|
Правову основу розрахунків різних форм і видів складає досить велика кількість нормативних актів. До них, насамперед, належать ЦК (гл. 74) та ГК (ст. 341, ст.ст. 343 - 344), закони України від 23 вересня 1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", від 6 липня 1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції Закону від 1 червня 2000 р.), від 28 листопада 2002 р. "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", закони "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ін. Підзаконні нормативні акти представлені Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (в редакції Указу від 11 травня 1999 р. № 491/99), а також численними актами Національного банку України, найголовнішими з яких є Інструкція про касові операції в банках України, затв. постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337, Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2004 р. № 110, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, тощо. До документів судової практики з цього питання належить оглядовий лист Вищого господарського суду України від 26 липня 2002 р. № 01-8/870 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з розрахунками".
У найзагальнішому плані розрахунки за що-небудь - придбаний товар, виконані роботи, надані послуги тощо - можуть здійснюватися двома способами - за допомогою вартісного еквівалента - грошей або за допомогою інших засобів, які не передбачають передачу грошових коштів. До останніх належать бартерні розрахунки, розрахунки векселями та іншими негрошовими засобами.
Зважаючи на те, що грошові кошти існують у готівковій формі - формі грошових знаків або у безготівковій формі - формі записів на рахунках у банках (див. п. 3.1 ст. З Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"), розрахунки за їх допомогою мають, відповідно, 2 форми - розрахунки за готівку (готівкові) та безготівкові розрахунки. Вибір відповідної форми розрахунків обумовлюється як волевиявленням сторін - учасників відповідних правовідносин, так і приписами закону і залежить від ряду чинників - виду діяльності суб'єкта, економічної доцільності, залежності від часу, протягом якого повинна здійснитися операція, та інших, у тому числі правового статусу особи - платника і особи - одержувача грошових коштів.
Так, відповідно до ст. 1087 ЦК розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться переважно в безготівковій формі, проте можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
|
- §11. Фізична особа як підприємець
глава 54 ЦК, а тому відповідні зобов'язання підприємців можуть регулюватися ГК у тій частині, що не врегульована нормами ЦК). По-третє, нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, не застосовуються у випадках, коли це випливає із самої суті відносин. Наприклад, не застосовуються норми про цивільну дієздатність юридичної особи (ст. 92 ЦК), філії та
- Глава 34 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
розрахунки в Україні в національній валюті мають повертатися неналежним отримувачем у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дати надходження повідомлення
- Стаття 74. Судові повістки
глава 38), то за новим ЦПК, незалежно від категорії справи, це можливо у випадку, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача позивачеві невідоме навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
глава 30 розділу ІІ ЦКУ. Також згідно з абзацем 3 п. 153.15 статті 153 ПКУ, балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів юридичної особи, що припиняється, включається до складу балансової вартості відповідних груп основних засобів та нематеріальних активів платника податків - правонаступника на дату затвердження передавального акта та підлягає амортизації в порядку, визначеному
- Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
глава 71) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Одним із способів забезпечення зобов'язань за позикою (кредитом) є
- Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати
глава 9 розділу I «Загальні положення») є одним із інструментів забезпечення виконання зобов'язань у цивільних правовідносинах. Пеня нараховується після закінчення визначених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 ст. 129). Кодексом установлено, що при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків
- Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг
глава VIII). Закон України «Про радіочастотний ресурс України» у редакції від 24 червня 2004 р. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 серпня 2005 р. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» у редакції від 12 січня 2006р. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006р. (розділ III). Закон України «Про наркотичні
- Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
глава 37). Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22 травня 1997 р. (статті 4, 7, 19). Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної
- Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
глава 10). Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металах. Затверджене постановою Правління НБ N2 216 від 28 липня 2008 р. Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів прокуратури при направленні та розгляді подань державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної
- Глава 1. МУНИЦИПАЛЬНОЕ ПРАВО - ОТРАСЛЬ ПРАВА,
НАУКА И УЧЕБНАЯ ДИСЦИПЛИНА
Глава 1. МУНИЦИПАЛЬНОЕ ПРАВО - ОТРАСЛЬ ПРАВА, НАУКА И УЧЕБНАЯ
|