Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 109. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Коментована стаття визначає порядок здійснення відставки Президента України як однієї з форм дострокового припинення
його повноважень.
Відставка передбачає дострокове припинення повноважень Президента України за його власною ініціативою. Конституція регламентує порядок здійснення відставки глави держави лише загально, акцентуючи увагу на двох принципових моментах: а) Президент України повинен оголосити про свою відставку тільки особисто; б) така заява має бути оголошена на засіданні Верховної
Ради України.
Конституція України
Розділ V. Стаття ПО
Оскільки глава держави отримав свій мандат довіри безпосередньо від народу, той й складати свої повноваження має перед ним. Тому вимога оголошення Президентом своєї заяви пр0 відставку на засіданні Верховної Ради є цілком логічною і обґрунтованого, оскільки саме парламент уповноважений представляти народ і виступати від його імені.
Таким чином, процедура не може бути визнана дотриманою у разі проголошення заяви про відставку від імені Президента будь-якою іншою особою, а також, якщо вона буде проголошена не на засіданні Верховної Ради України, а перед іншими органами державної влади чи будь-яким іншим способом, не передбаченим Конституцією України, наприклад, шляхом публічного виступу, заявою по радіо або телебаченню.
Означені умови також мають служити гарантією єдності волі й вільного волевиявлення Президента України, виключити будь-який протиправний тиск на нього з боку інших осіб. Крім того, оголошення заяви глави держави про свою відставку на засіданні парламенту є гарантією того, що ця процедура буде легітимною і відкритою для широких кіл громадськості.
Конституція не містить певних вимог щодо змісту заяви Президента України про свою відставку. Зокрема, від Президента не вимагається обгрунтувати своє рішення чи назвати причини і підстави такого рішення. Головне, що обов'язково має прозвучати у такій заяві, - це те, що Президент дійсно прийняв рішення про відставку і це рішення є цілком свідомим та добровільним.
Відставка Президента України набуває чинності з моменту оголошення ним особисто відповідної заяви. Від цього ж моменту припиняються його повноваження. Відставку неможливо відстрочити на певний час або ж за якихось умов, що дає можливість виключити ситуацію, коли глава держави на засіданні парламенту заявляє, що йде у відставку після закінчення невідкладних справ, тобто через деякий час - через тиждень, місяць, при настанні відповідних подій тошо. Таке відстрочення відставки за Конституцією України є неможливим.
Спочатку Президент України має особисто підписати письмову заяву про відставку, оскільки усного оголошення в цьому разі навряд чи буде достатньо. При цьому в заяві про відставку доречно вказувати не тільки рік, місяць і день, а також і годину, з якої починається відставка. Це має досить важливе значення,
оскільки юридично з моменту оголошення Президентом про свОю відставку його повноваження автоматично переходять до Прем'єр-міністра України, чим забезпечується безперервність виконання повноважень глави держави.
Оголошення Президентом України про свою відставку повинне мати безповоротний характер: він не може після прийняття відповідного рішення оголосити, що передумав, і відкликати або скасувати свою заяву про відставку.
Водночас відставка є невідворотною, тобто ні парламент, ні Український народ не можуть не прийняти відставку глави держави, не можуть зобов'язати його продовжувати виконувати президентські повноваження проти його волі. Конституційно «є передбачається необхідність дачі згоди Верховної Ради України на відставку Президента України, оскільки його рішення не залежить від позиції парламенту. Не потрібно також прийняття Верховною Радою рішення про те, що вона приймає відставку Президента, або прийняття нею якогось іншого акта для констатації закінчення повноважень глави держави, який іде у відставку. Верховна Рада України повинна лише вирішити питання про призначення виборів нового Президента України відповідно до п. 7 ст. 85 Конституції України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 109. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України."
  1. Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
    статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про шо постановляється ухвала. 1. Коментована стаття встановлює нове правило стосовно порядку апеляційного оскарження, хоча її назва присвячена лише строкам апеляційного оскарження. За загальним правилом поданню апеляційної скарги на судове рішення та ухвалу суду
  2. Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України
    стаття встановлює порядок набрання законної сили рішеннями і ухвалами Верховного Суду України, які ухвалюються і постановляються за підсумками перегляду рішень у зв'язку з винятковими обставинами. У зв'язку з тим, що цей перегляд є винятковим, ухвалені судом рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення й оскарженню не
  3. Стаття 456. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви
    ним застосуванням судом касаційної інстанції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обґрунтування з цього питання, а в резолютивній частині - висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних
  4. Стаття 225. Момент здійснення усиновлення
    чинності рішення суду про усиновлення. 1. Згідно зі ст. 255 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). 2. Якщо рішення суду не оскаржене у встановленому законом порядку і заявник не відкликав заяву про усиновлення
  5. Стаття 222. Видача або направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі
    стаття передбачає обов'язок суду видавати копії судового рішення особам, які брали участь у справі і були присутніми у судовому засіданні, на їхню вимогу не пізніше п'яти днів із дня проголошення судового рішення. 259 2. За загальним правилом, цивільні справи по суті розглядаються за умови фактичної участі сторін і третіх осіб. Однак у тих випад ках, коли справу розглянуто під час
  6. Стаття 29. Цивільна процесуальна дієздатність
    статтею, ст. 37 ЦК України. 3. Частина 3 коментованої статті передбачає два випадки, коли неповнолітня особа може набути повну цивільну процесуальну дієздатність. Обидва випадки пов'язані з набуттям повної цивільної дієздатності. По-перше, згідно з частиною 2 ст. 34 ЦК України, у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з
  7. Стаття 454. Повноваження Верховного Суду України
    статті 445 цього
  8. Стаття 116. Право на повторний шлюб після розірвання шлюбу
    статті вказано, що особа має право на повторний шлюб після розірвання шлюбу та одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Вбачається, що ця норма закону є неточною. Особа має право на повторний шлюб незалежно від одержання свідоцтва про розірвання попереднього шлюбу. Таке свідоцтво має обліковий характер, у той час як право на шлюб має будь-яка дієздатна особа, яка не перебуває у зареєстрованому
  9. Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання
    стаття закону зазнала певних змін. В первісній редакції ч. 1 ст. 114 СК України вказувалося, що шлюб припиняється у день винесення органом РАЦС постанови про розірвання шлюбу. Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V«Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України»' винесення органами РАЦС постанов про розірвання шлюбу було скасоване. У зв'язку з цим органи РАЦС одразу реєструють
  10. Розділ X ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
    статтями 402 - 421, 423 - 435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Кодексом; частини четвертої статті 213 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня набрання чинності положеннями закону, що регулює надання безоплатної
  11. Стаття 223. Заява про усиновлення дитини
    чинності рішенням суду про усиновлення. 1. Усиновлення є добровільним актом і може здійснюватися лише за бажанням (волевиявленням) особи, яка бажає усиновити дитину чи повнолітню особу. Це означає, що ніхто не може бути примушений до усиновлення поза своєю волею. Волевиявлення особи (осіб), які бажають стати усиновлювачами, повинно бути виражено у письмовій заяві про здійснення усиновлення
  12. Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ
    статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом
  13. § 3. Дія цивільного законодавства
    українські юридичні особи, держава Україна, територіальні громади. Дія цивільного законодавства поширюється також на іноземних громадян, осіб без громадянства, на іноземні юридичні особи, якщо інше не передбачено законами України. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то зазначений нормативний акт діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній
  14. Стаття 67. Звільнення від митного огляду
    ними.
  15. Стаття 227. Повідомлення про заочне рішення
    проголошення. 1. Як і при розгляді справи у загальному порядку, відповідачам, які не з'явилися до судового засідання, суд повинен направити рекомендованим листом із повідомленням про вручення копію заочного судового рішення не пізніше п'яти днів із дня його
  16. Стаття 465. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та її наслідки
    ними обставинами, має право відмовитися від заяви до початку судового розгляду. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу. 2. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих