про Національний банк України» Рада Національного банку України віднесена до керівних органів Національного банку. Рада може звернутися до Верховної Ради України з викладенням своїх позицій. Рада затверджує кошторис доходів та витрат банку і подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про суму перевищення доходів над витратами за кошторисом для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.
Рада Національного банку України наділена правом визначати аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку, розглядає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс Національного банку України і публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації Щорічний баланс Національного банку.
Щорічно до 1 липня Рада затверджує звіт про виконання кошторису Національного банку України та розподіл прибутку за
звітний бюджетний рік.
Рада затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях.
Голова Ради та його заступник обирається Радою Національного банку строком на три роки. Припинення повноважень Членів Ради відбувається у зв'язку із закінченням строку їх повноважень або достроково при настанні деяких умов (наприклад, за власним бажанням, обвинуваченні їх у вчиненні злочину). Президент України та Верховна Рада України можуть звільнити членів Ради Національного банку, яких було призначено ними, зле не раніше одного року після їх призначення на посаду. Повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом країни або Верховною Радою України у зв'язку з тим, що виконання Основних засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільність грошової одиниці України У такому разі Президент України та Верховна Рада України зобов'язані звільнити своїх представників та призначити новий склад Ради Національного банку.
Повноваження Голови Національного банку України як члена Ради Національного банку припиняються у зв'язку з його відставкою або при звільненні його з посади. Члени Ради виконують свої повноваження на громадських засадах, а фактичні їх витрати, пов'язані із виконанням цих обов'язків, покриваються Національним банком за рахунок кошторисних витрат.
Законом України «Про Національний банк України» встановлено правомочність засідань Ради: вони проводяться, якщо на них присутні не менше десяти членів Ради. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради. Кожний член Ради має один голос.
Рада не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку, крім випадків, пов'язаних з Основними засадами грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення яких є обов'язковим для Правління Національного банку.
У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання Національним банком рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими в силу Закону України «Про Національний банк України», Рада може звернутись до Верховної Ради України або Президента України з викладенням своїх позицій.
Рада Національного банку наділена правом відкладального вето щодо окремих рішень Правління Національного банку з питань, віднесених до її компетенції.
Рада складається з 14 осіб - громадян України, які мають вищу фінансову або економічну освіту, або науковий ступінь у галузі фінансів чи економіки, мають досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або в банківській установі, досвід наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.
Президент України своїм Указом призначає сім членів Ради. Голова Національного банку, який призначається на посаду Вер-
47(ховною Радою України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради обговорюються на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді. Верховна Рада України своєю Постановою призначає також сім членів Ради Національного банку. Всі члени Ради призначаються на сім років, а Голова правління Національного банку - на строк своїх повноважень на посаді.
На засідання Ради можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяльності, науковці та інші фахівці. Члени Правління Національного банку можуть брати участь у засіданнях з правом дорадчого
голосу.
Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національного банку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 100. Рада Національного банку України розробля основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням."
  1. СПИСОК ОСНОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    рада юстиції України ВС - Верховний Суд України ВСПЗС - Військова служба правопорядку у Збройних Силах України ГП - Генеральна прокуратура України ГДПІ - Головна державна податкова інспекція України Держкомкордон - Державний комітет у справах охорони державного кордону України ДК - Державне казначейство України ДКБ - Державний комітет будівництва, архітектури та
  2. 2.3. Зберігання у банку
    банку; 2) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 3) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком. Договори банківського зберігання є двосторонніми, реальними (окрім договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, який є консенсуальним) і відплатними. Усі вказані договори
  3. Глава 30 Розрахунки
    національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2004 р. № 110, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15
  4. § 1. Банківські операції та їх види
    статті умови банк не виконав протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується. Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті. Банківська ліцензія не може
  5. Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
    статтею 73 цієї Конституції; 3) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України та внесеннязмін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; 6) затвердження загальнодержавних програм економічного,науково-технічного, соціального, національно-культурного
  6. Стаття 428. Гарантія оплати праці посадових осіб митної служби України
    грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад і щомісячні надбавки за спеціальне звання та вислугу років, та доплат і надбавок до грошового утримання, а також інших видів додаткових
  7. Стаття 2. Митна політика
    політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої
  8. Стаття 309. Використання митної статистики з питань зовнішньої торгівлі
    політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку; 3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань; 4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання; 5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики; 6) визначення ринків збуту товарів; 7) формування статистики
  9. Відповідальність банку за договором банківського рахунка
    банку після виявлення факту порушення негайно припинити його та усунути несприятливі наслідки невиконання або неналежного виконання договору банківського
  10. Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
    статті стали також закономірною реакцією на п'ятирічний досвід функціонування автономії, протягом якого кримські політики з огляду на свої державотворчі амбіції декларували реалізацію на півострові принципу поділу влади з усіма наслідками, що випливали з цього. Однак певна специфіка організації влади в Криму є лише формою її децентралізації, тому недоцільно запроваджувати на території автономії
  11. Стаття 193. Повернення сум вивізного (експортного) мита та інших коштів при реімпорті товарів
    банку
  12. Стаття 35. Порядок сплати податків та зборів
    національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. 35.2. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. 35.3. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку
  13. Стаття 28. Взаємодія митних органів з органами виконавчої влади та Національним банком України
    Митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та законами України. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи подає Міністерству фінансів України звіт про надходження до Державного бюджету України коштів від податків і зборів, справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи.
  14. Стаття 160. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття.
    статті 160 Конституції України припускає лише буквальне тлумачення. Здійснивши його в системному зв'язку з офіційним тлумаченням інших конституційних положень, Конституційний Суд України вирішив, що положення ч. 5 ст. 94 Конституції України щодо набрання чинності законом не раніше дня його опублікування потрібно розуміти так, що дія цієї частини статті Конституції не поширюється на набуття
  15. Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
    стаття визначає основоположні засади, на основі яких має принципово по-новому будуватися внутрішня територіальна організація держави, згідно з якою повинні формуватися органи державної влади і органи місцевого самоврядування. Єдність і цілісність державної території означають, що складові її частини - адміністративно-територіальні одиниці - знаходяться у нерозривному взаємозв'язку, визначаються
  16. Стаття 302. Поняття тарифних пільг (тарифних преференцій)
    політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів. Тарифні пільги (тарифні преференції) застосовуються виключно на основі податкового законодавства України, цього Кодексу, законів України, а також міжнародних договорів
  17. Стаття 92. Виключно законами України визначаються:
    статті реально відбився принцип пріоритету (верховенства) закону в системі інших нормативно-правових актів, за допомогою якого здійснюється правове регулювання найважливіших суспільних відносин. Тим самим уточнюється предметний перелік питань, з яких Верховна Рада України здійснює законодавче регулювання, хоча вона може приймати закони й з інших питань своєї компетенції (див. ст. 85 Конституції).