Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами

1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України мас право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. 398
2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
1. Дана стаття вирішує питання про повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами.
2. Першим з таких повноважень є право Верховного Суду України постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін. Оскільки об'єктом цього перегляду є рішення та ухвали, що набрали законної сили, то точніше було б зазначити у статті про залишення їх у силі, як зазначено, наприклад, у пункті З частини 1 цієї статті. Зазначене право реалізується Верховним Судом України, якщо не буде при розгляді справи встановлена наявність підстав оскарження, зазначених у ст. 354 ЦПК.
Другим повноваженням є право Верховного Суду України постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд відповідно в суд першої, апеляційної або касаційної інстанції залежно від того, який із перелічених судів постановив оскаржене рішення.
Третім повноваженням є право ухвалою скасувати судове рішення і залишити у силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції. У цьому випадку, навпаки, доцільніше було б зазначити про залишення рішення без змін, як це зазначено у п. 1 частини 1 цієї статті, оскільки у випадку скасування рішення суду апеляційної інстанції, яким було помилково скасоване рішення суду першої інстанції, останнє законної сили так і не набрало.
Четвертим повноваженням Верховного Суду України є його право постановити ухвалу про скасування судових рішень і закриття провадження у справі або залишити заяву без розгляду, якщо при розгляді суд встановить наявність підстав, визначених ст. ст. 205, 207 ЦПК.
П'ятим повноваженням суду, що переглядає у цьому порядку справу, є право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд до суду, який постановив скасоване рішення. Як уявляється, це повноваження може бути застосоване за умов наявності підстав для перегляду у зв'язку з винятковими обставинами, а також того, що у рішенні, яке переглядається, обставини вста-
399
новлені повно і правильно, але судом застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано належний закон.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами"
  1. Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
    стаття забороняє судці, який брав участь у розгляді справи по суті, брати участь в апеляційній чи касаційній перевірці рішення по цій справі, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді цієї справи по першій інстанції. Ця стаття забороняє й інші випадки повторної участі суддів у розгляді цієї ж самої справи. 2. Правила даної статті встановлені для
  2. Стаття 8. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи
    стаття встановлює правила відносно системи нормативних актів, якими суд повинен керуватися при розгляді та вирішенні цивільних справ. Ця система складається з: 1) Конституції України, відповідно до якої суд повинен вирішувати справи; 2) законів України (див. коментар до ст. 2 ЦПК); 3) інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідним органом у відповідному порядку; 4) міжнародних договорів,
  3. Стаття 18. Склад суду
    статті у випадках, зазначених у цьому Кодексі, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів. Діючий ЦПК передбачає такий склад суду при розгляді по суті справ про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи
  4. Стаття 107. Суд першої інстанції
    стаття саме і встановлює правило родової підсудності: усі справи, що підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами, як судами першої інстанції. Цією нормою ЦПК визначає, що на даний час по суті всі цивільні справи розглядаються та вирішуються місцевими судами. У науковій літератур цілком слушно звертають увагу
  5. Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
    стаття визначає правила щодо одного із способів подолання перешкод на шляху розвитку процесу по цивільній справі - про відкладання розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді. Кожен випадок відкладення розгляду справи є затягуванням у її розгляді, тому це небажана обставина. Однак краще довше розглядати справу, ніж неправильно її вирішити. Відкладення розгляду справи являє собою
  6. Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
    статті 84 цього Кодексу набирає чинності з момен ту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. 2і. До 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за
  7. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    статті 18-22 ЦК, статті 261-265 ЦПК). Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ч. 1 ст. 18 ЦК). ' Цивільне право. - К., 1997. - Ч. 1. - С. 347-372. У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган
  8. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    статті, - нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю". Отже, режим спільності не поширюється на майно, придбане до шлюбу або після його припинення. При цьому юридичну силу має шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану (РАГСу). Нерідко чоловік і жінка з певних причин не реєструють шлюб, перебуваючи у так званих фактичних шлюбних відносинах. На майнові
  9. § 1. Загальні положення
    статті 87, 87', 88, 100-104, 106, 108, 111, 117, 120-127. Ст. 86 була викладена в редакції ст. 2 Закону України "Про власність" з введенням до неї нової ч. 6, у якій зазначається, що відносини власності регулюють Закон України "Про власність", ЦК України, інші законодавчі акти. Цілком зрозуміло, що головним джерелом правового регулювання відносин власності громадян став Закон України "Про
  10. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою