Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 282. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України


1. Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.
Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього одержання дозволу урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
Коментованою статтею встановлюються правила усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України. Норми даної статті стосуються загального процесу усиновлення, яке визначається СК як є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (ст. 207 СК). Отже при застосуванні правил коментованої статті слід враховувати загальні положення про усиновлення, визначені у Главі 18 СК.
Разом з тим, суб'єктний склад осіб, що можуть бути усиновлені за правилами коментованої статті, є обмеженим у порівнянні із правилами Глави 18 СК. Так усиновленим відповідно до ст. 282 СК може бути особа, яка має в сукупності такі ознаки:
А) Є дитиною, тобто особою, яка не досягла повноліття (18 років) - ст. 6 СК;
Б) Є громадянином України у розумінні Закону України "Про громадянство України";
В) Проживає за межами України, тобто місцем її постійного проживання є територія іншої держави. Місце проживання дитини визначається а правилами ст. 29 Цивільного кодексу України.
Порядок усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за межами України, залежить від того, яка особа виступає усиновлювачем. Коментована стаття визначає правила, що застосовуються в разі, якщо:
А) Усиновлювач є громадянином України;
Б) Усиновлювач не є громадянином України (тобто є іноземцем або особою без громадянства).
Якщо усиновлювач є громадянином України, усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Відповідно до п. 2 Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 р. N 146 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 670) консульською установою є генеральне консульство, віце-консульство або консульське агентство, а дипломатичним представництвом - посольство, місія або інше дипломатичне представництво. Враховуючи, що і усиновлювач, і усиновлений є громадянами України, до відносин усиновлення в такому випадку застосовуються норми Сімейного кодексу України, зокрема, Глави 18.
Якщо усиновлювач не є громадянином України (тобто є іноземцем або особою без громадянства), для здійснення ним усиновлення, крім загальних документів необхідний також дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини. На сьогодні в Україні таким органом є Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, який діє на підставі відповідного Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. N 367.
Якщо усиновлення дитини - громадянина України, який проживає на території іншої держави, здійснюється іноземцем, тобто особою, яка є громадянином (підданим) іншої держави (ст. 1 Закону України "Про громадянство України"), орган, який приймає рішення про усиновлення, визначається за законодавством країни, де проживає дитина. Разом з тим в будь-якому випадку усиновлювач має отримати дозвіл на усиновлення від Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини. В противному випадку проведене на території іншої країни усиновлення буде недійсним.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 282. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України"
  1. Стаття 252. Зміст заяви
    статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усииовлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної
  2. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
    статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства,-
  3. Стаття 207. Поняття усиновлення
    статтею 282 цього Кодексу. 2. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. 1. Усиновлення є однією з найдавніших форм влаштування в сім'ю дітей, які в силу тих чи інших причин позбавлені батьківського піклування. Забезпечення інтересів дітей в умовах сімейного життя законодавець вважає пріоритетним завданням усиновлення.
  4. Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину
    усиновлення та захисту прав дитини у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 2. Облік іноземців та осіб без громадянства, які бажають усиновити дітей, ведеться виключно урядовим органом державного управління з усиновлення та захисту прав дитини у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 1. Порядок ведення обліку осіб, які бажають усиновити дитину, регламентується
  5. Стаття 285. Обмеження права іноземця на таємницю усиновлення дитини, яка є громадянином України
    стаття містить виключення із загального правила щодо дотримання таємниці усиновлення, визначеного у статтях 226 - 228 СК. Таємниця усиновлення в разі усиновлення дитини іноземцями не може бути абсолютно збережена в силу об'єктивних обставин. Так, одним із основних прав дитини відповідно до ст. 7 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. є право знати своє походження та, наскільки це можливо, знати
  6. § 4. Ім'я фізичної особи
    усиновлення, встановлення батьківства (ст.ст. 35, 45, 46, 113, 231 СК). Крім того, фізична особа, якій виповнилося 16 років, може змінити своє прізвище та ім'я за власним бажанням. Особа, що досягла 14 років, може зробити це зі згоди батьків або того з них, з ким вона проживає, або піклувальника, але за умови, що це відповідає її інтересам. Порядок зміни прізвища, імені і по батькові громадян
  7. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    статті 20, 21 КпШС України). Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто. Особлива увага повинна виявлятися до охорони та забезпечення інтересів вагітної жінки. При відсутності згоди у вирішенні деяких питань спільного життя кожний з подружжя або двоє разом мають право
  8. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    статтях 31, 34 і 63. Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю, що, в свою чергу, породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту. Індивідуалізація особистості - ще одна важлива
  9. § 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
    статтями 62, 63, 166 КпШС. Громадянин має право змінити своє ім'я, якщо воно йому не подобається, по досягненні 16 років. Зміна імені проводиться органами РАГСу за місцем проживання заявника згідно з Положенням "Про порядок розгляду клопотань про зміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові", за- твердженим Постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 1993 р. № 233. При
  10. Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
    дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії тощо. У Декларації ООН про злочинність та громадську безпеку недвозначно вказано, що держави-члени мають передбачити ефективну процедуру видачі або переслідування осіб, які беруть участь у небезпечних транснаціональних злочинах, з тим, щоб ці особи «не знаходили собі жодного безпечного притулку». Умова про те, що видача
© 2014-2022  yport.inf.ua