Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 166/4. Порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень

Неподання, несвоєчасне подання посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також керівниками (розпорядниками кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо) та особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення осіб, зазначених у частині першій цієї статті, від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи не своєчасне виконання їх рішень - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 1664 згідно із Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (див. Закон України "Про Антимонопольний комітет України").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) неподання, несвоєчасне подання інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням;
2) ухилення від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи не своєчасне виконання їх рішень.
Обидва склади є формальні.
Відповідно до статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Комітету, голови територіального відділення комітету, уповноважених ними працівників Комітету, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, необхідну для виконання Комітетом, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівники (розпорядники кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо), громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності (щодо складу правопорушення, передбаченого ч. 2 цієї статті - тільки у формі умислу).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 166/4. Порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень"
  1. Стаття 166-4.
    статті, від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи несвоєчасне виконання їх рішень - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено
  2. Стаття 20.
    статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю, підприємств, установ, організацій, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність згідно з
  3. Стаття 12.
    виконання
  4. Стаття 397. Наслідки подання скарги або внесення подання
    порушення митних правил до закінчення розгляду скарги
  5. Подання скарги або внесення подання зупиняє виконання постанови митного органу по справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (подання).
    порушення митних
  6. 2.4. Санкції за порушення антимонопольного законодавства
    статтями 4 - 6 Закону України "Про обмеження монополізму ..." , тобто діянь, які кваліфіковані даним законом як правопорушення; 2) неналежне виконання (відхилення від виконання чи несвоєчасне виконання) рішень Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольного законодавства, відновленні первісного стану чи зміні угод, що суперечать
  7. Стаття 16.
    статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 258/95-ВР від 05.07.95, N 154/98-ВР від 03.03.98 ) 2. Примусовий поділ не застосовується у випадках: неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць; наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць, (якщо частка
  8. Стаття 394. Перевірка законності та обгрунтованості постанови митного органу
    статті, приймаються митними органами шляхом винесення постанов. Копія рішення по скарзі або поданню прокурора на постанову у справі про порушення митних правил протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої її винесено. Про результати розгляду подання повідомляється прокуророві. У разі скасування постанови митного органу по справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються
  9. Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання
    стаття визначає строк подання заяви пре поворот виконання та особливості її розгляду судом. Питання про поворот виконання скасованого рішення може вирішуватися й у відокремленому провадженні, якщо воно не було вирішено апеляційним чи касаційним судом або судом при новому розгляді справи. Заява про поворот виконання подається в межах загального строку позовної давності без оплати судового збору в
  10. Стаття 393. Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
    стаття визначає порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду: воно подається до суду, встановленого попередньою статтею, або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, може бути, передбачено
  11. Стаття Наслідки подання апеляційної скарги
    подано апеляційну скаргу лише на певну частину судового рішення або якщо рішення стосується кількох обвинувачених, а скарга надійшла лише в інтересах одного, то судове рішення в інших частинах або щодо інших обвинувачених не набирає сили до прийняття рішення апеляційним судом. 2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання,
  12. Стаття 290. Рішення суду
    статтею та ст. 294
  13. Стаття 382. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ
    статтею віднесено справи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. По таких справах поворот виконання допускається лише у випадках скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і лише тоді, якщо скасоване рішення було обгрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. 3. До
  14. Стаття 400. Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
    статтями 392 - 394 цього Кодексу для 441 подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. 2. До клопотання про визнання рішення іноземного суд)', що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземною суду, про визнання якого
  15. Стаття 403. Порядок виконання постанови митного органу про накладення штрафу
    порушення митних правил, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або внесення на неї подання прокурором - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення або відхилення подання. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до Державного бюджету
  16. Стаття 217. Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання
    статті суд може або повинен визначити у резолютивній частині судового рішення порядок його виконання. 2. Факультативно це питання вирішується тоді, коли суд допускає відстрочку або розстрочку виконання чи негайне виконання рішення за підставами ст. 367 ЦПК. Відстрочка виконання рішення - це перенесення виконання рішення на інший, більш пізній час. Так, у разі задоволення позову про виселення
  17. Стаття 397. Оскарження ухвали суду
    стаття встановлює можливість оскарження як ухвали суду про подання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, так і ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Апеляційне оскарження зазначених ухвал, розгляд справ і таке інше здійснюється за загальними правилами ЦПК, тобто так, як це встановлено главою 1 розділу V цього Кодексу. 2. До викладеного у пункті 1
  18. Стаття 226. Форма і зміст заочного рішення
    статтями 213 і 215 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому мас бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд. 1. Коментована стаття є головним чином відсильною. Як і всяке судове рішення, заочне рішення має відповідати вимогам законності і обґрунтованості, тобто й у цьому розгляді справи суд повинен виконати всі вимоги цивільного судочинства і вирішити справу згідно із законом,
  19. Стаття 391. Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання
    стаття, що коментується, встановлює строки виконавчої давності. Відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» дана стаття встановлює, що рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили. Якщо у самому рішенні іноземного суду не зазначений порядок і строк набрання ним законної сили, до