Стаття 298-1. Знищення, пошкодження або приховування документів чи

Головна

Адміністративне, фінансове, інформаційне право || Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право || Конституційне, муніципальне право || Природоресурсове, аграрне, екологічне право || Митне, податкове, медичне право || Теорія та історія держави і права || Трудове право || Кримінальне, кримінально-процесуальне право

Кримінально-процесуальне право Кримінальне право

Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право →

« Попередня		Наступна »

М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника
Стаття 298-1. Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду
1. Умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Ті самі дії, вчинені щодо унікальних документів Національного архівного фонду,- караються позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. (Кодекс доповнено статтею 298-1 згідно із Законом № 534Л/ від 22.12.2006 р.) 1. Безпосереднім об'єктом злочину є моральні засади суспільства в частині ставлення до історичної спадщини, уречевленої в Національному архівному фонді. Національним архівним фондом є сукупність архівних документів, що відображають історію матеріального і духовного життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації. 2. Предметом злочину є: 1) документи Національного архівного фонду (ч. 1 ст. 298-1); 2) унікальні документи Національного архівного фонду (ч. 2 ст. 298-1). Документ Національного архівного фонду - це архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою і який підлягає державному обліку і зберіганню. Внесення документів до Національного архівного фонду або вилучення з нього документів здійснюється на підставі експертизи їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства, представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців. Предметом аналізованого злочину виступають як архівні документи, що вже зареєстровані як складова Національного архівного фонду, так і ті, що будуть до нього внесені згодом відповідно до експертного висновку. Проте у будь-якому випадку передумовою віднесення тих чи інших речей до документів Національного архівного фонду є проведення їх експертизи та наявність відповідного експертного висновку. Предметами цього злочину можуть бути документи у будь-якій речовій формі - письмові друковані та рукописні, фото-, кіно-, відео-, аудіоматеріали тощо. Унікальний документ Національного архівного фонду - такий, що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення для формування національної самосвідомості Українського народу і визначає його внесення у всесвітню культурну спадщину. Унікальні документи - це зазвичай ті, що існують в єдиному екземплярі, наявна у них інформація не може бути підтверджена іншими джерелами, а сама інформація становить особливу історичну чи іншу культурну цінність. Унікальність документа має також бути встановлена відповідними фахівцями на момент прийняття рішення про внесення його до Національного архівного фонду або вже в процесі архівного зберігання документа він може бути переведений з категорії звичайних документів до унікальних. Унікальні документи Національного архівного фонду вносяться до Державного реєстру національного культурного надбання. 3. Об'єктивна сторона злочину полягає у знищенні, пошкодженні або приховуванні (про зміст цих понять див. коментар до ст. 357) документів чи унікальних документів Національного архівного фонду. Незаконна передача документів Національного архівного фонду іншій особі, порушення порядку доступу до цих документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 92-1 КАП. 4. Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1 та 2 ст. 298-1, загальний. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Інтелектуальна ознака умислу включає усвідомлення особою того, що відповідний предмет становить собою документ чи унікальний документ Національного архівного фонду України. Вчинені через необережність (недбалість) псування, незаконне знищення, приховування документів Національного архівного фонду тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 92-1 КАП. 6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його службовою особою з використанням службового становища (див. ст. 364 та коментар до неї). Закон України «Про національний архівний фонд та архівні установи» в редакції Закону від 13 грудня 2001 р. Порядок віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних, їх обліку та зберігання. Затверджений постановою КМ№ 1004 від 8 серпня 2007 р. Порядок здійснення контролю за дотриманням строків зберігання архівних документів, вимог щодо умов їх зберігання, порядку ведення їх обліку, а також доступу до документів Національного архівного фонду архівними установами, заснованими фізичними та/або юридичними особами приватного права. Затверджений наказом Державного комітету архівів України №113 від ЗО липня 2007 р. Методика віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних. Затверджена наказом Державного комітету архівів України № 34 від 19 лютого 2008 р.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Информация, релевантная "Стаття 298-1. Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду"
Стаття 201. Контрабанда статтею,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна. Примітка. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (Стаття 201 із змінами, внесеними Законом № 1071-У від 24.05.2007 р.) 1. Основним Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження статті 357 і 35S варто розглядати як важливу законодавчу гарантію здійснення і захисту прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. 2. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також права і законні інтереси § 1. Договір купівлі-продажу статті ЦК, ціна не є істотною умовою договору купівлі- продажу у цивільно-правових договорах - якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Проте вже згідно з ч. 2 ст. 189 ГК (див. також ч. З ст. 180 цього Кодексу) ціна є істотною § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. 44.2. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Платники податку на прибуток, що оподатковуються за ставкою Стаття 27. Види співучасників статтями 198 та 396 цього Кодексу. 7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину. 1. Виконавцем (співвиконавцем) злочину визнається особа, яка безпосередньо вчинила злочин. Ознаками Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. 4. Втручання службової особи з Стаття 158-1. Голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз статтею 158-1 згідно із Законом № 1616-\/І від 21.08.2009) 1. Об'єктом злочину є виборче право громадян або їх право брати участь у референдумі, що передбачає участь громадян у виборах чи референдумі на рівних засадах: кожний громадянин України на відповідних виборах чи референдумі має один голос, який у день голосування він може використати тільки на одній виборчій дільниці. Об'єктом цього Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу статті 49, 64). Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. (статті 11, 16). Рішення КС у справі про платні медичні послуги N9 15-рп від 25 листопада 1998 р. Рішення КС у справі про безоплатну медичну допомогу N9 10-рп від 29 травня 1998 р. Угода про надання медичної допомоги громадянам держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997р.

© 2014-2022 yport.inf.ua