| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням |
||
|
1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. (Стаття 325 в редакції Закону № 1125-\/І від 17 березня 2009 р.) 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок запобігання інфекційним захворюванням та отруєнням і боротьби з ними. Його додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи, а факультативним - життя особи або інші блага. 2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення певних правил та норм; 2) наслідками у вигляді: а) поширення епідемічних та інших інфекційних захворювань, а також масових неінфекційних захворювань (отруєнь); б) загрози поширення вказаних захворювань; 3) причиновим зв'язком між вказаними діянням та наслідками. Правила та норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та отруєнням і боротьби з ними містяться у відповідних міжнародних договорах, законах та підза- конних актах. Порушення цих правил та норм може виразитися в: неусуненні від роботи чи іншої діяльності осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань; непроведенні в порядку, передбаченому законодавством, профілактичних щеплень, медичних оглядів, дезінфекційних (дезінфекція, дезінсекція, дератизація), інших протиепідемічних заходів (медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних тощо, які здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій), а також карантинних заходів; недотриманні особливих умов і режимів праці, навчання, пересування по території України; порушенні встановлених тимчасових обмежень щодо транспортного сполучення з іншими країнами, в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини, тварин, інших вантажів, товарів і предметів, що можуть бути факторами передачі інфекції, тощо. Порушення схожого характеру тягнуть адміністративну відповідальність згідно з КАП, зокрема, за: ст. 42 - порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; ст. 46 - умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими; ст. 83 - порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів; ст. 188-11 - невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства; ст. 188-22 - невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних для використання харчових продуктів, харчових добавок тощо. Інфекційні захворювання - це розлади здоров'я людей, викликані живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. До інфекційних захворювань належать такі, як: віспа, тиф, дифтерія, туберкульоз, поліомієліт, грип, правець, кір тощо. У законодавстві серед інфекційних захворювань виділяються особливо небезпечні (у т. ч. карантинні: чума, холера, жовта гарячка) - такі, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням серед населення. Епідемічними є захворювання, внаслідок яких виникає епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу. Отруєння (інтоксикація) - це порушення функцій органів внаслідок дії отрут (токсинів), що проникли в організм чи утворилися в ньому. Отруєння викликаються таким видом небезпечних речовин гостроспрямованої дії, як отрути (токсини). Ними можуть бути неякісні продукти харчування, алкогольні напої, лікарські засоби та ін. Видом отруйних речовин є пестициди - речовини, спеціально призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку тих шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, чагарникової рослинності тощо. 3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише особи, до службових, професійних або іншого роду обов'язків яких входить виконання правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними: працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій, грома- дяни-підприємці тощо. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків, що спричинило зараження особи (осіб) вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, небезпечної для життя людини, кваліфікується за ст. 131. 4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю до порушення вказаних правил, необережністю до наслідку у вигляді поширення відповідних захворювань і прямим або непрямим умислом до наслідку у вигляді загрози їх поширення. Психічне ставлення до наслідків у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків може бути тільки необережним. Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави кваліфікується за ст. 113 як диверсія. 5. Наслідки у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків утворюють кваліфіковані види розглядуваного злочину. Загибель людей означає смерть двох чи більше осіб. До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені смерть однієї особи, велика екологічна чи матеріальна шкода, виникнення масових заворушень тощо. Європейська соціальна хартія (ЕТБ N2 163) від 3 травня 1996 р. Ратифікована Україною 14 вересня 2006р. (ст. 11). Основи законодавства України про охорону здоров 'я від 19 листопада 1992 р. (ст. ЗО). Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. (статті 1, 9, 28-30). Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 р. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997р. Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14 січня 2000р. Закон України «Про ветеринарну медицину» в редакції від 15 листопада 2001 р. Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. (ст. 1). Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 5 липня 2001 р. Правила санітарної охорони території України. Затверджені постановою КМ N2 696 від 24 квітня 1999 р. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням" |
||
|
||