|
Одним із видів послуг, що надаються банками, є послуги щодо зберігання. Вони опосередковуються такими договорами:
1) договором зберігання цінностей у банку;
2) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
3) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком.
Договори банківського зберігання є двосторонніми, реальними (окрім договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, який є консенсуальним) і відплатними.
Усі вказані договори характеризуються тим, що зберігачем виступає банк, тобто юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Можливість банку укладати договори зберігання, крім ЦК України, передбачається і п. 8 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якому вказується, що банк має право
здійснювати послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів.
У договорах зберігання банки виступають як професійні збері-гачі, отже на них поширюються відповідні правила, передбачені загальними положеннями про зберігання.
Поклажодавцем, зазвичай, виступають фізичні особи, хоча ними можуть бути також юридичні особи.
|
- § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
Поняття цінного паперу уперше сформульоване в Німеччині. Усередині XIX в. цінним папером називали кожний документ майново-правового змісту. У радянському цивільному праві поняття цінних паперів уперше було визначено в Основах цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік 1991 p., де ст. 31 встановлювала, що цінними паперами визнаються документи, що посвідчують майнове право, яке може
- § 2. Первісні (первинні) способи набуття права власності
Первинними с такі способи набуття права власності, де права власника не грунтуються на правах інших осіб. Первинними способами виникнення права власності є: 1) виробництво - спосіб виникнення права власності у зв'язку з виготовленням або створенням речі, що не існувала раніше (ново- створене майно). Власником у цьому випадку стає той, хто виготовив (створив) цю річ для себе, якщо інше не
- § 7. Виконання зобов'язань
Виконання зобов 'язання - це здійснення боржником тієї дії, яку має право вимагати від нього кредитор на підставі зобов 'язання, що існує між ними. Вимоги до виконання зобов'язань визначають, насамперед, принципи - закріплені в законі основоположні засади, відповідно до яких будується правове регулювання реалізації суб'єктивних прав і обов'язків у цих правовідносинах. У літературі називають
- 3.1. Застава
Застава - це вид забезпечення виконання зобов'язання, внаслідок якого кредитор-заставодержатель набуває права у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Визначення застави було дано в Законі "Про заставу", що тривалий час
- § 3. Договір поставки
Поняття та загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК, § І гл. 30 ГК. Проте вже ч. 2 ст. 264 останнього акцентує на можливості встановлення спеціальними актами особливостей поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливого порядку здійснення поставки продукції для державних
- § 4. Договір зберігання
Договору зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні"
- § 3. Договір банківського рахунка
До актів законодавства, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків в банківських та інших фінансових установах, належать ЦК (гл. 72) та ГК (ст. 342), закони "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закон України від 5 квітня 2001 р. "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також Інструкція про порядок
- § 2. Безготівкові розрахунки
Поняття безготівкових розрахунків. Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові ро ірахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки
- § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі, в конкретних
- § 4. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців
Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Згідно з абзацом 4 ч. 1 ст. 1, 16 Закону, автоматизована на електронних носіях система збирання, накопичення, захисту, обліку достовірної інформації про юридичних та фізичних осіб - підприємців з можливістю надання її у встановленому законодавством порядку. Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів
|