Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 162. Порушення правил про валютні операції

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 12.06.87 p. № 4134-ХІ; законами України від 17*06.92 p. № 2468-ХІ1, від 28.01.94 p. № 3890-ХІІ, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР; у редакції Закону України від 18.05.2000 р. № 1744-ІІІ)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері обігу валютних цінностей (див. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закони України "Про Національний банк України", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та ін.).
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в здійсненні незаконних скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави.
Згідно положень Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", валютні цінності - це валюта України, іноземна валюта, платіжні документи, що виражені в іноземній валюті. При цьому валюта України (гривня)- це грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; іноземна валюта - іноземні грошові знаки у формі банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу.
України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Що ж до операцій обміну валютних цінностей, то згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року №502, до валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками віднесено:
1) купівлю у фізичних осіб- резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
2) продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
3) купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;
4) конвертацію (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;
5) прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.
Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим зазначеною Інструкцією. Порушення цього порядку і має наслідком утворення складу правопорушення, передбаченого коментованою статтею КУАП
3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 162. Порушення правил про валютні операції"
  1. Стаття 170. Операції з товарами, що зберігаються на складах митних органів підприємствами
    статтею 63 цього Кодексу, а також: 1) підготовку товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, упакування та перепакування); 2) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик і властивостей, що істотно відрізняють її від вихідних складових; 3) прості складські
  2. Стаття 386. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил
    статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 цього Кодексу, розглядаються митними органами. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються місцевими судами (суддями) за місцем розташування митних
  3. Стаття 215. Операції, що можуть проводитися з товарами, які перебувають у режимі митного складу
    проводитися такі операції: 1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів; 2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції. Конкретний перелік та порядок здійснення
  4. Стаття 360. Приводи і підстави для порушення справи про порушення митних правил
    порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних); 3) повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних
  5. Стаття 320. Відповідальність за порушення митних правил
    порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших податків і
  6. Стаття 322. Види стягнень за порушення митних правил
    порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення
  7. Стаття 358. Порушення справи про порушення митних правил
    порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення митних
  8. Стаття 194. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою
    статті 185 цього розділу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього розділу, яка є основною. 194.1.1. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг. 194.1. Цією статтею визначено, які
  9. Стаття 280. Додаткові положення щодо визначення критерію достатньої переробки товару
    продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування); 3) прості складальні операції; 4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових; 5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій; 6) забій
  10. Стаття 399. Загальні положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
    статтею 393 цього Кодексу. Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно у передбачених цим Кодексом випадках, а в інших випадках - через державного виконавця. У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи кожна постанова виконується
  11. Стаття 323. Основні і додаткові види стягнення
    статтею, якою встановлюється відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 328 цього
  12. Реєстрація операцій на суднах-збирачах і приймальних спорудах у портах
    статтею КУАП. 3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (капітан та інші особи командного складу судна чи іншого плавучого засобу). 4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або
  13. Стаття 362. Посадові особи митних органів, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил
    порушення митних правил здійснюють посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил митного органу, в зоні діяльності якого було вчинено або виявлено таке порушення. Посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил регіональної митниці можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митних правил, порушеній
  14. Стаття 365. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил
    порушення митних правил беруть: особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил; представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил (законні представники, представники, що діють на підставі довіреності, доручення); захисники; свідки; експерти; перекладачі;