| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом |
||
|
1. Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту - карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,- караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок здійснення операцій з металобрухтом як різновиду господарської діяльності. Додатковими об'єктами, зокрема, виступають система оподаткування, засади добросовісної конкуренції, встановлений порядок охорони довкілля. 2. Предметом злочину є: 1) металобрухт; 2) приміщення та споруди, в яких розташовуються незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту; 3) зазначені незаконні пункти. Металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їхні сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки від чорних і кольорових металів та їхніх сплавів. Для кваліфікації діяння за ст. 213 не має значення те, з яким саме металобрухтом - побутовим чи промисловим - здійснюються операції всупереч установленому порядку. До приміщень і споруд, в яких розташовуються незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту, належать, наприклад, будинки, квартири, гаражі, цехи, склади, інші відокремлені приміщення і будівлі як народногосподарського, так і побутового призначення. Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту - це місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції із заготівлі та переробки брухту чорних та (або) кольорових металів. Незаконні приймальні пункти можуть мати вагове, брухтопереробне та інше відповідне обладнання, працівників, які його обслуговують, приміщення або ділянки, де металобрухт зберігається. 3. З об'єктивної сторони злочин проявляється у трьох формах: 1) здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; 2) надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту; 3) організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту. До операцій з металобрухтом належить заготівля, переробка і металургійна переробка брухту чорних або кольорових металів. Під заготівлею металобрухту потрібно розуміти діяльність, пов'язану із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом. Збирання металобрухту - це діяльність фізичних або юридичних осіб, пов'язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або перебування до території розташування спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів. У плані відповідальності за ст. 213 збирання металобрухту може полягати, зокрема, у його переміщенні до незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту. Переробкою металобрухту визнається діяльність, пов'язана із доведенням металобрухту шляхом сортування, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам, а також вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їхніх сплавів. Купівля та/або реалізація металобрухту - це діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Під металургійною переробкою металобрухту кольорових металів потрібно розуміти переплавку металобрухту в металургійних агрегатах з використанням додаткових матеріалів та особливих технологічних режимів з метою зміни структури металу, доведення його хімічного складу до параметрів, які відповідають вимогам стандартів, та отримання легованої сталі, відповідних марок кольорових металів і їхніх сплавів із визначеними технологічними та експлуатаційними властивостями. Про поняття здійснення операцій без державної реєстрації див. коментар до ст. 202. Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими підприємствами, а також їх приймальними пунктами після отримання відповідних дозволів (ліцензій). Закон передбачає ліцензування лише трьох видів операцій з металобрухтом - його заготівлі, переробки та металургійної переробки. З урахуванням того, що збирання, купівля та реалізація металобрухту є різновидами його заготівлі, ці операції з брухтом кольорових або чорних металів також підлягають ліцензуванню. Якщо суб'єкт господарювання, одержавши у встановленому порядку на проведення певних операцій з металобрухтом, здійснює пов'язану з металобрухтом діяльність, яка не зазначена у виданій ліцензії, але яка відповідно до законодавства потребує ліцензування, вчинене також має кваліфікуватись за ст. 213. Ліцензуванню не підлягає діяльність фізичних осіб, пов'язана із збиранням та реалізацією побутового брухту чорних та кольорових металів, а також діяльність фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і юридичних осіб, пов'язана із збиранням та реалізацією промислового брухту чорних та кольорових металів, який утворився в результаті їх діяльності. Водночас збирання і реалізація побутового металобрухту, здійснювані фізичною особою, яка не зареєстрована як суб'єкт підприємництва, якщо така діяльність фактично є підприємницькою, містить ознаки розглядуваного складу злочину. У цьому разі має місце здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації, що є підставою притягнення винного до відповідальності за ст. 213 незалежно від дотримання обмежень, пов'язаних із ліцензуванням такого виду підприємництва. Здійснення діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту за адресами, які не внесені до ліцензії або її копії, що видає Мінпромполітики, не дозволяється. Однак здійснення зазначених операцій з металобрухтом не може розглядатись як діяльність взагалі без спеціального дозволу (ліцензії), як цього вимагає диспозиція ч. 1 ст. 213. Такі дії слід кваліфікувати за ст. 164-10 КАП як порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, а за наявності до цього підстав - за ч. 1*чст. 202 як здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування (за умови, що у скоєному не вбачаються ознаки передбаченої ч. 1 ст. 213 організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту). При цьому дії з металобрухтом, які поєднуються з приховуванням або заниженням об'єкта оподаткування, можуть утворювати злочинне ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і кваліфікуватись за відповідною частиною ст. 212. Вчинення цього злочину у формі надання приміщення та споруди означає надання можливості одній або кільком особам використовувати це приміщення або споруду на оплатній чи безоплатній основі для розташування незаконного приймального пункту металобрухту і для здійснення у ньому операцій з брухтом кольорових та чорних металів з порушенням установленого порядку чи для збирання металобрухту. Організація незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту - це вчинення дій, спрямованих на створення такого приймального пункту, на створення умов, необхідних для його нормального функціонування (підшукування відповідних приміщень, придбання необхідного обладнання, пошук і прийняття на роботу персоналу, забезпечення коштами, розробка і проведення конспіративних заходів тощо). За законодавством лише спеціалізовані та спеціалізовані металургійні переробні підприємства мають право відкривати приймальні пункти, які здійснюють операції з металобрухтом. Відкриття приймальних пунктів спеціалізованими підприємствами з порушенням при цьому встановлених технічних вимог (наприклад, без спеціальним чином облаштованих земельних ділянок відповідної площі або без обладнання та устаткування за переліком, визначеним Мінпромполітики), є порушенням умов ліцензування (ст. 164-10 КАП), яке за наявності до цього підстав може кваліфікуватись як злочин (ч. 1 ст. 202). У чинній редакції ст. 213 не передбачено відповідальність за здійснення операцій з металобрухтом із порушенням умов ліцензування. У зв'язку з цим не кримінальну відповідальність на підставі ст. 213, а, за загальним правилом, адміністративну відповідальність мають тягнути такі дії, що можуть мати місце на діючих на підставі отриманих ліцензій чи їх копій спеціалізованих підприємствах та їх приймальних пунктах: приймання металобрухту від фізичних осіб без перевірки у них документа, який засвідчує особу, або без оформлення акта приймання із зазначенням даних цього документа та описом металобрухту; приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємництва; приймання металобрухту від юридичних осіб без оформлення відповідного акта; залучення до операцій з промисловим металобрухтом осіб віком до 18 років; проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом тощо. Зазначені дії як такі, що пов'язані з порушенням умов ліцензування відповідної господарської діяльності, за наявності до цього підстав можуть кваліфікуватись за ч. 1 ст. 202. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з трьох дій, які альтернативно становлять його об'єктивну сторону (формальний склад). У разі поєднання таких дій ця обставина впливає на обсяг обвинувачення і має відображатись у процесуальних документах (наприклад, особа, яка організувала незаконний пункт, сама здійснює без державної реєстрації як суб'єкта підприємництва операції з металобрухтом). Організацію незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту слід визнавати закінченим злочином з моменту, коли такий пункт був фактично створений (організований). Заготівля металобрухту, яким виступає майно, завідомо одержане злочинним шляхом, утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 213 і 198 (за відсутності ознак легалізації злочинних доходів - див. коментар до ст. 209). Прикриття безліцен- зійної діяльності з металобрухтом за допомогою використання підроблених документів (наприклад, фальсифікованих угод між підприємством, яке має ліцензію, і заготівельником, актів обстеження місцевими державними адміністраціями) потребує додаткової кваліфікації за ст. 358 або ст. 366. Пов'язаний з переміщенням через митний кордон України незаконний експорт або імпорт металобрухту може утворювати сукупність злочинів, передбачених статтями 201 і 213. Заподіяння внаслідок порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом суспільно небезпечних наслідків, наприклад, значної майнової шкоди, тимчасового припинення діяльності підприємства, установи або організації, переривання постачання електроенергії або теплоносіїв, розукомплектування техніки, заподіяння шкоди здоров'ю людей або природному навколишньому середовищу має враховуватись при призначенні покарання. За наявності до цього підстав заподіяння зазначених шкідливих наслідків може отримувати самостійну кримінально-правову оцінку, наприклад, за статтями КК про відповідальність за злочини проти довкілля (зокрема, статтями 239, 240, 242). Якщо кримінально каране порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом поєднується із втягненням у цю злочинну діяльність неповнолітніх, вчинене потребує додаткової кваліфікації за ст. 304. 4. Суб'єкт злочину загальний. Це можуть бути, зокрема, працівники спеціалізованих металургійних переробних підприємств або їх приймальних пунктів, які здійснюють операції з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії) або на підставі простроченої, анульованої чи призупиненої ліцензії. Дії співвиконавців злочину потрібно кваліфікувати за ст. 213 і в разі розподілу ролей між ними. Наприклад, одні учасники кримінально караних операцій з металобрухтом займаються його збиранням, інші - транспортуванням, треті - реалізацією тощо. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому умислом особи, винної у здійсненні операцій з металобрухтом без спеціального дозволу, має охоплюватись усвідомлення того, що ці операції за законом підлягають ліцензуванню, а умислом винного у наданні приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту,- що надані ним приміщення або споруди використовуються саме для здійснення протиправних дій з металобрухтом. 6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 213) є вчинення його особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Про поняття судимості див. ст. 88 і коментар до неї. Закон України «Про металобрухт» від 5 травня 1999р. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. Постанова КМ «Питання реалізації Закону України «Про металобрухт» N2 1468 від 13 серпня 1999 р. Перелік видів побутового металобрухту. Затверджений постановою КМ N2 1696 від 15 вересня 1999 р. Порядок реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом. Затверджений постановою КМ№ 155 від 15 лютого 2002 р. Постанова КМ «Про заходи щодо упорядкування експортних операцій з метапобрухтом» N2 1653 від 4 листопада 2002 р. Постанова КМ «Про порядок розрахунку вартості експортованих брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів та внесення змін до Порядку реєстра- | ції зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом» N2 500 від 28 травня 2008 р. Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів. Затверджені наказом Держпідприємництва і МПП N2 127/595 від 23 жовтня 2007р. Порядок погодження зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом. Затверджений наказом МПП N2 144 від 29 березня 2002 р. Наказ МПП «Про затвердження зразків актів обстеження суб 'єкта господарської діяльності» N2 357 від 19 серпня 2002 р. Порядок реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом. Затверджений наказом МЕ N2 19 від 20 січня 2006 р. Правила безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів. Затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N2 119 від 29 липня 2009 р. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом" |
||
|
||