|
Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 166 згідно із Законом України від 22.12.99 р. № 1342-ХІУ; у редакції Закону України від 04.10.2001 р. № 2747-ІІІ)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері банківської діяльності (див. Закони України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушенні керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Кожний банк є об'єктом перевірки на місці інспекторами Національного банку України чи аудиторами, призначеними Національним банком України (формальний склад).
3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (керівники банків; власники істотної участі у банку; особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
5. За порушення, передбачені цією статтею та статтею 166-6 коментованого Кодексу Національний банк України накладає адміністративні штрафи у порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2001 року № 563 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2002 р. за № 62/6350).
1.2. Згідно зі статтею 234-3 Кодексу Національний банк України (далі- Національний банк) розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з допущенням порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), а також порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку (стаття 166-6).
1.3. Від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку та їх заступники (стаття 234-3).
Передбачені цим Положенням повноваження посадових осіб можуть виконуватися посадовими особами, що їх заміщають, у встановленому порядку.
Зазначені посадові особи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 166-5, 166-6 Кодексу, у межах своїх повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
1.4. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені статтями 1665 - 166 та 188 4 Кодексу, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
1.5. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
|
- 3. Провадження в справах про адміністративні правопорушення
статті 1667, 1668 Кодексу; порушенням вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію; ненаданням, несвоєчасним наданням або наданням недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Уповноваженому органу; ненаданням, несвоєчасним наданням додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали
- Відповідальність банку за договором банківського рахунка
порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України). Крім можливості застосування штрафних санкцій, законодавство встановлює обов'язок
- 4. Протокол про адміністративне правопорушення
статті 1665, 1666, 1667, 1668 Кодексу; порушенням вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію; ненаданням, несвоєчасним наданням або наданням недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Уповноваженому органу; ненаданням, несвоєчасним наданням додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що
- 2.3. Зберігання у банку
банківського сейфа, що охороняється банком; 3) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком. Договори банківського зберігання є двосторонніми, реальними (окрім договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, який є консенсуальним) і відплатними. Усі вказані договори характеризуються тим, що зберігачем виступає банк,
- Стаття 287. Підсудність
стаття та глава 12 розділу IV ЦПК цілком регулюють розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Згідно зі ст. 1076 ЦК банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості 320 про операції та рахунки може бути надано тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим
- 2. Накладення адміністративного стягнення
порушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами. 2.2. Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень: а) банківського законодавства; б) нормативно-правових актів Національного банку; в) у
- § 4. Договір банківського вкладу
банківського вкладу є специфічним різновидом договору банківського рахунка, на що, зокрема, вказує поширення в ч. З ст. 1058 ЦК на відносини банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, положень про договір банківського рахунка (гл. 72 ЦК). Поняття договору банківського вкладу. Згідно зі ст. 1058 ЦК за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від
- Стаття 32. Надання текстів нормативно-правових актів та консультування з питань митної справи
законодавством України та цим Кодексом. Види консультацій, в тому числі платних, що можуть надаватися митними органами, а також розміри плати за їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів
- Глава 30 Розрахунки
порушення норм з регулювання обігу готівки" (в редакції Указу від 11 травня 1999 р. № 491/99), а також численними актами Національного банку України, найголовнішими з яких є Інструкція про касові операції в банках України, затв. постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337, Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою
- Збірники нормативних актів
Науково-практичні коментарі
законодавство України: правове регулювання господарської діяльності. Збірник нормативних актів / У поряд. Камлик М.І. - К.: Атіка, 2004 (до всіх розділів). 2. Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 448с. 3. Законодавство і судова практика з питань приватизації: Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 400с.
- § 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
статті передбачають цивільно-правові норми поряд з іншими статтями, які містять норми трудового, фінансового та адміністративного права. З іншого боку, в цивільно-правових актах містяться норми інших галузей права. У ЦК УРСР є норми адміністративного права: ст. 105 передбачає право виконкому місцевої ради народних депутатів винести рішення про знесення самовільно зведених жилого будинку,
- Стаття 290. Рішення суду
статтею та ст. 294
- Стаття 288. Зміст заяви
порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання. 1. Стаття, що коментується, досить детально регламентує зміст заяви по даних цивільних справах. 321 2. У заяві має бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить
- § 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
статті передбачають цивільно-правові норми поряд з іншими статтями, які містять норми трудового, фінансового та адміністративного права. З іншого боку, в цивільно-правових актах містяться норми інших галузей права. У ЦК України є норми адміністративного права: ст. 105 передбачає право виконкому місцевої ради народних депутатів винести рішення про знесення самовільно зведених жилого будинку,
- Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами
статтею 1 цього Кодексу. 5.2. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. 5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому
- Стаття 251. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території України окремих товарів
банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження дозволяється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок вивезення банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів визначається Національним банком України. (Із
- Стаття 163/4. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби
статті 20 Податкового кодексу України, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних
|