|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2.2. Зберігання речей у ломбарді
|
|
Зберігання речей у ломбарді пов'язано із здійсненням так званої ломбардної операції, що є різновидом кредиту під заставу.
Відповідно до п. 1.14 ст. 1 Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ломбардна операція - це операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей.
Таким чином, ця операція поєднує в собі елементи договорів кредиту, зберігання та застави.
Зберігання речей ломбардом є супутньою ломбардною послугою, яка надається у процесі його основної діяльності - видачі грошових кредитів під заставу рухомого майна (закладу).
Особливості договору зберігання речей у ломбарді полягають у наступному:
1) правове регулювання відповідних відносин здійснюється ЦК України (статті 967-968), Законами України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р., "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 p., а також підзаконними актами, зокрема Положенням про
порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 р. № 3981, тощо;
2) за своїми юридичними ознаками це двосторонній, відплат-ний, реальний, строковий і публічний договір;
3) зберігачем за цим договором є ломбард, тобто фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам готівкою чи у безготівковій формі за рахунок власних або залучених коштів, крім депозитів, під заставу майна та майнових прав на визначений строк і під відсоток, а також надання супутніх ломбардних послуг (п. 2 Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1800). Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ломбард повинен бути зареєстрований як фінансова установа і отримати відповідне свідоцтво;
4) ломбард є так званим професійним зберігачем;
5) поклажодавцем відповідно до ч. 1 ст. 967 ЦК України може виступати тільки фізична особа;
6) предметом зберігання є річ, передана ломбарду під заставу. Нею може бути будь-яка рухома і неспоживна річ. Зазвичай, до ломбарду здаються високоліквідні речі, такі як ювелірні і побутові вироби із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, нова або використовувана побутова, аудіо- та відео-техніка, мобільні телефони тощо. Не можуть бути предметом зберігання у ломбарді речі, вилучені з цивільного обігу чи обмежені у ньому;
7) оформлення договору здійснюється шляхом видачі іменної квитанції (ч. 1 ст. 967 ЦК України);
8) ціна речі, переданої у заставу (зберігання), визначається за домовленістю сторін (ч. 2 ст. 967 ЦК України). Зазвичай, оцінку речі проводить ломбард, за що стягується (може стягуватись) додаткова плата;
9) на ломбард покладається обов'язок застрахувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки;
10) ломбард не має права користуватися і розпоряджатися зданою річчю;
11)річ повертається поклажодавцеві за умови виконання ним перед ломбардом своїх зобов'язань, забезпечених заставою;
12) ломбард має право продати річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання. Із суми виторгу, одержаної від продажу речі, вираховуються плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові, а залишок суми виторгу повертається поклажодавцю.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "2.2. Зберігання речей у ломбарді" |
- § 4. Договір зберігання
зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні"
- Які особливості договору зберігання?
зберігання належить до групи договорів, спрямованих на надання фактичних послуг. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодав-цем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. У договорі зберігання може бути передбачений обов'язок збе-рігача зберігати річ, яка буде йому передана в майбутньому. Якщо зберігання речей
- Які особливості спеціальних видів зберігання?
зберігання: зберігання у ломбарді; зберігання цінностей у банку; зберігання речей у камерах схову транспортних організацій; зберігання речей у гардеробах організацій; зберігання речей у готелях; зберігання речей, що є предметом спору (секвестр); зберігання транспортних засобів. Короткий розгляд деяких з цих договорів розпочнемо з договору зберігання у ломбарді. Прийнявши від фізичної особи на
- Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом. Отже, якщо платник податку протягом звітного року здійснював операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, уклавши з таким торговцем договір щодо виконання ним функцій податкового агента, то його обов' язок щодо подання річної декларації вважається виконаним,
- Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
зберігання, переховування, транспортування або переробку). 6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) повторність; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб або 3) у великому розмірі. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї. У частині 2 ст. 209 йдеться про повторність лише тотожних злочинних діянь і не передбачено посилення відповідальності за повторність однорідних
- § 1. Загальні положення про договір зберігання
зберігання. Інколи виникають обставини, за яких власник не може самостійно здійснювати володіння своїм майном, а тому передає його на зберігання іншій особі. За таких обставин між особою, яка передала майно на зберігання, і особою, яка його прийняла, виникають зобов'язання щодо зберігання майна. Зберігальні зобов'язання можуть виникати на підставі: 1) договору зберігання або іншого договору,
- § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин).
Речі приватного права. Види речей приватного права
зберігання тощо). 6. Залежно від господарського значення речі можуть бути поділені на головні і другорядні. Головна річ являє основний інтерес як об'єкт цивільних прав, другорядна - виконує допоміжні, обслуговуючі функції. З урахуванням характеру зв'язку між головною річчю і речами другорядними, останні можуть мати різні позначення. Так, якщо головна річ і другорядна пов'язані фізично,
- § 3. Форми правочинів
зберігання речей фізичних осіб у гардеробах установ, організацій тощо, цей договір також укладається усно незалежно від вартості речі, переданої на зберігання. При цьому виникає питання про правове значення так званих легітимаційних знаків (номерного жетона), які видаються в таких випадках особі, що здає речі на зберігання (ст. 937 ЦК). Такий знак є лише одним з можливих способів доказу наявності
- § 2. Первісні (первинні) способи набуття права власності
зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом 6 місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або не заявл'ять про свої права ¦ ¦л і ранспортний засіб, міліція має право продати його, а суму витор- \ внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо
- § 7. Виконання зобов'язань
зберігання без зазначення строку. Вона має бути повернута на першу вимогу, негайно. Закон допускає дострокове виконання зобов'язань. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає зі суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК). За загальним правилом, можливість дострокового виконання
|