| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 212-1. Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування |
||
|
1. Умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь- якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у значних розмірах,- карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у великих розмірах,- караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів в особливо великих розмірах,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. 4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою чи другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану Пенсійному фонду України їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 212-1 згідно із Законом № 3108-І\/ від 17.11.2005 р.) 1. Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які становлять систему оподаткування, і на ці внески податкове законодавство не поширюється. Оскільки у диспозиції ст. 212 фігурують лише ті обов'язкові платежі, що належать до системи оподаткування, ця кримінально-правова норма, починаючи з 1 січня 2004 р. (моменту набрання чинності більшістю положень названого Закону), вже не забезпечувала правомірне функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (за винятком справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування). Звернення до ст. 212 у такому випадку було безпідставним з огляду на ч. 4 ст. З, яка забороняє застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. Залежно від особи страхувальника - платника страхових внесків до солідарної системи державного пенсійного страхування кримінально-правова оцінка його поведінці могла даватись із зверненням до ст. 364 або ст. 192. На відміну від податків, соціальні платежі, різновидом яких є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, мають не стільки фіскальну, скільки компенсаційну природу і розглядаються як відкладена частина оплати праці для матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку - нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, безробіття, досягнення пенсійного віку, тимчасової непрацездатності, смерті годувальника тощо. Якщо податок має індивідуально безвідплатний та, як правило, нецільовий характер, то страхові внески, хоч і не передбачають повну адекватність отримуваного матеріального забезпечення і постійний збіг в одній особі платника й отримувача вказаного забезпечення, все ж характеризуються еквівалентністю у виді зустрічних виплат або послуг. Також слід вказати на те, що, на відміну від податків, страхові внески у випадках, прямо вказаних у законодавстві, можуть бути і добровільними платежами. 2. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок сплати страхових внесків, що забезпечує формування коштів пенсійного фонду (далі - ПФ) як одного із суб'єктів солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. За рахунок коштів ПФ в солідарній системі призначаються такі пенсії: 1) за віком; 2) по інвалідності внаслідок загального захворювання; 3) у зв'язку з втратою годувальника. Розмір страхових внесків відповідно для страхувальників і застрахованих осіб встановлює ВР, виходячи з того, що внески повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і передбачених законом соціальних послуг, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. 3. Предмет злочину - кошти, які підлягають сплаті як страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Систему такого страхування становлять: 1) солідарна система - базується на засадах солідарності і субсидування, здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів ПФ; 2) накопичувальна система - базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат. Дія ст. 212-1 не поширюється на систему недержавного пенсійного страхування, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання пенсійних виплат. Оскільки у тексті ст. 212-1 йдеться про фактичне ненадходження коштів лише до ПФ, за цією статтею не може кваліфікуватись ухилення від сплати страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування. Хоча Накопичувальний фонд створюється ПФ та управляється його виконавчою дирекцією, він є відмінним від ПФ цільовим позабюджетним фондом, який функціонуватиме після набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до цього фонду. З точки зору кваліфікації за ст. 212-1 до страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який продовжує залишатись включеним до системи оподаткування і умисне ухилення від сплати якого може тягнути відповідальність за ст. 212. Передусім мається на увазі збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується з окремих видів господарських операцій: купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню; продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння; відчуження легкових автомобілів; купівлі-продажу нерухомого майна; надання послуг стільникового рухомого зв'язку. Суми зазначеного збору надходять не до ПФ, який лише отримує звіти про його нарахування і сплату, а до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Також відповідальність не за ст. 212-1, а за ст. 212 має тягнути умисне ухилення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється в порядку покриття витрат ПФ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (зокрема, роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ). Пенсійне забезпечення осіб, які мають право на отримання зазначених пенсій, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні і корпоративні фонди. До запровадження такого пенсійного забезпечення зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, встановлений Законом «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». 4. Об'єктивна і суб'єктивна сторони, суб'єкт, кваліфіковані види розглядуваного злочину, а також спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 212-1) аналогічні об'єктивній і суб'єктивній сторонам, суб'єкту, кваліфікованим видам ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і спеціальному виду звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченому ч. 4 ст. 212 (див. коментар до цієї статті). Але слід враховувати таке. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники - роботодавці та інші особи, які зобов'язані сплачувати такі внески і вичерпний перелік яких встановлений законом. Роботодавцями визнаються, зокрема, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у т. ч. їх відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Для зазначених страхувальників базовим звітним періодом є календарний місяць; страхові внески, нараховані за звітний період, мають бути сплачені не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення періоду. Квартал є базовим звітним періодом для таких страхувальників, як: 1) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та члени їхніх сімей, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; 2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності. У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі. Сплата страхових внесків до солідарної системи (у т. ч. з виплат у натуральній формі) здійснюється виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних сум на банківські рахунки виконавчих органів ПФ. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у т. ч. в безготівковій або натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг). До відповідальності як виконавці розглядуваного злочину можуть притягуватись й окремі застраховані особи. Маються на увазі особи, які досягли 16-річного віку, не належать до кола осіб, які за законом підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, і беруть добровільну участь у системі такого страхування на підставі договору. Зазначені застраховані особи сплачують страхові внески у строки, визначені договором про добровільну участь, але не рідше одного разу на квартал. Обчислення і сплата страхових внесків інших застрахованих осіб, як правило, здійснюється страхувальниками без будь-яких заяв при цьому з боку застрахованих осіб. За наявності підстав застрахована особа може бути визнана співучасником (наприклад, підбурювачем) злочину, вчиненого страхувальником або його службовою особою, і притягнена до кримінальної відповідальності за відповідними частинами ст. 27 і ст. 212-1. Способом ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування може бути приховування або заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески. Так, для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону «Про оплату праці»), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. У разі застосування позакасових (неофіційних) форм оплати праці найманих працівників відбувається не лише приховування або заниження страхувальником-робото- давцем сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески, а й неутримання і неперерахування податковим агентом податку з доходів фізичних осіб. У зв'язку з цим діяння винного у такій ситуації потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 212 і 212-1 (за наявності всіх ознак складів злочинів). До інших способів вчинення розглядуваного злочину є підстави віднести, зокрема, порушення порядку нарахування та обчислення страхових внесків, ухилення від взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків, неподання звітності щодо страхових внесків, подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку (вказані відомості використовуються територіальними органами ПФ, у т. ч. для обчислення страхових внесків). Не визнаються способами вчинення розглядуваного злочину порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного і Накопичувального фондів, а так само неподання, несвоєчасне подання чи подання не за встановленою формою відомостей щодо коштів цих фондів. Вказані різновиди протиправної поведінки стосуються коштів, які вже надійшли до належних адресатів, і не спроможні спричинити суспільно небезпечні наслідки у виді фактичного ненадходження коштів до ПФ - обов'язкову ознаку об'єктивної сторони складів злочину, передбаченого ст. 212-1. Порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яке не потягло за собою фактичного ненадходження до ПФ коштів у значних, великих або особливо великих розмірах, є адміністративним проступком (ст. 165-1 КАП). Крім цього, виконавчі органи ПФ можуть застосовувати до страхувальників фінансові санкції, у т. ч. за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків. Конституція України (ст. 46). Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9липня 2003 р. Положення про Пенсійний фонд України. Затверджене постановою КМ № 1261 від 24 жовтня 2007 р. Постанова КМ «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність планових заходів, пов 'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов 'язкового державного пенсійного страхування» N9 775 від 3 вересня 2008 р. Порядок оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та стати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Затверджений постановою правління ПФ N9 21-1 від 1 грудня 2008 р. Інструкція про порядок обчислення і стати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Затверджена постановою Правління ПФ N.° 21-1 від 19 грудня 2003 р. Порядок формування та подання органами Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов 'язкового державного пенсійного страхування. Затверджений постановою правління ПФЛ9 7-6 від 10 червня 2004 р. Інструкція зі статистики заробітної тати. Затверджена наказом Держкомстату України N° 5 від 13 січня 2004 р. Інструкція зі статистики кількості працівників. Затверджена наказом Держкомстату України N9 286 від 28 вересня 2005 р. Порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платників страхових внесків. Затверджений постановою правління ПФ N9 14-4 від 10 жовтня 2006р. Оглядовий лист ВГСУ N2 01-8/775 від 5 травня 2005 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов 'язаних із застосуванням законодавства про загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)». |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 212-1. Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" |
||
|
||