Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 384. Завідомо неправдиве показання


1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках,-
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів,-
караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
(Стаття 384 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2456-IV від 03.03.2005 р.)
1. Об'єктом злочину є інтереси правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає у:
1) завідомо неправдивому показанні свідка чи потерпілого;
2) завідомо неправдивому висновку експерта;
3) завідомо неправильному перекладі.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони злочину є обстановка і час його вчинення. Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВР або в суді.
Показання - це відомості про фщсти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, якщо свідок чи потерпілий, даючи показання, повідомив завідомо неправдиві факти про вчинений інший злочин, то в його діях буде склад злочину, передбачений ст. 383, а не 384. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені.
Висновок експерта - це документ, складений у результаті дослідження експертом, якому в передбаченому процесуальним законодавством порядку було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставлені перед ним запитання. Неправдивим є висновок експерта, в якому неправильно викладені або перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка.
Неправильний переклад полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 16-річного віку і дає показання як свідок чи потерпілий у справі, призначена експертом або залучена як перекладач.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
5. Кваліфікуючі ознаки цього злочину (ч. 2 ст. 384) за своїм змістом повністю аналогічні кваліфікуючим ознакам злочину, передбаченого ст. 383.
КПК (статті 62, 69-72, 75, 77, 128).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 384. Завідомо неправдиве показання"
  1. Стаття 50. Свідок
    Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. 2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. 3. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. 4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися
  2. Стаття 180. Порядок допиту свідків
    Кожний свідок допитується окремо. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. 3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом
  3. Стаття 12. Класифікація злочинів
    1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. 2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання. 3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не
  4. Стаття 127. Катування
    1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у
  5. Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
    1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує,- карається
  6. Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
    1. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою
  7. Стаття 373. Примушування давати показання
    1. Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство,- карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, за відсутності ознак катування,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
  8. Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
    Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досудового слідства, тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України чи дізнання, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або
  9. Стаття 396. Приховування злочину
    1. Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім'ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
  10. Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
    1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або