Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання


1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За життя подружжя шлюб може бути припинений шляхом його розірвання. З урахуванням того, що сім'я є не лише союзом конкретних осіб, але й соціальним інститутом, суспільство та держава зацікавлені в збереженні сім'ї. Тому припинення шлюбу внаслідок його розірвання здійснюється в певних межах під контролем держави та відповідними органами - судом або державним органом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС)
Коментована стаття містить загальну «схему» підстав та порядку розірвання шлюбу. Як вже зазначалося (див. коментар до ст. 104 СК України), розірвання шлюбу визначається не об'єктивними, а суб'єктивними чинниками. Тому для розірвання шлюбу перш за все необхідний вольовий акт подружжя або одного з них - подача спільної заяви подружжя або позову одним із них. На цій підставі буде винесено відповідне рішення суду або здійснене розірвання шлюбу державним органом РАЦС.
Виходячи з передбачених законом особливостей порядку розірвання шлюбу, в літературі виділяють:
а) адміністративний порядок, коли розірвання шлюбу здійснюється державним органом РАЦС;
б) судовий порядок, коли шлюб розривається за рішенням суду.
Вирішення питання про те, в якому саме порядку може бути розірвано шлюб, залежить від кількох обставин. Основними з них є: а) наявність у подружжя дітей, віком до 18 років; б) наявність спільної згоди дружини та чоловіка щодо розірвання шлюбу. Ці обставини є принципово важливими. Наприклад, відсутність згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу і виникнення між сторонами спору вимагає більше уважного розгляду справи і, відповідно - передачі розгляду спору до суду. При взаємній згоді чоловіка та дружини на розірвання шлюбу звернення до суду можна уникнути. Сторони вправі самостійно вирішувати для себе питання про збереження сім'ї. Проте наявність у подружжя дітей віком до 18 років кардинально змінює ситуацію й спричиняє необхідність виключно судового розгляду справи, оскільки в цьому випадку мова йде про долю дитини, інтереси якої заслуговують особливого захисту.
2. Розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану іноді називають адміністративним порядком розірвання шлюбу. Термін «адміністративний» є дещо умовним, по суті він означає більш просту, у порівнянні із судовою, процедуру розірвання шлюбу. Така процедура здійснюється державним відділом реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, а також у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.
Існують різні підстави для розірвання шлюбу державними органами РАЦС. Вони об'єднані у дві групи. У першому випадку підставою розірвання шлюбу є взаємна узгоджена воля дружини та чоловіка (див. коментар до ст. 106 СК України); у другому - бажання одного з них (див. коментар до ст. 107 СК України).
Шлюб припиняється державним органом реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою дружини та чоловіка у випадку, коли:
а) дружина та чоловік не мають дітей віком до 18 років;
б) дружина та чоловік згодні на розірвання шлюбу.
Шлюб припиняється державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя у випадку, коли:
а) другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки;
б) питання про наявність у подружжя дітей у цьому випадку значення не має.
3. Окрім адміністративного, існує також судовий порядок розірвання шлюбу. У цьому випадку шлюб розривається відповідно за рішенням суду. Більш детально цей порядок розірвання шлюбу визначається в спеціальних нормах СК України.(див. коментар до ст..109-112 СК України). В коментованій статті міститься відсилка до цих норм і визначається загальне правило щодо судового порядку розірвання шлюбу.
Шлюб припиняється на підставі рішення суду внаслідок його розірвання за спільною заявою дружини та чоловіка у випадку, коли:
а) подружжя має дітей у віці до 18 років;
б) чоловік та дружина згодні на розірвання шлюбу.
Шлюб припиняється на підставі рішення суду внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя у випадку, коли:
а) один з подружжя 3. Окрім адміністративного, існує також судовий порядок розірвання шлюбу. У цьому випадку шлюб розривається відповідно за рішенням суду. Більш детально цей порядок розірвання шлюбу визначається в спеціальних нормах СК України (див. коментар до ст. ст. 109-112 СК не згоден на розірвання шлюбу;
б) питання про наявність у подружжя дітей при цьому значення не має, за винятком випадків, передбачених у законі (див. коментар до ст. 110 СК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання"
  1. 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
    припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин). Від юридичних фактів відрізняють так звані "юридичні умови" - обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С. !саков). Наприклад, підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення. Але для її застосування за
  2. Висновки до розділу
    статті 53 чинного Кодексу про шлюб та сім'ю, за яким встановлення батьківства судом можливе лише у разі доведення однієї з чотирьох обставин, визначених статтею, пропонується правило, за яким для встановлення батьківства будуть слугувати підставою різні докази, не обмежені певним переліком, встановленим законом. Це забезпечить кращі можливості для повного і всебічного визначення підстав для
  3. Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
    стаття містить приблизний перелік фактів, які можна .встановлювати в судовому порядку. 1) Факт родинних відносин. У заяві слід вказати мету встановлення факту, який орган державної реєстрації актів цивільного стану і коли відмовив у видачі відповідного документа. Просити можна про підтвердження такого ступеня спорідненості, який може спричинити правові наслідки для заявника (одержання спадщини,
  4. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  5. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    статті, - нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю". Отже, режим спільності не поширюється на майно, придбане до шлюбу або після його припинення. При цьому юридичну силу має шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану (РАГСу). Нерідко чоловік і жінка з певних причин не реєструють шлюб, перебуваючи у так званих фактичних шлюбних відносинах. На майнові
  6. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    статтях 31, 34 і 63. Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю, що, в свою чергу, породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту. Індивідуалізація особистості - ще одна важлива
  7. § 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
    статтями 62, 63, 166 КпШС. Громадянин має право змінити своє ім'я, якщо воно йому не подобається, по досягненні 16 років. Зміна імені проводиться органами РАГСу за місцем проживання заявника згідно з Положенням "Про порядок розгляду клопотань про зміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові", за- твердженим Постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 1993 р. № 233. При
  8. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    статтях 13, 14 і 41. Статті 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31 і 32 Конституції України заклали підвалини цивільно-правового регулювання особистих немайно-вих відносин з приводу таких особистих благ, як життя, здоров'я, ім'я, честь, гідність, ділова репутація, особисті папери, таємниця кореспонденцій та ін. Конституцію України можна розглядати як центр всієї структури українського законодавства, в тому
  9. Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
    статті, частини статей тощо) можуть бути визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України і втрачають чинність з дня ухвалення такого рішення. При цьому закони чи їх окремі положення визнаються неконституційними, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Визнання
  10. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою