Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

2. Накладення адміністративного стягнення

2.1. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
2.2. Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень:
а) банківського законодавства;
б) нормативно-правових актів Національного банку;
в) у разі здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
г) порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку;
ґ) створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів;
д) у разі здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії;
е) вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію;
є) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу (далі - уповноважений орган);
ж) ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит Уповноваженого органу;
з) вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій;
и) неповідомлення Уповноваженого органу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції;
і) розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю;
ї) невиконання законних вимог посадових осіб Національного банку стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
2.3. Штраф накладається:
а) на керівників банків;
б) інших осіб, які відповідно до Закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку:
в) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора;
г) інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку; ґ) на посадових осіб банків;
д) на осіб, які незаконно розголосили в будь-якому вигляді інформацію, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факт її подання (одержання), якщо ця інформація стала відомою цій особі у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю.
е) підпункт "е" пункту 2.3 виключено
Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності.
2.4. До керівників банків (філій іноземних банків), на яких накладаються штрафи, належать:
а) голова, його заступники та члени ради банку;
б) керівник філії іноземного банку;
в) голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;
г) головний бухгалтер, його заступник;
г) керівник філії;
д) головний бухгалтер філії.
До посадових осіб банків (філій іноземних банків), на яких накладаються штрафи, належать:
а) керівники банків, зазначені в абзаці першому цього пункту;
б) посадові особи банку, відповідальні за проведення фінансового моніторингу.
2.5. До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку, на яких накладаються штрафи, належать:
а) власник істотної участі в банку, якщо Національний банк уважає, що він не відповідає вимогам, установленим Законом щодо істотної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;
б) особа, яка придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку:
в) особа, яка здійснює банківську діяльність без банківської ліцензії.
2.6. Абзац перший пункту 2.6 виключено
2.6. При накладенні штрафу враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
2.7. Обставинами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:
а) щире розкаяння винного;
б) учинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
в) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшувальними й інші обставини, не зазначені в цьому пункті.
2.8. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:
а) продовження протиправної поведінки;
б) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке посадову особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин,
2.9. При вчиненні однією посадовою особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.
2.10. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
2.11. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не була піддана адміністративному стягненню.
2.12. Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2. Накладення адміністративного стягнення"
  1. Глава 4. Накладення адміністративного стягнення
    адміністративного
  2. Розділ V. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
    накладення адміністративних
  3. Стаття 147. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення
    накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. 2. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про
  4. Стаття 399. Загальні положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
    накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, встановленого статтею 393 цього Кодексу. Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно у передбачених цим Кодексом випадках, а в інших випадках - через державного виконавця. У разі винесення митним органом кількох постанов про
  5. Стаття 324. Попередження
    накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 391 цього Кодексу. Постанова оголошується
  6. Стаття 146. Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу
    накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання. 2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на
  7. Виконання постанов
    накладення стягнень є актами управління і набирають чинності негайно. Виконанням постанов зайняті два види органів. По-перше, це органи, які звертають постанову до виконання. Згідно зі ст. 299 КпАП постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), що винесла постанову, тобто це органи адміністративної юрисдикції. Зміст діяльності по
  8. Стаття 145. Клопотання про накладення грошового стягнення
    накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання; 3) обов'язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді; 4)
  9. Стаття 398. Обов'язковість постанов митних органів про накладення стягнення по справах про порушення митних правил
    накладення стягнення по справі про порушення митних правил є обов'язковими для
  10. Стаття 400. Давність виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
    накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня