|
Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки.
2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.
3. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.
(Із змішанім, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N3S70-IV)
1. Коментована стаття містить норму про право приєднання до касаційної скарги. Таким правом вона наділяє осіб, які беруть участь у справі. Зазначені особи мають право приєднатись до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали, а це практично означає, що таким правом наділяються співучасники (співпозивачі і співвідповідачі) та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Дана стаття передбачає право приєднатись до касаційної скарги і для осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки, але вона не встановлює, до чиєї скарги. Тому вважаємо, що вони мають таке право відносно будь-якої скарги. Ця процесуальна дія вчиняється шляхом подачі заяви протягом десяти днів із дня одержання копії касаційної скарги з копіями доданих до неї матеріалів
371
2. Дана стаття не містить вимог до реквізитів заяви про приєднання до касаційної скарги, а лише звільняє заявників від сплати судового збору. Автор коментаря вважає, що ця заява повинна відповідати основним вимогам, які ставляться до самої касаційної скарги (див. коментар до ст. 326 ЦПК).
|
- Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
стаття регулює питання співучасті у цивільному процесі. Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов'язку. Від співучасті необхідно відрізняти суб'єктивне поєднання позовів, коли суб'єктивні права і обов'язки не залежать одні від одних, а множинність осіб виникає за
- Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб,яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. 2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє
- Стаття 67. Види процесуальних строків
стаття передбачає два види строків: установлені законом і призначені судом або суддею. До першого виду належать, наприклад, строки на апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), на порушення питання про постановления додаткового рішення (ст. 220 цього Кодексу) та ін. До другого - строки, тривалість яких визначає суд або суддя з урахуванням характеру конкретної процесуальної дії. Так, відповідно до ст.
- Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги
стаття надає їм також право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. За змістом цієї статті з третіх осіб таке право мають лише треті особи, які не заявляли самостійних вимог, якщо вони вступали або притягувалися до процесу на стороні позивача чи відповідача. До апеляційної скарги можуть приєднатися також особи, які не брали участь у справі, якщо суд
- Стаття 301. Підготовка розгляду справи
апеляційним судом
статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює порядок провадження підготовки справи у суді апеляційної інстанції, метою якої є забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи апеляційним судом. 2. У порядку підготовки справи в апеляційному суді можна виділити чотири групи питань, що підлягають вирішенню (про
- Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
стаття регулює четверту групу процесуальних дій із підготовки справи у суді апеляційної інстанції - призначення справи до розгляду. 2. Після вирішення питань, передбачених ст. 301 ЦПК, судця-доповідач, який провадив основні підготовчі дії, доповідає про підсумки підготовки справи колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки справи до розгляду в суді апеляційної інстанції.
- Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги,
що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи
статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду. 1. Коментована стаття потребує вдосконалювання своєї редак ції, оскільки нинішня її редакція неминуче викликає ускладнення у практиці апеляційних судів. Ця стаття допускає апеляційний перегляд справи у тому разі,
- Стаття 324. Право касаційного оскарження
статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. 2. Підставами касаційного оскарження с неправильне застосуван ня судом норм матеріального права чи порушення норм процесуаль ного права. (Із хчіиами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N3570-1V) 1. Коментована стаття
- Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк. 3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. 365 4. Питання про поновлення строку на касаційне
- Стаття 326. Форма і зміст касаційної скарги
статті. Касаційна скарга повинна містити: найменування суду, до якого подається скарга; ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або знаходження; ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; рішення (ухвала), що оскаржується; у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи застосування або порушення
|