Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 2, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 134. Об'єкт оподаткування


134.1. У цьому розділі об'єктом оподаткування є:
134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
134.1. Відповідно до пп. 7.1.2 п. 7.1 статті 7 ПКУ об'єкт оподаткування визначається основним елементом будь-якого податку. У свою чергу, п. 22.1 статті 22 ПКУ дає вичерпне, узагальнене розуміння сутності об'єкта оподаткування. Але кожен податок має свої специфічні особливості, відповідно до яких і визначається його об' єкт оподаткування. Стаття 134 ПКУ виділяє два об'єкта оподаткування - це для резидентів (пп. 134.1.1) та нерезидентів (пп. 134.1.2).
Слід зазначити, що п. 44.2 статті 44 глави 1 розділу 2 ПКУ регламентується, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (законодавець мав на увазі визначення тимчасових та постійних податкових різниць - думка автора). Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
134.1.1. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування в резидента визнається прибуток, який отримується платником податку як на території України, так і за її межами. Тобто платник податку у визначення прибутку до оподаткування включає доходи та витрати, які отримуються ним у процесі господарської діяльності як на території України, так і за її межами (закордонні філіали, представництва, участі в іноземних компаніях тощо).
Відповідно до частини 1 статті 142 ГКУ прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб' єкта господарювання за певний період на суму витрат та суму амортизаційних відрахувань. Пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПКУ прибуток як об'єкт оподаткування визначається дещо по-іншому, ніж це трактує ГКУ, а саме:
= Дзп - Ср - Візп, (1)
де Пзп - прибуток звітного податкового періоду; Дзп - доходи звітного
податкового періоду; Ср - собівартість реалізованих товарів, виконаних
робіт, наданих послуг; Візп - інші витрати звітного податкового періоду.
Розглянемо дані три складові, які впливають на розмір обчислюваного оподаткованого прибутку.
Стосовно першої складової (Дзп). Частина 2 статті 142 ГКУ
регламентує, що для цілей оподаткування Законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування. Виходячи з цього, статті 135-137 ПКУ регламентують спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування (детальніше порядок формування доходів дивись у коментарях до статей 135-137 ПКУ).
Друга складова (Ср) - собівартість реалізованих товарів, виконаних
робіт, наданих послуг (у рахунках бухгалтерського обліку - рахунок 90 «Собівартість реалізації»). Визначення даного терміна трактується в пп. 14.1.228 п. 14.1 статті 14 ПКУ, де собівартість розуміється як витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Склад собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визначається п. 138.8-138.9 статті 138 ПКУ. Стосовно амортизаційних відрахувань, то вони є складовою собівартості і відокремлено, як
відзначається в частині 1 статті 142 ГКУ, зменшувати оподатковуваний прибуток не будуть.
Внесення у формулу розрахунку прибутку до оподаткування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг зумовлене тим, що законодавець акцентує увагу на наближенні норм податкового та бухгалтерського обліку.
Щодо третьої складової (Візп). Інші витрати звітного періоду, які
включаються для визначення оподаткованого прибутку регламентуються п. 138.10-138.12 статті 138 ПКУ. Крім цього складу витрат, існують певні особливості щодо визначення окремих витрат, які регламентуються статтями
139-143 ПКУ.
Звітним періодом для платників податку на прибуток вважається: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 152.9 статті 152 ПКУ), крім виробників сільськогосподарської продукції, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Окремі правила порядку обчислення податку визначаються статтею 152 ПКУ (див. коментар до даної статті).
134.1.2. Другим об'єктом оподаткування є прибуток (дохід) нерезидента, який отриманий на території України.
Визначення сутності нерезидента трактується в п. 133.2 статті 133 та пп. 14.1.122 п. 14.1 статті 14 ПКУ, а особливості оподаткування нерезидентів наведено в статтях 160-161 ПКУ (див. коментар до даних статей).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 134. Об'єкт оподаткування"
  1. § 1. Договір купівлі-продажу
    Відносини купівлі-продажу в широкому розумінні регулюються гл. 54 ЦК. (інституту традиційної купівлі-продажу присвячені §§ 1-2 'зазначеної глави), Законом України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), а також іншими нормативними актами різної юридичної сили залеж.- но від особливостей предмета договору (правочини із земельними ділянками -
  2. § 6. Договір міни
    Загальні положення щодо міни (бартеру) містяться у § 6 гл. 54 ЦК та ст. 293 ГК. Операції, що мають ознаки бартерних, додатково регулюються Законом "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Законом України від 23 грудня 1998 р. "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" і прийнятою на виконання останнього постановою Кабінету Міністрів
  3. § 2. Безготівкові розрахунки
    Поняття безготівкових розрахунків. Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові ро ірахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки
  4. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    Поняття «господарської діяльності» є визначальним для подальшого розуміння і засвоєння форм та методів державного регулювання виробництва суспільно - необхідних матеріальних благ, яке є результатом діяльності людини і одночасно засобом забезпечення її життєдіяльності та суспільних потреб. На початку розвитку людства воно відбувалося шляхом ведення натурального господарства. При такому способі
  5. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    Термін «санкція» (лат. sanctio - непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавства або договірного зобов'язання, що застосовується до винної особи і зумовлюють певні несприятливі (негативні) для неї наслідки. Власне господарським санкціями як правовий засіб відповідальності у сфері
  6. Стаття 68. Спрощений митний контроль
    Регіональні митниці, митниці, за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, можуть застосовувати спрощений митний контроль. Спрощений митний контроль застосовується у випадках переміщення громадянами через митний кордон України товарів, що не підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і не належать до категорії товарів, на
  7. Стаття 90. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації
    З дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не
  8. Стаття 129. Митний контроль каботажних суден
    Судна каботажного плавання, що плавають під Державним Прапором України, а також судна каботажного плавання, що плавають під іноземним прапором, за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, перебувають під митним контролем протягом усього часу каботажу. Митне оформлення таких суден здійснюється документально після повернення з рейсу на підставі
  9. Стаття 198. Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються
    Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами
  10. Стаття 206. Товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування
    Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо: товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах; професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для
© 2014-2022  yport.inf.ua