Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 232-1. Незаконне використання інсайдерської інформації

1. Незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє, якщо це завдало істотної шкоди,-
карається штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, вчинене повторно, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Примітка: 1. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Кодекс доповнено статтею 232-1 згідно із Законом N8 3480-М від 23.02.2006; в редакції Закону № 801-VI від 25.12.2008)
емітента цінних паперів чи його діяльності, у багатьох випадках (наприклад, якщо: внаслідок розголошення зірвано укладення угод, які є важливими для емітента; розголошення інформації призвело до одержання переваг конкурентами емітента; після оприлюднення інформації про фінансові труднощі емітента зменшився інтерес до його цінних паперів і значно зменшилась їх ринкова ціна) може призвести до заподіяння значної шкоди емітенту, іншим юридичним особам (зокрема, контрагентам, діловим партнерам емітента) чи громадянам, які придбали цінні папери емітента.
Протиправне використання інсайдерської інформації при здійсненні операцій з цінними паперами порушує процеси нормального ринкового ціноутворення і таким чином завдає шкоди функціонуванню ринку цінних паперів.
Інсайдерською інформацією є будь-яка неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів емітента. Неоприлюдненою слід вважати будь-яку інформацію, яка не опублікована в інформаційних виданнях, призначених для відкритого доступу, або іншим чином (через телебачення, радіо, повідомлення на публічних заходах, під час судового процесу у відкритому судовому засіданні тощо) не доведена до відома невизначеного кола осіб. Інсайдерською слід вважати й ту інформацію, яку емітент відповідно до законодавства надає певному органу державної влади (зокрема ДКЦПФР) за умови, що вона не підлягає після такого надання обов'язковому оприлюдненню цим органом чи емітентом. Якщо ж законом передбачено оприлюднення певної інформації, яка подається емітентами до ДКЦПФР (зокрема регулярної річної та особливої інформації про емітента), така інформація після її оприлюднення не може вважатись інсайдерською. Також не є інсайдерською інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством.
Інсайдерська інформація може одночасно бути комерційною чи банківською таємницею. Водночас неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери чи правочини щодо них має вважатись інсайдерською і тоді, коли вона згідно із законом не є ні комерційною, ні банківською таємницею.
2. З об'єктивної сторони злочин полягає у незаконному використанні інсайдерської інформації, яке спричинило передбачені статтею суспільно небезпечні наслідки.
Незаконним використанням інсайдерської інформації слід вважати вчинення будь-яких дій стосовно такої інформації або з врахуванням її змісту, якщо такі дії заборонені законом. Закон прямо забороняє такі види використання інсайдерської інформації: вчинення з використанням інсайдерської інформації на власну користь або на користь інших осіб правочинів, спрямованих на придбання або відчуження цінних паперів, яких стосується інсайдерська інформація, до моменту оприлюднення такої інформації; передачу інсайдерської інформації або надання доступу до неї іншим особам або хоча б одній особі (крім розкриття інформації в межах виконання професійних, трудових або службових обов'язків та в інших випадках, передбачених законодавством); надання будь-якій особі рекомендації стосовно придбання або відчуження цінних паперів, щодо яких особа, яка дає рекомендацію, володіє інсайдерською інформацією, до моменту оприлюднення такої інформації.
Дії, передбачені ст. 232-1, будуть злочинними лише за умови заподіяння ними істотної шкоди державі, емітенту, інвесторам у цінні папери або будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам. Розмір істотної шкоди, яка полягає у заподіянні матеріальних збитків, визначений у примітці 1 до цієї статті і становить 500 чи більше нмдг (про визначення суми нмдг для цілей кваліфікації злочинів див. Загальні положення коментарю до Розділу VI Особливої частини та коментар до ст. 199).
Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди.
3. Суб'єкт злочину загальний. Ним може бути будь-яка особа, яка володіє інсайдерською інформацією, незалежно від того, яким чином вона одержала цю інформацію.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом винного стосовно злочинного діяння та прямим чи непрямим умислом стосовно наслідків злочину. Необережне вчинення заборонених законом дій щодо інсайдерської інформації не містить складу даного злочину, але за певних обставин (зокрема, якщо відповідні дії вчинені службовою особою і завдали істотної шкоди) може кваліфікуватись за ст. 367.
5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його повторно або спричинення ним тяжких наслідків.
Про зміст поняття повторності див. коментар до ст. 32. Розмір тяжких наслідків, які полягають у заподіянні матеріальних збитків, визначений у примітці 2 до даної статті і становить 1000 або більше нмдг.
6. У випадках, коли інсайдерська інформація, щодо якої вчинено злочинне діяння, передбачене цією статтею, є одночасно комерційною чи банківською таємницею, дії винного повністю охоплюються цією статтею і додаткової кваліфікації за ст. 232 не потребують.
Якщо незаконне використання інсайдерської інформації умисно вчинено службовою особою з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, воно, за наявності відповідних наслідків, підлягає кваліфікації не за ст. 232-1, а за ст. 364.
Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. (статті 39-45).
Рішення ДКЦПФР № 1344 від 21 листопада 2006 р. «Про визначення інформації, яка належить до інсайдерської».
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 232-1. Незаконне використання інсайдерської інформації"
  1. § 2. Безготівкові розрахунки
    незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). Відповідальність передбачена і шодо неналежних отримувачів коштів. Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону такий отримувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника (тобто, банку, який здійснив помилковий переказ) про здійснення
  2. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    статтею 10 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: ­ структурно - галузева політика, спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково - технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
  3. § 4. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві
    незаконних заходів». Стаття 373 КК України передбачає відповідальність за примушування давати показання. Термін «психологічний вплив» указує на його цільову спрямованість - психіку людини. У психології вплив визначається як перенесення інформації від одного учасника взаємодії (спілкування) до іншого. Причому в процесі такої взаємодії кожний учасник постійно опиняється в ролі об'єкта чи суб'єкта
  4. § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
    статтях 155-158 ЦК, так і схожість загального та спеціальних порядків, які складаються з ряду стадій, встановлених ст. 10 АПК та відповідними статтями нормативних актів, що регулюють окремі види господарських договірних відносин. Відсутність єдиного нормативного порядку укладення господарських договорів пов'язана з диференціацією правового режиму того чи іншого виду господарського договору
  5. Стаття 27. Види співучасників
    статтями 198 та 396 цього Кодексу. 7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину. 1. Виконавцем (співвиконавцем) злочину визнається особа, яка безпосередньо вчинила злочин. Ознаками
  6. Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
    статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної^ влади, порушення
  7. Стаття 111. Державна зрада
    статтями КК, наприклад, диверсії, посягання на життя державного діяча тощо, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 111 і, відповідно, статтями 113,112. Специфікою цієї форми державної зради є те, що вона може бути вчинена лише в умовах воєнного стану або, хоча й у мирний час, але в період збройного конфлікту. Воєнний стан - це особливий правовий режим
  8. Стаття 114. Шпигунство
    статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України. 1. Безпосереднім об'єктом злочину є національна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. 2. Предметом шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які
  9. Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
    статтями 145 і 387. 3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням у виді розголошення лікарської таємниці, тяжкими наслідками, а також причиновим зв'язком між діянням і наслідками. Про поняття розголошення див. коментар до ст. 132. Способами розголошення можуть бути також: публічна демонстрація особи, яка страждає на психічний розлад, фотографування її чи кінозйомка, відеозапис,
  10. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
    статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства,-
© 2014-2022  yport.inf.ua