Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 2, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 158. Особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій


158.1. Звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:
устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;
матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;
устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Платник повинен забезпечити окремий облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов'язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв'язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити за відповідний період пеню в розмірах, визначених цим Кодексом.
158.2. Звільняється від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів.
До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергоефективності і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, та отримали висновок такого органу про відповідність енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергоефективності та включені до галузевих програм з енергоефективності.
Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних
заходів та енергоефективних проектів, покладається на центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
При впровадженні платником податку енергоефективних заходів та енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації проектів, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
158.3. Норми пунктів 158.1 та 158.2 цієї статті діють протягом п'яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.
158. Особливий режим оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій, діє в Україні з 16.03.2007 р. та регламентується статтею 16 Закону України від 1 липня 1994 року № 74/94 ВР «Про енергозбереження», Законом України від 16 березня 2007 року № 760-У «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження».
Закон України від 1 липня 1994 року № 74/94 ВР «Про енергозбереження» трактує енергоефективну продукцію, технологію, обладнання як продукцію або метод, засіб її виробництва, що забезпечують раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками. Впровадження енергозберігаючих технологій - це діяльність, спрямована на впровадження у виробництво методів або засобів, що забезпечують раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів
порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками.
158.1. Повний перелік пільг з податку на прибуток дивись у табл. 3.23 (коментар до статті 154 ПКУ). Серед сукупності пільг звільняється від оподаткування 80 % прибутку підприємств, який отриманий від продажу на митній території України товарів власного виробництва. Перелік груп таких товарів надається в коментованому пункті статті 158, а конкретні види товарів будуть встановлені Кабінетом Міністрів України.
Норми коментованої статті виділяють п'ять груп товарів, які підлягатимуть пільговому оподаткуванню, виходячи з яких КМУ буде розробляти чіткий
- 94 А
перелік конкретних видів товарів . А саме:
94 Див., наприклад, Постанову КМУ № 444 від 14 травня 2008 р. «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих». Дана постанова надає чіткий перелік енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих виробів, які звільняються від сплати ввізного мита, а також звільняються від обкладення податком на додану вартість.
1. Устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії .
2. Матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії .
3. Енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів .
4. Засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно- енергетичних ресурсів.
5. Устаткування для виробництва альтернативних видів палива . Отже, фактично для отримання права на таку пільгу є три умови:
1) законодавчо визначені види товарів;
2) виробництво визначених товарів виключно на території України;
3) продаж визначених товарів виключно на митній території України. Платник податку, який користується даною пільгою, повинен вести
окремий облік прибутку або збитку, і відтак - доходів і витрат, який отриманий внаслідок пільгового оподаткування.
Кошти, які вивільняються з-під оподаткування, повинні використовуватися за цільовим призначенням - збільшення обсягів виробництва. Порядок використання таких коштів регламентуватиметься Кабінетом Міністрів України.
У випадку, якщо такі платники податку використовують вивільнені від оподаткування кошти не за цільовим призначенням, то вони повинні збільшити свої податкові зобов' язання з податку на прибуток у податковому періоді, на який припадає таке нецільове використання, та сплатити такий податок до бюджету шляхом включення доходів та витрат, які пов' язані з діяльністю, яка підпадає під пільговий режим оподаткування до загальних доходів та витрат платника податку. Крім того, він повинен сплатити пеню відповідно до статті 129 глави 12 розділу 2 ПКУ (див. коментар до даної статті).
У цілях даної статті слід зазначити, що прибуток, який підлягає оподаткуванню і формується за рахунок основної та пільгової діяльності платника податку, визначається шляхом зменшення загального об'єкта оподаткування (позитивного або від' ємного) платника податку на суму прибутку, який звільнено від оподаткування. Слід зазначити, що до об'єкта оподаткування включається увесь прибуток, отриманий платником податку протягом звітного періоду, в тому числі й прибуток, який підлягає звільненню від оподаткування.
З метою достовірного ведення податкових розрахунків будь-який об'єкт оподаткування (позитивний або від'ємний) повинен бути зменшений на суму прибутку (позитивну або від' ємну), який звільнено від оподаткування.
158.2. Суб' єкти підприємницької діяльності - платники податку на прибуток, які включені до Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів (далі - Реєстр) та
отримують прибуток від їх здійснення, мають право на звільнення від оподаткування 50 % такого прибутку.
Процедура включення підприємств, установ, організацій усіх форм власності до Реєстру регламентується Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 01.04.2008 р. № 49 «Про затвердження Порядку до включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за № 318/15009. Відповідно до цього Наказу (п. 1.3) до Реєстру включаються юридичні особи, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів та включені до галузевих програм з енергозбереження і за результатами проведення експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження (далі - державна експертиза) отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження.
Відповідно до п. 2.1 цього Наказу включення до Реєстру здійснює Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі - НАЕР).
Отже, для отримання даної пільги необхідно дотримуватися двох вимог:
1. Здійснення енергоефективних заходів та реалізація енергоефективних проектів.
2. Отримати свідоцтво національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про внесення такого платника податку до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.
Відповідно до п. 2.5. Наказу, щоб отримати свідоцтво, платник повинен подати заяву та такий пакет документів:
1. Копії установчих документів.
2. Висновок державної експертизи з енергозбереження про відповідність енергозберігаючих заходів та/або енергоефективних проектів, що вже впроваджені на підприємстві або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження.
3. Копія затвердженої та погодженої в установленому порядку галузевої програми енергозбереження, до якої включені енергозберігаючі заходи або енергоефективні проекти юридичної особи, завірена відповідним органом виконавчої влади.
4. Розрахунки очікуваних втрат доходів державного бюджету у зв'язку з наданням юридичній особі податкових пільг та пропозиції щодо джерел їх покриття.
5. Клопотання міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади відповідної галузі про включення юридичної особи до Реєстру з підтвердженням джерел покриття втрат доходів державного бюджету.
Включення підприємств до галузевих програм із енергозбереження здійснюється на підставі Розпорядження КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1567-р «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів»
Механізм визначення критеріїв енергоефективності програм і заходів регламентується Типовою методикою «Загальні вимоги до організації та
проведення енергетичного аудиту», затвердженою Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 20 травня 2010 року № 56. Відповідно до цієї методики критеріями економічної ефективності можуть бути:
1. Затрати на розробку, впровадження та експлуатацію.
2. Економічний ефект від впровадження (прибуток, рентабельність, період окупності).
3. Співвідношення затрат та економічного ефекту, вираженого у певній формі.
Платник податку, який користується даною пільгою, повинен вести окремий облік прибутку або збитку, і відтак, - доходів і витрат, який отриманий внаслідок пільгового оподаткування у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
158.3. Дані пільги, зазначені в п. 158.1. та 158.2. статті 158 ПКУ, діють з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва протягом п' яти років. Момент отримання першого прибутку визначається платником податку відповідно до порядку, затвердженого КМУ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 158. Особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій"
  1. Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
    статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта
  2. Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
    статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього
  3. § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
    статті сформулювати орієнтовний перелік таких підстав. Відповідно до ст. 12 закону громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Звичайно, перелічені
  4. § 1. Договір купівлі-продажу
    статті ЦК, ціна не є істотною умовою договору купівлі- продажу у цивільно-правових договорах - якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Проте вже згідно з ч. 2 ст. 189 ГК (див. також ч. З ст. 180 цього Кодексу) ціна є істотною
  5. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    статтею 10 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: ­ структурно - галузева політика, спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково - технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
  6. Стаття 22. Об'єкт оподаткування
    особливості окремого виду об'єкта оподаткування в спеціальних нормах. Податкове законодавство досить часто виділяє як доходи матеріальні надходження. Характеристика майна як об'єкта оподаткування представляє непросте завдання, оскільки в цьому випадку особливо виразно може проступити стик між податково-правовим і цивільно-правовим регулюванням. Щоб залишатися на позиціях податково-правового
  7. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших
  8. Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
    статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. 135.2. Доходи визначаються на підставі
  9. Стаття 140. Особливості визнання витрат подвійного призначення
    статті 161 цього Кодексу; б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам; в) роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента
  10. Стаття 141. Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями
    статті, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 цієї статті, протягом звітного періоду підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів із збереженням обмежень, передбачених пунктом 141.2 цієї статті. 141.1. До складу витрат платника податків належать будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими
© 2014-2022  yport.inf.ua