Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням


1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,-
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
(Стаття 325 в редакції Закону № 1125-\/І від 17 березня 2009 р.)
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок запобігання інфекційним захворюванням та отруєнням і боротьби з ними. Його додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи, а факультативним - життя особи або інші блага.
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення певних правил та норм; 2) наслідками у вигляді: а) поширення епідемічних та інших інфекційних захворювань, а також масових неінфекційних захворювань (отруєнь); б) загрози поширення вказаних захворювань; 3) причиновим зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
Правила та норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та отруєнням і боротьби з ними містяться у відповідних міжнародних договорах, законах та підза- конних актах.
Порушення цих правил та норм може виразитися в: неусуненні від роботи чи іншої діяльності осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань; непроведенні в порядку, передбаченому законодавством, профілактичних щеплень, медичних оглядів, дезінфекційних (дезінфекція, дезінсекція, дератизація), інших протиепідемічних заходів (медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних тощо, які здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій), а також карантинних заходів; недотриманні особливих умов і режимів праці, навчання, пересування по території України; порушенні встановлених тимчасових обмежень щодо транспортного сполучення з іншими країнами, в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини, тварин, інших вантажів, товарів і предметів, що можуть бути факторами передачі інфекції, тощо.
Порушення схожого характеру тягнуть адміністративну відповідальність згідно з КАП, зокрема, за: ст. 42 - порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; ст. 46 - умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими; ст. 83 - порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів; ст. 188-11 - невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства; ст. 188-22 - невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних для використання харчових продуктів, харчових добавок тощо.
Інфекційні захворювання - це розлади здоров'я людей, викликані живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. До інфекційних захворювань належать такі, як: віспа, тиф, дифтерія, туберкульоз, поліомієліт, грип, правець, кір тощо. У законодавстві серед інфекційних захворювань виділяються особливо небезпечні (у т. ч. карантинні: чума, холера, жовта гарячка) - такі, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням серед населення.
Епідемічними є захворювання, внаслідок яких виникає епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.
Отруєння (інтоксикація) - це порушення функцій органів внаслідок дії отрут (токсинів), що проникли в організм чи утворилися в ньому. Отруєння викликаються таким видом небезпечних речовин гостроспрямованої дії, як отрути (токсини). Ними можуть бути неякісні продукти харчування, алкогольні напої, лікарські засоби та ін. Видом отруйних речовин є пестициди - речовини, спеціально призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку тих шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, чагарникової рослинності тощо.
3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише особи, до службових, професійних або іншого роду обов'язків яких входить виконання правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними: працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій, грома- дяни-підприємці тощо.
Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків, що спричинило зараження особи (осіб) вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, небезпечної для життя людини, кваліфікується за ст. 131.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю до порушення вказаних правил, необережністю до наслідку у вигляді поширення відповідних захворювань і прямим або непрямим умислом до наслідку у вигляді загрози їх поширення.
Психічне ставлення до наслідків у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків може бути тільки необережним.
Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави кваліфікується за ст. 113 як диверсія.
5. Наслідки у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків утворюють кваліфіковані види розглядуваного злочину.
Загибель людей означає смерть двох чи більше осіб.
До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені смерть однієї особи, велика екологічна чи матеріальна шкода, виникнення масових заворушень тощо.
Європейська соціальна хартія (ЕТБ N2 163) від 3 травня 1996 р. Ратифікована Україною 14 вересня 2006р. (ст. 11).
Основи законодавства України про охорону здоров 'я від 19 листопада 1992 р. (ст. ЗО).
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. (статті 1, 9, 28-30).
Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 р.
Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997р.
Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14 січня 2000р.
Закон України «Про ветеринарну медицину» в редакції від 15 листопада 2001 р.
Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. (ст. 1).
Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 5 липня 2001 р.
Правила санітарної охорони території України. Затверджені постановою КМ N2 696 від 24 квітня 1999 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням"
  1. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
    статтею 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», поширюються правила маркування. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
  2. Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
    стаття виходить з того, що найбільш серйозний антропогенний вплив на навколишнє природне середовище як цілісний об'єкт кримінал ьно-правової охорони може бути вчинений саме в процесі господарської діяльності. 2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є екологічна безпека як умова життєдіяльності людини, флори і фауни в частині нормативно визначеного порядку виконання робіт, пов'язаних з
  3. Стаття 239. Забруднення або псування земель
    порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля,- караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,- караються обмеженням
  4. Стаття 243. Забруднення моря
    статті 15, 25, 48-72, 277-325). ВК (статті 1, 5, 18-110). ГК (ст. 411). ПК (ст. 15). Закон України «Про державний кордон України» від 4листопада 1991 р. (статті 5, 6). Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16 травня 1995 р. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. Затверджена Законом України від 22 березня 2001
  5. Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
    статті 107, 107-1, 188-22 КАП). Якщо порушення ветеринарних правил поєднувалось з використанням підробленого ветеринарного свідоцтва, сертифіката або довідки (ці документи характеризують ветеринарно-санітарний стан супроводжуваних вантажів і благополуччя місцевості їх походження щодо заразних хвороб тварин), дії винного потребують додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 358. Така ж
  6. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    325 Захисник (див. також: Адвокат): 374 Захоплення: державних чи громадських будівель або споруд - 341 залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна - 278 заручників -147 Зберігання (див. також: Незаконне зберігання, Недбале зберігання): зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв - 263,440 майна, завідомо одержаного злочинним шляхом - 198
  7. Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
    статті майже всіх Кодексів про шлюб та сім'ю інших союзних республік містили аналогічні норми. З приводу цього у літературі висловлювалася думка, що «законодавець необґрунтовано застосовує до одного виду суспільних відносин (відносин щодо сімейного виховання) зовсім різні юридичні моделі: право та обов'язок... Право та обов'язок - це різнополюсні поняття. Одне з них полягає у поведінці, яка
  8. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  9. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного
  10. § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
    стаття міститься і в Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (ст. 10; далі - Закон про промислові зразки). У названих законах йдеться про дату подання заявки до патентного відомства і просто про пріоритет. Під пріоритетом закони розуміють так званий конвенційний пріоритет. Проте слід зазначити, що в нашій практиці усталилося поняття пріоритету (національного пріоритету) як дати